Ухвала

від 21.01.2025 по справі 619/10508/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/10508/24

провадження № 1-кс/619/32/25

УХВАЛА

іменем України

10 січня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджено прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого в.о. генерального директора Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 затверджено перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 204 прийнято рішення приватизувати єдиний майновий комплекс державного підприємства Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ: 00953042) (Група Г).

Потерпіла у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи працівницею ДП «Новопокровський КХП» (код ЄДРПОУ: 00953042), за розпорядженням в.о. генерального директора підприємства ОСОБА_9 , отримала в користування службове житлове приміщення (квартиру), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому офіційно зареєструвала місце свого проживання.

В подальшому, ОСОБА_8 висловила бажання прийняти участь у процедурі приватизації в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», про що повідомила в.о. генерального директора ОСОБА_9 .

Встановлено, що у відповідності до розпорядження від 9 грудня 2021 року № 1636-р Кабінет Міністрів України погодив пропозицію Фонду державного майна України про призначення на посаду генерального директора Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ: 00953042) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом Фонду державного майна України від 02.06.2022 № 547 «Про покладання обов`язків генерального директора ДП «Новопокровський КХП» ОСОБА_5 » на ОСОБА_5 , головного інженера державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» покладено виконання обов`язків генерального директора Підприємства з наступного дня від дати видання цього наказу до прийняття рішення суб`єктом управління про увільнення від виконання обов`язків директора.

Згідно з положеннями статуту Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ: 00953042), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 12.01.2021 № 19, ОСОБА_5 мав права та обов`язки, які зокрема передбачали, що він, з-поміж іншого:

абз. 3 п. 10.14. Генеральний директор розпоряджається коштами, майном та майновими правами Підприємства у межах, що встановлені цим Статутом, внутрішніми нормативними документами Підприємства, рішеннями Суб`єкта управління Підприємства.

п.п. (8) п. 10.16. видавати розпорядження та/або вказівки, які є обов`язковими для виконання усіма особами, які знаходяться у трудових відносинах із Підприємством, та усіма уповноваженими представниками Підприємства;

п.п. (10) п. 10.16. розпоряджатися майном та коштами Підприємства, з урахуванням обмежень встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями Підприємства та рішеннями Суб`єкта управління Підприємства;

п.п. (30) п. 10.16. нести відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом;

п.п. (36) п. 10.16. забезпечувати дотримання антикорупційного законодавства, вживати заходів щодо недопущення та врегулювання конфлікту інтересів у разі його виникнення;

п. 10.17. Генеральний директор зобов`язаний:

- Безумовно виконувати рішення та доручення Суб?єкта управління Підприємства, прийняті в межах повноважень та компетенції, встановленої цим Статутом.

- Дотримуватися вимог Статуту, внутрішніх документів Підприємства та чинного законодавства України.

- Діяти в інтересах Підприємства, здійснювати свої права та виконувати обов`язки у відношенні до Підприємства розумно та добросовісно.

Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18, примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, тобто особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих (керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах) та адміністративно-господарських функцій (управління та розпорядження державним майном, установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо), переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди та особистого матеріального збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, вчинив умисний корупційний злочин за наступних обставин.

Обійнявши посаду генерального директора ДП «Новопокровський КХП» (код ЄДРПОУ: 00953042), ОСОБА_5 запросив до себе потерпілу ОСОБА_8 та висловив їй вимогу, за змістом якої ОСОБА_8 повинна передати ОСОБА_5 неправомірну вигоду грошові кошти на загальну суму 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) доларів США за вчинення в її інтересах дій, внаслідок яких процедура приватизації житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , успішно завершиться на користь ОСОБА_8 та вона отримає вказану квартиру у приватну власність. Вимога ОСОБА_5 полягала у запевненні потерпілої в тому, що у випадку відмови ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду за сприяння у приватизації житла, він, використовуючи свої службові повноваження генерального директора підприємства, «виселить» її та знайде іншу особу, зацікавлену у приватизації квартири в такий спосіб. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_5 висловлено погрозу в бік ОСОБА_8 та створено умови, що переконали її у реальній небезпеці бути позбавленою житла.

Постановою прокурора Дергачівської окружної прокуратури прийнято рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Проведеним спеціальним слідчим експериментом встановлено, що 24.11.2023 приблизно о 12:25 годині ОСОБА_8 увійшла до робочого кабінету ОСОБА_5 , розташованого на території Державного підприємства «Новопокровський КХП» за адресою: вул. Віктора Вєсіча, буд. 1, смт Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область, де на неї очікував ОСОБА_5 . В подальшому у приміщенні кабінету ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 передала йому неправомірну вигоду в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) доларів США, а ОСОБА_5 , в свою чергу, одержав неправомірну вигоду, після чого в ході бесіди останній повідомив потерпілій, що відтепер він розпочне процедуру приватизації житлової квартири, а друга частина суми неправомірної вигоди повинна бути передана ОСОБА_8 у січні-лютому 2024 року.

Разом з тим, в ході обшуку, проведеного 07.01.2025 у житловому будинку за місцем мешкання ОСОБА_5 , розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні на другому поверсі будинку виявлено 5 (п`ять) заздалегідь ідентифікованих купюр номіналом по 100 (сто) доларів США на загальну суму 500,00 (п`ятсот) доларів США, що свідчить про самовільне розпорядження ОСОБА_5 рештою отриманої неправомірної вигоди поза бюджетним обліком Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів».

В клопотанні зазначається, що вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які додані до матеріалів клопотання.

07.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 всудовому засіданніпросили відмовитив задоволеніклопотання,посилаючись нате,що ризикине доведені.Також підозрюванийсуду пояснив,що вінне згоденз кваліфікацієюзлочину,бажає співпрацюватизі слідством.Захисник посилаючисьна те,що підозране єобґрунтованою,ризики недоведені,у підозрюваногоміцні соціальнізв`язки,раніше несудимий,враховуючи йогосімейний стан,стан здоров`я,просив обратиОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1ст. 176 КПК Українизапобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст.176КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Згідно з положеннямист. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбаченіст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1статті 276КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено і підписано 07.01.2025, вручено останньому в той же день 07 січня 2025 року.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, може бути причетним до інкримінованому йому кримінального правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому,слідчий суддяпри встановленніданого ризикувраховує існуванняінших факторів,які можутьсвідчити пронаявність у ОСОБА_5 можливості переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,оскільки останнійпідозрюється увчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який законом передбачено максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Ризик, передбачений п. 2 ч.1ст.177КПК Українипідтверджується тим,що нацей часдосудове розслідуваннякримінального провадженнятриває,вирішується питанняпро проведеннянизки слідчихдій,з метоюотримання доказів,з урахуванняммеханізму злочинноїдіяльності підозрюваного,знищення доказівданого кримінальногопровадження полягаєу можливостізнищення будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,зокрема, речей та/або інших предметів, які можуть перебувати у житлі за місцем мешкання підозрюваного, або за місцем його роботи та які могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тощо.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази потерпілої, свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

На думку слідчого судді, прокурором не доведена наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки суду не надано жодних доказів в обґрунтування припущення можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім якдо ранішене судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків з урахуванням обставин інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питанняпро строкдії такогозапобіжного заходу,слідчий суддявраховує інтенсивністьвстановлених ризиків,обсяг обставин,що підлягаютьдоказуванню,з оглядуна правовукваліфікацію,а такожвведений навсій територіїУкраїни воєннийстан,який позазалежністю відволі сторониобвинувачення можеускладнити проведенняслідчих тапроцесуальних дій,а томувважає задоцільне визначитистрок триманняпід вартоюстроком на60днів.

Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень ст. 182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного корупційного злочину, передбаченого ч.3ст.368КК України,тобто одержанняслужбовою особоюнеправомірної вигодиза вчиненнятакою службовоюособою вінтересах того,хто надаєнеправомірну вигоду,будь-якоїдії звикористанням наданоїїй владичи службовогостановища,поєднане звимаганням неправомірноївигоди, а це свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застава у 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави, слідчим суддею також було враховані обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який є працездатною особою, на даний час працює, займає посаду в.о. генерального директора Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», а тому вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.

Визначення розміру застави у даному випадку з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину забезпечує дотримання судом прав особи, передбаченихКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих злочинів, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. ОСОБА_5 слід взяти під варту в залі суду, при внесенні визначеної суми застави вказану особу з-під варти звільнити.

Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положеньстатті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,309,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджено прокуроромДергачівської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 ,у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування строком на 57 днів, а саме - до 07 березня 2025 року включно.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 січня 2025 року з 15 год 00 хв.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 15 год 00 хв 07 березня 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава),протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 березня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.

У разівнесення заставита змоменту звільненняпідозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного про його тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 13 січня 2025 року о 14 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1