ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа 953/361/24 Головуючий Іінстанції Колесник С.А.
Провадження № 33/818/36/25 Суддя доповідач Гєрцик Р.В.
Категорія: ст.485 МК України
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Соснової А.Є.
за участю представника Харківської митниці Тупікової О.О.
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Сергєєва М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Сергєєва М.А. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 27 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.485 МК України, щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 )-
УСТАНОВИВ
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Як визнав суд, 01.05.2023 громадянин Грузії ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «HYUNDAI H-1, VIN-код: НОМЕР_1 , згідно поданих гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) до митного оформлення документів, одержувачем автомобіля був Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина», код ЄДРПОУ 33607454, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 51.
Вказаний транспортний засіб: «HYUNDAI H-1», VIN-код: НОМЕР_1 , згідно інформації Управління Служби безпеки України в Харківській області, до Харківського міського благодійного фонду «Батьківщина» доставлений не був, при цьому гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) передав ввезений автомобіль стороннім особам, і в подальшому транспортний засіб «HYUNDAI H-1», VIN-код: НОМЕР_1 був проданий за грошові кошти цивільній особі.
Згідно бази даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб «HYUNDAI H-1», державний номер НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України 01.05.2023 громадянином Грузії ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці.
Як підставу для ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та для здійснення митного оформлення у якості гуманітарної допомоги, гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) був наданий пакет документів, відповідно до якого, одержувачем автомобіля був Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина», код ЄДРПОУ 33607454, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 51.
Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Харківської митниці був надісланий висновок Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.06.2023 № CE-19/121-23/13000-АВ, згідно якого вартість автомобіля - HYUNDAI H-1», VIN-код: НОМЕР_1 складає 425 864,14 грн.
Згідно інформації управління митних платежів, контролю митної вартості та митно- тарифного регулювання ЗЕД сума платежів, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення вказаного автомобіля у вільний обіг станом на 01.05.2023 складає: 271 560,16 грн., з них ввізне мито 42 586,41 грн.; акциз 112 736,37 грн.; ПДВ 116 237,38 грн.
Дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) особою, уповноваженою на складання протоколу про порушення митних правил, кваліфіковано за статті 485 Митного кодексу України, а саме здійснення протиправних дій, шляхом використання товару транспортного засобуHYUNDAI H-1», VIN-код: НОМЕР_1 , стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що призвело до ухилення від сплати митних платежів на загальну суму 271 560,16 грн.
Постановою суддіКиївського районногосуду м.Харковавід 27травня 2024року ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення увиді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 135 780 грн. 08 коп.та стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є громадянином Грузії, українською мовою не володіє, однак протокол про порушення митних правил було складено українською мовою.
Вказує, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 , оскільки ним було передано автомобіль голові БФ «Батьківщина», що підтверджується відповідним актом прийому передачі б/н від 02.05.2023 року, згідно до якого ОСОБА_1 здав, а Харківський міський БФ «Батьківщина» в особі ОСОБА_5 прийняв ввезений автомобіль HYUNDAI H-1. Матеріали справи не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 передав вказаний автомобіль стороннім особам.
Зазначає, що УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023222130000078 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, однак в матеріалах судової справи відсутнє будь-яке прийняте рішення за наслідками досудового розслідування, не надано доказів того, що автомобіль HYUNDAI H-1 було визнано речовим доказом у справі.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення представника Харківської митниці, яка заперечувала щодо задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно до вимог ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному виді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, т/з, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ч. 1 ст. 495 МК).
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне правопорушення. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись із диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Відповідно принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.
Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта йогомитної вартості,та/абонадання зцією жметою митномуоргану документів,що містятьтакі відомості,або несплатамитних платежіву строк,встановлений законом,або іншіпротиправні дії,спрямовані наухилення відсплати митнихплатежів,а таксамо використаннятоварів,стосовно якихнадано пільгищодо сплатимитних платежів,в іншихцілях,ніж ті,у зв`язкуз якимибуло наданотакі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу та спеціальної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Наявність об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтеюГлави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Отже, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Так, з матеріалів справи вбачається, 01.05.2023 року громадянин Грузії ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «HYUNDAI H-1, VIN-код: НОМЕР_1 . Як підставу для ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та для здійснення митного оформлення у якості гуманітарної допомоги, громадянином ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) був наданий пакет документів, відповідно до якого, одержувачем автомобіля був Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина», код ЄДРПОУ 33607454, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 51, що передбачало його пільгове розмитнення.
Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Згідно зіст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.
При цьому, зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги.
У відповідності зі ст.6 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Згідно з ч.1 ст.287 Митного кодексу України та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги, звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Тобто, декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 01.05.2023 року, яка подавалась митним органам громадянином ОСОБА_1 була підставою для пропуску на митну територію України вказаного транспортного засобу як гуманітарної допомоги на адресу Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина», код ЄДРПОУ 33607454, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 51, та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ст.4 Митного кодексу України).
Відповідно до п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.
Згідно з ч.1 ст.292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковістьяких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.
Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність (ст. 12 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу»).
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у справі щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції в основу його обвинувачення було покладено та прийнято як докази у справі пояснення свідків, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023222130000078 за ознаками ч.3 ст.201 КК України, що є неприпустим, оскільки свідки у справі про адміністративне правопорушення в судове засідання не викликались, судом, порядку ст.251, 272 КУпАП, не допитувались та про відповідальність за завідомо неправдиві показання не попереджалися.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222130000078 за ознаками ч.3 ст.201 КК України не завершено, обвинувальний акт до суду не було передано та вирок не ухвалювався. Тобто, на час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 органом досудового розслідування належним чином не перевірялись та не надавалась оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам, оскільки жодній особі не було вручено повідомлення про підозру або обвинувальний акт, а також такі докази на належність та допустимість не були перевірені судом.
Так, на противагу складеному протоколу про адміністративне правопорушення в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що ним було ввезено на територію України автомобіль HYUNDAI H-1 в якості гуманітарної допомоги для благодійного фонду «Батьківщина» та 02.05.2023 року вказаний автомобіль було передано представнику благодійного фонду та про подальше використання автомобіля йому не відомо. Також він пояснив, що він не є стороною у будь-якому кримінальному провадженні, не має будь-якого процесуального статусу та його не викликали для допиту, навіть, у якості свідка.
Також, в судовому засіданні було досліджено оригінал акту прийому-передачі транспортного засобу від 02.05.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передав Харківському міському Благодійному Фонду «Батьківщина» транспортний засіб «HYUNDAI H-1, VIN-код: НОМЕР_1 . Та представником митного органу відомості, зазначені в ньому не заперечувались, як й легітимність самого факту його існування.
Окрім того, наявними доказами у справі не встановлено, що надані під час митного оформлення документи та акт прийому-передачі транспортного засобу від 02.05.2023 року визнані підробленими чи недійсними. Сама особа, яка зазначена в акті в якості отримувача вказаного автомобіля від імені благодійного фонду, в судовому засіданні не допитувалася, як й особи, які в подальшому користувалися цим транспортним засобом. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних, що вказаний акт прийому-передачі має ознаки підроблення чи містить недостовірні відомості, в той час, як досліджений його оригінал має усі наявні необхідні реквізити (мокра печатка, підписи сторін тощо), а тому існує об`єктивна презумпція щодо легітимності цього доказу. Представником митниці не надано жодних даних на спростування цього.
Таким чином, органом митного контролю України не доведено факт використання ОСОБА_1 транспортного засобуHYUNDAI H-1», VIN-код: НОМЕР_1 , стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та не було доведено, що зазначений автомобіль було передано стороннім особам, ніж представникам благодійного фонду, і в подальшому проданий за грошові кошти цивільній особі.
Так, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно зазначити опис обставин, установлених під час розгляду справи, навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, дані вимоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в суді першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Таким чином порушено принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації). А інших доказів винуватості ОСОБА_1 , фактично окрім митних документів та розрахунку вартості автомобіля, які лише підтверджують сам факт його ввозу, на які послався суд у своєму рішенні, матеріали справи не містять.
Крім того, судом фактично не вирішено питання щодо винуватості ОСОБА_1 , а лише прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, в той час як моментом притягнення особи до такої відповідальності є момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, який фактично є актом обвинувачення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючисьст.294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Сергєєва М.А. задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 27 травня 2024 року щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) скасувати та постановити нову.
Провадження в справіщодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на підставіп.1ч.1ст.247 КУпАПзакритиу зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124555831 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів |
Адмінправопорушення
Харківський апеляційний суд
Гєрцик Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні