Постанова

від 08.01.2025 по справі 922/2794/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2794/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та представника Концерну «Військторгсервіс» в особі «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс».

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (вх. №2874 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі № 922/2794/24

за позовом ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» (36008, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Польська, будинок, 2а, ідентифікаційний код особи 03338030)

до КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (03151, Україна, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок, 28а, ідентифікаційний код особи 33689922) в особі «СХІДНА» ФІЛІЯ КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (61034, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Переможців, будинок, 6а

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» з позовом до КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» в особі «СХІДНА» ФІЛІЯ КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» та просить суд:

1. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс» на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за Договором № 4599 «С» на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 22.10.2018, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, в розмірі 673 463,07 грн.

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс» на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в розмірі 8 081,56 грн, сплачений підприємством в порядку ст. 151 ГПК України при зверненні із позовною заявою до суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі №922/2794/24 частково задоволено позовні вимоги ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»; стягнуто з КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» в особі «СХІДНА» ФІЛІЯ КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» на користь ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість в розмірі 356 418,79 грн, пеню - 18 830,94 грн, три відсотки річних - 11 491,18 грн, інфляційні втрати - 58 957,74 грн та 5 348,38 грн судового збору.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою, тобто із застосуванням двоставкового тарифу для всіх споживачів. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Разом з тим, суд першої інстанції зменшив нарахування пені, застосувавши до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» та нарахував пеню з 31.07.2023 (тобто з момепнту зняття заборони нарахування та стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги)

Концерн "Військторгсервіс" з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, Концерн "Військторгсервіс" зазначає, що:

-останній не заперечує наявність двоставкових тарифів, які встановлені Полтавською обласною радою, однак зазначає, що договором не передбачено нарахування двоставкових тарифів. Такі істотні зміни позивач мав був погодити із відповідачем. Судом першої інстанції не враховано ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» а також постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», відповідно до яких рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію. Таким чином, на думку апелянта, змінити тариф, який передбачений умовами договору, позивач міг лише після припинення воєнного стану в Україні;

-відповідач вважає неправомірними вимоги позивача стосовно нарахування заборгованості за договором, а отже і вимоги щодо нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору є також неправомірним. Судом першої інстанції не застосовано при нарахуванні пені п.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому у договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу».

16.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В обґрунтуванні відзиву зазначає, що:

-сторони у договорі визначили порядок розрахунків за користування тепловою енергією, наступним чином: оплата за опалення, що проводить споживач, здійснюється на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом на підставі виписаних рахунків. У зв`язку зі зверненням відповідача 26.09.2023 проведено відключення від системи централізованого опалення, згідно з розрахунком заборгованості, нарахування з березня 2022 по липень 2023 проведено за умовно-постійною частиною двоставкового тарифу, тобто із застосування проектного теплового навантаження на будівлю, визначеного п.26.3 Договору;

-тарифи які діяли протягом спірного періоду і встановлені відповідними рішеннями уповноважених органів є двоставкові. Застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової оплати, є лише формою зміни тарифу;

-позиція відповідача відрізняється від ранньої поведінки. По-перше, п.51 Договору «у випадку зміни тарифів «Теплопостачальна організація» повідомляє про це «споживача» у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів. Нові тарифи є обов`язковими до застосування і набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод» підписаний без зауважень та заперечень. По-друге, відповідачем проведено часткову оплату спожитої теплової енергії за договором в період двоставкових тарифів.

У судове засідання від 08.01.2025 з`явився представник Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та представник Концерну «Військторгсервіс» в особі «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс».

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» забезпечує тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлових приміщень Відповідача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. 1100 річчя Полтави, 14-а/22 офісні приміщення в м. Полтаві. На підставі листа Фонду Державного майна України від 09.10.2018, в якому зазначено, що балансоутримувачем громадського будинку (будівлі КПО) загальною площею 1999,4 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 14-а/22 є «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс», 22.10.2018 між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - Позивач, Теплопостачальна організація) та «Східною» філією Концерну «Військторгсервіс» (далі Відповідач, Споживач) укладено Договір № 4599 «С» на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі Договір № 4599 «С»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зважаючи на це, «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс» є споживачем теплової енергії, яку постачає ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з метою опалення будівлі за адресою: м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 14-а/22.

Відповідно до п. 1 Договору № 4599 «С»: «Теплопостачальна організація» бере на себе забезпечення опалення приміщення Споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. 1100 річчя Полтави, 14-а/22 офісні приміщення.». Межею розподілу балансової належності теплових мереж є ТК - 6. згідно схеми, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 2 Договору № 4599 «С»).

Згідно з п. 5 Договору № 4599 «С»: «Теплопостачальна організація» забезпечує безперебійне постачання теплової енергії «Споживачу». Відповідно до п. 7 Договору № 4599 «С»: «Теплопостачальна організація» на абонентських вводах будівель і споруд «Споживача» забезпечує необхідну кількість та якість води від мережі на опалення та гаряче водопостачання; необхідний наявний напір теплоносія на вводі в будівлю; контроль за використанням теплової енергії «Споживачем». Розділом «Облік теплової енергії» Договору № 4599 «С» передбачено порядок визначення обсягу теплової енергії, який постачається Споживачу у розрахунковому періоді, а також зазначено розрахункове/проєктне теплове навантаження на опалення

Згідно п. 23 Договору № 4599 «С»: «Кількість Т/Е Q, яка щомісячно нараховується споживачу в опалювальний період за опалення, визначається, як різниця показників ВКО Т/Е на дату їх зняття у звітному місяці, але не пізніше 25 числа, N2 та показників минулого місяця N1 з урахуванням коефіцієнту втрат на теплових мережах по формулі:

Q = (N2 - N1) x K x K1,

де К - коефіцієнт переводу Т/Е в Гкал з одиниць виміру приладу обліку: К=0,85981 (при вимірюванні в МВт); К=0,23885 (при вимірюванні в ГДж); К1 - коефіцієнт втрат Т/Е на теплових мережах Споживача (від межі розподілу балансової належності теплової мережі до ВКО Т/Е), зазначений в Акті допуску.».

Абзацом 2 пункту 26.3. Договору № 4599 «С» передбачено: «Проектне теплове навантаженім на опалення нежитлового приміщення Споживача становить 0,127733 Гкал/год., опалювальна площа - 1999,4 кв.м.».

Позивач вказував, що ним протягом спірного періоду (01.12.2021 31.07.2023) здійснювалося постачання теплової енергії протягом опалювальних періодів 2021/2022 та 2022/2023. Визначення обсягу теплової енергії здійснювалося на підставі показників вузла обліку теплової енергії, переданих споживачем та із застосуванням проектного теплового навантаження. Оскільки після березня 2022 року споживання теплової енергії не відбувалося і показники вузла обліку не змінювалися, представниками ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс» спільно складено акт перевірки вузла обліку теплової енергії від 10.03.2023, яким зафіксовано цілісність пломб та показники вузла обліку.

За зверненням «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс» від 09.08.2023 проведено відключення будівлі за адресою: вул. 1100 річчя Полтави 14-а/22 від системи централізованого опалення. 26.09.2023 актом перевірки системи теплопостачання, складеним спільно представниками ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та «Східної» філії Концерну «Військторгсервіс», зафіксовано відключення, показники вузла обліку теплової енергії та заборгованість, станом на 01.09.2023.

Відповідно до п. 38. Договору № 4599 «С»: « 38. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість ОСОБА_1 рахунок на оплату включається вартість Т/Е за поточний місяць та вартість Т/Е, що не врахована в рахунку за попередній місяць.». Згідно з п. 39. Договору № 4599 «С»: « 39. Всі розрахунки по цьому Договору проводяться на підставі рахунку, виписаного ТО Споживачу з обов`язковим застосуванням діючих тарифів.». Відповідно до абз. 1 п. 41. Договору № 4599 «С»: « 41. Споживач зобов`язується сплачувати за Т/Е у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів.».

