Ухвала

від 20.01.2025 по справі 280/5649/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

Київ

справа №280/5649/19

адміністративне провадження №К/990/1462/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №280/5649/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2025 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» (далі - Товариство, скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 13.01.2025.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. За змістом частини другої статті 332 КАС України у випадку, якщо касаційна скарга подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частини п`яту і шосту статті 18 КАС України щодо обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) введено в дію 20.02.2024, на чому Верховний Суд вже звертав увагу скаржника у супровідному листі від 10.01.2025.

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 18 КАС України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЖ» має обов`язок з реєстрації Електронного кабінету, однак, такий (згідно з наявною у суду інформацією) не виконало, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Наявність Електронного кабінету у представника скаржника - адвоката Желтобрюхова В. В. не впливає і не позбавляє такого обов`язку юридичну особу, про що прямо зазначено в абзаці другому частини шостої статті 18 КАС України.

У порушення вимог пункту 2 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ».

2. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 05.11.2024, повний її текст складено того ж дня. При цьому згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Третього апеляційного адміністративного суду надіслана для реєстрації 05.12.2024, зареєстрована 06.12.2024, а оприлюднена 09.12.2024.

При вирішенні питання дотримання Товариством строку звернення до суду з касаційною скаргою, колегія суддів виходить з того, що у порушення вимог пункту 7 частини другої статті 330 КАС України скаржник у касаційній скарзі не зазначив дату отримання ним копії судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується, та не надав доказів на підтвердження цих обставин.

Водночас, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 09.01.2025 повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Зазначає, що представником скаржника помилково було подано до Верховного суду касаційну скаргу не повного змісту. Разом з тим, протягом одного робочого дня з дня отримання ухвали Верховного суду, скаржником виправлено виявлені недоліки та технічні помилки та повторно подано касаційну скаргу, що на думку скаржника є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга направлена Товариством через електронний кабінет адвоката Желтобрюхова Володимира Володимировича 30.12.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 09.01.2025 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Електронний примірник цієї ухвали отримав представник скаржника - Желтобрюхова Володимира Володимировича через підсистему «Електронний суд» 09.01.2025 о 20:22.

13.01.2025 скаржник вдруге направив касаційну скаргу.

Суд звертає увагу, що строк на касаційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або складення його повного тексту, відповідно, під час первісного звернення до суду з касаційною скаргою позивач пропустив строк звернення до суду.

Отже, в даному випадку оцінці підлягає не лише строк, який минув з дня повернення вперше поданої касаційної скарги до дня її повторного подання, але й наявність/відсутність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження під час первісного звернення з касаційною скаргою. Відповідно, самого лише посилання скаржника на те, що повторне звернення до суду з касаційною скаргою відбулось без зайвих зволікань, не є достатнім для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд в ухвалі від 09.01.2025 вже звертав увагу скаржника на те, що системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Також в цій ухвалі суд зазначив обов`язкові умови, які мають бути зазначені в касаційній скарзі у випадку оскарження судових рішень на підставі пунктів 1, 2 та/або 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У вдруге поданій касаційній скарзі міститься посилання на те, що під час первісного звернення помилково було направлено касаційну скаргу не повного змісту, однак, під час повторного звернення цей недолік усунуто.

Однак, перевіркою змісту вдруге поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній процитовано частину четверту статті 328 КАС України без визначення конкретної підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку). Водночас, за текстом касаційної скарги скаржник цитує деякі витяги з постанов Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій.

Приведення окремих витягів з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргумента податкового органу не може вважатися належним обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Посилання на конкретний висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права, який би суперечив процитованим скаржником витягам Верховного Суду касаційна скарга не містить. Здебільшого, обґрунтування доводів касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 280/5649/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua);

- подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- зазначити дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції з наданням відповідних доказів на її підтвердження;

- надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖ»;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.Л. Желтобрюх В.В. Хохуляк