Постанова

від 17.01.2025 по справі 620/6672/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6672/24 Головуючий у І інстанції - Падій В.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Київ

легія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправними рішення та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

- визнати протиправним рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 викладене у протоколі № 11 від 11.07.2017 щодо зняття ОСОБА_1 та його сім`ї у кількості 3 (три) особи з квартирного обліку у зв`язку з переведення до іншого місця служби (в межах одного гарнізону);

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно передачі до Військової частини НОМЕР_3 (в межах одного населеного пункту) житлової облікової справи ОСОБА_1 , разом з особовою справою військовослужбовця, що призвело до виключення військовослужбовця разом із сім`єю з квартирного обліку;

- визнати за ОСОБА_1 та його сім`єю право на зарахування (поновленні) на квартирний облік з 25 грудня 2012 року, а також занести до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень (посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_4 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 та квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів перенести дату зарахування ОСОБА_1 та його сім`ї у кількості 3 (три) особи на квартирний облік на дату - 25 грудня 2012 року та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирної черги на отримання житла, з урахуванням нової дати зарахування на квартирний облік.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на порушення Відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не передачі до Військової частини НОМЕР_3 Облікової справи ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військову частину НОМЕР_2 змінити дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та його членів сім`ї з 17 лютого 2024 року на дату - 25 грудня 2012 року у кількості 2 (дві) особи, та на дату - 12 листопада 2014 року у кількості 3 (три) особи, та з 30 квітня 2020 року включити до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирного обліку ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.

Також, не погоджуючись з таким судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційних скаргах Відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційні скарги мотивовані також тим, що у зв`язку з переміщенням Позивача до нового місця служби, 11.07.2017 під час засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено протоколом № 11 від 11.07.2017, ОСОБА_1 разом з сім`єю знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 . Позивачем було висловлено бажання щодо отримання житлової справи нарочно з метою запобігання її втрати під час пересилки засобами зв`язку, а тому відповідно до Книги видачі житлових справ особовому складу, житлову справу Позивач отримав під особистий підпис 14.08.2018. Отже, отримавши в серпні 2018 року квартирну справу на руки Позивач протягом більш ніж п`яти років не вчиняв жодних дій з метою поновлення на квартирному обліку.

Зокрема, в апеляційних скаргах наголошено, що у зв`язку з пропуском Позивачем строку звернення до адміністративного суду, позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Позивачем подано відзиви на апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Військовою частиною НОМЕР_1 подано відповідь на відзив, в якій просить прийняти нову постанову, якою скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 620/6672/24 повністю і залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Позивачем подано відповідь на відповідь Військової частини НОМЕР_1 на відзив, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та відповіді на відзив Військової частини НОМЕР_1 , а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки Відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у своїх апеляційних скаргах оскаржують судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить військову службу на різних посадах у Збройних Силах України з 20.10.2009, та зокрема, у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 24.04.2015 по 29.06.2017, що підтверджується витягом з послужного списку про проходження військової служби (а.с. 10-11).

Житловою комісією Військової частини НОМЕР_5 від 25.12.2012 прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 12 та затверджене командиром Військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_2 , про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в загальну чергу зі складом сім`ї 2 особи, в тому числі - він, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, та включення в книгу обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень в житловій комісії Військової частини НОМЕР_5 за № 418 (а.с. 159).

Також, житловою комісією Військової частини НОМЕР_5 від 12.11.2014 прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 11 та затверджене командиром Військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_2 , про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в загальну чергу зі складом сім`ї 3 особи, в тому числі - він, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та включення в книгу обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень в житловій комісії Військової частини НОМЕР_5 (а.с. 204).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_6 від 29.06.2017 № 136 ОСОБА_1 переміщено для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_3 .

У зв`язку з переміщенням Позивача до нового місця служби, 11.07.2017 житловою комісією Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 11, яким ОСОБА_1 разом із сім`єю з трьох осіб знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням до іншого місця служби з 11.07.2017 (а.с. 160).

Позивач є учасником бойових дій з 30.04.2020, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 30.04.2020 Військовою частиною НОМЕР_7 (а.с. 9).

На підставі рапорту Позивача про поновлення його на квартирний облік від 16.01.2024 рішенням об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2024, яке оформлено протоколом № 2 та затверджене наказом Т.в.о. ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2024 № 140 про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в загальну чергу, а також до списків осіб на першочергову чергу як учасник бойових дій з 17.02.2024 зі складом сім`ї 3 особи, в тому числі - він, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 115-156).

Не погоджуючись з рішенням Військовій частині НОМЕР_1 щодо зняття Позивача з квартирного обліку, та бездіяльністю щодо передачі до Військової частини НОМЕР_3 (в межах одного населеного пункту) житлової облікової справи ОСОБА_1 , разом з особовою справою військовослужбовця, що призвело до виключення військовослужбовця разом із сім`єю з квартирного обліку, останній звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказом командира Військової частини НОМЕР_6 від 29.06.2017 № 136 ОСОБА_1 було переміщено для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_3 , тому житловою комісією Військової частини НОМЕР_1 правомірно 11.07.2017 прийнято рішення, про зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням до іншого місця служби з 11.07.2017.

Разом з тим, судом першої інстанції наголошено, що командиром Військової частини НОМЕР_1 не було направлений перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) до нового місця служби Позивача разом з особовою справою.

Таким чином, оскільки Військова частина НОМЕР_1 проявила протиправну бездіяльність, що вплинуло на житлові права та інтереси Позивача, а тому позовна вимога про визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 стосовно не передачі до Військової частини НОМЕР_3 Облікової справи ОСОБА_1 підлягає задоволенню за обґрунтованістю.

Судом першої інстанції встановлено, що саме з вини Військової частини НОМЕР_1 не відбулася своєчасна передача облікової справи Позивача до Військової частини НОМЕР_3 , що є обов`язком Військової частини НОМЕР_1 , та відповідно, не передача облікової справи є невиконанням Військовою частиною НОМЕР_1 свого обов`язку, а тому цей факт не може потягнути негативний наслідок для Позивача та бути підставою для зміни дати постановки його сім`ї на квартирний облік з 25.12.2012 на 17.02.2024.

Крім того судом першої інстанції зауважено, що перенесення дати квартирного обліку Позивача з 25.12.2012 на 17.02.2024 призводять до порушення рівності в черговості забезпечення житлом військовослужбовців, які проходять військову службу, не змінюючи місця служби, та військовослужбовців, які внаслідок переїзду до іншого місця служби втрачають при цьому час квартирного обліку за попереднім місцем служби.

Також, судом першої інстанції встановлено, що Позивач є учасником бойових дій з 30.04.2020, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 30.04.2020 Військовою частиною НОМЕР_7 , а отже має право на першочергове отримання житлових приміщень з 30.04.2020.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військову частину НОМЕР_2 змінити дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та його членів сім`ї з 17 лютого 2024 року на дату - 25 грудня 2012 року у кількості 2 (дві) особи, та на дату - 12 листопада 2014 року, у кількості 3 (три) особи, та з 30 квітня 2020 року включити до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирного обліку ОСОБА_1 .

Позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 та його сім`єю право на зарахування (поновленні) на квартирний облік з 25 грудня 2012 року, а також занести до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень (посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_4 ) не підлягає задоволенню, оскільки порушене право Позивача відновлене шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військову частину НОМЕР_2 змінити дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та його членів сім`ї з 17 лютого 2024 року на дату - 25 грудня 2012 року у кількості 2 (дві) особи, та на дату - 12 листопада 2014 року, у кількості 3 (три) особи, та з 30 квітня 2020 року включити до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирного обліку ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, і зазначає про наступне.

Щодо доводів Відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про пропущення строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на підставу залишення адміністративного позову без розгляду посилаються на те, що отримавши в серпні 2018 року квартирну справу на руки Позивач протягом більш ніж п`яти років не вчиняв жодних дій з метою поновлення на квартирному обліку.

Разом з тим, в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду Позивач, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, посилається на те, що його не було повідомлено про засідання житлової комісії, та неотриманням ним оскаржуваного рішення від 11.07.2017, оформленого протоколом № 11, проходження у цей час ним військової служби в інших військових частинах.

Відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 до відзиву на позовну заяву було додано копію Книги видачі житлових справ по особовому складу, в якій міститься запис про отримання Позивачем житлової справи 14.08.2018.

Проте, будь-які докази (опис документів, які знаходяться в квартирній справі) наявності рішення від 11.07.2017, оформленого протоколом № 11, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та Військовою частиною НОМЕР_1 надано не було.

Як зазначено Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, про існування протоколу засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 11 липня 2017 року № 11 про зняття його з квартирного обліку з сім`єю з 3 (трьох) осіб у зв`язку з переведенням до іншого місця служби з 11.07.2017 року, ОСОБА_1 дізнався 28 листопада 2023 року, коли отримував підтвердження того, що дійсно не перебуває на квартирному обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що протокольною ухвалою від 24 червня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду Позивачу.

Крім того, розглянувши доводи ОСОБА_1 в частині поновлення пропущеного строку на звернення до суду, перевіривши їх обґрунтованість, дослідивши матеріали справи, з огляду на обставини, які не залежать від волі та дій Позивача, а пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів також дійшла висновку про поважність причин пропуску строку, оскільки сукупність доводів і обставин, наведених вказаною особою підтверджуються наявними і допустимими доказами на обґрунтування поважності причин пропуску строку.

Щодо адміністративного позову по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2011-XII Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 статті 12 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартиро-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Відповідно до статті 37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі статтею 38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Згідно з частиною 1 статті 40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською Республіканською Радою Професійних Спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 26 Правил № 470 громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.

Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік; скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; отримання грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначено Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 22-23 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

Пунктами 24-26 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа.

Військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Пунктом 30 Порядку № 1081 визначено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

На час виникнення спірних правовідносин діяла Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337 (далі- Інструкція № 737, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка визначала організацію, зокрема, обліку військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ЗС України) та осіб, звільнених у запас або відставку, що залишилися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у ЗС України (далі - особи, звільнені з військової служби) (далі - облік).

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Інструкції № 737 військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства. З метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням жилого приміщення в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), гарнізонах створюються житлові комісії.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції № 737 облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах. Узагальнені списки осіб, що перебувають на обліку, всіх військових частин знаходяться у ГКЕУ ЗС України.

Пунктом 2.4 Інструкції № 737 встановлено, що на облік приймаються військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов і зареєстровані в цьому населеному пункті, з дня прийняття рішення житловою комісією військової частини, затвердженого командиром цієї військової частини, крім випадків, передбачених у пункті 2.14 цього розділу.

У місячний строк після зарахування військовослужбовця на облік представником житлової комісії на нього заводиться облікова справа (додаток 7) у двох примірниках, у якій містяться документи, перелічені в пункті 2.5 цього розділу, та оформлюється витяг із протоколу засідання житлової комісії військової частини про зарахування військовослужбовця на квартирний облік (пункт 2.6 Інструкції № 737).

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції № 737 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання жилого приміщення.

При цьому, перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) направляються командиром військової частини до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини - до військового комісаріату.

Другий примірник облікової справи (додаток 7) та другий примірник Картки обліку видаються військовослужбовцю під час отримання ним довідки (додаток 3) про перебування на квартирному обліку за попереднім (останнім) місцем проходження служби та зняття з обліку, виданої командиром військової частини та відповідної КЕВ (КЕЧ) району, яка скріплюється печаткою КЕВ (КЕЧ) району, та довідки (додаток 4) про здачу жилого приміщення.

Згідно з пунктом 2.18 Інструкції № 737 військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі:

- поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення;

- отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання;

- переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт;

- звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу;

- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;

- звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу);

- обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 10.11 Інструкції № 737 до повноважень житлової комісії військової частини належать, зокрема, зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Інструкція № 737 втратила чинність на підставі пункту 5 наказу Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі - Інструкція № 380).

Згідно з пунктом 9 Розділу IV Інструкції № 380 військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації), які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби в іншому гарнізоні (в іншій місцевості), але протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрували місце проживання і не подали рапорт про зарахування на облік, попередній час перебування на обліку не зберігається.

Пунктом 17 Розділу IV Інструкції № 380 визначено, що у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та направляє за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач проходить військову службу на різних посадах у Збройних Силах України з 20.10.2009, зокрема: у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 24.04.2015 по 29.06.2017 та згідно рішень житлової комісії Військової частини НОМЕР_5 від 25.12.2012 та від 12.11.2014 зарахований на квартирний облік в загальну чергу зі складом сім`ї 2 особи, в тому числі - Позивач, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, а з 12.11.2014 у складі 3 осіб - він, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та включений в книгу обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень в житловій Військової частини НОМЕР_5 за № 418.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки наказом Командира Військової частини НОМЕР_6 від 29.06.2017 № 136 ОСОБА_1 було переміщено для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_3 , житловою комісією Військової частини НОМЕР_1 правомірно 11.07.2017 прийнято рішення про зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з переведенням до іншого місця служби з 11.07.2017.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку з визнанням судом оскаржуваного рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 правомірним, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладеного у формі протоколу № 11 від 11.07.2017 щодо зняття ОСОБА_1 та його сім`ї у кількості 3 (три) особи з квартирного обліку у зв`язку з переведення до іншого місця служби (в межах одного гарнізону), з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з тим, Командиром Військової частини НОМЕР_1 не було направлено перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) до нового місця служби Позивача разом з особовою справою, як це передбачено пунктом 2.14 Інструкції №737.

Щодо доводів Відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , що Позивач виявив бажання отримати облікову справу нарочно, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 отримав її лише 14.08.2018, тобто більше ніж через рік після прийняття житловою комісією рішення про зняття його з квартирного обліку (11.07.2017), що підтверджує протиправну бездіяльність Відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , щодо не направлення облікової справи до нового місця служби Позивача.

Таким чином, оскільки Відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , вчинено протиправну бездіяльність, що вплинуло на житлові права та інтереси Позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 стосовно не передачі до Військової частини НОМЕР_3 облікової справи ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів перенести дату зарахування ОСОБА_1 та його сім`ї у кількості 3 (три) особи на квартирний облік на дату - 25 грудня 2012 року та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирної черги на отримання житла, з урахуванням нової дати зарахування на квартирний облік, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рапорту Позивача про поновлення його на квартирний облік від 16.01.2024 рішенням Об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2024, оформленим протоколом № 2, затвердженим наказом Т.в.о. ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2024 № 140, ОСОБА_1 зарахований на квартирний облік в загальну чергу, а також до списків осіб на першочергову чергу, як учасник бойових дій лише з 17.02.2024, зі складом сім`ї 3 особи, в тому числі - він, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

З системного аналізу вимог чинного законодавства щодо організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, вбачається що, на час звернення Позивача із заявою про поновлення дати квартирного обліку нормативно-правові акти забезпечували збереження за військовослужбовцем прав на знаходження на квартирному обліку з дати первинної постановки його на такий облік.

Крім того, перенесення дати квартирного обліку Позивача з 25.12.2012 на 17.02.2024 призводять до порушення рівності в черговості забезпечення житлом військовослужбовців, які проходять військову службу, не змінюючи місця служби, та військовослужбовців, які внаслідок переїзду до іншого місця служби втрачають при цьому час квартирного обліку за попереднім місцем служби.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 07 червня 2018 року у справі № 362/4273/17, від 27 вересня 2018 року у справі № 362/4307/17, від 18 березня 2019 року у справі № 285/3566/17, від 04 листопада 2019 року у справі № 362/776/19, від 18 травня 2022 року у справі № 760/4630/20, від 22 травня 2020 року у справі № 569/13485/17.

Конституційний Суд України у рішеннях від 20 березня 2020 року № 5-рп/2002, від 13 березня 2004 року № 7-рп/2004 сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.

Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 змінити дату зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 та його членів сім`ї з 17 лютого 2024 року на дату - 25 грудня 2012 року у кількості 2 (дві) особи, на дату - 12 листопада 2014 року у кількості 3 (три) особи, з 30 квітня 2020 року включити до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, та внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирного обліку ОСОБА_1 , з чим погоджується і колегія суддів.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову в оскаржуваній частині.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування у вказаній частині не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Василенко