Позивач зазначав, що нарахування за спірний період проведені на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом та чинних протягом вказаного періоду.

Пунктом 37. Договору № 4599 «С» передбачено: « 37. Розрахунки за відпущену Т/Е проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання Т/Е. Тариф на Т/Е для потреб інших споживачів (крім населення) 1578,62 грн/Гкал (без ПДВ).». Згідно з п. 51 Договору № 4599 «С»: «У випадку зміни тарифів Теплопостачальна організація повідомляє про це Споживачу у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів. Нові тарифи є обов`язковими до застосування і набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.».

Факт споживання теплової енергії фіксується в акті приймання-передачі теплової енергії, який формується щомісяця, з урахуванням обсягу теплової енергії, визначеного на підставі Договору № 4599 «С» (абз. 1 п. 40 Договору). Так, пунктом 14 Договору № 4599 «С» передбачено наступне: «Споживач зобов`язаний розглянути направлений йому ТО Акт приймання-передачі Т/Е і при відсутності заперечень в 5-денний термін повернути його ТО, підписаним та скріпленим печаткою.». Абзацом 2 пункту 40. Договору № 4599 «С» передбачено: «У разі неповернення Споживачем Акту приймання - передачі Т/Е в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 14 Договору він, підписаний ТО в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання ОСОБА_2 ». За спірний період (01.12.2021-31.07.2023) Відповідачу направлялися/вручатися акти приймання-передачі теплової енергії, які не підписані Відповідачем, але, відповідно до умов Договору № 4599 «С» підтверджують факт надання Відповідачу/ Споживачу теплової енергії (пункти 14 та 40 Договору № 4599 «С»). Акти за грудень 2021 року (акт приймання-передачі теплової енергії № АВ-40755 від 31.12.2021) та за січень 2022 року (акт приймання-передачі теплової енергії № АВ-40755 від 31.12.2021) підписані представником Відповідача.

За твердженням позивача, Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. У зв`язку з чим, за період з 01.12.2021 р. по 31.07.2023 р. утворилась заборгованість за теплову енергію в сумі 356 418,79 грн.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підзвітне та підконтрольне Полтавській обласній раді. Полтавська обласна рада, відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про місцеве самоврядування» є органом, уповноваженим встановлювати тарифи для Підприємства. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначені, зокрема, статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Підпунктом 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання, зокрема, віднесено встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі Порядок № 869). Порядок № 869 застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) і поширюється на суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Згідно наданого позивачем розрахунку, нарахування проведено за двоставковими тарифами на теплову енергію (дія двоставкового тарифу з умовно - змінною та умовно постійною складовими). Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної в розмірі:

- з 01.11.2021 введено в дію двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для потреб інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 3 263,87 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн./Гкал (без ПДВ), згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286;

- з 21.12.2021 введено в дію двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для потреб інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 4 731,54 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн./Гкал (без ПДВ), згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326;

- з 01.10.2022 введено в дію двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для потреб інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 4 731,54 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн./Гкал (без ПДВ), згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477.

Згідно з розрахунком заборгованості, нарахування з березня 2022 року по липень 2023 року проведено за умовно-постійною частиною двоставкового тарифу, тобто із застосування проектного теплового навантаження на будівлю, визначеного п. 26.3. Договору № 4599 «С».

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlyapotreb-nshih-spozhivachv/) та на сайті Полтавської обласної ради (за посиланням https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf). Тарифи, які діяли протягом спірного періоду і встановлені відповідними рішеннями уповноважених органів є двоставкові.

З 01.11.2021 введено в дію двоставкові тарифи, зокрема і на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, встановлені Рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

З 21.12.2021 введено в дію двоставкові тарифи, зокрема і на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, встановлені Рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326 «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації».

З 01.10.2022 введено в дію двоставкові тарифи, зокрема і на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, встановлені Рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Відповідно до п.п. 3) п. 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869: «двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної)». Згідно з п.п. 21) п. 5 вказаного Порядку: «тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість виробництва, транспортування та постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку». Відповідно до п.п. 25) п. 5 вказаного Порядку: «умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії». Згідно з п.п. 28) п. 5 Вказаного Порядку: «умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку».

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками. Перша ставка (умовно-змінні витрати) плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише палива, електроенергії та покупної теплової енергії. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії. Друга ставка (умовно-постійні витрати) плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/(Гкал/годину)).

Споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентську плату), сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії та послуг з опалення, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Сплачуючи за показаннями приладу обліку, встановленого у будівлі/приміщенні, споживач сплачує не за всю теплову енергію, а лише за вартість енергоносіїв. Другу частину послуги споживач сплачує по другій ставці плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата).

Пунктом 42. Договору № 4599 «С» сторонами визначено: «У випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1.0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги № 686-ХІ від 20.05.99, а також стягуються 3% річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати, згідно з ст.625 ЦК України.».

Враховуючи прострочення Відповідачем виконання зобов`язання, Позивачем було нараховано Відповідачу пеню - 246 595,36 грн, інфляційні втрати - 58 957,74 грн та 3 % річних - 11 491,18 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 Цивільного кодексу України).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір № 4599 «С» факт укладення якого Відповідач не заперечує, є чинними, його не було визнано недійсними у судовому порядку. У даному провадженні предмет спору не стосується внесення змін до цього договору (зокрема, щодо відтермінування запровадження двоставкового тарифу на період воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано), так само як і не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради, якими відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі показників вузла обліку теплової енергії, переданих споживачем, та із застосуванням проектного теплового навантаження, здійснювалось постачання теплової енергії.

Актом перевірки вузла обліку теплової енергії від 10.03.2023 зафіксовано цілісність пломб та показників вузла обліку. Нарахування на підставі показників вузла обліку теплової енергії проведено за період з 01.12.2021 по 28.02.2022.

За зверненням відповідача 26.09.2023 проведено відключення будівлі від системи централізованого опалення. Нарахування з березня 2022 по липень 2023 року проведено за умовно-постійною частиною двоставкового тарифу, із застосуванням проектно теплового навантаження на будівлю.

Відповідно до абзацу 1 пункту 37 Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.

Тобто, розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, які встановлюються уповноваженим органом у відповідності до чинного законодавства України. Тарифи затверджуються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат і є обов`язковими для застосування сторонами договору протягом періоду, на який вони офіційно затверджені. Вартість постачання теплової енергії розраховується виключно за тарифами, що діють на дату фактичного постачання теплової енергії споживачу.

Згідно до п.51 Договору, у випадку зміни тарифів «Теплопостачальна організація» повідомляє про це «споживача» у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів. Нові тарифи є обов`язковими до застосування і набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Таким чином, у разі зміни тарифів на теплову енергію, позивач зобов`язаний повідомити «Споживача» про нові тарифи у спосіб та у строки, визначені чинним законодавством України, що регулює порядок інформування споживачів про зміни цін та тарифів на комунальні послуги. Таке повідомлення може здійснюватися шляхом публікації інформації на офіційному вебсайті постачальника, у засобах масової інформації, або іншим способом, що забезпечує можливість належного інформування споживача.

Апеляційний суд підкреслює, що застосування нових тарифів не потребує внесення змін до Договору, укладення додаткових угод чи інших дій з боку сторін. Розрахунок за теплову енергію, спожиту після дати затвердження нових тарифів, здійснюється виключно відповідно до цих тарифів.

Як убачається з матеріалів справи, застосовані позивачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені відповідачу, відповідають тарифам, встановленим рішеннями Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286, від 09.12.2021 № 326, від 30.09.2022 № 477.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628). Згідно зі статутом Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Позивач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства.

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlyapotreb-nshih-spozhivachv/) та на сайті Полтавської обласної ради (за посиланням https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Крім того, у разі зміни тарифу у відповідному періоді інформація про рішення уповноваженого органу про встановлення тарифу на теплову енергію із посиланням та текст рішення зазначається підприємством у рахунку на оплату (копія рахунку на оплату №АВ-20547 від 30.12.2021 в матеріалах справи).

Враховуючи зазначені обставини, заперечення апелянта про неправомірність застосування цих тарифів є безпідставними. Затверджені тарифи є обов`язковими для застосування всіма споживачами, а інформація про їх зміну була своєчасно доведена до відома відповідача, що підтверджується як публічним доступом до тарифів, так і зазначенням нових сум у рахунках на оплату.

Таким чином, застосування позивачем тарифів, затверджених Полтавською обласною радою, є законним, а нові тарифи автоматично набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод чи внесення змін до договору, що прямо передбачено п. 51 Договору. Це виключає можливість невизнання зміни тарифів з боку відповідача.

Колегія суддів вважає доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції положень Закону України «Про особливості регулювання відносин ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» і Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 29.04.2022 необґрунтованими. Зазначені нормативно-правові акти не містять положень, які встановлюють абсолютну заборону на зміну тарифів на теплову енергію.

Натомість, згадані акти носять рекомендаційний характер, оскільки їх мета полягає в забезпеченні стабільності тарифів під час дії воєнного стану шляхом рекомендацій органам, уповноваженим встановлювати тарифи, утримуватися від їх підвищення. Вони не накладають обов`язкових юридичних обмежень, які б забороняли застосовувати тарифи, затверджені у встановленому порядку.

В свою чергу, Полтавська обласна рада має дискреційне право самостійно вирішувати питання щодо врахування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 29.04.2022, у зв`язку з рекомендаційним характером даного акту.

Відповідно до чинного законодавства, тарифи, затверджені уповноваженим органом до початку або під час дії воєнного стану, залишаються чинними та обов`язковими для виконання сторонами договору. Таким чином, доводи апелянта про порушення вказаних нормативних актів є безпідставними і не впливають на правомірність дій позивача.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що в порушення умов Договору № 4599 «С» за період з 01.12.2021 по 31.07.2023 відповідачем не було проведено повної оплату за теплову енергію на опалення, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 356 418,79 грн є обґрунтованими.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не застосовано при нарахуванні пені п.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому у договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 42 укладеного між сторонами Договору, передбачено, що у разі прострочення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, що відповідає нормам ст. 549 та ст. 611 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначене положення договору узгоджується із Законом України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», який також визначає можливість застосування пені у встановлених межах.

Послуги, що надавалися відповідачу (постачання теплової енергії), є комунальними послугами, що регулюються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з п.п. 4 п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», заборона на нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги діяла на період карантину та протягом 30 днів з дня його завершення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року було скасовано карантин, встановлений у зв`язку з COVID-19, із 30 червня 2023 року. Таким чином, заборона на нарахування пені припинилася 30 липня 2023 року.

Судом першої інстанції встановлено, що пеня за прострочення платежів може бути нарахована лише з 31 липня 2023 року, тобто після завершення дії заборони на стягнення неустойки. Позивач здійснив розрахунок пені за період із 31 липня 2023 року по 13 серпня 2023 року, виходячи з розміру заборгованості та ставки пені, визначеної в договорі. Перевірка цих розрахунків підтвердила їх відповідність вимогам законодавства.

З урахуванням вищевикладеного місцевий суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. З відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 356 418,79 грн, пеня 18 830,94 грн, три відсотки річних 11 491,18 грн та інфляційні втрати 58 957,74 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не порушив норм матеріального права, зокрема п. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та правильно застосував положення законодавства щодо обмеження стягнення пені на період дії карантину. Водночас, судом коректно визначено період, з якого нарахування пені є правомірним, а розрахунки позивача перевірені та визнані обґрунтованими. Доводи апелянта щодо порушення норм права не знайшли підтвердження, оскільки судом першої інстанції чітко дотримано законодавчих вимог щодо визначення періоду та обсягу нарахування пені. Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі № 922/2794/24 має бути залишене без змін.

Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу КОНЦЕРНУ «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі № 922/2794/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Терещенко