Вирок

від 20.01.2025 по справі 466/11386/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11386/24

Провадження № 1-кп/466/436/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12024141380001288 від 07.09.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долина, Токмацького району, Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 152 КК України

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5 , 06.09.2024, близько 04 год. 00 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у житловому номері №920 готелю «Власта», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30, діючи з прямим умислом, на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наніс останньому множинні удари руками, ногами, металевою палицею, паском по голові, тулубу та кінцівках, а також ножем декілька різаних ран лівої кисті внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 3-го пальця та лівої кисті, синці та садна на обличчі, тулубі та кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, закритий перелом кісток носа, які належать до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров?я, закритий перелом лівої виличної дуги, переломи лівих поперечних відростків 2,3 поперекових хребців, розрив стінки прямої кишки під перехідною складкою, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров?я, а також закриті прямі двобічні переломи ребер, ускладненні напруженим пневмотораксом та емфіземою грудної клітки з переходом субкапсульну гематому на передню черевну стінку, розрив брижі тонкої кишки та печінки, ускладнені гемоперитонеумом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, та які у своїй сукупності перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ІНФОРМАЦІЯ_2 смерті потерпілого ОСОБА_8 в реанімаційному відділення КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», що за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім того, 06.09.2024, близько 04 год. 00 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , перебуваючи у житловому номері №920 готелю «Власта», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30, діючи з прямим умислом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою задоволення статевої пристрасті, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок спричинених йому тілесних ушкоджень, використовуючи металеву палицю із пластмасовим закінченням на ній вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з анальним проникненням в тіло потерпілого ОСОБА_8 без його добровільної згоди, чим вчинив дії сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування).

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.152 КК України.

Від представника потерпілої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 надійшов цивільний позов в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину в розмірі 2000000,00грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 152 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати. Цивільний позов визнає.

Від потерпілої надійшла на адресу суду заява про розгляд справи без її участі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю і об`єктивно доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч. 2 ст.121 КК України, як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого; за ч.1 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставину, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи яка перебуває в безпорадному стані; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, на підставі ст. 127 КПК України, вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 2000000,00грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та\або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Так, потерпіла ОСОБА_6 звернулася до суду з цивільним позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в розмірі 2000000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що внаслідок винних, протиправних дій обвинуваченого їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона як матір загиблого ОСОБА_8 втратила найріднішу для неї людину сина, якого вона дуже сильно любила. Смерть дитини завдала потерпілій невиліковної душевної рани. Вона щоденно страждає за ним, оскільки вже ніколи не відчує його любові, ласки і тепла. Лише одна думка про це завдає їй нестерпних страждань. Потерпіла втратила сон, порушився її звичний ритм життя. Вона втратила вироблені роками життєві зв`язки, перебуває в постійному жалю за рідною дитиною. Відновлення її звичного стану є практично неможливим. Біль втрати сина в результаті злочину буде жити у ній завжди. У зв`язку з душевними переживаннями через смерть сина у потерпілої загострилися серцево-судинні захворювання(фіброкальциноз, ексцентрична гіпертрофія, легенева гіпертензія), на підтвердження чого до заяви додається відповідна медична документація. Крім того, просить врахувати, що протиправні дії обвинуваченого мають незворотні наслідки у виді позбавлення життя ОСОБА_8 , які призвели до непоправної втрати близького родича потерпілої. Таким чином, обвинувачений спричинив скоєнням цих умисних злочинів потерпілій ОСОБА_6 триваючі, глибокі, душевні страждання, пов`язані зі смертю її сина. Окрім того, вчинені обвинуваченим злочини були поєднані зі зґвалтуванням сина позивачки у неприродній спосіб, що свідчить про підвищену аморальність дій обвинуваченого та є додатковим стресовим чинником для потерпілої. З цих підстав, враховуючи обсяг та глибину спричинених позивачу душевних страждань, беручи до уваги те, що обвинувачений є працездатним та не має осіб на утриманні, вважає, що справедливим буде стягнення з нього 2000000,00грн. за завдану моральну шкоду.

Так, згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей же принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінальної справи їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплений і в ст. 22 КПК України.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_6 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно шкоду.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як слідує з роз`яснюючих положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами), вчасності, враховується стан здоров`я потерпілого, характер та тривалість страждань, наслідки тілесних ушкоджень, суттєвість вимушених змін у його життєвих та виробничих відносинах та інше. При цьому необхідно виходити з основ розумності, зваженості та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує характер вчиненого діяння, ступінь вини обвинуваченого, його майновий стан та сімейні обставини, а також душевні страждання, які отримала ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 , що негативно вплинуло на стан здоров`я потерпілої та її загальне самопочуття, призвело до порушення спокою, сну та потребувало додаткових зусиль для організації особистого життя та життя у суспільстві.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості, враховує характер і тривалість страждань, пов`язаних із смертю її сина.

