Ухвала

від 17.01.2025 по справі 619/10508/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/10508/24

провадження № 1-кс/619/63/25

УХВАЛА

іменем України

17 січня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368,ч.4ст.191 КК України,

встановив:

Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 26 жовтня 2023 року надійшла інформація про те, що посадові особи одного з державних підприємств Харківської області вимагають неправомірну вигоду від громадянина за вчинення дій в інтересах вказаної особи.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27.12.2024 надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів та речей, які мають значення для кримінального провадження 14 січня 2025 року слідчий СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , на підставі зазначеної вище ухвали суду, провів обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 в якій фактично проживає ОСОБА_5 , за результатами якого у останнього вилучено мобільний телефон марки «Apple iPhone» моделі «12», IMEI-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , який в подальшому поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ СУ з написом «PSP 1000693».

15 січня 2025 року постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

16 січня 2025 року прокурором у кримінальному провадженні до слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області було подано клопотання про арешт вищевказаного майна.

В клопотанні прокурор зазначає, що відповідно до ст.ст. 167,170 КПК України, є достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення та є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.

Особа,майно якої тимчасово вилучене ОСОБА_5 та його захисник, у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду клопотання повідомлялись належним чином, про що свідчить довідка про доставку SMS 16.01.2025 о 17:23:11.

Відповідно до ч. 1статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадкахдізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,26 жовтня 2023 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 191 КК України.

14 січня 2025 року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 27.12.2024, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 в якій фактично проживає ОСОБА_5 .

В ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple iPhone» моделі «12», IMEI-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , який в подальшому поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ СУ з написом «PSP 1000693».

15 січня 2025 року постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення,у томучислі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурором обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучений мобільний телефон, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання їх речовими доказами, є необхідність у проведенні їх огляду.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.

Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об`єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.

Згідно зч.3ст.170КПК України,увипадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також, з метою забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке 14.01.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Враховуючи, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка міститься на вилученому телефоні, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, однак не була скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення самого матеріального носія інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації, зокрема видаленої, прихованої та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження. Враховуючи наведені факти, а також те, що інформація на вилученому телефоні, має доказове значення та потребує спеціального дослідження, а саме: мобільний телефон, є речовим доказом у кримінальному провадженні, необхідно забезпечити умови його належного дослідження та подальшого збереження.

Разом з тим, оскільки вилучений мобільний телефон може містити відомості, які не мають значення для даного кримінального провадження, та необхідний особі для забезпечення своїх соціальних потреб, з метою запобігання надмірного обмеження права власності, не порушення законних прав власника майна, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, слідчий суддя вважає необхідним визначити стороні обвинувачення строк два місяці, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення огляду мобільного телефону, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження, після спливу зазначеного терміну - зобов`язати прокурора передати на відповідальне зберігання вказаний телефон особі, у якої він був вилучений відповідно, попередивши про кримінальну відповідальність заст. 388 КК Українипро необхідність збереження арештованого майна.

На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження речових доказів та може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.

Відповідно достатті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов`язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.

Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов`язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурораДергачівської окружноїпрокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт врамках кримінальногопровадження №42023222080000041від 26жовтня 2023року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368,ч.4ст.191КК Українина тимчасово вилучене майно 14 січня 2025 року в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування майном, а саме на:

- мобільний телефон марки «Apple iPhone» моделі «12», IMEI-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , який поміщено до полімерного сейф-пакету НПУ СУ з написом «PSP 1000693», строком надва місяці, протягом якого надати стороні обвинувачення строк для здійснення його огляду, зняття виявленої інформації спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному предметі для залучення до матеріалів кримінального провадження № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року, після спливу зазначеного терміну - зобов`язати прокурора передати на відповідальне зберігання вказане майно особі, у якої воно було вилучено відповідно, попередивши про кримінальну відповідальність заст. 388 КК Українипро необхідність збереження арештованого майна.

Місце зберігання арештованого майна визначити за органом досудового розслідуванняСВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області ГУНП в Харківській області, контроль за виконанням покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1