Ухвала

від 15.01.2025 по справі 991/200/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/200/25

Провадження 1-кс/991/199/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Чорнянка, Каховського р-ну, Херсонської обл., громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 52023000000000314 від 14.07.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 000 000, 00грн, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4)утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема з підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , службовими особами та представниками ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус»; 5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та яке відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, та, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом;

- наявні ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;

- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава у розмірі 3 млн грн, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розгляд клопотання здійснювався 15.01.2025.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечили, наголошували на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину. Так, за доводами сторони захисту факти та події, викладені у підозрі, не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами. Натомість єдиними діями, зафіксованими у повідомленні про підозру, вчиненими ОСОБА_4 , і які підтверджуються матеріалами клопотання, за доводами захисника, є розрахунок ним із водіями транспортних засобів, які перевозили зерно із державного підприємства до кінцевих отримувачів. Окрім того, на переконання захисника, матеріалами провадження жодним чином не підтверджуєтеся обізнаність ОСОБА_4 про те, що зерно відвантажується з державного підприємства із порушеннями чинного законодавства, або що відвантаження не відображається належним чином в бухгалтерському обліку, чи надходить не належному отримувачу. Так само, в матеріалах клопотання відсутні докази отримання ОСОБА_4 будь-яких коштів від реалізації сільськогосподарської продукції, яка належить державному підприємству, а також немає жодного доказу, що ОСОБА_4 був обізнаний про протиправні наміри ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та інших учасників провадження. Як наголосив захисник, єдиними доказами участі ОСОБА_4 в подіях, що є предметом кримінального розслідування, є покази допитаних в якості свідків водіїв транспортних засобів, якими перевозилось зерно із ДП «ДГ Ставидлянське» до кінцевих отримувачів. При цьому, допитані свідки повідомили, що єдині дії, які вчинялись ОСОБА_4 при перевезенні зерна, це розрахунок із водіями за послуги перевезення зерна. Вказане, на переконання сторони захисту, свідчить лише про те, що ОСОБА_4 , не являючись посадовою особою ДП «ДГ Ставидлянське», не приймаючи участі у відвантаженні зерна із державного підприємства, не беручи участі у складанні документів на відвантаження та переміщення зерна, не володіючи жодною інформацією про обставини укладення договорів на відвантаження зерна, зокрема сторін таких договорів, вартості зерна, обсягів зерна, строків поставки та інше., на прохання директора ДП ОСОБА_7 , займався виключно розрахунком за послуги перевезення зерна від державного підприємства до кінцевих отримувачів, яких йому повідомляв ОСОБА_7 , сприймаючи вказані перевезення зерна як повністю законні, у зв`язку із продажем державним підприємством такого зерна покупцям. За твердженнями захисника, що ОСОБА_4 не знав і не міг знати про будь-які протиправні наміри інших учасників кримінального провадження щодо заволодіння зерном або грошовими коштами державного підприємства.

Окрім того, захисник та підозрюваний зазначили, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не мотивовано розмір застави, про яку просить сторона обвинувачення. До того ж, стороною обвинувачення не надано жодного документу, який би свідчив про конкретні або приблизні суми протиправного доходу, які, за версією слідства, отримав ОСОБА_4 . Додали, що у ОСОБА_4 відсутні грошові кошти в будь-якому вигляді, а саме: доходу, накопичень, майна, які б змогли забезпечити можливість внесення ним застави у розмірі, що просить сторона обвинувачення. Додали, що майже все його майно, в основному земельні паї його родини, знаходяться на тимчасово окупованій території, а дохід ОСОБА_4 на даний момент складає 40 000 грн. на місяць.

Одночасно просили врахувати, що ОСОБА_4 являється докторантом Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у галузі знань «Агрономія», де виконує дисертаційне дослідження на тему: «Теоретичні основи та практичне значення селекційно-екологічної мінливості ароматичних рослин за умов змін клімату». За підсумками першого року навчання задовільно виконав завдання, які передбачено індивідуальним планом докторської дисертації. За сумісництвом працює на посаді провідного наукового співробітника відділу інтродукції та селекції малопоширених плодових, декоративних та ароматичних рослин Інституту. В творчому доробку має 20 публікацій, які опубліковано у наукових виданнях, характеризується відповідальним співробітником, ініціативним та цілеспрямованим науковцем. ОСОБА_4 нагороджений грамотою за значний особистий внесок у справу наближення перемоги України над окупантом та звільнення усіх українських земель, сприяння у вирішенні завдань та особисті заслуги перед Головним управлянням розвідки Міністерства оборони України, за підписом заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Крім того, він відзначений подяками військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та Військової академії м. Одеса за активну життєву позицію, патріотизм та волонтерську діяльність. Поряд з цим просили врахувати, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 3 млн грн, виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Під час судового розгляду встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№ 52023000000000314 від 14.07.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 .

