Постанова

від 20.01.2025 по справі 480/3994/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. Справа № 480/3994/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 24.09.25 по справі № 480/3994/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області треті особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області , Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила суд: визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області №1800-0603-8/20580 року у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9855 грн 37 коп.; зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9855 грн 37 коп.

В обгрунтування позову зазначила, що у неї при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 20.04.2024 був відсутній обов`язок сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, так як передбачене договором нерухоме майно придбане позивачем вперше, тому вона не є суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду вді 24.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у листі від 29.04.2024 №1800-0603-8/20580, про відмову ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9855,37грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9855,37грн., сплаченого згідно квитанції від 20.04.2024.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1211грн. 20коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вимог підпункту "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо подання нотаріусу при посвідченні договору купівлі-продажу квартири відповідних документів, зокрема, які підтверджують невикористання останньою житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а саме довідки про відсутність інформації щодо місця проживання та невикористання житлових чеків для приватизації після 1992 року.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Треті особи, своїм правом на подання пояснень не скористались.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 20.04.2024 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої визначена у розмірі 985537,00 грн. (а.с.7-8).

Вказаний договір посвідчений 20.04.2024 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шоколою Н.В., та на підставі якого в Державному реєстрі речових прав за позивачем зареєстровано право власності на вказану квартиру (а.с.7-9).

Позивачем 20.04.2024 сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 9855,37 грн, згідно копії квитанції від 20.04.2024 (а.с.5), з якої вбачається, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Казначейство України, одержувач - ГУК Сумс.обл/Сумська МТГ/24140500.

Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири.

Листом від 29.04.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило про те, що Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульоване питання щодо встановлення факту придбання житла вперше та створення механізму реалізації прав громадян (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (зі змінами), зокрема, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору (а.с.6).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправною відмови відповідача та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9855,37грн., сплаченого згідно квитанції від 20.04.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР та Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з абзацом першим пункту 15-1-15-3 (в редакції від 04 липня 2017 року, що діяла до 25 вересня 2020 року):

- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

- нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

23 вересня 2020 року до Порядку № 1740 внесені зміни Постановою Кабінету Міністрів України № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", відповідно до якої, серед іншого, доповнено Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: "в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".

Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Постанова № 866 набрала чинності 26 вересня 2020 року.

З наведених нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 вбачається, що з 19 серпня 1999 року фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегія суддів зазначає, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році і до 25 вересня 2020 року включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не був нормативно визначений.

Отже, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку № 1740, держава запровадила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може скористатися вказаною пільгою та не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.

Для цього фізична особа подає нотаріусу: 1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); 2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; 3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом під час нотаріального посвідчення та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після укладення договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому зміни, внесені Постановою №866 до Порядку №1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області обов`язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року, № 1127.

Пунктом 8 вказаного Порядку № 1127 передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року за № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.

Системний аналіз указаних норм Закону та Порядку № 1740 дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.

За матеріалами справи, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 378656207, сформованого 15 травня 2024 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 60.4 кв.м., житлова площа 30.9 кв.м., підстави виникнення права власності - договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 2383, виданий 20 квітня 2024 року, реєстратор: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Шокола Н.В.

Крім того, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що позивач приватизувала, успадковувала, отримувала у дар чи купувала інше житло. Також будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували її твердження про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об`єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 вперше придбала житло на підставі договору купівлі-продажу від 20 квітня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 60.4 кв.м., житлова площа 30.9 кв.м. та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

При цьому сама по собі сплата суми збору при оформленні договору не є доказом придбання позивачем житла не вперше та не виключає для громадянина можливості звернення із заявою про повернення помилкового сплаченої суми збору.

Отже за відсутності протилежного та на підставі досліджених судом доказів, висновок суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин позивач придбала житло вперше, а відтак звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є обґрунтованим і законним.

Таким чином відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов`язку по сплаті цього платежу без наявності відповідних доказів.

Колегія суддів зазначає, що відповідач задля перевірки факту придбання особою житла вперше не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17.

Доводи апелянта, що встановлення факту первинного придбання нерухомого майна не вбачається за можливе, у зв`язку з відсутністю документів, а саме довідки з місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земелного фонду, є необґрунтованими, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відтак вказане не спростовує факту придбання позивачем житла вперше.

З огляду на викладене висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" є обґрунтованим і законним.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року, № 787.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно абз.1,7 п.11 Порядку №787 у день отримання подання відповідне головне управління Казначейства, Казначейство здійснює перевірку повноти реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні (абз.1); подання, яке пройшло перевірку повноти реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні, приймається головним управлінням Казначейства, Казначейством до виконання (абз.7).

Крім того, відповідно до п.1.2 Порядку обліку сум, які сплачуються / підлягають сплаті на рахунки Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, Порядком установлюється механізм обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі за договорами про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - договори про добровільну сплату), сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів, благодійних пожертв юридичних та фізичних осіб (далі - платежі).

Згідно п. 7.2 зазначеного Порядку суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

При цьому, відповідно до пп.2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є органи Пенсійного фонду України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у листі від 29.04.2024 №1800-0603-8/20580, у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9588,37 грн та враховуючи, що відповідно до абз.1,7 п.11 Порядку №787 перевірку повноти реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні та прийняття подання здійснюють зокрема, головні управління (а не управління в містах як вважає позивач), суд першої інстанії дійшов вірного висновку про вихід за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача сформувати та подати саме до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумської області подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9855,37 грн, сплаченого згідно квитанції від 20.04.2024.

Між тим, врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 819/1249/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 819/1553/19, від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17, що сформовані до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року за № 866, не спростовують висновків суду про обґрунтованість позовних вимог та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна на умовах, зокрема, договору купівлі-продажу та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

А відтак за відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, остання має право на повернення суми помилково сплаченого збору.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 по справі № 480/3994/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова