Рішення

від 25.03.2010 по справі 40/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/199

25.03.10

За первісним позовом   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  

до                                      Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»

про                                    стягнення заборгованості за оренду нерухомого майна    

За зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»

до                                      Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про                                    визнання договору недійсним

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Медведева А.В. представник за довіреністю від 16 червня 2009 року

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): не з’явився   

В судовому засіданні 25.03.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»(Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості по оплаті за оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 13 на користь Позивача –суми основного боргу у розмірі 68897 грн. 61 коп.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, не виконав взятих на себе зобов’язань, не сплатив виставлені йому рахунки, чим допустив виникнення заборгованості та порушив умови договорів оренди нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на норми ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

Крім того, Позивач відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України просить стягнути з Відповідача на його користь витрати по сплаті державного мита в розмірі 688 грн 98 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу - 312 грн 50 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 травня 2009 року порушено провадження у справі № 40/199, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 червня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 червня 2009 року розгляд справи відкладено на 14 липня 2009 року, у зв’язку з неявкою у судове засідання Відповідача.

14 липня 2009 року в судовому засіданні Господарського суду міста Києва представниками сторін подано заяву про продовження строку розгляду справи. Крім того, представником Відповідача заявлено клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи. У судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18 серпня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 липня 2009 року продовжено строк вирішення спору.

12 серпня 2009 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло уточнення позовних вимог. Позивач зазначає, що за Відповідачем числиться заборгованість у розмірі 9 642 грн 86 коп. за договором оренди № 07  нерухомого майна від 18 вересня 2008 року та за договором № 08 оренди нерухомого майна від 18 лютого 2009 року –56 754 грн 75 коп. Тому, відповідно до уточнених вимог Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 66 397 грн 61 коп., а також витрати понесені Позивачем по сплаті державного мита в розмірі 663 грн 98 коп. і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312 грн. 50 коп.

17 серпня 2009 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява з повідомленням про те, що в зв’язку з хворобою він не може бути присутній в судовому засіданні, яке відбудеться 18 серпня 2009 року, а тому просить в разі можливості справу розглянути у відсутність Позивача, або розгляд справи відкласти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2009 року, в зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 03 вересня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 вересня 2009 року в зв’язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників, розгляд справи відкладено на 22 вересня 2009 року.

07 вересня 2009 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача з проханням розглянути справу у її відсутність та надіслати їй прийняте судом рішення.

22 вересня 2009 року в судовому засіданні представником Відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. Представник Відповідача зазначає, що Відповідачем подана позовна заява про визнання договору оренди № 8 від 18 лютого 2009 року недійсним, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07 серпня 2009 року позовну заяву прийнято до провадження та порушено провадження у справі, а тому враховуючи, що позовні вимоги Позивача та зустрічний позов Відповідача витікають з одного й того ж правовідношення (правочину) просить зупинити провадження у справі на час розгляду Господарським судом Запорізької області позовної заяви про визнання договору оренди 3 8 від 18 лютого 2009 року недійсним.

В судовому засіданні 22 вересня 2009 року оголошена перерва до 06 жовтня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі № 40/199 до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 06-5-51/900-27/251/09.

11 січня 2010 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява від Позивача про те, що він підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу в його відсутність. Крім того позивач зазначає, що 29 вересня 2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва позовна заява про визнання недійсним договору оренди залишена без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 січня 2010 року поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 04 лютого 2010 року.

03 лютого 2010 року до канцелярії Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»подано зустрічну позовну заяву про визнання договору № 8 оренди нерухомого майна від 18 лютого 2009 року недійсним. В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»посилається на те, що при укладенні зазначеного договору оренди було порушено вимоги п.п. 2.3. та 6.1. Договору, а саме: не складено та не підписано акт прийому-передачі майна, в Договорі відсутні такі істотні умови договору як страхування взятого в оренду майна та обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ»посилається на порушення вимог ст.ст. 1 ч. 1 п. 4; 10; 12 ч. 1, 2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 203 ч. 1; 215 ч. 1, 3; 216 ч. 1; 628 ч. 1 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 лютого 2010 року прийнято зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду із первісним позовом.

04 лютого 2010 року представник Відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи через неявку Позивача за первісним позовом та надати час для виконання вимог ухвали суду про прийняття зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 лютого 2010 року клопотання Відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 18 лютого 2010 року.

18 лютого 2010 року первісним Позивачем до канцелярії Господарського суду міста Києва подано заяву про те, що копію ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 січня 2010 року та копію зустрічної позовної заяви про визнання договору оренди недійсним він на свою адресу не отримував, повідомлення про те, що справа буде розглядатися 18 лютого 2010 року Позивач отримав лише 17 лютого 2010 року, а тому просить справу розглянути у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2010 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2010 року через неявку сторін у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 25.03.10 з’явився представник Позивача за первісним позовом, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) не з’явився на виклик у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив.

Між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»(Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом, Орендар) укладено Договір № 07 оренди нерухомого майна від 18 серпня 2008 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач за первісним позовом (Орендодавець) передає, а Відповідач за первісним позовом (Орендар) приймає в оренду нежиле приміщення (об’єкт оренди), яке знаходиться у власності Орендодавця на підставі рішення Третейського суду № 0092/06 від 28 липня 2006 року і виписки про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11489848 від 09 серпня 2006 року, загальною площею по внутрішнім вимірам 164,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 13.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що даний Договір вважається укладеним з моменту, коли будуть досягнуті домовленості по всім істотним умовам і підписання тексту договору сторонами.

Об’єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем і прийнятий Орендарем не пізніше 18 вересня 2008 року (п. 2.1. Договору).

Орендар вступає в користування майном одночасно з підписанням сторонами Акту прийому-передачі майна (п. 2.3. Договору).

На виконання зазначеного пункту Договору 18 вересня 2008 року між сторонами був укладений та підписаний Акт прийому-передачі нежилого приміщення загальною площею 164,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, буд. 13.

Відповідно до п. 3.1. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 2500 тисяч гривен.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що сплата орендних платежів проводиться щомісячно до 05 числа звітного місяця, на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

Сторони мають право на зміну орендної плати у випадку збільшення або зменшення загальної середньої вартості орендованого майна  на ринку нерухомості, в вересні кожного поточного року, повідомив письмово Орендаря за 30 днів (п.3.4. Договору).

Орендодавець має право на перегляд орендної плати у випадку зміни законодавства про спрощену систему оподаткування в розділі здачf в оренду фізичними особами-підприємцями (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату, відповідно до домовленості.

Пунктом 6.1. Договору Орендодавець зобов’язаний передати Орендарю в оренду майно згідно акту прийому-передачі майна в порядку, передбаченому п. 2.1. Договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань відповідно до даного Договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України і даним договором (п.8.1. Договору).

У випадку порушення строків оплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Якщо строк сплати орендної плати порушений більше ніж на 10 банківських днів, Орендар додатково сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від орендної плати в місяць за кожний день прострочки. Якщо оплата не надійшла протягом 30 календарних днів, Орендодавець має право розірвати договір оренди і вимагати відшкодування збитків (п. 8.6. Договору).

01 лютого 2009 року між сторонами укладена Додаткова угода № 03 до Договору оренди нерухомого майна № 08, відповідно до якого з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року сума орендної плати рівна 20 000 гривен (п. 1). Пунктом 3 Додаткової угоди № 3 передбачено, що вона діє з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року.

17 лютого 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 01 до договору оренди нерухомого майна № 07 від 18 вересня 2008 року. Відповідно до зазначеної Додаткової угоди передбачено розірвати договір оренди нерухомого майна № 07 від 18 вересня 2008 року (п. 1.), в зв’язку зі зміною орендної плати, укласти новий договір оренди нерухомого майна з внесенням зміненої орендної плати (п.2.).

18 лютого 2009 року між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВ»(Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом, Орендар) укладено Договір № 08 оренди нерухомого майна.

Пункти 1.1., 1.3., 2.3., 3.3., 3.5., 3.6., 6.1., 8.1., 8.6. Договору № 08 від 18 лютого 2009 року аналогічні за змістом відповідним пунктам Договору № 07 оренди нерухомого майна від 18 вересня 2008 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату відповідно з розділом 3 та іншими умовами даного договору.

Сума орендної плати розраховується по формулі: орендна плата = основна сума, помножена на коефіциент, де основна сума рівна 35932,10 гривень. Коефіциент складає результат ділення комерційного обмінного курсу української гривні порівняно до долара США, який встановлює Дніпровський філіал АБ Укргазбанк, на офіційний обмінний курс української гривні до долара США, встановлений Національним банком України на перше число кожного звітного місяця (п. 3.2. Договору).  

Пунктом 4.2. Договору передбачено, Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, відповідно домовленості і умов договору до 5 числа звітного місяця.          

06 квітня 2009 року Позивачем за первісним позовом на адресу Відповідача за первісним позовом направлено лист з проханням сплатити заборгованість за оренду нерухомого майна.          

15 квітня 2009 року Відповідачем за первісним позовом на адресу Позивача за первісним позовом направлено лист про дострокове припинення дії договору оренди, повернення йому у власність всіх покращень, які були здійснені за рахунок товариства і при відділенні від приміщення не завдасть йому шкоди, надання відстрочки для оплати заборгованості до 01 травня 2009 року.

29 квітня 2009 року Позивачем за первісним позовом на адресу Відповідача за первісним позовом направлено лист з проханням сплатити заборгованість за оренду нерухомого майна та передати орендоване майно по Акту прийому-передачі.

01 травня 2009 року Позивачем за первісним позовом на адресу Відповідача за первісним позовом направлено лист з проханням сплатити заборгованість за оренду нерухомого майна по виставленим розрахункам № 6 від 18 лютого 2009 року, № 7 від 02 березня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору оренди не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати у встановлений Договором строк не виконав. Відповідно до розрахунку суми заборгованості, поданого позивачем, заборгованість Відповідача з орендної плати становить 66 397 грн 61 коп.. Розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо сплати орендної плати за Договором оренди  суду не надав.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення платежів, передбачені умовами договору. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті платежів за користування нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 13, згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 66 397 грн 61 коп. суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача за первісним позовом, а також те, що Відповідач за первісним позовом в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»про визнання договору № 8 оренди нерухомого майна від 18 лютого 2009 року недійсним, суд приходить до висновку, що він задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Зобов’язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України та ч. 2 ст. 11 ЦК України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати, зокрема, найменування.

Тож з аналізу наведених норм вбачається, що укладення договору є процесом досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору. Тобто досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

Таким чином, для того щоб договір юридично відбувся, сторони повинні узгодити всі його істотні умови.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Тобто якщо в правочині відсутня хоча б одна істотна умова, весь договір є неукладеним, тобто таким, що взагалі не відбувся, а отже, він не може породжувати господарські зобов'язання для сторін.

А тому посилання Позивача в зустрічному позові на те, що в договорі відсутні такі істотні умови договору як страхування взятого в оренду майна та обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються ЦК України і ГК України, так як ці вимоги не є істотними умовами договору.

Крім того, не заслуговують на увагу і посилання Позивача в зустрічному позові про те, що не було укладено Акту прийому-передачі зазначеного майна. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 18 вересня 2008 року був укладений договір № 07 оренди нерухомого майна, в зв’язку зі зміною орендної плати 17 лютого 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 01 до договору оренди нерухомого майна, відповідно до якої передбачено розірвати договір оренди нерухомого майна № 07 від 18 вересня 2008 року та укласти новий договір оренди нерухомого майна. На виконання зазначеної угоди 18 лютого 2009 року між цими ж сторонами укладено Договір № 08 оренди нерухомого майна. Нерухоме майно не передавалося актом прийому-передачі Орендарем Орендодавцю. Тобто, як слідує з матеріалів справи протягом строку дії договорів оренди № 07 від 18 вересня 2008 року та 18 лютого 2009 року нежиле приміщення загальною площею 164,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, буд. 13, перебувало у користуванні Відповідача за первісним позовом.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстави, встановлені ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України, для визнання недійсним Договору оренди відсутні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зустрічні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И РІ Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ»(юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; фактична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, оф. 307, р/р 2600401300955 в ТОВ «Укрпромбанк»в місті Києві, МФО 321228, код ЄДРПОУ 31087155) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 2181700360, рахунок НОМЕР_1, ОКПО 24428607, МФО 305448, банк – Дніпропетровський філіал ВАТ АБ «Укргазбанк», для нарахування на карт рахунок НОМЕР_2) суму основного боргу у розмірі 66 397,61 грн (шістдесят шість тисяч триста дев’яносто сім гривень шістдесят одну копійку), витрати по сплаті державного мита в розмірі 663,98 грн (шістсот шістдесят три гривні дев’яносто вісім копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50 грн (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок).

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Наказ видати відповідно до 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                      Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 06.04.2010р.