Ухвала

від 13.01.2025 по справі 904/2332/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.01.2025м. ДніпроСправа № 904/2332/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" (49127, м.Дніпро, вул.Ярової, буд.93, ідентифікаційний номер юридичної особи 44954512)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608)

про визнання грошових вимог

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від боржника - Ткаченко О.В. посв. адв. №0921 від 06.04.2000 (ТОВ "БК "Абріс Строй")

від кредиторів:

- Коваль О.В. посв. адв. №3073 від 03.09.2021 ( ОСОБА_1 )

- Кравцов В.В., посв. адв. №2073 від 07.06.2019 (ТОВ "БК "Солея")

- Фішелєва Г.В.,посв. адв. №1459 від 08.11.2005 (ТОВ "АТБ-Маркет")

в засіданні приймали участь - Носань Н.С., посв. №548 від 10.04.2013, розпорядник майна

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Техносервіс 2011" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608).

Ухвалою суду від 20.06.2024 відкрито провадження у справі №904/2332/24 за заявою Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" (18029, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, буд.7, ідентифікаційний номер юридичної особи 02132639) до Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) про визнання банкрутом; визнано грошові вимоги ПрАТ "Техносервіс 2011" на суму 1 004 843,84грн. (4 черга задоволення) та на суму 96 224,00грн. (1 черга задоволення); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 07.12.2024; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну, свідоцтво №548 від 10.04.2013; зобов`язано розпорядника майна Носань Н.С. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог в порядку ч.3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства направити до господарському суду в строк до 02.08.2024; зобов`язано розпорядника майна в строк до 20.08.2024 провести інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації.

Зазначеною вище ухвалою суд призначив попереднє засідання суду на 13.08.2024.

На виконання ухвали суду від 20.06.2024, господарський суд опублікував повідомлення на веб-сайті Верховного Суду України в мережі Інтернет за №72595 від 22.02.2024 про відкриття провадження по справі №904/2332/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608).

19.07.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" до Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" про визнання грошових вимог у розмірі 2 008 645,20 грн. та судового збору у розмірі 6 056,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог кредитор зазначає про порушення ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй" зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані ТОВ "Будівельна компанія "Солея" роботи за договором підряду №26/06/23 від 26.06.2023, внаслідок чого у ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй" утворилась заборгованість перед ТОВ "Будівельна компанія "Солея" у розмірі 2 008 645, 20 грн., яка підлягає визнанню господарським судом у справі про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй".

Ухвалою суду від 24.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" залишено без руху; зобов`язано ТОВ "Будівельна компанія "Солея" протягом 5 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області усунути недоліки заяви, а саме надати відомості щодо реєстрації у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

29.07.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2024.

Ухвалою суду від 30.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" про грошові вимоги на суму 2 008 645,20грн. та судового збору у розмірі 6 056,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) у справі №904/2332/24 прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви в попередньому судовому засіданні 13.08.2024; зобов`язано розпорядника майна Носань Н.С. та боржника надати господарському суду відомості про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея".

01.08.2024 від розпорядника майна Носань Н.С. надійшов звіт про результати розгляду грошових вимог, за змістом якого розпорядник майна просить суд під час розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" врахувати те, що ТОВ "Будівельна компанія "Солея" є заінтересованою особою стосовно боржника ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй", оскільки перебуває під контролем родича засновника боржника ОСОБА_2 , яка, більш вірогідно, являється донькою ОСОБА_3 , який є засновником (учасником) ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй". Також, розпорядник майна зазначає про ймовірність виконання ТОВ "Будівельна компанія "Солея" будівельних робіт на тому ж об`єкті, за яким ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй" зобов`язувалось виконати будівельні роботи перед ТОВ «АТБ-Маркет», тобто мав місце субпідряд між ТОВ "Будівельна компанія "Солея" та ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй". Таким чином, розпорядник майна вважає наявними підстави для застосування підвищеного стандарту доказування під час розгляду грошових вимог ТОВ "Будівельна компанія "Солея", тому, з огляду на відсутність додаткових документів ТОВ "Будівельна компанія "Солея на підтвердження реальності виконання ТОВ "Будівельна компанія "Солея" розпорядник майна вважає передчасним вирішення питання щодо прийняття або відхилення заявлених ТОВ "Будівельна компанія "Солея" грошових вимог.

07.08.2024 від ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй" надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея", за змістом яких боржник вказує, що ТОВ "Будівельна компанія "Солея" був додержаний термін пред`явлення вимог, документи які додані до заяви кредитора підтверджують наявність такої кредиторської заборгованості, отже визнаються боржником в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.08.2024 задоволено клопотання ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "Будівельна компанія "Солея" про відкладення розгляду справи; розгляд заяви з грошовими вимогами ТОВ "Будівельна компанія "Солея" відкладено на 09.09.2024 в режимі відеоконференції.

09.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Будівельна компанія "Солея" щодо заявлених грошових вимог, за змістом яких ТОВ "Будівельна компанія "Солея" просить суд зобов`язати арбітражного керуючого Носань Н.С. розглянути кредиторські вимоги ТОВ "Будівельна компанія "Солея", з урахуванням позиції та обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абріс Строй». Разом з тим, ТОВ "Будівельна компанія "Солея" зазначає про ідентичність грошових вимог ТОВ "Будівельна компанія "Солея" та ТОВ «АТБ-Маркет», проте вважає суперечливою позицію розпорядника майна щодо заперечень проти заявлених ТОВ "Будівельна компанія "Солея" грошових вимог з посиланням на необхідність надання додаткових доказів на підтвердження реальності виконання будівельних робіт, натомість аналогічних заперечень щодо грошових вимог ТОВ «АТБ-Маркет» від розпорядника майна не надійшло.

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкладено розгляд заяви з грошовими вимогами ТОВ "Будівельна компанія "Солея" на 02.10.2024.

29.09.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення розпорядника майна Носань Н.С. на додаткові пояснення ТОВ "БК "Солея", за змістом яких розпорядник майна вказує, що Казакова Ю.О. та ТОВ "БК "Солея" є заінтересованою особою відносно боржника, тому на відміну від ТОВ "БК "Солея", у ТОВ «АТБ-Маркет» відсутні будь-які ознаки заінтересованості відносно боржника, а також сам характер їхніх правовідносин є відмінним від тих, що склалися між ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "БК "Солея". За викладених обставин, розпорядник майна вказує, що необхідність надання додаткових документів обумовлена обставинами, що свідчать про заінтересованість ТОВ "БК "Солея" відносно ТОВ "БК "Абріс Строй" та пов`язаність цих осіб.

З огляду на те, що 02.10.2024 оголошено сигнал "Повітряна тривога" у м.Дніпро, судове засідання по справі №904/2332/24, призначене на 02.10.2024 не відбулось, у зв`язку із чим судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ "Будівельна компанія "Солея" на 30.10.2024.

Ухвалою суду від 30.10.2024 розгляд кредиторських вимог відкладено на 04.12.2024.

Ухвалою суду від 04.12.2024 розгляд кредиторських вимог відкладено на 16.12.2024.

Ухвалою суду від 16.12.2024 розгляд кредиторських вимог відкладено на 26.12.2024.

25.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" ТОВ "БК "Солея" надійшли додаткові пояснення, за змістом яких кредитор, з огляду на те, що розпорядником майна не визнано грошові вимоги ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "БК "Абріс Строй", вважає за необхідне надати пояснення наступного змісту. Щодо тверджень розпорядника про те, що ТОВ "БК "Солея" виконало підрядні роботи, аналогічні тим, що виконувались ТОВ "БК "Абріс Строй" за актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року №1 від 03.06.2024, ТОВ "БК "Солея" вказує, що за договором підряду №26/06/23 від 26.06.2023, укладеним між ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "БК "Солея", ТОВ "БК "Абріс Строй" залучила ТОВ "БК "Солея" для виконання частини робіт на умовах субпідряду. Разом з тим, кредитор вказує, що факт виконання робіт компанією ТОВ "БК "Солея" підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». До того ж, ТОВ "БК "Солея" вказує, що факт виконання часткових будівельних робіт по об`єкту Закарпатська область, Ужгородський р-н., с. Розівка на території Холмківської сільської ради, земельна ділянка, кадастровий номер:2124887400:14:014:0006 ТОВ "БК "Солея" не впливає на зміст кредиторських вимог ТОВ «АТБ-Маркет». Щодо тверджень розпорядника майна стосовно необхідності надання доказів на підтвердження закупівлі тих матеріалів, які використовувалися під час проведення будівельних робіт, ТОВ "БК "Солея" вважає незрозумілим, яким чином наявність доказів придбання матеріальних ресурсів, що використовувались ТОВ "БК "Абріс Строй" вплине на розгляд кредиторських вимог ТОВ "БК "Солея". Разом з тим, ТОВ "БК "Солея" вказує, що розпорядник майна при розгляді кредиторських вимог ТОВ «АТБ-Маркет» визнав їх без зауважень, та не запитував інформацію стосовно матеріальних ресурсів, в той час як при розгляді кредиторських вимог ТОВ "БК "Солея" розпорядник майна зазначив про необхідність надання вказаної інформації. Щодо тверджень розпорядника майна стосовно того, що виконання будівельних робіт передбачає наявність працівників в кількості, достатній для здійснення відповідного виду робіт, кредитор зазначає, що ТОВ "БК "Солея" була зареєстрована у травні 2023 року, що не заперечує її права виконувати роботи, починаючи з червня 2023 року. При цьому, посилаючись на положення статті 6 ЦК України, ТОВ "БК "Солея" вказує про наявність у нього права залучати фізичних осіб на підставі цивільно-правових договорів. Разом з тим, посилаючись на приписи статті 6 ЦК України та пункт 40 постанови Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі №420/2174/19, ТОВ "БК "Солея" вважає вимоги розпорядника майна в частині надання документів, які б підтвердили працевлаштування осіб у ТОВ "БК "Солея" у кількості, достатній для проведення будівельних робіт, передбачених договором підряду, зокрема податковий розрахунок сум доходу, сплаченого на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за періоди виконання будівельних робіт або інші документи, які б підтвердили наявність працевлаштованих осіб на підприємстві, недоцільним. Крім того, ТОВ "БК "Солея" долучено до матеріалів справи копію штатного розпису ТОВ "БК "Солея". Також ТОВ "БК "Солея" вказує, що 15.08.2023 між ТОВ "БК "Солея" та ТОВ «АТБ-Маркет», від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 12-1719/0309 від 03.09.2021 року та довіреності № 03/09/21 від 03.09.2021 року діє ТОВ «Рітейл Девелопмент», був укладений Договір генерального підряду №15-08/1 на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна, сторони якого в судовому засіданні не заперечували про даний факт. Крім того, у сторін не виникало питання щодо наявності працевлаштованих осіб. Згідно тверджень ТОВ "БК "Солея" вказані обставини, свідчать про те, що ТОВ "БК "Солея" виконувались роботи по даному об`єкту в червні липні 2023, і в подальшому у зв`язку з тим, що ТОВ "БК "Солея" знала цей об`єкт раніше відповідно до Договору підряду №26/06/23 був складений договір вже в серпні 2023 року. При цьому, ТОВ "БК "Солея" вважає, що факт підписання договору підряду між ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ "БК "Солея" у серпні 2023 року свідчить про погодження сторонами усіх істотних умов, зокрема, питання щодо працівників, а жодна зі сторін договору не заявляла заперечень чи претензій щодо виконання робіт. Щодо матеріалів та обладнання, ТОВ "БК "Солея" вказує, що матеріали та обладнання, які використовувалися під час виконання робіт, належали замовнику, що відповідає умовам договору підряду та нормам статті 879 ЦК України. Також, ТОВ "БК "Солея" зазначає, що у відповідності до п. 1.5. Договору підряду №26/06/23 від 26.06.2023, забезпечення робіт матеріалами, обладнанням та інструментами покладається на замовника та підрядника, в той час як умовами пункту 2.1 Договору підряду №26/06/23 від 26.06.2023 передбачено, що підрядник на свій ризик за рахунок своїх та або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування своїх та замовника зобов`язується виконати роботи на об`єкті замовника. Щодо виконавчої документації, ТОВ "БК "Солея" зазначає, що укладений між ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "БК "Солея" договір є договором підряду на виконання робіт, в той час як ведення виконавчої документації є обов`язком підрядника за договором генерального підряду - ТОВ "БК "Абріс Строй". Щодо дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта, ТОВ "БК "Солея" вказує, що ТОВ "БК "Солея" не є генеральним підрядником, і у нього немає повноважень щодо отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва Об`єкту. Щодо реєстрації податкових накладних, ТОВ "БК "Солея", посилаючись на положення пункту 187.1, 44 ПК України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995, вказує, що до моменту підписання актів виконаних робіт, сторони не мали юридичного підтвердження факту виконання робіт, що є критичною умовою для реєстрації податкової накладної, а тому відсутність належно оформлених первинних документів на момент виконання робіт унеможливила реєстрацію податкових накладних у попередніх періодах. Згідно тверджень ТОВ "БК "Солея", Акти виконаних робіт за договором підряду були підписані у 2024 році, що фактично створило підстави для виникнення податкових зобов`язань у цьому періоді, в той час як реєстрація податкових накладних до цього моменту була б порушенням норм законодавства. Таким чином, ТОВ "БК "Солея" стверджує, що нереєстрація податкових накладних у попередніх періодах була обумовлена об`єктивними причинами відсутністю документального підтвердження у вигляді підписаних актів виконаних робіт. Поряд з цим, ТОВ "БК "Солея" зазначає, що договори, укладені між ТОВ "БК "Солея" та ТОВ "БК "Абріс Строй", ТОВ "БК "Солея" та ТОВ «АТБ-Маркет», є чинними, сторонами не оскаржуються, а отже договірні відносини між ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "БК "Солея" належним чином оформлені та виконані, що підтверджується відповідними документами, а запитувана інформація не має суттєвого значення для розгляду справи. Крім того, ТОВ "БК "Солея" наголошує на тому, що інформація, яка витребовується розпорядником майна під час розгляду грошових вимог ТОВ "БК "Солея" не витребовувалась, що, згідно тверджень ТОВ "БК "Солея", свідчить про недотримання розпорядником майна принципу змагальності.

25.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення розпорядника майна Носань Н.С. на додаткові пояснення ТОВ "БК "Солея" від 25.12.2024, за змістом яких розпорядник майна заперечує факт упередженого ставлення розпорядника майна до ТОВ "БК "Солея", натомість зазначає, що листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 09.08.2024 №44150/06.9-44 підтверджується факт родинного споріднення керівника та засновника ТОВ "БК "Солея" та засновника ТОВ "БК "Абріс Строй", оскільки ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_3 , що свідчить про необхідність застосування під час розгляду грошових вимог ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "БК "Абріс Строй" підвищеного стандарту доказування для належного підтвердження реальності виконаних кредитором будівельних робіт, а не використання родинних зв`язків для пред`явлення фіктивних грошових вимог до боржника. Щодо працівників ТОВ "БК "Солея", слід зазначити, що навіть за умов використання замість найманих працівників, з якими укладено трудові договори (контракти), третіх осіб для виконання певного виду робіт за цивільно-правовими договорами, відповідні примірники таких договорів мали залишитися у володінні ТОВ "БК "Солея" та можуть бути надані для підтвердження їх залучення в здійсненні будівельних робіт. Разом з тим, розпорядник майна вказує, що сам по собі доданий до відзиву штатний розпис не являється достатнім доказом фактичної наявності у ТОВ "БК "Солея" людей, які можуть виконувати будівельні роботи згідно Договору підряду. Окрім того, розпорядник майна зазначає, що оскільки в структурі вартості виконаних робіт зазначено як одну із складових заробітну плату залучених працівників, необхідним є детальне дослідження осіб, яким така заробітна плата нараховувалася, підстави для її нарахування (трудовий договір чи цивільно-правовий). Крім того, розпорядник майна вказує, що у випадку, якщо до робіт залучались не наймані працівники ТОВ "БК "Солея", а треті особи за цивільно-правовими договорами, то принаймні у кредитора мають залишатись примірники таких договорів, у разі нарахування таким особам заробітної плати чи винагороди - з неї сплачувалися податки, що відображалося в податковому розрахунку сум нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. До того ж, розпорядник майна зазначає, що оскільки ТОВ "БК "Солея" включено до складу структури витрат і фактично грошових вимог витрати на виплату заробітної плати, то до предмету доказування в такому випадку в будь-якому разі має бути включено докази, які б обґрунтовували цю суму коштів. Також, розпорядник майна зазначає, що у Кошторисному розрахунку №П-929 наведені розрахунки витрат на відрядження працівників будівельних організацій на об`єкт будівництва, тобто працівників ТОВ "БК "Солея" на об`єкт будівництва за Договором підряду, що вказує на відрядження працівників, отже мають бути посвідчення про направлення у відрядження, накази про відрядження, журнал реєстрації відряджень тощо, а також докази надання їм коштів для оренди житла під час перебування на об`єкті будівництва, за що нараховано 124 378, 25 грн. (п.2.5 Кошторисного розрахунку). Щодо використаних матеріалів та обладнання, розпорядник майна ставить під сумнів доводи ТОВ "БК "Солея" щодо використання матеріалів та обладнання ТОВ "БК "Абріс Строй" для виконання робіт, адже в структуру витрат, вартості робіт за договором та відповідно грошових вимог включалися вартість матеріальних ресурсів, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів на загальну суму 671 507,00 грн., при цьому, з огляду на пояснення ТОВ "БК "Солея", ці витрати не покладаються на підрядника, оскільки матеріали та обладнання надавалось замовником. Також, розпорядник майна ставить під сумнів доводи ТОВ "БК "Солея" щодо використання матеріалів та обладнання ТОВ "БК "Абріс Строй" для виконання робіт, оскільки в такому випадку, у відповідності до приписів ст.840 ЦК України, необхідним є надання ТОВ "БК "Солея" замовнику звіту про використані матеріали та повернути надлишок за наявності, та визначення у договорі встановлених норм витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків, що в договорі не визначено. Щодо відображення господарської операції в податковому обліку, розпорядник майна зазначає, що відповідно відомостей з ЄРПН стосовно отриманих податкових накладних ТОВ "БК "Абріс Строй", наданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області розпоряднику майна, вбачається, що після липня 2023 року накладні за господарськими операціями, де ТОВ "БК "Абріс Строй" виступало платником не реєструвалися взагалі, тобто до даного часу ТОВ "БК "Солея" не було зареєстровано податкову накладну за цією господарською операцією, що, ставіть під сумнів реальність цієї господарської операції.

