Ухвала

від 20.01.2025 по справі 147/772/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/772/19

Провадження № 6/147/2/25

УХВАЛА

іменем України

20 січня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

державного виконавця Репенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання заступника начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Репенка О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

заступник начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенко О.С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . В обгрунтування подання покликаються на те, що відповідного до виконавчого провадження №74828737 з примусового виконання виконавчого листа №147/772/19 від 03.12.2019 виданого Тростянецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 27285 грн шкоди, та виконавчого провадження №74829013 з примусового виконання виконавчого листа №147/772/19 від 03.12.2019 виданого Тростянецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1921 грн судового збору. Виконавчі провадження відкрито 23.04.2024 та надано боржнику строк для добровільного виконання даного рішення. Боржник не виконує у повному обсязі виконавчого документа. Проведеними виконавчими діями майна боржника не виявлено. За даними інформаційно-комунікаційної системи ДМС на ім`я ОСОБА_1 виготовлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон. У разі виїзду боржника за межі України виконання рішення може стати неможливим.

Державний виконавець Репенко О.С. в судовому засіданні підтримав подання за обставин, викладених у ньому, просить задовольнити.

Суд, заслухавши позицію державного виконавця, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

З матеріалів подання вбачається, що 03 грудня 2019 року Тростянецьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист №147/772/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Крім того, 03 грудня 2019 року Тростянецьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист №147/772/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 27285,00 грн шкоди заподіяної незаконним виловом риби.

23 квітня 2024 року постановою головного державного виконавця Тростянецького відділу Державної виконавчої служби Репенка О.С. відкрито виконавче провадження №74828737 на підставі виконавчого листа №147/772/19 про стягнення з ОСОБА_1 шкоди в сумі 27285,00грн.

Також 23 квітня 2024 року постановою головного державного виконавця Тростянецького відділу Державної виконавчої служби Репенка О.С. відкрито виконавче провадження №74828737 на підставі виконавчого листа №147/772/19 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 1921,00грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.19 ч.2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно дост. 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З матеріалів подання вбачається, що 23.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, та в межах даного виконавчого провадження здійснювались заходи з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. Зокрема проводилися заходи щодо накладення арешту на кошти та майно боржника.

Відповідно до отриманої відповіді на запит державного виконавця до Держгеокадастру встановлено, що за відомостями наявними у відділі №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.07.2024 у Державному реєстрі земель станом на 01.01.2013 земельні ділянки за ОСОБА_1 не зареєстровані.

Крім того, з наданої державним виконавцем відповіді з Державної податкової служби України вбачається, що інформація щодо податкового агента ОСОБА_1 відсутня.

З відповіді МВС України вбачається, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби.

З відповіді Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 особу знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.

З відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону вбачається, що станом на 08.07.2024 за вказаними параметрами в Державній прикордонній службі України відсутні дані щодо перетину боржником ОСОБА_1 державного кордону.

Крім того, з відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 14.11.2024 №6.3-13170/6-24 вбачається, що за даними ІКС ДМС на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 12.01.2015 органом видачі 0501.

Стаття 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини в абз. 25 рішення від 11 травня 2021 року по справі «Стецов проти України» (Заява № 5170/15) нагадав, що стаття 2Протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожній особі право на вільне пересування в межах території, на якій вона перебуває, а також право залишати її і, таким чином, їхати в країну за власним вибором за умови, що особі дозволено в`їжджати на її територію. Це означає, що дії, які можуть становити втручання або обмежувати здійснення цього права, відповідають вимогам статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції тільки у випадку, коли вони передбачені законом, переслідують одну із законних цілей, згаданих у третьому пункті статті, і можуть вважатися «необхідними у демократичному суспільстві» для досягнення зазначених цілей (див. рішення у справі «Ігнатов проти Болгарії» (Ignatov c. Bulgarie), заява № 50/02, пункт 32, від 02 липня 2009 року).

Відповідна норма Конвенції міститься у ст. 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яка передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п.5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст. 11 Закону №606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Саме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суд повинен з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Матеріалами справи безспірно підтверджується, що заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.10.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 27285,00 грн шкоди, завданої незаконним виловом риби, яке набрало законної сили, і про яке ОСОБА_1 достовірно відомо, боржником ОСОБА_1 не виконується, з часу набрання рішенням законної сили кошти на погашення заборгованості боржником взагалі не сплачуються.

Безспірним також є те, що з 2019 року ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір і бажання виконати заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.10.2019 у справі №147/772/19 про стягнення з нього шкоди.

Матеріали подання містять достатньо доказів на підтвердження того, що державним виконавцем Репенком О.С. з метою виконання рішення суду у виконавчому провадженні вчинено виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду залишилось невиконаним.

Суд розцінює такі дії ОСОБА_1 як свідоме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, про необхідність виконання якого йому безспірно відомо.

Аналізуючи матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що подання заступника начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенка О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч.5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Подання заступника начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Репенка О.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, що виникли на підставі заочного рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2019 року у справі №147/772/19.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено об 11.30 год 21 січня 2025 року.

Суддя А.М.Мудрак