Рішення

від 16.01.2025 по справі 471/1107/24

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/1107/24

Провадження №2/471/35/25

Номер рядка звіту 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду с-ще Братське цивільну справу № 471/1107/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.12.2019 року шлюб було розірвано. З Відповідачем вони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 проживає з Позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідно до рішення суду №471/922/19 від 21 січня 2020 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 25 листопада 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

У Другому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист від 21 січня 2020 року №471/922/19, виданий Братським районним судом Миколаївської області на підставі вказаного рішення суду - виконавче провадження №61546710. Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань по рішенню суду за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина. Враховуючи наявність заборгованості у відповідача та невиконання своїх обов`язків зі сплати аліментів, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 пеню у розмірі 137301,75 грн.

Представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, з урахуванням відзиву ОСОБА_2 .

Відповідач в судове засідання не з`явився до суду надіслав відзив відповідно до якого позовні вимоги не визнав та в задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на наступне. Позивачка просить стягнути з нього пеню за несплату аліментів за період з лютого 2022 року по травень 2024 року. Просить суд врахувати, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України, 24.02.2022 року введено військовий стан, який продовжено до теперішнього часу. Тому позивач і не сплачував аліменти виключно з підстав військових дій на території України, вважає, що його вини в цьому не має. Крім,того він не має постійного місця роботи, тому доходи не отримував. Сама по собі наявність заборгованості по аліментах не свідчить про винні дії з його боку, адже не вчиняв жодних дій, які б свідчили про ухилення від сплати аліментів. 02.02.2022 року старшим державним виконавцем Братського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Салигою Дмитром Вікторовичем в рамках виконавчого провадження ВП №61546710 винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 10028,19 грн. (205 від суми заборгованості аліментів, - за наявну заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік). Отже, при визначенні розміру пені повинна бути врахована сума накладеного на нього штрафу 10028,19 грн. в рамках цього виконавчого провадження. Також, просить суд врахувати, що на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2024р., у справі №471/393/24, яке набрало законної сили 05.07.2024, з позивача стягнуто на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісячно починаючи стягувати з 04.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Представник третьої особи надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до рішення суду №471/922/19 від 21 січня 2020 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 25 листопада 2019 року і до досягнення дитиною повноліття(а.с.7).

У Другому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист від 21 січня 2020 року №471/922/19, виданий Братським районним судом Миколаївської області на підставі вказаного рішення суду - виконавче провадження №61546710. Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань по рішенню суду за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина, яка станом на 30 травня 2024 рок становить 187 442,72 гривень, згідно розрахунку заборгованості по аліментам по ВП №61546710 від 30 травня 2024 року.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

За наданими розрахунками,представника позивача за період з 01 лютого 2022 року по 30 травня 2024 року, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_2 становить: 141471,66 грн. Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 137301,75грн.

Відповідачем заперечень щодо розміру суми заборгованості та пені не надходило.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою про накладення штрафу від 02.02.2022 року на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 10028,19 грн. Тому з відповідача стягненню підлягає пеня у розмірі 127 273 грн. 56 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи правову позицію, яка була викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 333/6020/16, беручи до уваги всі встановлені судом факти суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, тому з відповідача на користь держави підлягає сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 127 273 (сто двадцять сім тисяч двісті сімдесят три) гривні 56 (п`ятдесят шість) копійок по виконавчому провадженню № 61546710.

Стягнути з ОСОБА_2 ставку судового збору в розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 (двадцять) копійок на користь держави.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - : Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) місце знаходження : бульвар Квітковий, будинок 4, корпус 4 м. Южноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.01.2025 року.

Суддя Гукова І.Б.