25.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ "БК "Солея", за змістом яких кредитор вказує, що ТОВ «БК «Абріс Строй» фактично виконані загальні будівельні роботи на об`єкті замовника, а ТОВ «БК «Солея» виконувались виключно оздоблювальні роботи, так як ТОВ «БК «Солея» знала цей об`єкт у зв`язку з тим, що раніше відповідно до Договору підряду №26/06/23 від 23.06.2023 здійснювало на ньому підрядні роботи, що згідно тверджень ТОВ «БК «Солея», спростовує посилання ТОВ «АТБ Маркет» на те, що ТОВ «БК «Абріс Строй» не виконувались роботи на об`єкті будівництва Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка на території Холмківської сільської ради, земельна ділянка, кадастровий номер: 2124887400:14:014:0006.

Ухвалою суду від 26.12.2024 розгляд кредиторських вимог відкладено на 13.01.2025.

07.01.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання розпорядника майна Носань Н.С. про долучення до матеріалів справи витягу з ЄРПН відомостей стосовно отриманих ТОВ "БК "Абріс Строй" податкових накладних, електронного витягу з ЄРПН відомостей щодо отриманих ТОВ "БК "Абріс Строй".

13.01.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" про розгляд справи без участі уповноваженого представника Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011".

В судовому засіданні 13.01.2025 від представника ТОВ "БК "Солея" надійшло усне клопотання про відкладання розгляду заяви про визнання грошових вимог ТОВ "БК "Солея" для надання заявником доказів, посилаючись на відсутність у директора ТОВ "БК "Солея" можливості раніше надати інформацію щодо даних, відображених в актах виконаних робіт, та необхідність надання такої інформації виникла у попередньому судовому засіданні.

Представник ТОВ "АТБ-Маркет" та розпорядник майна заперечують проти відкладення розгляду заяви про визнання грошових вимог ТОВ "БК "Солея", представники ТОВ "БК "Абріс Строй" та Мацак В.С. залишають це питання на розгляд суду.

За результатом розгляду вищевказаного клопотання ТОВ "БК "Солея", господарський суд зазначає про відсутність доказів на підтвердження обставин, наведених заявником обґрунтування поданого клопотання. Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ "БК "Солея" звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог 19.07.2024, в той час як про необхідність застосування підвищеного стандарту доказування до спірних вимог розпорядником майна зазначено у повідомленні про розгляд грошових вимог від 01.08.2024, що свідчить про достатність часу для надання заявником доказів на підтвердження заявлених вимог та виключає наявність підстав вважати обґрунтованими твердження заявника про необхідність надання додаткового часу для надання доказів на підтвердження заявлених грошових вимог, а тому у задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду заяви про визнання грошових вимог ТОВ "БК "Солея", з підстав, наведених заявником, відмовляється судом.

В судовому засіданні 13.01.2025 ТОВ "БК "Солея" підтримує вимоги, викладені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" про визнання грошових вимог до ТОВ " БК "Абріс Строй".

За результатом дослідження матеріалів справи, з урахуванням пояснень учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

26.06.2023 між ТОВ "БК "Абріс Строй" (замовником) та ТОВ "Будівельна компанія "Солея" (підрядником) укладено договір підряду №26/06/23 (Договір), згідно якого підрядник зобов`язується відповідно до умов даного Договору виконати роботи на об`єкті «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів: вул. Свободи, с. Розівка, Холмківська територіальна громада, Ужгородський район. Закарпатська область», перелік та обсяги яких визначаються Договірною ціною (Додаток 1 Договору), а замовник зобов`язується прийняти такі роботи та оплатити їх (п.1.1 Договору).

Підрядник повинен приступити до виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з дати підписання Договору. Роботи мають бути виконані підрядником в повному обсязі протягом 50 (п`ятдесяти) календарних днів з дати підписання Договору (п.1.2 Договору).

Вартість робіт визначається Договірною ціною (Додаток 1 Договору) та складає 2 008 645, 20 грн. в тому числі ПДВ - 334 774,00 грн. (п.4.1 Договору).

Розрахунок за виконання здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт (п.4.2 Договору).

Підрядник зобов`язаний виконати роботи в термін, визначений в п.1.2 цього Договору (п.6.1 Договору).

Прийняття замовником виконаних робіт здійснюється та оформляється Актом виконаних робіт (п.6.4 Договору).

Замовник, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту виконаних робіт зобов`язаний направити підряднику підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання цих робіт. У випадку аргументованої відмови замовника від підписання акту виконаних робіт Сторони складають Акт, в якому узгоджують перелік неякісно виконаних робіт та терміни усунення недоліків (п.6.5 Договору).

Підрядник несе відповідальність перед замовником за якісне, повне і своєчасне виконання робіт, передбачених даним Договором. У випадку порушення Підрядником з його вини строку виконання робіт, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення (п.7.1 Договору).

У разі затримки замовником платежів, передбачених Договором. Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми несплачених у строк платежів за кожен день прострочення (п.7.2 Договору).

Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання (п.7.3 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.9.1 Договору).

Заявник вказує, що на виконання умов Договору ТОВ "БК "Солея" виконано роботи на суму 2 008 645, 20 грн., що підтверджується актом №1 приймання-передачі будівельних робіт з розрахунку вартості за вересень 2023, підписаним представниками замовника та підрядника та скріпленого печатками підприємств обох сторін (а.с.58-72), проте ТОВ "БК "Абріс Строй" не сплачено виконаних ТОВ "БК "Солея" робіт, у зв`язку з чим у ТОВ "БК "Абріс Строй" утворилась заборгованість перед ТОВ "БК "Солея" на суму 2 008 645, 20 грн., яка не сплачена ТОВ "БК "Абріс Строй", що стало підставою для звернення ТОВ "БК "Солея" з грошовими вимогами до ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй", щодо якого відкрито провадження у справі про банкруство згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровські області від 20.06.2024 по справі №904/2332/24.

Станом на час розгляду заяви в матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної заборгованості.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитором, серед іншого, є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про коленого кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі N 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі N 910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі N 915/535/17, від 25.06.2019 у справі N 922/116/18, від 15.10.2019 у справі N 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі N 909/146/19, від 27.02.2020 у справі N 918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі N 909/146/19, від 27.02.2020 у справі N 918/99/19, від 29.03.2021 у справі N 913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі N 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі N 904/2104/19.

В постанові від 30.01.2019 у справі N 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції і вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідне вичерпне дослідження фактичних прав та обов`язків сторін у процесі виконання операції, встановлення фактичного результату, до якого прагнули учасники такої операції, та надання оцінки зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

За викладених обставин, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (див. постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі N 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі N 902/1406/15).

Натомість обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі N 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі N 908/710/18, від 24.10.2019 у справі N 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі N 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі N 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі N 902/1406/15).

Згідно ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу дії ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Господарський суд зазначає, що під час розгляду ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "БК "Абріс Строй" встановлено факт родинного споріднення керівника та засновника ТОВ "БК "Солея" та засновника ТОВ "БК "Абріс Строй", оскільки ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 09.08.2024 №44150/06.9-44.

Враховуючи викладене, з огляду на факт родинного споріднення керівника та засновника ТОВ "БК "Солея" та засновника ТОВ "БК "Абріс Строй", господарський суд вважає доцільним застосування в даному випадку підвищеного стандарту доказування до кредиторських вимог ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "БК "Абріс Строй", що забезпечить перевірку господарським судом підстав виникнення грошових вимог ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "БК "Абріс Строй" та встановлення їх розміру, а отже сприятиме запобіганню необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів.

Враховуючи специфіку даного спору, з огляду на включення підрядником до структури витрат, понесених під час виконання підрядних робіт, витрат на матеріальні ресурси та заробітну плату працівників, уникнення формального підходу при встановленні реального виконання робіт за договором підряду №26/06/23 від 26.06.2023, вбачається за можливе шляхом дослідження господарським судом первинних документів, які підтверджують фактичну закупівлю матеріалів, будівельних машин та механізмів для виконання підрядних робіт на об`єкті замовника, перебування на балансі підрядника такого обладнання або його оренди у третіх осіб, документів на підтвердження працевлаштування осіб у ТОВ "БК "Солея" у кількості, достатній для проведення будівельних робіт, передбачених договором підряду, та/або докази на підтвердження укладення угод з третіми особами, залученими для виконання робіт, податковий розрахунок сум доходу, сплаченого на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, та сум нарахованого єдиного внеску за періоди виконання будівельних робіт або інші документи, які б підтвердили наявність працевлаштованих осіб на підприємстві, а також доказів на підтвердження направлення у відрядження працівників, зокрема, наказ про відрядження працівників, журнал реєстрації відряджень та будь-які інші документи, які підтверджують відрядження працівників ТОВ "БК "Солея" для здійснення будівельних робіт на об`єкті замовника, тощо.

В ході розгляду даної заяви судом, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та надано достатньо часу для подання до суду доказів в підтвердження своїх вимог.

Судом неодноразово було звернуто увагу кредитора на необхідність подання всіх доказів на підтвердження його вимог.

Поряд з цим, ТОВ "БК "Солея" стверджує про реальність виконання підрядних робіт за умовами укладеного між ТОВ "БК "Абріс Строй" та ТОВ "БК "Солея" за договором підряду №26/06/23 від 26.06.2023, посилаючись на акт №1 приймання-передачі будівельних робіт з розрахунку вартості за вересень 2023 на суму 2 008 645, 20 грн., та штатний розклад ТОВ "БК "Солея" на 01.10.2023, інших доказів на підтвердження реальності виконання обумовлених договором підрядних робіт заявником не надано.

За результатом дослідження матеріалів справи, господарський суд зазначає, що надані заявником докази не доводять факту придбання матеріалів та обладнання підрядником, використання матеріалів та обладнання замовника та/або оренди обладанння у третіх осіб, а наданий заявником штатний розклад не свідчить про фактичну наявність у ТОВ "БК "Солея" осіб у належній кількості для виконання будівельних робіт згідно вищевказаного договору підряду, в той час як доказів укладення угод з третіми особами для виконання підрядних робіт, направлення працівників у відрядження для виконання робіт на об`єкті замовника, виплати їм заробітної плати, також не надано.

Господарський суд наголошує, що застосування підвищених стандартів доказування в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо виникнення ґрошового зобов`язання передбачає доведення кредитором наявності грошових вимог до боржника шляхом надання доказів на підтвердження реальності виконання обумовленого договором зобов`язання, проте заявником не доведено здійснення господарської операції з виконання підрядних робіт за договором підряду №26/06/23 від 26.06.2023, що позбавляє надані заявником первинні документи юридичної значимості для визнання грошових вимог у справі про банкрутство, а отже виключає наявність підстав вважати обґрунтованими вимоги заявника до боржника на підставі вищевказаного договору підряду.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ТОВ "БК "Солея" до ТОВ "Будівельна компанія "Абріс Строй" про визнання грошових вимог на суму 2 008 645, 20 грн. основного боргу та 6 056, 00 грн. витрат по сплаті судового збору відмовляється судом.

Керуючись ст.ст. 234 -235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.44-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солея" (49127, м.Дніпро, вул.Ярової, буд.93, ідентифікаційний номер юридичної особи 44954512) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) про визнання грошових вимог на суму 2 008 645, 20 грн. основного боргу та 6 056, 00 грн. витрат по сплаті судового збору відхилити.

Ухвала набирає законної сили 13.01.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 20.01.2025.

Суддя А.В. Суховаров