Ухвала

від 17.01.2025 по справі 160/26758/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2025 року

м. Київ

справа №160/26758/23

адміністративне провадження №К/990/1465/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Активспорт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.07.2023 №0201880702, від 28.07.2023 №0201890702, від 28.07.2023 №0201900702, від 01.08.2023 №0204360702, від 26.07.2023 №0197750702.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.12.2023 позовні вимоги задовольнив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 44666,65грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/26758/23, шляхом стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 10.01.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/26758/23 задовольнив. Стягнув з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскільки заявлена до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сума коштів у розмірі 20000,00грн підтверджена документально, відповідає критерію розумності їхнього розміру, співмірністю зі складністю справи, ціною позову та реальністю наданих адвокатом послуг пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, тому на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 13.01.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» про стягнення з контролюючого органу витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.

Вимоги своєї касаційної скарги скаржник мотивує тим, що суди при постановленні спірних рішень допустили порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.

1. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 була прийнята у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 23.12.2024, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 13.01.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Разом з тим, зі змісту та матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушує; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касацій оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 скаржник до суду касаційної інстанції також не надає.

Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024, ухваленої за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №160/26758/23 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з наведеним, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання скаржнику часу впродовж якого він матиме право заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

2. Статтею 330 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 три рази.

Вперше, вдруге та втретє подану скаржником касаційну скаргу Верховний Суд ухвалами від 10.12.2024, від 25.12.2024 та від 08.01.2025 повернув відповідачу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, обов`язок зазначення яких унормовано частиною четвертою статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. У кожній зі своїх ухвал Верховний Суд послідовно роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої-третьої статті 353 цього Кодексу та зауважив про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої скаржнику.

Разом з тим, під час перевірки вчетверте поданої скаржником касаційної скарги на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23, Верховним Судом установлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень є ідентичним тим, які було повернуто ухвалами Верховного Суду 10.12.2024, від 25.12.2024, від 08.01.2025 та які суд касаційної інстанції визнав необґрунтованими.

Тобто, маючи деталізовані роз`яснення Верховного Суду викладені в означених ухвалах щодо наявних недоліків касаційної скарги, які унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі, зазначені мотиви контролюючий орган так і не урахував, що свідчить про ігнорування ним вимог і роз`яснень суду касаційної інстанції.

Подаючи касаційну скаргу вчетверте, скаржником так і не наведено жодного правового обґрунтування та не конкретизовано процесуальну норму, як то передбачено пунктом 4 частини другої статті 330 та частиною четвертою статті 328 КАС України, яка, на думку скаржника, є підставою для перегляду додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанцій у касаційному порядку; не вказано у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних, як на думку скаржника, судових рішень.

Доводи касаційної скарги, аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам, зводяться виключно до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, цитування постанов Верховного Суду та положень процесуального закону, який регулює підстави й порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не може вважатися достатнім обґрунтовуванням у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України, а також виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 цього ж Кодексу.

Тобто, вчетверте подана скаржником касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Частиною четвертою статті 330 КАС України унормовано, що до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Натомість, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, скаржником до касаційної скарги не додано докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої, частини четвертної статті 330 КАС України та є недоліками касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України необхідно залишити без руху встановивши строк впродовж якого скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: 1) обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом; 3) докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/26758/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активспорт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова