Постанова

від 21.01.2025 по справі 905/859/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/859/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба, с.Рубці Лиманського району Донецької області (вх.2757Д)

на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 (повний текст складено 26.08.2024) у справі №905/859/24 (суддя Курило Г.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба, с.Рубці Лиманського району Донецької області

про стягнення 223008,72 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення 223008,72 грн, з яких 212806,34 грн основний борг, 3909,42 грн 3% річних, 6292,96 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24:

-позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення 223008,72 грн, з яких 212806,34 грн основний борг, 3909,42 грн 3% річних, 6292,96 грн інфляційні втрати, задоволено частково;

-стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги заборгованість у розмірі 212806,34грн, 3909,42 грн 3% річних, 6019,88 грн інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 2672,83 грн;

-в інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- з лютого 2022 року на території Лиманського району Донецької області тривали бойові дії. База СТОВ Дружба розташована у с.Рубці неодноразово обстрілювались з різного виду артилерійських та реактивних систем. 16.04.2022 року, с.Рубці Лиманської МТГ Донецької області було окуповано військами Російської Федерації. Керівництво СТОВ Дружба змушено було евакуюватися з с.Рубці. На окупованій території залишився офіс з оргтехнікою, господарські будівлі, техніка та інше майно товариства. Підприємство втратило можливість впливу на ситуацію, у тому числі щодо контролю за споживанням електрики. Після звільнення с.Рубці Лиманського району у вересні 2022 року, підприємство не використовувало електричну енергію, оскільки матеріальна база була зруйнована та господарська діяльність не велась. Поля СТОВ Дружба станом на теперішній час не розміновано, можливість здійснювати їх обробку відсутня. 20.06.2023 року, за домовленістю за керівником СТОВ Дружба базу підприємства було передано у користування військовим підрозділам ЗСУ. Вказане підтверджується договором №242/2024 від 11.06.2024 року, укладеним між СТОВ Дружба, військовою частиною НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ;

- окупація території, на якій зареєстровано та здійснює діяльність СТОВ Дружба є загальновідомою обставиною, яка має надзвичайний та непередбачуваний характер та зумовила зупинку господарської діяльності підприємства;

- зазначає, що судом першої інстанції не було повідомлено про наявність спору в даній справі, дату, час і місце засідання суду. За таких обставин, відповідач був позбавлений можливості реалізувати своє право на надання доказів та обґрунтування своєї позиції у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2024: поновлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Дружба пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24; розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24 вирішено розпочати з 11.12 2024 без повідомлення учасників справи.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 09.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив відмовити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба» в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, викладених у вказаному документі.

Як вбачається із матеріалів справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба додало до апеляційної скарги клопотання , яким просило визнати поважними причини неподання доказів до суду першої інстанції та надати апелянту можливість подати суду докази згідно додатку (копія договору №242/2024 від 11.06.2024).

В обґрунтування підстав для подання додаткових доказів, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба зазначено, що відповідач не мав можливості своєчасно надати суду наявні у нього докази у зв`язку із окупацією та руйнуванням бази підприємства, воєнними діями, періодичним знеструмленням мереж та відсутністю інтернету.

Під час розгляду вищевказаного клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в ст. ст. 13, 14 ГПК України, а також положеннях ст. 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, згідно ч.3 вказаної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також обґрунтувати неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав суду першої інстанції копію договору №242/2024 від 11.06.2024, а надав зазначений доказ лише апеляційному господарському суду.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що в разі якщо Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба не мало можливості подати вищевказані докази разом із відзивом на позовну заяву, відповідач мав процесуальну можливість заявити суду першої інстанції клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба таке клопотання в порядку, передбаченому ч.4 ст. 80 ГПК України заявлено не було.

Доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба, що останнє не було обізнано про наявність судового спору в даній справі, спростовується наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- довідкою Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 (а.с.75) згідно якої ухвала про відкриття провадження у справі від 01.07.2024 у справі №905/859/24 була доставлена до електронного кабінету Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба 01.07.2024 об 16:32 год. Зазначена інформація також підтверджується інформацією з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»;

- телефонограмою від 01.07.2024 згідно якої місцевий господарський суд повідомив директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба Кряжева І.Б. про відкриття провадження у справі №905/859/24 (а.с.74).

Доводи апелянта, що останній не мав можливості надати суду додаткові докази через окупацію,не приймаються колегією суддів, зважаючи на те, що с. Рубці було звільнене ще в 2022 році.

Посилання скаржника на те, що відповідач не мав можливості надати суду додаткові докази через проведення воєнних дій, періодичне знеструмлення мереж та відсутністю інтернету, не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, зазначені обставинами є загальними для кожної особи, що перебуває на території України.

З огляду на вищевикладене, наведені Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба причини пропуску строку надання вищевказаного доказу, не є винятковими та такими, що об`єктивно не залежали від нього, що є підставою для відмови у задоволенні заяви апелянта про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба (далі - споживач) укладено договір №1786 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) на умовах індивідуальної комерційної пропозиції Періодична постачальника електричної енергії ТОВ Донецькі енергетичні послуги (додаток №2 до договору).

Споживач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднання від 01.01.2019 (додаток №1 до договору).

Згідно з умовами п. 1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі-постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією.

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об?єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6 договору).

Пунктом 5.7. договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з п. 6.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (п.7.1 договору).

За умовами п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п.13.1 договору).

Відповідно до п. 1.1 комерційної пропозиції ціна на електричну енергію (грн за 1 кВт*год без ПДВ) для розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів за період до початку дії нового ринку електричної енергії - на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника; за період з дати початку дії нового ринку електричної енергії - на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника.

Згідно з п. 4.2 комерційної пропозиції, прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб на дату початку дії нового ринку забезпечити їх коректне відображення.

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку (п. 5.1 комерційної пропозиції).

Згідно з п. 6.1 комерційної пропозиції, рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі Особовий кабінет з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу Особовий кабінет. У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі Особовий кабінет, постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на електронну адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про електронну адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач). Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

За змістом п. 7.1 комерційної пропозиції, послуги з передачі, розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.

Пунктом 8.1. комерційної пропозиції передбачено, що у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, до дати повної оплати, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Договір в частині постачання електричної енергії припиняє свою дію у випадках, передбачених п.11.2. цієї комерційної пропозиції, з дати, вказаної в повідомленні наданому (направленому) споживачу, не пізніше дати припинення договору в частині постачання електричної енергії, якщо інша дата не буде узгоджена сторонами додатково, а в частині взаєморозрахунків - діє до повного їх виконання (пункт 11.6 комерційної пропозиції).

Комерційна пропозиція підписана повноважними представниками сторін (постачальником та споживачем) без зауважень та скріплена печатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги наполягає, що на виконання умов договору №1786 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 у березні, квітні 2022 року, жовтні, грудні 2023 року ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 31618кВт*год на загальну суму 228194,15 грн з ПДВ на підтвердження чого суду надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), а саме:

- акт за березень 2022 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку 8860 кВт*год на суму 43763,33 грн, у тому числі ПДВ 7293,89 грн;

- акт за квітень 2022 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку 533 кВт*год на суму 2625,01 грн, у тому числі ПДВ 437,50 грн;

- акт за жовтень 2023 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку 400 кВт*год на суму 3185,29 грн, у тому числі ПДВ 530,88 грн;

- акт за грудень 2023 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку 21825 кВт*год на суму 178620,52 грн, у тому числі ПДВ 29770,09 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надано рахунки за спожиту електроенергію, а саме:

- №1786 за березень 2022 року від 07.04.2022 на суму 43763,33 грн; кінцева дата сплати - 14.04.2022;

- №1786 за квітень 2022 року від 06.05.2022 на суму 2625,01 грн; кінцева дата сплати 16.05.2022;

- №1786 за жовтень 2023 року від 05.11.2023 на суму 3185,29 грн; кінцева дата сплати 10.11.2023;

- №1786 за грудень 2023 року від 03.01.2023 на суму 178620,52 грн; кінцева дата сплати 11.01.2024.

Акти та рахунки позивач направив на електронну адресу споживача, вказану в заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги зазначає, що відповідач вказані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не підписав, оплату за поставлену електричну енергію в повному обсязі не здійснив.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до виписок по особовому рахунку позивача у відповідача утворилась переплата, а саме залишок у сумі 15387,81 грн. від платежів згідно платіжних документів №779 від 29.12.2021 та №43 від 26.01.2022.

Спожиті відповідачем обсяги електроенергії підтверджуються листом оператора системи розподілу, АТ ДТЕК Донецькі електромережі №67/6245-вих від 24.04.2024, згідно змісту якого фактичний (звітний) обсяг споживання за березень та квітень 2022 року, жовтень та грудень 2023 року становить 31618 кВт*год.

У зв`язку з неналежним виконанням споживачем обов`язків за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення 223008,72 грн, з яких 212806,34 грн основний борг, 3909,42 грн 3% річних, 6292,96 грн інфляційні втрати.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення 223008,72 грн, з яких 212806,34 грн основний борг, 3909,42 грн 3% річних, 6292,96 грн інфляційні втрати, задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги заборгованість у розмірі 212806,34грн, 3909,42 грн 3% річних, 6019,88 грн інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 2672,83 грн; в інший частині позовних вимог відмовлено.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч.ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Пунктом 2.3.13 ПРРЕЕ передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п.п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Положеннями п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Згідно п.10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Пунктом 12.4.4. Кодексу Комерційного обліку передбачено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги у березні, квітні 2022 року, жовтні, грудні 2023 року поставило Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Дружба електричну енергію у обсязі 31618кВт*год на загальну суму 228194,15 грн з ПДВ, що підтверджується:

- актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень, квітень 2022 року, жовтень, грудень 2023 року;

- рахунками №1786 за березень 2022 року від 07.04.2022, №1786 за квітень 2022 року від 06.05.2022, №1786 за жовтень 2023 року від 05.11.2023, №1786 за грудень 2023 року від 03.0.12024;

- листом АТ ДТЕК Донецькі Електромережі від 24.04.2024 №67/6245 згідно якого, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю Дружба спожило 31618 кВт*год. за березень та квітень 2022 року, жовтень та грудень 2023 року.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Наведене вище свідчить про те, що споживання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба електричної енергії у березні, квітні 2022 року, жовтні, грудні 2023 року в обсязі 31618кВт*год., є доведеним фактом.

В свою чергу, матеріали справи містять докази направлення позивачем на вказану в договорі електронну пошту споживача актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень, квітень 2022 року, жовтень та грудень 2023 року та відповідних рахунків.

Таким чином, факт направлення позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень, квітень 2022 року, жовтень, грудень 2023 року та відповідних рахунків відповідачу, доведено належними доказами, однак підписані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) на адресу позивача відповідач не повернув. Одночасно, враховуючи вищевикладене, відповідач був обізнаний про наявність заборгованості за договором №1786 від 01.01.2019 за березень, квітень 2022 року та жовтень, грудень 2023 року.

Матеріали справи не містять жодних обґрунтованих заперечень відповідача з приводу підписання актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період, а тому зазначені акти вважається узгодженим сторонами на визначений в ньому обсяг спожитої електричної енергії.

Відповідно до виписок по особовому рахунку позивача у відповідача утворилась переплата у сумі 15387,81 від платежів згідно платіжних документів №779 від 29.12.2021 та №43 від 26.01.2022.

Приймаючи до уваги, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба не оплатило вартість спожитої електричної енергії в повному обсязі у спірний період, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги боргу в розмірі 212806,34 грн.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги було заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 01.08.2022 по 30.04.2024 в розмірі 6292,96грн та 3% річних в розмірі 3909,42 грн за період з 01.07.2022 по 06.06.2024.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1. комерційної пропозиції передбачено, що у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати,до дати повної оплати, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Враховуючи наведене, з огляду на умови договору, положення діючого законодавства та факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію, перевіривши розрахунок, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба 3% річних в розмірі 3909,42 грн та інфляційних втрат в розмірі 6019,88 грн за вищевказані періоди. В решті заявлених до стягнення інфляційних втрат слід відмовити

Доводи апелянта, що позивачем не доведено належним чином надання факту споживання Відповідачем електричної енергії в обсязі 31618кВт*год., є безпідставними та необґрунтованими з наведених вище підстав. Доказів споживання електричної енергії у спірний період іншими особами, які є відмінними від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба матеріали справи не містять.

При цьому, тимчасове перебування підприємства відповідача під окупацією не спростовує вищевикладеного.

Доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба щодо наявності форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України та введення військового стану також не спростовують вищевикладеного, зважаючи на наступне.

Згідно статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Торгово-промислова палата України 28 лютого 2022 року повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Згідно п.12.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору (п.12.2 договору).

У цьому випадку, строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.12.3 договору).

Відповідно до п.12.4 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Проте, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба не надано доказів, які би свідчили про виконання останнім умов п.12.4 Договору щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини та надання відповідних документів протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22).

Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Разом з тим, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дружба не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що військова агресія Російської Федерації проти України унеможливлює виконання відповідачем обов`язку зі сплати заборгованості за поставлену електричну енергію.

Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/859/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

СуддяВ.В. Россолов

СуддяВ.С. Хачатрян

Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2025 року