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , діючи умисно, у складі організованої групи, у співучасті та за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , внаслідок зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, сприяв заволодінню майном ДП ДГ «Ставидлянське» - на загальну суму 30 721 603 грн., організованого ОСОБА_9 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

08.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Дослідивши повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 08.01.2025 та додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі копіями таких документів: Наказу НААН від 25.03.2021 №121-к про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ДП «ДГ Ставидлянське»; Листа НААН від 29.06.201 №11-1/239 про погодження призначення ОСОБА_8 на посаду головного бухгалтера ДП «ДГ Ставидлянське»; Наказу ТОВ Торговий Дім НААН від 13.04.2022 №02 про покладання на ОСОБА_9 обов`язків директора; Статуту ДП «ДГ «Ставидлянське» у редакції від 24.05.2018; Протоколів проведення НСРД від 19.10.2022, 30.10.2022 відносно ОСОБА_8 ;Протоколу проведення НСРД від 19.10.2022 щодо ОСОБА_10 ; Протоколу проведення НСРД від 30.11.2022 відносно ОСОБА_7 (де у розмовах від 04.11.2024 о 09:55:10 та 09:58:20 ОСОБА_4 надає вказівки ОСОБА_7 ); Протоколу проведення НСРД від 06.12.2022 відносно ОСОБА_9 ; Матеріалів аудиторського звіту №041107-21/1 від 07.06.2023; Протоколів обшуку від 15.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та в офісному приміщенні ДП «ДГ Ставидлянське» за результатами яких виявлено первинні документи, комп`ютерну техніку та мобільні телефони, що використовувались співучасниками для вчинення злочину; Договорів поставки від 01.08.2024 №22-01/08-2 між ДП «ДГ Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд» про нібито придбання 4000 тон пшениці та 714 тон ячменю; Видаткових накладних ДП «ДГ «Ставидлянське» №РН-0000076, РН-0000077, РН-0000078, РН-0000079, РН-0000080; Рахунків фактури від 01.08.2022 №СФ-0000009 та СФ-0000008, з підписами ОСОБА_8 ; Договору №2022/08/01 щодо надання послуг відповідального зберігання, про передачу на державне підприємства сільськогосподарської продукції ТОВ «Юніка Трейд» з підписами ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ; Договорів №1,2 від 20.05.2022 щодо продажу сільськогосподарської продукції фізичним особам- працівникам державного підприємства; Протоколу огляду ноутбуку ОСОБА_7 від 17.11.2022 та 30.12.2022; Протоколу огляду від 20.12.2022 мобільного телефону ОСОБА_8 , згідно з яким всі дії щодо ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюються лише після погодження з ОСОБА_9 («АВ»); Протоколу огляду системи 1-С від 24.01.2023, згідно якого зафіксовано відсутність операцій в системі про продаж с/г продукеції на користь ТОВ «ТІС Зерно». ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Агрофірма Піреус». Зафіксовано внесення в систему недостовірних відомостей про нібито продаж с/г продукції фізичним особам-працівникам державного підприємтсва; В системі 1-С не відображено оприбуткування насіння соняшника урожаю 2022 року; Протоколу тимчасового доступу від 21.03.2023 згідно якого вилучено на ТОВ «ТІС Зерно» товарно-транспотрні накладні; Копій ТТН, згідно яких на ТОВ «ТІС Зерно» поставлено пшеницю. Постачальником вказано ТОВ «Агрофірма Піреус», хоча фактичним вантажовідправником було ДП «ДН Ставидляське». Водії, дати погрузки відповідають відомостям з таблиці віднайденої на ноутбуці ОСОБА_7 ; Протоколу тимчасового доступу від 24.02.2023 згідно якого вилучено на ТДВ «Ренійський елеватор» товарно-транспотрні накладні; Копій ТТН згідно яких на ТДВ «Ренійський елеватор» поставлено пшеницю. Постачальником вказано ТОВ «Трейд Глобал», хоча фактичним вантажовідправником було ДП «ДН Ставидляське». Водії, дати погрузки відповідають відомостям з таблиці віднайденої на ноутбуці ОСОБА_7 ; Листа - відповіді ТОВ «Корсунь-Шевченківське ХПП» №79 від 07.02.2023 згідно якого с/г продукція на його адресу не постачалась; Листів ПП «Сізан», ТОВ «Зернотранс», ФОП ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 згідно яких вони здійснювали транспортування сільськогосподарської продукцції до ТОВ «ТІС Зерно» та ТДВ «Ренійський Елеватор». Завантаження здійснювалось на ДП «ДГ Ставидлянське», Організацією транспортування займався ОСОБА_4 ; Показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; Копією ТТН №427023 від 14.10.2022 отриманої від свідка ОСОБА_23 , згідно якої від перевозив сільськогосподарську продукцію. Вантажовідправником вказано ТОВ «Юніка Трейд», отримувачем ТОВ «ТІС Зерно»; Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно яких свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 згідно яких вказані особи упізнали ОСОБА_4 , як особу, яка організовувала перевезення с/г продукції та оплачувала послуги з перевезення вказаної продукцції до морських терміналів; Висновками товарознавчих експертиз №818/24/27 від 08.04.2024, №1980/24/27 від 28.10.2024 №4036/24/27 від 03.01.2024, №425/24/27 від 28.02.2024 та №705/24/27 від 21.03.2024, яким встановлена ринкова вартість пшениці та насіння соняшника на дати відвантаження сільськогосподарської продукції; Протоколом огляду від 20.03.2024 яким встановлено, що зерно, отримане від ДП «ДГ Ставидлянське» ТОВ ТІС Зерно було експортовано на користь словацької компанії UNIQ GROUP SLOVAKIA s.r.o. за договорам комісії, які укладались між комітентом ТОВ «Агрокомпанія Піреус», а зерно отримане від ДП «ДГ Ставидлянське» ТДВ «Ренійський Елеватор» було експортовано на користь турецької компанії MZY MAKINA ITHALAT IHRACAT VE TIRACET LIMITED SIRKETI за прямим договором, умови поставки DAP порт Рені, ціна - 179 доларів США за тону. Кошти за поставлену с/г продукцію в Україну не повернуто; Копіями ТТН про постачання насіння соняшника від ДП «ДГ Ставидлянське» до ТОВ «Енергетик Дніпро» без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податкових обліках підприємства; Протоколом додаткового огляду документів від 30.10.2024 згідно якого з території державного підприємства без відображення в обліках вивезено 2 332 470 кг пшениці 4 класу, 472 140 кг пшениці 3 класу 1 051 820 кг насіння соняшника, всього на загальну суму 30 721 603 грн; іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Посилання захисника у запереченнях на відсутність в матеріалах клопотання низки документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред`явлену ОСОБА_4 підозру - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Таким чином, слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_4 усіх елементів складу кримінального правопорушення, кваліфікації його дій та питання винуватості/невинуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, поданих стороною обвинувачення до клопотання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №52023000000000314 від 14.07.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов таких висновків.

Сторона обвинувачення зауважила, що достатній майновий стан підозрюваного та його родичів, а також загроза призначення суворого покарання за вчинення корупційного кримінального правопорушення - створює достатні ризики залишення ОСОБА_4 території України та тривалого переховування за кордоном, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Прокурор наголосив, що про достатній майновий стан підозрюваного свідчить, окрім наявності рухомого та нерухомого майна, у тому числі те, що дружина ОСОБА_4 протягом 2018-2024 років 6 разів покидала територію України та перебувала за кордоном понад 59 днів, а донька ОСОБА_4 - ОСОБА_33 15.01.2022 рейсом Київ-Франкфурт протягом 2022-2023 перебувала за кордоном протягом 655 днів, що потребує значних матеріальних ресурсів.

Натомість захисник заперечував проти таких доводів сторони обвинувачення та наголошував на тому, що твердження сторони обвинувачення про достатність майнових ресурсів не відповідає дійсності, оскільки практично все майно підозрюваного та його родини знаходиться на тимчасово окупованій території. Додав, що дійсно, дружина ОСОБА_4 ( ОСОБА_34 ) є власником ФГ «СВ ДАРІЯ» (СДРПОУ - 35435013), яке володіє на правах оренди земельними ділянками загальною площею понад 55.15 га., проте місцем реєстрації та здійсненням господарської діяльності є окупована територія - АДРЕСА_3. Додав, що земля 55.15 га - це орендовані земельні паї ФГ «СВ ДАРІЯ» у людей для с/г виробництва, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Окрім того захисник зазначив, що дійсно донька ОСОБА_4 виїхала із України до Канади, де зараз повністю забезпечує себе сама, працюючи помічником юриста в компанії Х-Соррреr.

У той же час, на переконання захисника, наявність достатніх фінансів у підозрюваного, жодним чином не свідчить про намір переховуватись від слідства. Захисник додав, що на даний момент всі рахунки і все майно підозрюваного та його дружини є арештованими.

При цьому, за доводами захисника, наявність закордонного паспорту у підозрюваного жодним чином не свідчить про можливість ОСОБА_4 виїхати за межі України, з огляду на те, що за загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". ОСОБА_4 не відноситься до осіб, яким дозволено перетинати державний кордон України у разі введення в Україні воєнного стану.

Стороною захисту наголошено про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків в Україні, насамперед - перебування у зареєстрованому шлюбі та наявність на утриманні малолітнього сина 2011 року народження.

Поряд з цим, варто зазначити, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Зокрема злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст. ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

На переконання слідчого судді, наведені захисником аргументи щодо міцності соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, не можуть звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Поряд з цим, варте уваги і те, що інший підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , який за версією органу досудового розслідування є організатором вчинення вказаного злочину, після проведення обшуків в офісних приміщеннях ДП «ДГ Ставидлянське», 16.11.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу не повертався. В даний час ОСОБА_9 перебуває в міжнародному розшуку. Таким чином, доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_9 , з метою унеможливлення надання викривальних свідчень іншими співучасниками може переховувати їх за межами території України, не є вочевидь необґрунтованими.

Вказане у сукупності свідчить про наявність у ОСОБА_4 підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу залишити Україну та виїхати за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі нелегально, з огляду на те, що Україна наразі не може контролювати частину державного кордону через воєнні дії.

Отже, на переконання слідчого судді такий ризик доведений стороною обвинувачення та на даній стадії кримінального провадження.

Обґрунтовуючи наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись підозрюваними, зокрема документи компаній ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус». Окрім того, як зауважено стороною обвинувачення, з метою маскуваннях факту вивезення сільськогосподарської продукції державного підприємства було виготовлено договори та відображено в системі 1С договори про нібито реалізації сільськогосподарської кінцевому споживачу (колишні працівники державного підприємства). Після вилучення вказаних документів в ході обшуку та допиту «покупців» службові особи державного підприємства повідомили, що це лише проєкти договорів, які виготовила неповнолітня особа - практикант ОСОБА_12 (рідна сестра бухгалтера ОСОБА_11 ).

Поряд з цим варто враховувати, що при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні детектив у клопотанні зазначає, що в результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. Таким чином, після ознайомлення зі змістом показань свідків у кримінальному провадженні, підозрюваний може здійснювати вплив на свідків, показання яких, серед іншого, обґрунтовують повідомлену ОСОБА_4 підозру, з метою надання ними неправдивих показань задля уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Такі доводи є цілком обґрунтованими, з огляду на те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У той же час, варте уваги те, що згідно показань директора ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 втягнули його у злочинну діяльність саме вони визначали роль кожного співучасника у вчиненні злочину, керували діями інших. Тож не виключається, що ОСОБА_4 може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показів, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на інших підозрюваних з метою дачі ними в суді неправдивих показань.

Про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку сторони обвинувачення, свідчить той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 мають стійкі ділові та дружні зв`язки з представниками органів державної влади, в правоохоронних органах що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження. Варте уваги те, що ОСОБА_4 протягом 2015 - 2021 працював в Херсонській обласній державній адміністрації, тож володіє впливовими зв`язками, зокрема із в даний час представниками Херсонської обласної військової адміністрації. Наведені обставини, можуть свідчити про вжиття ОСОБА_4 заходів, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, у тому числі на захист належного йому та його родині майна від можливого стягнення за вироком суду, відтак зазначений ризик визнається спроможним.

Не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 ..

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , детективом у клопотанні зазначено про можливість вчинення ОСОБА_4 дій щодо легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Як стверджує слідство, в період часу з 22.09.2022 по 14.10.2022 автомобільним транспортом із ДП ДГ «Ставидлянське» під документами ТОВ «Агрокомпанія «Піреус» транспортовано до ТОВ «ТІС - ЗЕРНО» («Порт Південний») 199,9 тонн пшениці 3 класу та 2 333 тонн пшениці 4 класу.

В період часу 17-18.10.2022 автомобільним транспортом із ДП ДГ «Ставидлянське» під документами ТОВ «Трейд Глобал» перевезено до ТДВ «Ренійський Елеватор» 272 тонн пшениці 3 класу урожаю 2022 року.

В подальшому із ТДВ «Ренійський Елеватор» вказана пшениця експортована ТОВ «Трейд Глобал» на користь турецької компанії MZY MAKINA ITHALAT IHRACAT VE TIRACET LIMITED SIRKETI за прямим контрактом № MWHT-1510/2022 від 15.10.2022.

В свою чергу зерно, державного підприємства «ДГ Ставидлянське», з ТОВ «ТІС - ЗЕРНО» («Порт Південний») експортовано на користь словацької компанії UNIQ GROUP SLOVAKIA s.r.o. за договорами комісії, які укладались між комітентом (ТОВ «Агрокомпанія Піреус»), та комісіонерами (ТОВ «Трансгруп компані» та ТОВ «Логістика Зернопостач»). При цьому власником зерна, яке фактично належало державному підприємству зазначалось ТОВ «Агрокомпанія Піреус».

В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти від UNIQ GROUP SLOVAKIA s.r.o. та MZY MAKINA ITHALAT IHRACAT VE TIRACET LIMITED SIRKETI за експортовану пшеницю в Україну не надходили.

Таким чином, за твердженнями сторони обвинувачення, грошові кошти в сумі 423 057 доларів США, що знаходяться на рахунках компанії UNIQ GROUP SLOVAKIA s.r.o. та 48 688 доларів США, що знаходяться на рахунках компанії MZY MAKINA ITHALAT IHRACAT VE TIRACET LIMITED SIRKETI - є майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України.

Таким чином, Національне бюро наразі перевіряє причетність ОСОБА_4 до легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Проте захисник наголошував на тому, що вказані обставини є лише припущеннями сторони обвинувачення і не підтверджуються жодними доказами, що в свою чергу суперечить принципу презумпції невинуватості.

В той же час, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).

Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

Таким чином існування даного ризику не виключається. Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Отже, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

Таким чином, для нівелювання вказаних ризиків необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі стимули для належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його роль у вчиненні злочину згідно версії сторони обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж застава.

З огляду на встановлене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 3 млн грн, тобто у розмірі, що перевищує межу, визначену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки, на думку сторони обвинувачення, внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є непомірним для нього, адже відповідає рівню доходів підозрюваного та членів його родини з урахуванням наявного у їх власності майна.

На думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Поряд з цим слідчим суддею приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що все майно підозрюваного та його родини знаходиться на тимчасово окупованій території, тож очевидно розмір застави не може визначатися з урахуванням наявності такого майна.

Так, слідчий суддя, при визначенні розміру застави, враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання на території України, ділову репутацію, наукову діяльність, позитивні характеристики, майновий стан, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді обґрунтованим є визначення застави в меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, в розмірі, що перевищує зазначені в ч. 5 ст. 182 КПК України межі, проте не є явно непомірним для підозрюваного, а саме у розмірі 2 000 000 грн.

На переконання слідчого судді, так як інкриміноване кримінальне правопорушення є особливо тяжким, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , службовими особами та представниками: ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус» - з приводу обставин, викладених у повідомленні ОСОБА_4 про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

У той же час слід додати, що положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Таким чином, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, тобто до 15.03.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000314 від 14.07.2023.

З огляду на викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 203, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці такі обов`язки:

-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , службовими особами та представниками: ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус» - з приводу обставин, викладених у повідомленні ОСОБА_4 про підозру;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 15.03.2025 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1