Рішення

від 31.12.2024 по справі 242/1285/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/1285/24

Провадження № 2/0203/1874/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду у загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14, звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з цим позовом, пред`являючи вимоги до Донецької міської ради на предмет визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в обґрунтування якого посилається на те, що під час здійснення реєстрації права власності на зазначену квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора позивачу відмовлено у реєстрації права власності на 1/2 частину вищевказаної квартири, з підстав того, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за вищевказаною адресою була проведена Донецьким бюро технічної інвентаризації, та у зв`язку з розташуванням паперових архівів БТІ на окупованій території України відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 2013 року. Окрім цього, Донецькою обласною державною адміністрацією Департаменту економіки позивачу повідомлено, що інформація щодо реєстрації речових прав на вищевказану квартиру керівництво департаменту не володіє. За таких обставин, позивача позбавлена можливості в позасудовому порядку зареєструвати право власності на квартиру, тому пред`являє до суду зазначений позов.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з 02 вересня 2024 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2024 року зазначену цивільну справу передано на розгляд судді Колесніченко О.В. 23 вересня 2024 року.

З відкриттям загального позовного провадження за ухвалою суду від 24 вересня 2024 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2024 року закрите підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, наполягає на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, та, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від представника відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із повним задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_1 від 07 грудня 1993 року, видане фондом комунального майна Донецької міської ради народних депутатів м. Донецька, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є подружжям, належить квартира загальною площею 42,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за співвласниками у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» за реєстровим № 8/3-419 (а.с. 11).

Згідно технічного паспорту від квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,9 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., на праві власності належить ОСОБА_1 та членам її родини в загальну сумісну власність (а.с. 18-19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_2 помер та після його смерті ОСОБА_1 прийняла спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_1 від 07 грудня 1993 року та 25 червня 2014 року державним нотаріусом Першої донецької нотаріальної контори Степановою О.П. на ім`я позивача видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири за вищевказаною адресою після смерті чоловіка позивача, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 25 червня 2014 року, що підтверджується витягом № 2345788 (а.с. 12, 13, 14, 15, 16, 17).

11 квітня 2024 року з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на свою 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права власності їй було відмовлено.

Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради № 72553922 від 11 квітня 2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій мотивоване тим, що БТІ, яке здійснювало право власності наразі не здійснює свої повноваження та знаходиться на тимчасово окупованій території України, що позбавляє державного реєстратора можливості отримати інформацію про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна, зокрема на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (а.с. 9, 10).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Доонецьк, що яке входить до Донецького району Донецької області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані у справі докази в їх сукупності та кожен доказ окремо, з урахуванням того, що відповідачем не подано відзив на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено її право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на належну їй 1/2 частину квартиру, що міститься на паперових носіях у БТІ, що знаходиться на тимчасово окупованій території України на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном та не має можливості отримати відповідну компенсацію за пошкодження свого нерухомого майна, що порушує її право власності, тому за позивачем слід визнати право власності на належну їй 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 206, 209, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 січня 2025 року.

Суддя О.В. Колесніченко