З урахуванням викладеного, суд вважає розумним та справедливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 2000000,00грн.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі, а саме:

мобільний телефон Iphone 12 Pro чорного кольору із зеленим чохлом ІМЕІ 1: НОМЕР_2 та ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із SIM-картою «Лайфселл» НОМЕР_4 , що упаковано у спецпакет РSP №1486313, резинові тапки сірого кольору, що упаковано у спецпакет РSP №3306076, які зберігаються в камері зберігання речових доказів - слід повернути ОСОБА_5 ;

мобільний телефон «Xiaomi Redmi», моделі М1810F6LG, чорного кольору, пошкоджений, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ; таблетки «Макокс 150» у кількості 20шт., що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, які зберігаються в камері зберігання речових доказів, слід повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

піксельні штани з РБК, що упаковано в картонну коробку (об`єкт №1), наволочка з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ (об`єкт №2), змив на марлевий тампон з РБК зі стіни поруч з ліжком, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №3), змив на марлевий тампон з РБК з ручки валізи, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №4), змив на марлевий тампон з РБК з підлоги поруч з ліжком, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №5), запальничка з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №6), блакитний рушник з РБК, що упаковано в картонну коробку (об`єкт №7), змив на марлевий тампон з стіни у кімнаті з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №8), ганчірку з РБК, що упаковано в картонну коробку; змив на марлевий тампон з РБК з рами дверей у ванну кімнату, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №9), змив на марлевий тампон з РБК з стіни у ванній кімнаті, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №10), п`ять скляних пляшок «Jameson»(чотири ємністю 0,7л. та одна ємністю 0,5л), що упаковано в картонну коробку та зберігаються в камері зберігання речових доказів, слід знищити.

Крім того, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09.09.2024 року та від 20.09.2024 (справа №466/9143/24) арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12024141380001288 від 07.09.2024 року, необхідно скасувати після вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути в користь держави 3979,50 гривень за проведення комплексної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та отруйних та сильнодіючих лікарських засобів №КСЕ-19/114-24/21826-НЗПРАП від 12.11.2024, 3183,60 гривень за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-24/22758-Д від 03.10.2024, а всього 7163,60 гривень (сім тисяч сто шістдесят три гривні шістдесят копійок).

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 1 ст. 152 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст.121 КК України - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 152 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з 09.09.2024 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2000000,00грн. (два мільйони гривень) відшкодування завданої моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон Iphone 12 Pro чорного кольору із зеленим чохлом ІМЕІ 1: НОМЕР_2 та ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із SIM-картою «Лайфселл» НОМЕР_4 , що упаковано у спецпакет РSP №1486313, резинові тапки сірого кольору, що упаковано у спецпакет РSP №3306076, які зберігаються в камері зберігання речових доказів - повернути ОСОБА_5 ;

мобільний телефон «Xiaomi Redmi», моделі М1810F6LG, чорного кольору, пошкоджений, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ; таблетки «Макокс 150» у кількості 20шт., що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ, які зберігаються в камері зберігання речових доказів - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

піксельні штани з РБК, що упаковано в картонну коробку (об`єкт №1), наволочка з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ (об`єкт №2), змив на марлевий тампон з РБК зі стіни поруч з ліжком, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №3), змив на марлевий тампон з РБК з ручки валізи, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №4), змив на марлевий тампон з РБК з підлоги поруч з ліжком, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №5), запальничка з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №6), блакитний рушник з РБК, що упаковано в картонну коробку (об`єкт №7), змив на марлевий тампон з стіни у кімнаті з РБК, що упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №8), ганчірку з РБК, що упаковано в картонну коробку; змив на марлевий тампон з РБК з рами дверей у ванну кімнату, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №9), змив на марлевий тампон з РБК з стіни у ванній кімнаті, що поміщено в паперовий згорток та упаковано в паперовий конверт НПУ СУ (об`єкт №10), п`ять скляних пляшок «Jameson»(чотири ємністю 0,7л. та одна ємністю 0,5л), що упаковано в картонну коробку та зберігаються в камері зберігання речових доказів - знищити.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09.09.2024 року та від 20.09.2024 (справа №466/9143/24) на речові докази у кримінальному провадженні №12024141380001288 від 07.09.2024 року, після вступу вироку в законну силу скасувати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 в користь держави 3979,50 гривень за проведення комплексної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та отруйних та сильнодіючих лікарських засобів №КСЕ-19/114-24/21826-НЗПРАП від 12.11.2024, 3183,60 гривень за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-24/22758-Д від 03.10.2024, а всього 7163,60 гривень (сім тисяч сто шістдесят три гривні шістдесят копійок).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1