Постанова

від 16.01.2025 по справі 644/4820/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 644/4820/20

Номер провадження 22-ц/818/239/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

представника КП «Харківводоканал» Васькова О.Ю.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 адвоката Авілової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2024 року в складі судді Ізмайлова І.К. у справі № 644/4820/20 за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», Київський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Вода» про визнання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 644/4820/20 від 01 липня 2021 року таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 644/4820/20 від 01 липня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ»), Київський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Київський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ) , Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Вода» (далі ТОВ КП Вода»).

Заява мотивована тим, що на підставі рішення апеляційного суду Харківської області № 644/7928/13-ц від 04 грудня 2014 року про зобов`язання КП «Харківводоканал» виконати періодичну повірку квартирного засобу обліку холодної води, встановленого в квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за дорученням підприємства ТОВ «КП Вода», на підставі договору про закупівлю послуг, здійснено розпломбування засобу обліку Етw-v-15, заводський № 2203611 для відправки на повірку до ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та встановлення технічного стану і можливості подальшої його експлуатації.

За результатами повірки лічильник води кристалічний Етw-v-15 заводський № 02203611, на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування.

Після проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку гарячої та холодної води, 10 березня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надали доступу до квартири представникам ТОВ «КП Вода» для встановлення повіреного приладу обліку холодної води, про що складено акт № 32 від 10 березня 2015 року .

Внаслідок зазначених обставин прилади обліку холодної та гарячої води зберігались у ТОВ «КП Вода».

В липні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано позов про зобов`язання КП «Харківводоканал» та КП «ХТМ» закінчити повірку приладів обліку холодної та гарячої води та скасування заборгованості за послуги, що надаються цими підприємствами.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 не заперечував факту відмови в наданні доступу до квартири для встановлення повіреного приладу обліку холодної води Етw-v-15 представнику ТОВ «КП Вода».

Постановою Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до КП «Харківводоканал» , КП «ХТМ» задоволено частково.

Зобов`язано КП «Харківводоканал», КП «ХТМ» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води, заводський № 02132549 та № 02203611 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаного судового рішення 03 жовтня 2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, який з 03 квітня 2024 року перебуває на виконанні Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження № 74598667.

Вказаний виконавчий лист через неможливість його виконання є таким, що не підлягає виконанню.

Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться науковими метрологічними центрами, які мають відповідні можливості і делегування своїх повноважень щодо проведення повірки іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється.

Підприємство не має повноважень на проведення метрологічної діяльності щодо засобів вимірювальної техніки і тому для проведення цих заходів залучило підрядну організацію, яка спеціалізується на здійсненні таких робіт ТОВ «КП Вода».

26 лютого 2024 року ТОВ «КП Вода» повідомлено про втрату приладів обліку холодної та гарячої води Етw-v-15, заводський № 02203611 та № 02132549 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, у зв`язку з чим 28 лютого 2024 року комунальним підприємством було запропоновано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надати доступ до квартири для проведення робіт по встановленню аналогічного квартирного засобу обліку холодної води на 15 березня 2024 року.

15 березня 2024 року ОСОБА_1 відмовив у наданні доступу до квартири, про що представниками КП «ХТМ» та КП «Харківводоканал» складено відповідний акт.

Оскільки прилади обліку холодної та гарячої води, які вказані в рішенні суду на цей час як об`єкт цивільних прав не існують, а стягувач відмовився від відшкодування збитку шляхом надання рівноцінного майна, виконання судового рішення неможливе через обставини, які не залежать від підприємства.

Посилаючись на вказані обставини, КП «Харківводоканал» просило визнати виконавчий лист Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 644/4820/20 від 03 жовтня 2022 року про зобов`язання КП «Харківводоканал», КП «ХТМ» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води, заводський № 02132549 та № 02203611, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Заінтересована особа ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив відмовити в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Зазначив, що впродовж тривалого часу КП «Харківводоканал» свідомо ігнорує та саботує свої обов`язки по наданню послуг. Вказував про відсутність помилок у виконавчому документі, обов`язок боржника, встановлений судовим рішенням не виконано, а тому вважав, що підприємство має на меті ухилитись від відповідальності за невиконання рішення суду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2024 року заяву КП «Харківводоканал» залишено без задоволення.

Стягнуто з КП «Харківводоканал» на користь ОСОБА_1 132,00 грн понесених ним витрат при розгляді заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що КП «Харківводоканал» не доведено наявність передбачених статтею 432 ЦПК України підстав, які свідчать про відсутність обов`язків, встановлених судовим рішенням. Наведені боржником обставини втрати квартирних засобів обліку холодної та гарячої води та небажання стягувача на встановлення інших, не свідчать про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

23 липня 2024 року через систему «Електронний суд», КП «Харківводоканал» на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву підприємства.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прилади обліку холодної та гарячої води, які вказані в рішенні суду № 02203611 та № 02132549 на даний час не існують як об`єкт цивільних прав, а стягувач ОСОБА_1 відмовився від відшкодування збитку шляхом надання рівноцінного майна (нових приладів обліку), що свідчить про неможливість виконання судового рішення через обставини, які не залежать від підприємства.

Також підприємство зазначало, що судом не було досліджено матеріали виконавчого провадження, яке містить докази створення боржникові перешкод у здійснення належного виконання рішення.

Витрати на надсилання заперечень на заяву в розмірі 132,00 грн є необґрунтованими, оскільки адвокат стягувача Авілова О.М. має електронний кабінет у системі «Електронний суд» та зобов`язана надсилати процесуальні документи на зареєстрований кабінет у ЄСІТС КП «Харківводоканал».

17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив мотивовано необґрунтованістю вимог КП «Харківводоканал», оскільки останнім не вчинено дій, спрямованих на належне виконання судового рішення.

Вказував, що заявником не доведено фактичної втрати засобів обліку ТОВ «КП Вода», а загальне посилання на військову агресію рф проти України не є обґрунтованим, оскільки до заяви не надано доказів впливу військової агресії рф на вказане товариство.

Зазначав, що виконати рішення суду повинні саме позначенні в рішенні суду особи - КП «ХТМ» і КП «Харківводоканал», а посилання на будь які обставини, що виникли у своїх контрагентів є безпідставні. Матеріали справи не містять документів, які підтверджують право ТОВ «КП Вода» виконувати метрологічні роботи. ТОВ «КП Вода» не надає таких послуг та не виконує жодної роботи, яку б не змогли здійснювати співробітники боржників, тобто вказана вище причина залучення підрядної організації ТОВ «КП Вода», як організації - виконавця робіт таких, які не в змозі виконати КП «Харківводоканал» - не відповідає дійсності.

Також, посилання на проблеми в контрагентів не мають жодного відношення до необхідності виконання зобов`язань боржником і суперечать вимогам законодавства України.

Вказував, що в 2015 році КП «Харківводоканал» здійснено спробу встановити в їхній квартирі один засіб обліку холодної води замість двох - холодної та гарячої води. В разі установки одного засобу обліку згідно п. 10 Постанови КМУ № 630 показання приладів не використовуються для розрахунків сплати за послуги, якщо вони не встановлені на всіх вводах води в квартиру і сплата послуг розраховується по нормам споживання, які в декілька разів більші, ніж реально використаний об`єм послуг. Виходячи з зазначених обставин, ним було відмовлено у вчиненні таких дій, оскільки вони суперечать положенням нормативно-правових актів України, наносять матеріальну шкоду і не відповідають вимогам по проведенню періодичної повірки.

Заслухавши суддю-доповідача, представника КП «Харківводоканал» Васькова О. Ю., який підтримав апеляційну скаргу, заінтересовану особу ОСОБА_1 та його представника адвоката Авілову О. М., які проти скарги заперечували, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області № 644/7928/13-ц від 04 грудня 2014 року зобов`язано КП «Харківводоканал» виконати періодичну повірку квартирного засобу обліку холодної води, встановленого в квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 29-30).

12 лютого 2015 представниками ТОВ «КП Вода» виконані роботи з демонтажу квартирних засобів обліку води для проведення повірки за адресою: АДРЕСА_1 , про що був складений акт перевірки вузла обліку (том 1, а.с. 78).

05 березня 2015 року проведено повірку засобів обліку холодної води. Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ДП «Харківстандартметрології» засіб вимірювальної техніки обліку холодної води (М202203611) визнано придатним до застосування (том 1, а.с. 78).

За результатами повірки лічильник води Етw-v-15, заводський № 02132549 визнано не придатним до застосування, про що було складено довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки № КП 287948 від 05 березня 2015 року (том 1, а.с. 35).

Постановою державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 01 лютого 2016 року закінчено виконання вказаного рішення в зв`язку з його виконанням (том 1, а.с. 16)

За інформацією, викладеною у листі ТОВ «КП Вода» від 31 серпня 2020 року № 132 за адресою: АДРЕСА_1 в лютому 2015 року для ОСОБА_1 з боку ТОВ «КП ВОДА» проводилася періодична повірка приладів обліку води, за результатами повірки прилад обліку гарячої води було визнано непридатним до використання. В тім, абонент відмовився провести заміну визнаного непридатним приладу обліку гарячої води, а також отримати (без проведення їх встановлення) власні прилади обліку води. За весь проміжок часу, що минув з лютого 2015 року, з боку абонента до ТОВ «КП ВОДА» не надходило будь-яких звернень щодо повернення власних приладів обліку води, хоча навіть адреса розташування підприємства абоненту відома та зазначена на документах, що супроводжували процес повірки (наприклад: «акти розпломбування»). З лютого 2015 року ТОВ «КП ВОДА» змушено було зберігати прилади обліку води абонента ОСОБА_1 за місцем розташуванням офісу: АДРЕСА_2 . Зберігання проводилось відповідно до умов, що передбачено ГОСТ 15150-69. На поточний момент, інтервал періодичної повірки (міжповірочний інтервал) визначено Наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації за категоріями та для приладів обліку води «ЕТХ/-І_І-1,5» - складає 4 (чотири) роки, а відтак враховуючи, що остання періодична повірка приладів обліку води гр. ОСОБА_1 проводилась в 2015 році, на даний момент не можна застосовувати прилади обліку води ОСОБА_1 для розрахунку за спожиту воду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року зобов`язано КП «Харківводоканал», КП «ХТМ» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води заводський № 02203611 та № 02132549 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 97-103).

03 жовтня 2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на підставі вказаного рішення суду апеляційної інстанції видано виконавчий лист, у якому стягувачем зазначено ОСОБА_1 , боржником КП «Харківводоканал».

Листом ТОВ «КП «Вода» від 26 лютого 2024 року повідомлено, що в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України лічильники води тип ЕТУ-и-15 заводський № 02132549 та № 02203611 було втрачено. Тому звернулось з проханням до власників погодити дату та час для встановлення нових приладів обліку води за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ від 03 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74598667 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 03 жовтня 2023 року в цивільній справі № 644/4820/20 про зобов`язання КП «Харківводоканал», КП «Харківські теплові мережі» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі АДРЕСА_3 .

15 березня 2024 року комісією у складі представників КП «Харківводоканал» та КП «Харківські теплові мережі» складено акт про відмову ОСОБА_1 в доступі до квартири з метою обстеження внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та встановлення засобів розподільчого обліку холодної та гарячої води.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) регламентованірозділом VI ЦПК України.

Згідно із частиною 1статті 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, виключно за заявою стягувача або боржника.

Відповідно до частини 3 статті 432 ЦПК Українисуд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Як наслідок результат розгляду цього питання впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки відповідних сторін виконавчого провадження: стягувача і боржника.

Орган державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебуває виконавче провадження, не є стороною такого виконавчого провадження, а також не може бути заявником чи заінтересованою особою під час вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, які визначеністаттею 432 ЦПК України.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково в зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); якщо виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 зазначено, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині 2 статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги 5 ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Допустимість полягає в тому, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77-80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, оцінивши надані учасниками справи докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що втрата квартирних засобів обліку холодної та гарячої води та небажання стягувача на встановлення інших лічильників не є обставинами, з якими чинне законодавство пов`язує можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги про припинення зобов`язань у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду не підтверджено належними доказами. Матеріали справи не містять даних щодо перешкоджання стягувачем проведенню дій з виконання судового рішення або невиконання ним вимог державного виконавця.

Акт від 15 березня 2024 року, на який посилається заявник, складено за відсутності представника органу ДВС, а тому відсутні підстави вважати зазначений документ беззаперечним доказом відмови ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Доводам КП «Харківводоканал» про відсутність повноважень на здійснення повірки засобів обліку та залучення ТОВ «КП «Вода» судом першої інстанції надана належна оцінка, оскільки дані доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції по суті спору між сторонами. Між тим, постанова Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року в касаційному порядку не оскаржувалась, за нововиявленими обставинами не переглядалась, а тому відсутні підстави для звільнення КП «Харківводоканал» від обов`язків, покладених цим рішенням суду.

Щодо доводів заявника про відсутність підстав для стягнення з нього витрат на направлення поштової кореспонденції, оскільки вказані документи підлягали направленню через систему «Електронний суд», то судова колегія не приймає до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТСпідсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Матеріали справи свідчать, що 18 червня 2024 року до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова пояснення стягувача були подані через канцелярію суду представником за довіреністю Калантар`ян Н.І., яка не є адвокатом, а тому не зобов`язана мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для визнання дії стягувача, щодо направлення пояснень засобами поштового зв`язку такими, що є необґрунтованими.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 січня 2025 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина