Рішення

від 20.01.2025 по справі 905/1290/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2025р. Справа №905/1290/24

за позовом Донецького обласного центру зайнятості, м.Краматорськ

до відповідача ОСОБА_1 , с.Спасько-Михайлівка

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ

за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного центру зайнятості, м.Київ

про стягнення 68537,13 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: Мокра Л.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи - 1: не з`явився

від третьої особи - 2: Коняга С.Г.

1. Стислий зміст позовних вимог:

Донецький обласний центр зайнятості, м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , с.Спасько-Михайлівка, про стягнення коштів мікрогранту у розмірі 68537,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. №738 та умов договору про надання мікрогранту, що є підставою для повернення виплачених відповідачу коштів мікрогранту у розмірі 68537,13 грн.

2. Стислий зміст правової позиції відповідача:

15.10.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки не належне виконання зобов`язань вплинули форс-мажорні обставини, які настали не з вини ОСОБА_1 .

3. Пояснення третьої особи - 1 Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»:

29.11.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшли письмові пояснення. Окрім того, третя особа просила суд здійснювати розгляд справи без участі представника АТ «Ощадбанк».

4. Пояснення третьої особи - 2 Державного центру зайнятості:

29.11.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Державного центру зайнятості надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа - 1 підтримала позовні вимоги Донецького обласного центру в повному обсязі. Окрім того, представник третьої особи акцентував увагу суду на тому, що грантоотримувач повідомив Державний центр зайнятості про обставини непереборної сили із суттєвим пропуском визначеного договором строку.

5. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 07.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1290/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 12.11.2024 року об 11:15 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; зобов`язано позивача до дати судового засідання надати заяву на отримання мікрогранту від 27.04.2023р. №950 DFX; явку сторін у судове засідання визнано не обов`язковою.

17.10.2024р. на адресу суду від позивача для долучення до матеріалів справи надійшла копія заяви на отримання мікрогранту від 27.04.2023р. №950 DFX. Окрім того, позивачем було надано письмові пояснення з приводу необхідності залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - АТ "Ощадбанк" та Державного центру зайнятості.

22.10.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Так, позивач наполягав на тому, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання умов Договору та Порядку щодо повернення коштів мікрогранту на рахунок уповноваженого банку у сумі 68537,13 грн.

У судове засідання 12.11.2024р. в режимі відеоконференції з`явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та підтримав позицію з приводу доцільності залучення до справи третіх осіб.

Ухвалою суду від 12.11.2024р. призначено справу №905/1290/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2024 року о 10:30 год.; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний центр зайнятості; запропоновано третім особам в строк до 29.11.2024р. надати письмові пояснення по суті позовних вимог; зобов`язано позивача в строк до 29.11.2024р. надати суду всі докази, посилання на які містить позовна заява, зокрема, докази перерахування коштів мікрогранту на рахунок відповідача, бізнес-план ФОП ОСОБА_1, інші документи, пов'язані з видачею гранту відповідачу тощо; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.167 ГПК України заперечення на відповідь на відзив з належними доказами їх направлення позивачу та третім особам; у разі наявності додаткові докази у справі з обгрунтуванням неможливості їх подання разом з відзивом на позов.

28.11.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2024р. було долучено до матеріалів справи додаткові докази.

У підготовче засідання 16.12.2024р. в режимі відеоконференції з`явився представник позивача. Відповідач та треті особи в засідання суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 16.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.01.2025 року об 11:30 год.

У судове засідання 20.01.2025р. в режимі відеоконференції з`явився представник позивача та третьої особи-2. Відповідач та третя особа-1 в засідання суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

6. Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

27.04.2023р. ОСОБА_1 (відповідач) подав заяву №950DFX на отримання мікрогранту в сумі 150000,00 грн. на придбання обладнання для ведення господарської діяльності.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. №738 (в редакції від 10.04.2023р.).

Так, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (далі - Порядок №738), визначено процедуру надання фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.

Згідно з абз. 4 п. 1 Порядку №738, метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення.

За приписами п. 4 Порядку №738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 150000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника; 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.

За змістом абз.2, 3 п. 9 Порядку №738 заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки.

27.04.2023р. відповідач підписав на Порталі Дія заяву №950DFX на отримання мікрогранту в сумі 150000,00 грн., до якої долучив проєкт бізнес-плану, який обґрунтовував ідею створення тепличного господарства з вирощування зелені (пера цибулі, салату, кропу, петрушки тощо).

Рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості (п.7 Порядку №738).

У разі коли отримувачем є фізична особа, такий отримувач повинен протягом 15 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту зареєструватися фізичною особою - підприємцем або утворити юридичну особу, укласти договір про надання мікрогранту (далі - договір мікрогранту) за формою, встановленою Мінекономіки, та відкрити рахунок отримувача в уповноваженому банку (абз. 32 п. 19 Порядку №738).

Наказом Державного центру зайнятості «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» №76 від 26.05.2023р. вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 362 отримувачам на загальну суму 85263971,00 грн.

Додатком №2 до наказу Державного центру зайнятості №76 від 26.05.2023р. визначено список заявників які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 24.04.2023р. по 07.05.2023р.

У списку заявників, що отримали грант, була заява відповідача №950DFX з порядковим номером 48, підсумковий скоринговий бал 198, із сумою виплати гранту 150000,00 грн.

30.05.2023р. ОСОБА_1 зареєструвався, як фізична особа-підприємець, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022р. №1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб`єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.

01.06.2023р. відповідачем подано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, згідно з якою відповідач приєднався до умов договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.

Уповноваженим банком згідно з визначеннями, наведеними у розділі І договору про надання мікрогранту, є АТ «Ощадбанк», який діє на підставі договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, Державним центром зайнятості та АТ «Ощадбанк» (надалі - договір про взаємодію), і забезпечує укладання цього договору, а також окрему взаємодію його сторін в процесі виконання договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV договору про надання мікрогранту, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

Пунктом 4 розділу IV договору про надання мікрогранту передбачено, що для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.

На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

За змістом п. 6 розділу IV договору про надання мікрогранту у разі невикористання отримувачем коштів мікрогранту протягом шести місяців з дати його отримання або використання коштів мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі для подальшого перерахування до Державного бюджету України.

Відповідно до виписки наданої АТ «Ощадбанк», 15.06.2023р. на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту у розмірі 150000,00 грн.

03.07.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ТІ КОНЦЕПТ» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір поставки №03/07-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується своєчасно поставити та передати у власність замовника товар в комплектації та за цінами, що зазначені у специфікації (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до специфікації №1 до договору №03/07-1 від 03.07.2023р. товаром теплиця 4х20 «Слов`яночка», у кількості 1 шт., загальною вартістю 57200,00 грн.

Згідно рахунку №3/07 від 03.07.2023р., відповідач оплатив вказаний вище товар 06.07.2023р., що підтверджується випискою АТ «Ощадбанк» (за рахунок коштів мікрогранту).

28.07.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №093/07/23, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Додатком №1 від 28.07.2023р. до договору поставки №093/07/23 (специфікація на товар) сторони погодили постачання добрива на суму 34800,48 грн.

На підставі виставленого рахунку №242 від 28.07.2023р. відповідачем за рахунок коштів мікрогранту 28.07.2023р. була проведена оплата вказаного товару.

Таким чином, з наданих коштів мікрогранту у розмірі 150000,00 грн. відповідачем було використано 92000,48 грн.

18.12.2023р. невикористані кошти мікрогранту у сумі 57999,52 грн. були повернені уповноваженим банком на рахунок Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як наполягає позивач, ФОП ОСОБА_1 у порушення вимог Порядку №738 до закінчення трирічного строку реалізації проєкту, а саме 29.04.2024р., припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу відповідач наполягає на тому, що останній виконав всі умови Порядку та Договору, але через складні погодні умови в ніч з 26 листопада - на 27 листопада 2023 року (шквалисте посилення вітру, штормовий вітер) сталося руйнування теплиці та знищення врожаю. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 повідомив директора місцевого центру зайнятості про настання форс-мажорних обставин 27 листопада 2023р.

Втім, доказів повідомлення директора місцевого центру зайнятості про настання форс-мажорних саме 27.11.2023р. матеріали справи не містять.

Натомість, відповідачем було долучено до відзиву заяву від 24.02.2024р., яка була адресована директору центру зайнятості Жовтик Ю.С., за змістом якої ОСОБА_1, посилаючись на настання форс-мажорних обставин, просив розірвати договір б/н від 01.06.2023р. (а.с. 44).

До заяви відповідачем було додано наступні підтверджуючі документи:

- копію сертифікату №1400-24-0262 від 05.02.2024р. про форс мажорні обставини, згідно якого Донецька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (шквалисте посилення вітру, штормовий вітер) щодо обов`язку ФОП ОСОБА_1 реалізувати бізнес-план протягом 36 місяців за договором про надання мікрогранту б/н від 01.06.2023р. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання 26.11.2023р., дата закінчення: тривають на 05.02.2024р.;

- копію акту обстеження пошкоджень від 01.12.2023р., складений комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Новодонецької селищної ради, яким було встановлено, що на території домогосподарства в АДРЕСА_1 на городі розташована теплиця розміром 4х20м., яку в ніч з 26.11.2023р. на 27.11.2023р. унаслідок погодних умов (сильний штормовий вітер) було пошкоджено металоконструкцію теплиці, зірвано покриття із полікарбонату, у зв`язку з чим замерзла рослинність у теплиці;

- фото пошкодженої теплиці;

- копію довідки №01-18/1564 від 27.12.2023р. Українського гідрометеорологічного центру, за змістом якої повідомлено наступну інформацію: «Через військові дії збройних формувань російської федерації на території Донецької області з 24.02.2024р. метеорологічні спостереження на метеорологічних станціях не проводяться. У с.Спасько-Михайлівка Краматорського району Донецької області метеорологічних станцій немає. За оперативними даними найближчим пунктом спостереження метеорологічних станцій Лозова та Ізюм Харківської області, що є репрезентативними до Краматорського району. Враховуючи синоптичну ситуацію та дані супутникової інформації в Харківській та Донецькій областях підтверджується шквалисте посилення вітру. Швидкість вітру могла значно перевищити зафіксовану метеостанціями. Пориви вітру, які спостерігались 26-27 листопада 2023року, могли завдати значних збитків господарським організаціям та населенню».

Відповідна заява з додатками від 24.02.2024р. була скерована на адресу Державного центру зайнятості 24.02.2024р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Окрім того, 03.05.2024р. відповідачем було направлено на адресу Державного центру зайнятості заяву, за змістом якої відповідач повідомив про прийняття рішення про звільнення найманого працівника з 30 квітня 2024 року та припинення підприємницької діяльності. В обґрунтування заяви відповідач послався на неможливість виконання бізнес плану у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Як вбачається з листа від 20.05.2024р. №33/1122/4240-24, Державний центр зайнятості відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 03.05.2024р. та повідомив, що відповідно до пункту 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проєкту отримувач зобов??язаний протягом одного місяця повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове Державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.

Так, згідно з даними, отриманими з ресурсу Державної податкової служби, станом на останню звітну дату, Державний центр зайнятості опрацював інформацію щодо суми фактично сплачених податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.2023р. по 30.04.2024р. в сумі 23463,35 грн. та, враховуючи повернення невикористаних коштів мікрогранту в сумі 57999,52 грн., визначив, що ОСОБА_1 має повернути кошти на рахунок уповноваженого банку в сумі 68537,13 грн.

Арифметично розрахунок позивача є правильним та відповідає обставинам справи.

Відповідно до п.20 Порядку №738 державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору гранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, не рідше одного разу на шість місяців протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача.

Для здійснення моніторингу та контролю виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту Олександрівським районним центром зайнятості було проведено виїзд за місцем провадження підприємницької діяльності відповідача та складено акт перевірки.

Актом перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 10.07.2024р. №4, складеним в.о. директора Олександрівського районного центру зайнятості у присутності ОСОБА_1 , встановлено порушення відповідачем п.20 Порядку №738 в частині призупинення сплати податків та зборів у зв`язку із звільненням найманих працівників та припиненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 29.04.2024р.

Положеннями абз.15, 16 п. 19 Порядку №738 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у разі розірвання договору гранту до завершення трирічного періоду з дня зарахування коштів на рахунок отримувача такий отримувач зобов`язаний протягом одного місяця повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору гранту податками і зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників. Відповідні рішення про повернення гранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

З урахуванням вищенаведених норм, Донецьким обласним центом зайнятості, як регіональним центром, було прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів мікрогранту (наказ від 16.07.2024р. №795 «Про повернення коштів мікрогранту»).

Отримувач здійснює повернення гранту уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем, у якому виявлено невиконання обов`язкової умови договору гранту, на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, з якого здійснювалося перерахування гранту (абз.17 п. 19 Порядку №738).

Положеннями абз.8 п. 20 Порядку №738 встановлено, що у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі виконання пунктів 19 і 20 цього Порядку сума гранту, який отримувач зобов`язаний повернути за рішенням центру зайнятості, вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється у судовому порядку.

Станом на теперішній час ОСОБА_1 кошти мікрогранту у визначений Порядком №738 строк не повернув. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, судом достеменно встановлено та сторонами не заперечується факт отримання відповідачем коштів мікрогранту 15.06.2023р. та припинення ним підприємницької діяльності 29.04.2024р., тобто до закінчення строку реалізації проєкту мікрогранту, що є порушенням умов Порядку №738.

Поряд із цим, з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення в цій справі, суду необхідно надати належну оцінку доводам відповідача щодо звільнення його від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (статті 617 Цивільного кодексу України).

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Згідно ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Згідно розділу Х «Форс-мажор» договору про надання мікрогранту, до умов якого відповідач добровільно приєднався на підставі заяви від 01.06.2023р., встановлено, що сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин сторона зобов?язана повідомити в письмовій формі іншу сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставив відповідно.

Форс-мажорними обставинами визнається усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні».

У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж на тридцять днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договору.

Так, відовідачем було долучено до матеріалів справи копію сертифікату №1400-24-0262 від 05.02.2024р. про форс мажорні обставини, згідно якого Донецька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (шквалисте посилення вітру, штормовий вітер) щодо обов`язку ФОП ОСОБА_1 реалізувати бізнес-план протягом 36 місяців за договором про надання мікрогранту б/н від 01.06.2023р. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання 26.11.2023р., дата закінчення: тривають на 05.02.2024р.

Окрім того, посилаючись на належне виконання умов договору в частині повідомлення позивача про настання відповідних форс-мажорних обставин, ОСОБА_1 наполягає на тому, що повідомив директора місцевого центру зайнятості про настання форс-мажорних обставин 27 листопада 2023р.

Втім, як вже було раніше зазначено судом, доказів повідомлення директора місцевого центру зайнятості про настання форс-мажорних саме 27.11.2023р. матеріали справи не містять.

Належним доказом повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин суд вважає долучену до відзиву заяву від 24.02.2024р., яка була адресована директору центру зайнятості Жовтик Ю.С .

З урахуванням наведеного, позивач наполягає на тому, що оскільки відповідачем не було дотримано умов договору в частині письмового повідомлення іншої сторони протягом трьох днів з дня настання відповідних обставин, то сторона позбавлена права посилатись на форс-мажор та вимагати звільнення її від відповідальності.

Водночас, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022р. у справі № 910/15264/21).

З аналізу вищенаведених умов договору вбачається, що останнім не передбачено жодних юридичних наслідків того, що сторона, яка не повідомила іншу сторону цього договору про факт настання форс-мажорних обставин в строки, визначені договором.

З огляду на зазначене, суд відхиляє заперечення позивача в цій частині.

В той же час, суд підкреслює, що наявність форс-мажорних обставин (підтверджених належним чином) є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, а не від виконання основного зобов`язання.

Крім того, згідно діючого законодавства, настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання (неустойка та інші види відповідальності), а не від самого обов`язку виконати зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 №915/531/17, від 26.05.2020 №918/289/19, від 17.12.2020 №913/785/17 та від 30.11.2021 №913/785/17.

Втім, з огляду на обставини цієї справи, враховуючи звільнення відповідачем найманих працівників та припинення ним підприємницької діяльності, суд не вбачає зі сторони ОСОБА_1 ініціативи щодо належного виконання свого обов`язку після припинення дії обставин, які, як він зазначає, стали підставою порушення умов надання мікрогранту.

Окрім того, предметом позову є саме повернення наданих відповідачу коштів мікрогранту, а не притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань у вигляді накладення додаткових штрафних санкцій.

Також суд не може залишити поза увагою той факт, що відповідач є суб`єктом господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожа правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

За умовами розділу VII договору про надання мікрогранту Державний центр зайнятості не несе відповідність за понесені отримувачем збитки та за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані. Отримувач несе відповідальність за ризики за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацію бізнес-плану.

Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 року набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 68537,13 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, як вже було встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 29.04.2024р. здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Згідно ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Одночасно ВП ВС наголосила, що в разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов`язок укласти обов`язковий до укладення договір не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/1083/18 роз`яснила, що з 15 грудня 2017 року господарський суд не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фіз особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі (згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у редакції Закону №2147).

Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

З огляду на викладене, суд стягує з відповідача заборгованість з повернення коштів мікрогранту, які були отримані ним під час здійснення ним підприємницької діяльності, саме як з фізичної особи.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного центру зайнятості, м.Краматорськ до ОСОБА_1 , с.Спасько-Михайлівка про стягнення 68537,13 грн. за участю третіх осіб 1-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ та Державного центру зайнятості, м.Київ, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти мікрогранту в розмірі 68537,13 грн. на рахунок Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: АТ "Ощадбанк", код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_2 ). Стягувач: Донецький обласний центр зайнятості (84331, Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41; код ЄДРПОУ 03491004).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького обласного центру зайнятості (84331, Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41; код ЄДРПОУ 03491004) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 20.01.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 21.01.2025р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина