Постанова

від 20.01.2025 по справі 910/5614/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа№ 910/5614/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2024

та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2024

у справі № 910/5614/24 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг"

про стягнення 261 971,18 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (далі - ТОВ "Будгенсервіс"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" (далі - ТОВ "МБГ Інжиніринг"; відповідач) про стягнення 169 552, 82 грн основного боргу (безпідставно утримуваних грошових коштів), 92 123,20 грн пені та 222,36 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019 в частині виконання робіт, оплачених позивачем. Відповідач не повідомив позивача (генпідрядника) про наявність будь-яких підстав, які б перешкоджали виконанню зобов`язань за вказаним договором та додатковими угодами до нього у повному обсязі. 08.04.2024 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів в сумі 169 552, 82 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 92 196, 00 грн пені (за загальний період з 01.05.2021 по 11.04.2024) та 222, 36 грн три проценти річних (за період з 16.04.2024 по 01.05.2024).

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 509, 526, 530, 625, 847, 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/5614/24 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "МБГ Інжиніринг" на користь ТОВ "Будгенсервіс" суму коштів в розмірі 169 552,82 грн, суму пені в розмірі 92 123,20 грн, суму 3 % річних в розмірі 222,36 грн та суму судового збору в розмірі 3 928,48 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем робіт на заявлену до стягнення суму. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, суд стягнув 3 % річних та пеню.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2024 заяву ТОВ "Будгенсервіс" про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задоволено та стягнуто з ТОВ "МБГ Інжиніринг" на користь ТОВ "Будгенсервіс" суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

Суд врахував суму позовних вимог, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, ступінь відповідальності сторін в даних правовідносинах, проведену адвокатом роботу з надання правової допомоги клієнту (позивачу) та дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем, у зв`язку із розглядом справи, у розмірі 22 000,00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями господарського суду міста Києва, ТОВ "МБГ Інжиніринг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нові рішення, якими відмовити у задоволенні позовних вимог та заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі, стягнути з ТОВ "Будгенсервіс" на користь ТОВ "МБГ Інжиніринг" 4 715, 49 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга в частині оскарження основного рішення мотивована зокрема таким:

суд першої інстанції не визначив документів, якими сформовано підставу позовних вимог, а також не здійснив їх дослідження та оцінку;

належним чином не дослідив та не здійснив оцінку умов Договору підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019, зокрема, щодо порядку авансування та порядку остаточного розрахунку за таким договором, пов`язаних з підставою позовних вимог;

належним чином не дослідив та не здійснив оцінку доказів, які підтверджують факт виконання відповідачем робіт за непідписаними позивачем актами приймання виконаних будівельних робіт загальною вартістю 349 937,29 грн;

належним чином не дослідив та не здійснив оцінку обставин справи, які опосередковано підтверджують факт виконання відповідачем робіт за непідписаними позивачем актами приймання виконаних будівельних робіт загальною вартістю 349 937,29 грн;

суд першої інстанції невірно встановив обставину відсутності заперечення з боку відповідача твердження про здійснення позивачем оплати вартості робіт за Договором підряду № АН-СП-182 у повному обсязі;

суд першої інстанції, маючи сумніви щодо належності наданих відповідачем доказів не вжив належних заходів щодо виконання позивачем обов`язку з надання відповідей на поставлені йому запитання з урахуванням вимог статті 90 Господарського процесуального кодексу України, не задовольнив клопотання відповідача про витребування додаткових доказів, не викликав для допиту свідка ОСОБА_1 ;

судом першої інстанції не досліджено усіх обставини справи та доказів, зокрема, щодо того, що відповідачем виконано усі оплачені позивачем роботи за договором, проте, останній ухиляється від надання інформації щодо переліку робіт, які не виконані за договором;

суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості нарахування пені понад шестимісячний строк після завершення карантину.

Апеляційна скарга в частині оскарження додаткового рішення мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано доводів відповідача щодо невідповідності заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу критеріям реальності та розумності, викладених у відзиві на позовну заяву. Позивачем не доведено здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Розгляд клопотань

Разом з апеляційною скаргою ТОВ "МБГ Інжиніринг" до суду подано клопотання про витребування:

у ТОВ "Будгенсервіс" засвідчених копій всіх отриманих від ТОВ "МБГ Інжиніринг" документів по договору підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019 та додаткових угод до такого договору, всіх договорів, укладених з Приватним акціонерним товариством "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна", актів за якими було прийнято роботи, документів, що підтверджують оплату робіт за такими договорами;

у Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" копії всіх договорів, укладених з ТОВ "Будгенсервіс", актів приймання робіт по ним, додатків до таких договорів.

Необхідність витребування вказаних доказів зумовлена тим, що Приватне акціонерне товариство "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" є замовником будівництва на об`єкті, а встановлення факту прийняття замовником всього обсягу робіт свідчитиме про виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в межах даної справи.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Частиною четвертою статті 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу вище вказаних норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони, при цьому суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів слід відмовити, оскільки в матеріалах справи наявні достатні для встановлення дійсних обставин справи, докази. При цьому судом враховані викладені заявником в апеляційній скарзі доводи і міркування щодо відповідних обставин.

Щодо клопотань відповідача про зобов`язання позивача надати вичерпні відповіді на питання у формі заяви свідка, про виклик свідка ОСОБА_1 та про приєднання до матеріалів справи доказів (копій листів-заявок від 12.04.2021 та від 16.07.2021 щодо оплати авансу за договором підряду, які на думку відповідача підтверджують факт виконання всіх робіт, щодо яких на підставі таких документів позивачем було сплачено відповідні аванси).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі показань свідка не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (частина 2 статті 87 ГПК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини щодо невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором підряду, нормативне регулювання якого містить спеціальний порядок здачі та прийняття будівельних робіт, а також їх оформлення, підлягають доведенню відповідними первинними документами, та не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Пунктами 4.2.2., 4.2.3 цього договору передбачено, що авансування робіт може здійснюватися генпідрядником на підставі погоджених від підрядника письмових заявок-звітів на оплату якісно виконаних робіт протягом 7 (семи) банківських днів після отримання таких заявок-звітів, з вирахуванням від суми, вказаної в заявці, попередньо сплачених авансів; остаточний розрахунок замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів після підписання акту приймання передачі виконаних робіт.

За умовами розділу 6 договору підряду встановлення факту виконання робіт засвідчується підписаним між сторонами договору актом приймання виконаних підрядних робіт, що є належним та допустимим доказом здачі/прийняття робіт за договором.

Листи-заявки, на які посилається відповідач, в цьому випадку, не можуть підмінити акти приймання виконаних підрядних робіт.

Щодо письмового опитування позивача, як свідка, то, як вбачається з матеріалів справи, відповідач вже скористався своїм правом, поставивши позивачу шість запитань у відзиві на позовну заяву, на які позивач надав відповіді у відповіді на відзив.

З огляду на викладене та враховуючи сукупність наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вирішила відхилити заявлені відповідачем клопотання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МБГ Інжиніринг" на рішення від 29.07.2024 та на додаткове рішення від 13.08.2024 господарського суду міста Києва у справі № 910/5614/24 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору підряду від 16 квітня 2019 року №АН-СП-182, укладеного між ТОВ "Будгенсервіс", як генпідрядником, та ТОВ "МБГ Інжиніринг", як підрядником, останнє взяло на себе зобов`язання виконати роботи згідно з проектної документації, що передається підряднику за актом згідно існуючих будівельних норм та за технологічною картою роботи з влаштування дренажної системи К13 (монтаж в тілі фасадної системи) в 4 (четвертій) секції та провести всі необхідні випробування та роботи із пусконалагодження, (далі - роботи), на об`єкті - "Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування та підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідьській 21-17, вул. Антоновича, 118 в Голосіївському районі м. Києва", а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.1. договору строк виконання підрядником повного обсягу робіт становить 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі фронту робіт.

В п. 3.1. договору визначено, що загальна ціна договору становить 91 123,20 грн, в т.ч. ПДВ - 15 187,20 грн.

В п. 4.2.1. договору передбачено, що протягом 7 банківських днів після підписання сторонами цього Договору генпідряник перераховує підряднику аванс в розмірі 10% від договірної ціни, що вказана в п 3.1. договору.

Відповідно до п. 4.2.3. договору остаточний розрахунок замовник здійснює протягом 7 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

За положеннями п.п. 6.1., 6.3., 6.4. та 6.5. договору передача підрядником виконаних робіт і приймання їх генпідрядником здійснюється після закінчення робіт в повному обсязі по акту приймання виконаних підрядних робіт. Приховані роботи приймаються з оформленням актів огляду прихованих робіт. Після звершення виконання робіт в повному обсязі підрядник надає генпідряднику (його уповноваженому представнику) в двох примірниках підписаний ним акт приймання виконаних підрядних робіт, підсумкову відомість ресурсів та ін. виконавчу документацію. Генпідрядник протягом 7 банківських днів з моменту отримання розглядає акт приймання виконаних підрядних робіт і підписує його, або надає підряднику зауваження про недоліки в роботі. У разі ненадання підрядником генпідряднику повного комплекту виконавчої документації, в т.ч. ПВР генпідрядник набуває право не приймати роботи та не підписувати акт приймання виконаних підрядних робіт.

Строк дії договору - з дня його підписання сторонами та до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. Закінчення строку дії договору, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторони від необхідності повного виконання обов`язків за ним та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 11.1., 11.2. договору).

16.04.2019 сторонами підписано акт прийому-передачі фронту робіт та проектної документації.

У подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод, якими врегульовано виконання окремих робіт, строки та порядок оплати.

На виконання умов договору позивач протягом 2019-2021 років позивач сплатив відповідачу 1 801 713,57 грн.

По мірі виконання відповідачем в рамках договору робіт сторонами в період 2019-2021 років підписано акти приймання-передачі виконаних робіт в рамках договору на суму 1 632 160,75 грн.

Листом № 08/04 від 08.04.2024 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання генпідрядником договору підряду в односторонньому порядку на підставі п. 12.3. договору та ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України, у зв`язку з порушенням ТОВ "МБГ Інжиніринг" строку виконання робіт. Також у цьому листі позивач запропонував відповідачу повернути генпідряднику сплачені ним грошові кошти в сумі 169 552, 82 грн.

Неповернення відповідачем отриманих коштів і стало підставою для звернення ТОВ "Будгенсервіс" з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до частини 1 статті 853 зазначеного Кодексу замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 зазначеного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 12.3. договору він може бути достроково розірвано за письмовим узгодженням сторін, або генпідрядником в односторонньому порядку, якщо, зокрема, підрядник порушив строк виконання робіт більше ніж на сім днів. В цьому, випадку підрядник зобов`язаний протягом 5 днів дати отримання письмового повідомлення про розірвання договору повернути генпідряднику сплачені останнім кошти.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 08.04.2024 позивач направив відповідачу повідомлення №08/04 про дострокове розірвання договору в порядку п. 12.3. договору та ч. 2, ч. 3 ст. 849 ЦК України, а відтак, він є припиненим, що не заперечувалося та не спростовувалося під час розгляду справи.

Згідно із частиною 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Водночас з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому положення статті 1212 ЦК України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Як вірно враховано місцевим господарським судом, про можливість застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

З огляду на викладене судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 169 552,82 грн безпідставно отриманих коштів з урахуванням 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

В частині посилання скаржника на те, що ним виконано весь обсяг робіт, за які було перераховано кошти позивачем, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що належних доказів на підтвердження цього відповідачем не надано, зокрема, матеріали справи не містять відміток на наданих відповідачем актах про отримання їх позивачем, як і не містять дати підписання їх самим відповідачем (дня та місяця підписання), в той час, як погоджені сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт містять і дату підписання, і місяць підписання їх самим відповідачем.

Так само, правомірно судом першої інстанції не враховано заяву свідка, яка суперечить порядку прийняття робіт визначеного договором.

Відповідно до договору та додаткових угод до нього, відповідач повинен був виконати роботи до 30.04.2020. Проте, належних доказів виконання робіт за умовами договору матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про стягнення пені, нарахованої за загальний період з 01.05.2021 по 11.04.2024, суд апеляційної інстанції зважає на наступне.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки ч.1 ст.217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Частиною 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням встановленого судом факту припинення договору підряду до дати звернення до суду, відповідно є припиненими зобов`язання з виконання робіт, за несвоєчасне виконання яких позивачем нараховано пеню, а відтак, відсутні правові підстави для її стягнення у визначеному таким договором розмірі.

Окрім того, стягнення з відповідача коштів на підставі ст. 1212 ЦК України унеможливлює застосування умов договору, який є розірваним за ініціативою позивача.

З огляду на викладене в позові у цій частині слід відмовити.

Щодо додаткового рішення суд апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення відповідає положенням ст.ст. 123, 126, 129, 221, 224 ГПК України.

Місцевим господарським судом вірно взято до уваги надані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правової допомоги №01/04 від 01.04.2024, звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 05.08.2024 на суму 22 000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2024 на суму в розмірі 22 000,00 грн.

Сума понесених витрат є доведеною та співмірною зі складністю спору, а відтак правомірно стягнута з відповідача.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи щодо відсутності доказів дійсно понесених витрат на правничу допомогу, оскільки за сталою правовою позицією Верховного Суду витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

До того ж Верховний Суд у постановах від 27.06.2024 у справах №№ 910/12024/23, 910/12024/23, від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23, від 04.07.2024 у справах №№ 910/9098/22, 904/1106/23 неодноразово зазначав, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками обґрунтувань і дослідження й оцінки доказів за правилами статей 210, 86 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді додаткового рішення не виявив у діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість рішення господарського суду від 29.07.2024 у даній справі в частині задоволення вимоги щодо стягнення пені, сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає розподілу пропорційно задоволених позовних вимог. У зв`язку з цим, додаткове рішення підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ "МБГ Інжиніринг" на користь ТОВ "Будгенсервіс".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/6514/24 ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 231 ГК України, ст. 236 ГПК України, а відтак, воно підлягає скасуванню у частині задоволення вимоги про стягнення пені з ухваленням нового рішення у відповідній частині, у решті - залишенню без змін. Додаткове рішення підлягає зміні у резолютивній частині.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/5614/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" пені у розмірі 92 123,20 грн та 3 928, 48 грн судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/5614/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/5614/24 змінити, виклавши пункти 1, 2 його резолютивної частини у такій редакції:

"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" (ідентифікаційний код 38488450, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (ідентифікаційний код 39097610, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 260 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят) грн 40 коп.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" (ідентифікаційний код 38488450, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (ідентифікаційний код 39097610, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15) 2 546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн 63 коп судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (ідентифікаційний код 39097610, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" (ідентифікаційний код 38488450, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 55) 1 658 (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) грн 45 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова