Рішення

від 15.01.2025 по справі 296/10381/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10381/24

2-о/296/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

15 січня 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої судді Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Годлюк А.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомира, Виконавчий комітет Бердичівської міської ради, Комунальне підприємство «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви поданої в порядку усунення недоліків заяви, просить встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 26 червня 1995 року виданого Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною району.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 червня 1995 року, виданого Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною району та зареєстрованого Бердичівським бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу за №57, р. №1008,9 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , на праві приватної, спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 . При видачі свідоцтва про право власності на квартиру в ньому були допущені помилки, які перешкоджають володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Так, в свідоцтві про право власності на квартиру прізвище « ОСОБА_1 » записано як « ОСОБА_1 », що не збігається із записом прізвища в паспорті громадянина України НОМЕР_2 , виданим Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області від 13.05.2008, де прізвище зазначене, як « ОСОБА_2 ». Також в свідоцтві про право власності на квартиру номер квартири, що передано у власність зазначено номер квартири «кв. АДРЕСА_2 », який не збігається з розпорядженням Органу приватизації Бердичівської міської ради від 19 червня 1995 року № 6165, на підставі якого видавалося свідоцтво про право власності на квартиру від 26.06.1995, та технічним паспортом на квартиру, в яких зазначено «квартира АДРЕСА_1 . Вважає, що причина неправильного написання прізвища у одну літеру виникла у зв`язку із неправильним перекладом з російської на українську мови. А помилка щодо номера квартири у свідоцтві про право власності на квартиру від 26 червня 1995 року є опискою та жодним чином не може впливати на обсяг набутих прав на квартиру АДРЕСА_1 . Внаслідок таких помилок у заявника виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу, та правовстановлюючим документом, який був виданий на його ім`я, та виникли складності у вільному розпорядженні власністю. Будь-яким іншим чином, ніж в судовому порядку, позбавлений можливості встановити факт належності свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а тому змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 11.12.2024 у даній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Комунального підприємства «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради подав до суду заяву, відповідно до змісту якої розгляд справи просить провести без його участі, при вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Представники заінтересованих осіб Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира та Виконавчого комітету Бердичівської міської ради в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Частиною третьою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 26 червня 1995 року, виданого Квартирно-експлуатаційною частиною району м.Бердичів, реєстровий №10089, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

За змістом відповіді Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир МО України № 1598 від 08.08.2023, останнє не має підстав виправити помилку в свідоцтві про право власності на квартиру та вказане питання можливо вирішити в судовому порядку.

Згідно відповіді Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 09.05.2024, останнє не має можливості виправити помилку в свідоцтві про право власності на квартиру, оскільки рішення було прийнято на підставі поданих заявником документів.

Надаючи оцінку поданій ОСОБА_1 заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

У відповідності до копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , та його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 уклали шлюб 06.11.1990. Прізвище ОСОБА_2 до шлюбу - ОСОБА_2 .

З копії паспорту НОМЕР_2 вбачається, що прізвище, ім`я та по батькові заявника - ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 2106 від 22.11.2023, виданої Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, у відповідності до матеріалів інвентаризаційної справи № 8947, квартира АДРЕСА_2 . Квартира, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 розташована на першому поверсі та фактично має номер 20. У 1995 році був складений технічний паспорт для приватизації квартири, у якому дана квартира зазначена під АДРЕСА_1 .

20.10.2023 Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1

Таким чином, з наведеного вбачається, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого Квартирно-експлуатаційною частиною району 26 червня 1995 року м.Бердичів, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як співвласнику квартири.

Отже, в цій частині заява підлягає задоволенню.

Оскільки встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності, необхідне заявнику для реалізації правомочності розпорядження нерухомим майном, а також беручи до уваги те, що встановити вказаний факт у позасудовому порядку не є можливим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Разом з тим, відсутні підстави встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки свідоцтво видане на квартиру АДРЕСА_2, а не АДРЕСА_1 .

Помилка/описка в номері квартири в свідоцтві не може бути виправлена шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу, та таке питання може бути вирішено, зокрема, в порядку встановлення факту в документі.

Отже, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ), заінтересовані особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомира (10014, м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20, код ЄДРПОУ 08492505), Виконавчий комітет Бердичівської міської ради (13301, Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04053602), Комунальне підприємство «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Володимирська, 1а, код ЄДРПОУ 03343901) про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого Квартирно-експлуатаційною частиною району 26 червня 1995 року м.Бердичів.

В решті вимог заяви - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 січня 2025 року.

Суддя М. В. Петровська