Ухвала

від 20.01.2025 по справі 200/6466/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2025 року справа №200/6466/23

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянув апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 200/6466/23 за позовом Приватного акціонерного товариства Концерн Стирол до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 200/6466/23.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені дві вимоги немайнового характеру.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осібВідповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 5368,00.

Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 8052,00 грн.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Краматорська/МТГ22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача UA758999980313161206081005630, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака 81 Апеляційні адміністративні суди. Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що по-перше, заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору.

Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.

За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України Про судовий збір та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 200/6466/23 залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.А. Блохін