Вирок

від 21.01.2025 по справі 398/4237/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4237/23

провадження №: 1-кп/398/134/25

ВИРОК

Іменем України

"21" січня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000583 від 06.04.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Тарасівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянки України, українки, яка має неповну базову середню освіту, не одруженої, не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 року у вечірню пору доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , знаходилася в гостях у знайомого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 . В ході спільного відпочинку до місця проживання ОСОБА_7 завітав ОСОБА_4 , який перебуває із ОСОБА_5 у близьких стосунках. В подальшому, знаходячись на кухні вказаної квартири, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, через ревнощі. Під час конфлікту у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, потерпілому ОСОБА_4 . Діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 схопила ніж та нанесла потерпілому ОСОБА_4 , який в той момент знаходився спиною до ОСОБА_5 в стоячому положенні, один удар ножем в область грудної клітини зліва, чим спричинила проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва: рану по лівій лопаточній лінії, ушкодження 5-го ребра зліва, ушкодження міжреберної артерії, внутрішньо-плевральна кровотеча, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент заподіяння.

Після нанесення потерпілому ОСОБА_4 одного колото-різаного удару в грудну клітину зліва ОСОБА_5 припинила свої умисні злочинні дії.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою по пред`явленому обвинуваченню за ч.1 ст.121 КК України в повному обсязі, погодилася із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаялася. Суду пояснила, що в квітні 2023 року вона знаходилася в гостях у знайомого ОСОБА_7 , де спільно вживали алкогольні напої. Потім до них прийшов ОСОБА_4 , з яким вона перебуває у близьких стосунках. Вони перебували на кухні. ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів почав її ображати грубими словами. Вона схопила ніж, який лежав поряд на столі, та вдарила ОСОБА_4 один раз в спину в ділянку лопатки. Щиро кається у скоєному. Просить її суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив обвинувачену суворо не карати.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів, що характеризують її особу. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали, що характеризують обвинувачену, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 вчинила умисний тяжкий злочини.

Як особа ОСОБА_5 не одружена, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудна, офіційно не працевлаштована, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченої, думки потерпілої особи, який на суворому покаранні обвинуваченої не наполягає, досудової доповіді, згідно якої орган пробації вважає за доцільне покласти на ОСОБА_5 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки», суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення і перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, а покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченою інших злочинів, заходи контролю стимулюватимуть її виправлення.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в порядку ст.128 КПК України заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 у відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення 21439,08 грн.

Позовні вимоги обвинувачена не визнала.

Відповідно до ч.1 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст.127 КПК України).

Згідно з положеннями ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Згідно ч.1 ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди.

Так прокуроромподано позовв інтересахдержави в особі Олександрійської міської ради, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначено Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії».

При цьомув прохальнійчастині позовувикладена вимогапро стягненнязбитків накористь Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії».

Олександрійська міська рада у своєму листі від 23.08.2023 року №231/9/23/6 (а.с.17) повідомляє, що питання звернення до суду з відповідною позовною заявою про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину належить до компетенції саме Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії».

Враховуючи викладене позов прокурора слід залишити без розгляду, оскільки на цій стадії процесу неможливо усунути вказані недоліки, роз`яснивши положення ч.7 ст.128 КПК України, згідно яких особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та в ході судового розгляду справи не застосовувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та у відповідності до п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, додатково покласти обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області залишити без розгляду.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- куртку червоного кольору зі слідами РБК та механічними пошкодженнями, спортивну кофту, які поміщено до спеціального пакетуPSP №4201868, ніж з темно-коричневою рукояткою, лезом приблизно 6 см, яке має хвилясті завитки, який поміщено до спеціального пакету № 0997832, вилучені в ході огляду місця події 05.04.2023 року та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському РВП за квитанцією №317 від 16.08.2023 року (а.с.126) знищити;

- штани чорного кольору, кросівки, футболку, які згідно розписки від 20.06.2023 року передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 (а.с.125) - повернути за належністю ОСОБА_4 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1