Рішення

від 20.01.2025 по справі 741/499/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/499/24

Провадження № 2/741/43/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 20 січня 2025 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у порядку, передбаченому п. 2 ст. 2 ст. 49 ЦПК України подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, мотивував її тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року в цьому будинку проживали він (позивач) та його дружина ОСОБА_4 . Він (позивач) позбавлений можливості у позасудовому порядку зареєструвати за собою право власності на належну йому 1/2 частину житлового будинку.

ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Гунько О.Ю. не з`явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

У судове засідання представник Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що сільська рада визнає позов, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає, просила розгляд справи проводити без її участі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належало по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після її смерті прийняли дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується копією спадкової справи № 52/2023 до майна померлої ОСОБА_4 .

У судовому засіданні встановлено, що після ліквідації колгоспних дворів позивач не зареєстрував у встановленому порядку право власності на належну йому 1/2 частину зазначеного житлового будинку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач позбавлений можливості у позасудовому порядку зареєструвати за собою право власності на належну йому 1/2 частину житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ураховуючи те, що відповідачі не вчинили жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 117,2 кв. м, житловою площею 50,5 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв