Ухвала

від 28.01.2025 по справі 991/200/25

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/200/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/77/25

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

прокурорки ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 січня 2025 року про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52023000000000314 у вигляді застави,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з отриманням 17.01.2025 апеляційної скарги захисника підозрюваного, поданої відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 15.01.2025, постановлену у відповідності до ст. 182 КПК (т. 3 а. с. 58, 61-67, 70-75, 80, 103-108).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання детектива - застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52023000000000314 здійснюється досудове розслідування за підозрою, в тому числі ОСОБА_7 , у тому, що він діючи умисно, у складі організованої групи, у співучасті та за попередньою змовою з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , внаслідок зловживання ОСОБА_11 своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, сприяв заволодінню майном Державного підприємства Дослідне господарство /далі - ДП ДГ/ «Ставидлянське» - на загальну суму 30 721 603 грн., організованого ОСОБА_12 ; (2) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) наявні ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави необхідний для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам; (5) застава у визначеному розмірі не є для підозрюваного явно непомірною, враховуючи його фінансовий стан, і здатна забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою

4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків або застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб без визначення обов`язку носити електронний засіб контролю.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) відсутні докази обґрунтованої підозри; (2) наявність ризиків не підтверджена доказами; (3) не доведено неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу; (4) визначений розмір застави непомірний та необґрунтований; (5) при застосуванні запобіжного заходу не враховані та не оцінені докази вчинення кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди й відомості щодо ОСОБА_7 .

4.2. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній. Свою причетність до дій з організації перевезення пшениці підозрюваний визнав, а щодо участі у вивезенні зерна соняшника заперечив.

5.2. Водночас прокурорка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про необхідність залишення ухвали без змін, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри, існування встановлених ризиків і помірність визначеної застави.

V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

6. Надаючи оцінку висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо обґрунтованості підозри

7. Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.

7.1. Захисник зазначив, що підозрюваний визнає свою участь у транспортуванні пшениці, проте він не причетний до епізоду з транспортуванням соняшника.

7.2. Прокурор зазначив, що підозра в достатній мірі обґрунтована.

7.3. За підсумками перевірки доводів сторони захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

7.4. У чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

7.5. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

7.6. Стандарт доведення «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж стандарт доведення, який застосовується на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

7.7. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочину, про який йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.

7.8. Погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:

7.8.1 детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000314 за фактом повторного вчинення, за попередньою змовою групою осіб, службовими особами ДП ДГ «Ставидлянське» спільно із не встановленими на даний час особами, розтрати майна державного підприємства в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, яка полягала в тому, що (а) службові особи ДП ДГ «Ставидлянське» в 2022 році у співучасті з іншими особами здійснювали реалізацію сільськогосподарської продукції державного підприємства без відображення вказаних операцій у бухгалтерському та податкових обліках; (б) в дійсності транспортування сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ Ставидлянське» здійснювалось до ТОВ «ТІС - ЗЕРНО» та ТДВ «Ренійський Елеватор», однак із використанням товарно-транспортних накладних, у яких вказано, що транспортування вказаної сільськогосподарської продукції здійснювалось нібито ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен» та ТОВ «Агрокомпанія «Піреус», що мають ознаки фіктивності (т. 1 а. с. 17);

7.8.2. 08.01.2025 у кримінальному провадженні №52023000000000314 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК щодо того, що він, діючи умисно, у складі організованої групи, у співучасті та за попередньою змовою з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , внаслідок зловживання ОСОБА_11 своїм службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану, сприяв заволодінню майном ДП ДГ «Ставидлянське» на загальну суму 30 721 603 грн., організованого ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 18-26);

7.8.3. про наявність обґрунтованої підозри свідчить зміст таких документів:

(1) у розмовах від 04.11.2024 ОСОБА_7 надає вказівки ОСОБА_11 із питань виконання обов`язків з керівництва ДП ДГ «Ставидлянське» (т. 1 а. с. 86-90);

(2) згідно з листами ПП «Сізан», ТОВ «Зернотранс», ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 : (а) вони здійснювали транспортування сільськогосподарської продукції до ТОВ «ТІС Зерно» та ТДВ «Ренійський Елеватор»; (б) завантаження відбувалося на ДП «ДГ Ставидлянське»; (в) організацією перевезення займався чоловік на ім`я ОСОБА_16 , який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1 . У відповідності до даних особової картки вищевказаний номер телефону належить ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 36; т. 2 а. с. 103-112);

(3) в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, в яких згадується про перевезення пшениці (т. 2 а. с. 1-108);

(4) свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 дали показання, що перевозили зерно з ДП ДГ «Ставидлянське», оплату за послуги отримували від ОСОБА_7 і в ході перевезення зернових отримували нові товарно-транспортні накладні (т. 2 а. с. 113-115, 121-137);

(5) свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 по фотознімках впізнали ОСОБА_7 , як особу, яка організовувала перевезення с/г продукції та оплачувала послуги з її перевезення до морських терміналів (т. 2 а. с. 138-145).

7.9. Ураховуючи наведене, наявні факти, виходячи з яких ОСОБА_7 може бути причетним до реалізації сільськогосподарської продукції державного підприємства без відображення вказаних операцій у бухгалтерському та податкових обліках і транспортування сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ Ставидлянське» здійснювалось до ТОВ «ТІС - ЗЕРНО» та ТДВ «Ренійський Елеватор» із використанням товарно-транспортних накладних, у яких вказані інші підприємства.

7.10. Отже, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.

7.10.1. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри. Крім того, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 визнав свою причетність до транспортування пшениці.

7.10.2. Однак вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

7.11. Щодо доводів сторони захисту про визнання ОСОБА_7 його участі в організації перевезення зерна пшениці, але його непричетності до вивезення з ДП «ДГ Ставидлянське» зерна соняшника, то колегія суддів з ними погоджується на цій стадії, зважаючи на наявність у матеріалах клопотання копій товарно-транспортних накладних, в яких згадується про перевезення пшениці, але не зазначено щодо відвантаження зерна соняшника. Проте вказане, зважаючи на те, що досудове розслідування, в ході якого відбувається збір та аналіз доказів, ще триває, не свідчить про безумовну непричетність ОСОБА_7 до організації вивезення з підприємства зерна соняшника. Тому сторона обвинувачення в подальшому не позбавлена можливості доводити причетність підозрюваного й до вивезення з ДП ДГ «Ставидлянське» зерна соняшника.

(§2) Щодо наявності/відсутності ризиків

8. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (б) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, (г) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (ґ) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

8.1. Сторона захисту зазначала, що ризики відсутні, оскільки: (1) ризик переховування не може підтверджуватися тяжкістю інкримінованого злочину; (2) наявність закордонного паспорта не свідчить про можливість переховуватися; (3) в умовах правового режиму воєнного стану ОСОБА_7 позбавлений можливості виїхати за кордон; (4) підозрюваний не може відповідати за дії інших осіб, зокрема ОСОБА_12 , який покинув територію України та не повернувся; (5) підозрюваний не може знищити, сховати, спотворити речі чи документи, оскільки він не був службовою особою ДП «ДГ Ставидлянське» та не мав доступу до його фінансово-господарської діяльності, документів підприємства, не мав впливу на його посадових осіб; (6) ризик впливу на свідків не підтверджений доказами; (7) показання свідка ОСОБА_11 не можуть братися до уваги, оскільки він у подальшому визнаний підозрюваним; (8) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення через легалізацію отриманих злочинним шляхом коштів відсутній, оскільки не доведено, що ОСОБА_7 отримував кошти від продажу сільськогосподарської продукції.

8.2. Прокурорка заперечила проти доводів сторони захисту, вказавши, що слідчим суддею правильно встановлено наявність зазначених в оскаржуваній ухвалі ризиків.

8.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність ризиків, визначених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

8.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційної скарги захисника, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

8.4.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

8.4.2. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

8.5. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

8.6. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», оскільки існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

8.7. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

8.7.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 - ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК (т. 1 а. с. 18-28); (2) володінням ОСОБА_7 паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 , виданий 27.10.2016 (т. 1 а. с. 36); (3) наявністю у ОСОБА_7 житла на тимчасово окупованих територіях у Херсонській області (т. 1 а. с. 220); (4) фактом переховування іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ( ОСОБА_12 ) за кордоном, який за версією органу досудового розслідування є організатором вчинення вказаного злочину та може переховувати інших підозрюваних. Ці факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку вказують на існування відповідного ризику.

8.7.2. Про наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить: (1) відсутність в органу досудового розслідування доступу до документів компаній ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен», ТОВ «Агрокомпанія «Піреус»; (2) виготовлення договорів та відображення їх в системі 1С про нібито реалізацію сільськогосподарської продукції кінцевому споживачу (колишні працівники державного підприємства) з метою маскування факту вивезення сільськогосподарської продукції державного підприємства (т. 1 а. с. 121-128, 202-207).

8.7.3. Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні підтверджується: (1) обізнаністю ОСОБА_7 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні; (2) визначенням ст. 225 КПК процедури отримання показань свідків, яка передбачає безпосереднє сприйняття їх суді.

8.7.4. Наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується роботою ОСОБА_7 протягом 2015-2021 років у Херсонській обласній державній адміністрації, що може вказувати на наявність зв`язків з посадовими особами органів влади, зокрема, і з представниками Херсонської обласної військової адміністрації (т. 1 а. с. 215-216; т. 3 а. с. 27-33).

8.7.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , підтверджується можливістю вчинення ОСОБА_7 дій щодо легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

8.8. Як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

8.8.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

8.8.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.

(§3) Щодо застосованого запобіжного заходу

9. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, його роль у вчиненні злочину згідно з версією сторони обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, дійшов висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж застава.

9.1. Сторона захисту не погодилася із висновками слідчого судді, вказавши, що не доведено, що особисте зобов`язання з покладенням додаткових обов`язків не здатне запобігти перерахованим у клопотанні ризикам, а суд у своєму рішенні зробив помилковий висновок про доведеність цих обставин.

9.2. Прокурорка зазначила, що слідчий суддя, належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, правильно визначив вид застосованого запобіжного заходу.

9.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, застосувавши запобіжний захід у виді застави.

9.4. Надаючи відповідну оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із стандарту доведення «достатні підстави».

9.4.1. Так, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти установленим ризикам. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

9.4.2. Отже, інші більш м`які запобіжні заходи ніж застава не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, із огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини.

9.5. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що він має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.

9.6. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).

9.7. Санкцією ч. 5 ст. 191 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

9.8. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000314 щодо ОСОБА_7 стосується розслідування обставин вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення й існує ймовірність його притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (т. 1 а. с. 17-28).

9.9. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК, зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження, оскільки у випадку застосування особистого зобов`язання чи поруки не було б взагалі стримуючих ОСОБА_7 факторів, які б спонукали його належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки. Водночас застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків, враховуючи його особу, характер інкримінованого правопорушення та стадію кримінального провадження, здатне попередити настання ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

9.10. Тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

9.11. Разом з тим, вирішуючи питання скасування обов`язку носити підозрюваним електронний засіб контролю, колегія суддів зазначає, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який не пов`язаний з триманням під вартою.

9.11.1. Обов`язок носити електронний засіб контролю здатний забезпечити виконання обов`язку не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться місце фактичного проживання підозрюваного без дозволу слідчого, прокурора, суду.

9.11.2. Складнощі з доступом до інтернету та перебоями в електропостачанні, які пов`язані з війною на території України, не можуть бути підставою для відмови в застосуванні до підозрюваного електронного засобу контролю. Крім того, невиконання на даний час рішення слідчого судді в частині застосування до особи електронного засобу контролю не вказує на незаконність покладення відповідного обов`язку.

9.11.3. Тому підстав для скасування обов`язку не встановлено.

(§4) Щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею

10. Слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного (наявність постійного місця проживання на території України, репутацію, зайняття науковою діяльністю, позитивні характеристики), його майновий стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, дійшов висновку, що застава в розмірі 2 000 000 грн не є явно непомірною для підозрюваного.

10.1. Сторона захисту зазначила, що визначений розмір застави є непомірним, оскільки ОСОБА_7 має на утриманні дружину та сина, все їх нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території, знищене чи пошкоджене, на всі рахунки й майно підозрюваного та його дружини накладено арешт, він з 2023 є докторантом Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, характеризується позитивно, має нагороди.

10.2. Прокурорка зазначила, що застосований розмір застави є помірним для ОСОБА_7 та зможе запобігти встановленим ризикам.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя правильно визначив суму застави.

10.4. Так, порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

10.4.1. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

10.4.4. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена з врахуванням особи обвинуваченого, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

10.5. У ході застосування наведеного підходу до обставин цієї справи, апеляційний суд враховує, що:

10.5.1. за 2013-2022 роки ОСОБА_7 задекларував отримання доходу від податкових агентів в сумі 2 195 416 грн (т. 1 а. с. 215-216);

10.5.2. дружина ОСОБА_7 ( ОСОБА_26 ) є власником ФГ «СВ ДАРІЯ» (ЄДРПОУ - 35435013), яке володіє на правах оренди земельними ділянками загальною площею понад 55,15 га (т. 2 а. с. 210, 217-220, 241-245);

10.5.3. на праві приватної власності родина підозрюваного володіє: (1) земельною ділянкою (кадастровий номер: 6523586000:08:023:0003), площею 7,78 га, за адресою: Херсонська обл., Каховський р-н, Чорнянська с/р (власник ОСОБА_7 ); (2) земельною ділянкою (кадастровий номер: 6523586000:01:022:0014), площею 0,1983 га, за адресою: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_7 ) (т. 2 а. с. 219); (3) квартирою (реєстраційний номер 1407433665107,), площею 66,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_26 ) (т. 2 а. с. 244); (4) земельною ділянкою (кадастровий номер - 6523586000:08:024:0053), площею 2 га, за адресою: Херсонська обл., Каховський р-н, Чорнянська С/Р (власник ОСОБА_26 ) (т. 2 а. с. 217); (5) автомобілі марки «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, днз НОМЕР_3 (власник ОСОБА_7 ) (т. 2 а. с. 221) та «HYUNDAI GRANDEUR», 2016 року випуску, днз НОМЕР_4 (власник ОСОБА_7 ) (т. 2 а. с. 221);

10.5.4. обіг коштів по рахунку ОСОБА_7 , відкритому в AT «Райффайзенбанк» за 2022-2023 становив 221,2 тис. гри; обіг коштів по рахунках ОСОБА_7 та ОСОБА_26 , відкритих в AT «Універсалбанк» за 2023 - вересень 2024 становив 2 590 638 гри; обіг коштів по рахунках ОСОБА_7 і ОСОБА_26 , відкритих в AT «ПриватБанк», за період січня 2022 по квітень 2024 склав понад 8 964 138 гри (т. 1 а. с. 224, 226-227, 228-240).

10.6. Крім того, у відповідь на запитання в судовому засіданні підозрюваний зазначив, що на даний час його сім`я отримує дохід від вирощування сільськогосподарської продукції на не окупованій частині території Херсонській області, де обробляє 20 га землі, а з 2008 до 2022 площі земель, які обробляло фермерське господарство їх сім`ї, в середньому становили 500 га.

10.7. Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, роль у його вчиненні ОСОБА_7 , переховування за кордоном особи, яка підозрюється в організації вчинення зазначеного злочину, встановлені ризики, визначена застава в сумі 2 000 000 грн не є явно непомірною для підозрюваного. Такий розмір застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК, і у випадку її сплати ця сума здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_7 від вчинення відповідних дій та здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

(§5) Висновки

11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

11.1. За підсумками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

11.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 193-194, 196, 309, 370, 376, 393, 395-407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 січня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4