ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
УХВАЛА
м. Київ
16.12.2024Справа № 910/7168/23За заявою Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, офіс 203, ідентифікаційний номер 32708595)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.
Представники учасників: згідно з протоколом судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У травні 2023 року Дочірнє підприємство "Ітера Трейд" звернулося із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" у зв`язку з наявною непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 № 910/7168/23 заяву Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" було прийнято до розгляду, засідання призначено на 19.06.2023, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" у строк до 12.06.2023 (включно) надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу.
12.06.2023 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" на заяву Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118). Визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Ітера Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, офіс 203, ідентифікаційний номер 32708595) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118) в розмірі 8 020 643,73 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118). Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118) за номером 71056 від 21.07.2023. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32668118) арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 461 від 07.03.2013). Визначено дату попереднього засідання 28.08.2023.
07.08.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна про сплату винагороди.
Судове засідання, призначене на 28.08.2023, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
04.09.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Біленка Р.В. про сплату винагороди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2023 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 16.10.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання кредитором боржника на суму 323 046,42 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 16.10.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерагаз" про визнання кредитором боржника на суму 189 050,99 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 16.10.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін" про визнання кредитором боржника на суму 9 999,35 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 16.10.2023.
03.10.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна про сплату грошової винагороди.
16.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення до матеріалів справи реєстру вимог кредиторів боржника станом на 13.10.2023.
16.10.2023 до суду надійшло повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Біленка Р.В. про результати розгляду заявлених ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 визнано кредитором у справі № 910/7168/23 по відношенню до боржника: Дочірнє підприємство "Ітера Трейд" з грошовими вимогами на суму 8 107 783,73 грн., з яких 87 140,00 грн. - вимоги першої черги, 8 020 643,73 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з грошовими вимогами на суму 328 414,42 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 273 198,12 грн. - вимоги четвертої черги, 49 848,30 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітергаз" з грошовими вимогами на суму 189 050,99 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 183 682,99 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельфін" з грошовими вимогами на суму 15 367,35 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 9 999,35 грн. - вимоги четвертої черги. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 26.10.2023. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/7168/23 на 04.12.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 04.08.2023, 04.09.2023 та від 02.10.2023 про сплату основної винагороди. Здійснено сплату основної винагороди арбітражному керуючому Біленку Роману Івановичу (свідоцтво арбітражного керуючого № 461 від 07.03.2013, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_1 ) на його рахунок, відкритий у АБ "Укргазбанк", номер рахунку IBAN НОМЕР_2 за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 910/7168/23 за період з 19.06.2023 по 19.09.2023 в розмірі 60 300 (шістдесят тисяч триста) грн., 00 коп. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487 за рахунок коштів, авансованих Дочірнім підприємством "Ітера Трейд" у відповідності до платіжної інструкції № 121 від 28.04.2023.
30.10.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна про долучення документів до матеріалів справи.
01.12.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про визнання боржника банкрутом, введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Біленка Р.А.
Судове засідання, призначене на 04.12.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2023 призначено розгляд справи у підсумковому засіданні на 31.01.2024.
Постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Біленка Р.А.
22.03.2024 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 44 325,31 грн.
26.03.2024 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 54 222,19 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання кредитором боржника на суму 54 222,19 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 10.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про визнання кредитором боржника на суму 44 325,31 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 10.06.2024.
06.06.2024 до суду надійшли відзиви ліквідатора на заяви із грошовими вимогами до боржника.
07.06.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про уточнення до заяви від 15.03.2024 про визнання грошових вимог до боржника.
10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 визнано кредиторами у справі № 910/7168/23 по відношенню до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з грошовими вимогами на суму 68 566,26 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 62 510,26 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" з грошовими вимогами на суму 50 381,31 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 44 325,31 грн. - вимоги четвертої черги. Зобов`язано ліквідатора внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів боржника.
02.07.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про заміну кредитора.
12.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії ліквідатора.
12.07.2024 до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на дії ліквідатора.
19.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на дії ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема", скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії ліквідатора у судовому засіданні на 21.10.2024.
15.07.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_4 про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 44 144,25 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 прийнято заяву ОСОБА_4 про визнання кредитором боржника на суму 44 144,25 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 21.10.2024.
08.08.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами до боржника на суму 26 045,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 прийнято заяву Головного управління ДПС у Житомирській області із грошовими вимогами до боржника на суму 26 045,98 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 21.10.2024
До Господарського суду міста Києва надійшла заяви ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 82 216,23 грн., ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника на суму 587 492,30 грн., ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 89 139,29 грн. і ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 92 727,24 грн.
07.10.2024 до суду надійшло повідомлення ліквідатора про результати розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Житомирській області до боржника.
09.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ліквідатора щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про заміну кредитора.
14.10.2024 до суду надійшли пояснення ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. щодо скарги ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) ліквідатора.
14.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ліквідатора стосовно скарги ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) ліквідатора.
14.10.2024 до суду надійшли пояснення ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. щодо скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) ліквідатора.
15.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 про залишення її скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора без розгляду.
15.10.2024 до суду надійшли заперечення ОСОБА_6 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про заміну кредитора.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 заяви ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 82 216,23 грн., ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника на суму 587 492,30 грн., ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 89 139,29 грн. і ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 92 727,24 грн. прийняті до розгляду у судовому засіданні 21.10.2024.
16.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_7 із грошовими вимогами до боржника на суму 76 276,92 грн.
До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_6 про відсторонення ліквідатора від виконання повноважень у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 призначено розгляд клопотання ОСОБА_6 про відсторонення ліквідатора від виконання повноважень у справі у судовому засіданні на 21.10.2024.
17.10.2024 до суду надійшли пояснення ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. щодо клопотання ОСОБА_6 про відсторонення ліквідатора.
17.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 про залишення скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора без розгляду.
18.10.2024 до суду надійшло повідомлення ліквідатора за результатами розгляду заявлених грошових вимог ОСОБА_5 до боржника.
18.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. про відкладення розгляду справи.
18.10.2024 до суду надійшло клопотання ліквідатора про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 із грошовими вимогами до боржника.
18.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення ліквідатора про результати розгляду заявлених до боржника грошових вимог ОСОБА_4
21.10.2024 до суду надійшли заперечення ОСОБА_8 на пояснення ліквідатора щодо заяви про його відсторонення від виконання повноважень у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про заміну кредитора, скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дії ліквідатора, клопотання ОСОБА_6 про відсторонення ліквідатора від виконання повноважень у справі, заяв ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на суму 44 144,25 грн., Головного управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами до боржника на суму 26 045,98 грн., ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 82 216,23 грн., ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника на суму 587 492,30 грн., ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 89 139,29 грн. і ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 92 727,24 грн. у судовому засіданні на 16.12.2024.
25.10.2024 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Демчука О.М. про участь у справі про банкрутство.
18.11.2024 до суду надійшли повідомлення ліквідатора про результати розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із грошовими вимогами до боржника.
До Господарського суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на дії (бездіяльність) ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 призначено розгляд скарги ОСОБА_6 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у судовому засіданні на 16.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 прийнято заяву ОСОБА_7 із грошовими вимогами до боржника на суму 76 276,92 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 16.12.2024.
29.11.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_9 з грошовими вимогами до боржника на суму 18 918,82 грн.
05.12.2024 до суду надійшли доповнення ОСОБА_6 до поданої скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора.
06.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив ліквідатора на заяву ОСОБА_10 із грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 прийнято заяву ОСОБА_9 із грошовими вимогами до боржника на суму 18 918,82 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 16.12.2024.
12.12.2024 до суду надійшли заперечення ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. на скаргу ОСОБА_6 на дії (бездіяльність) ліквідатора з урахуванням поданих доповнень.
13.12.2024 до суду надійшли заперечення ініціюючого кредитора на скаргу ОСОБА_6 на дії (бездіяльність) ліквідатора.
13.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_6 про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 16.12.2024, звилися представники учасників справи та заявленого кредитора.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» про заміну кредитора, судом встановлено наступне.
17.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» (надалі - Новий кредитор) та Дочірнім підприємством «Ітера Трейд» (надалі - Кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 170624 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Кредитор відступає у повному обсязі, а Новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне Кредитору за наступними договорами:
- Договору № 001-20-001 на постачання природного газу від 12.12.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» (надалі - Боржник), та ДП «Ітера Трейд» (надалі - Договір на постачання природного газу), в розмірі 5 670 643,73 грн.;
- Договором позики № 001-021-090 (поворотної фінансової допомоги) від 28.10.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» та ДП «Ітера Україна» (надалі - Договір позики), в розмірі 2 350 000,00 грн.
Згідно з п. 1.1.1.1 Договору з нього випливає, що Новий кредитор займає місце Кредитора в зобов`язаннях, що виникли з Договору на постачання природного газу та Договору позики в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
Відповідно до п. 1.1.1.3 Договору Новий кредитор сплачує Кредитору суму у розмірі 7 702 393,85 грн. протягом 3-х років з моменту укладення цього Договору.
Пунктом 1.1.3 Договору визначено, що права Кредитора за Договором на постачання природного газу та Договором позики перейшли до Нового кредитора з моменту укладення даного Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору Кредитор передає та відступає новому Кредитору сукупність прав, належних Кредитору за Договором на постачання природного газу та Договором позики.
Відповідно до п. 2.2 Договору Новому кредитору переходять всі права Кредитора як сторони за Договором на постачання природного газу та Договором позики в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що Кредитор протягом 5-ти банківських днів з моменту набуття чинності цим Договором зобов`язується передати за актом Новому кредитору оригінал Договору на постачання природного газу та Договору позики разом з усіма змінами та доповненнями, а також інші документи, які засвідчують права, що передаються, дійсність переданих Новому кредитору вимог, які є в наявності у Кредитора, та інформацію, яка є важливою для здійснення цих прав.
Згідно з п. 2.4.1 Договору Кредитор зобов`язаний повідомити Боржника про відступлення права вимоги за Кредитним договором протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення та про передачу персональних даних Боржника.
Відповідно до п. 3.3 Договору він набуває чинності з моменту підписання Сторонами.
17.06.2024 між сторонами складено Акт приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги № 170624 від 17.06.2024, згідно з яким Кредитор передав Новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги Дочірнього підприємства «Ітера Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» за Договором № 001-20-001 на постачання природного газу від 12.12.2019 та Договором позики № 001-021-090 (поворотної фінансової допомоги) від 28.10.2021, у тому числі ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 по справі № 910/7168/23, якою визнано Дочірнє підприємство «Ітера Трейд» кредитором боржника за вказаними Договорами.
Листом № 18-06/24 від 18.06.2024 Кредитор (Дочірнє підприємство «Ітера Трейд») повідомив ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» на суму 8 107 783,73 грн., визнаної ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 по справі № 910/7168/23, на користь Нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема».
Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відтак, в силу ст. 512 Цивільного кодексу України відбулась заміна кредитора, у зв`язку з чим новий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» набуло відповідні права щодо кредиторських вимог Дочірнього підприємства «Ітера Трейд» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» по справі № 910/7168/23.
Відповідно до статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» про заміну кредитора.
Дослідивши клопотання ОСОБА_6 про відсторонення арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна», судом встановлено наступне.
Так, в обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_6 зазначено, що ліквідатор арбітражний керуючий Біленко Р.І. не виконує обов`язків щодо дотримання трудового законодавства при звільненні працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»; ліквідатор систематично відмовляється прийняти документацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»; ліквідатор вимагав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду; арбітражний керуючий Біленко Р.І. вчинив ряд заходів для отримання повного одноособового контролю над фінансами та діяльність ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» та ДП «Ітера Трейд», що свідчить про наявність у діях ліквідатора реального конфлікту інтересів; ліквідатор ухиляється від сплати обов`язкових податкових платежів від імені банкрута та перешкоджає у цьому ДП «Ітера Трейд».
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо заяву про відсторонення арбітражного керуючого подано не учасником провадження у справі, така заява залишається судом без розгляду. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Виходячи з аналізу наведених норм, на відміну від відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за клопотанням комітету кредиторів, що здійснюється судом незалежно від наявності таких підстав, для відсторонення (усунення) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень у даному випадку за клопотанням кредитора, суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого (ліквідатора), та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов`язків арбітражним керуючим - відсторонити (усунути) арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Відповідно до приписів статті 13 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним цим законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов`язків.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.
Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, суд має забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи про банкрутство, перевірити дотримання їх прав та законних інтересів, зокрема перевірити, чи не допускають учасники справи зловживання своїми процесуальними правами з метою протиправного втручання у здійснення арбітражним керуючим своїх обов`язків або з метою впливу на нього для прийняття арбітражним керуючим рішень, що не відповідають інтересам усіх кредиторів та інтересам правосуддя, або навпаки, чи не призводять дії/бездіяльність арбітражного керуючого до негативних наслідків для інших учасників справи.
Згідно з долученими до поданого клопотання документами ОСОБА_6 був звільнений 14.04.2024 з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у зв`язку з ліквідацією товариства Наказом ліквідатора ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/319.
Крім того, рішенням ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 06.06.2024 відкликано виконавчого директора Дочірнього підприємства «Ітера Трейд» ОСОБА_6 06.06.2024. Обрано новим виконавчим директором ДП «Ітера Трейд» ОСОБА_11 з 07.06.2024.
Таким чином, судом встановлено, що станом на момент подання ОСОБА_6 до суду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» (12.09.2024) повноваження ОСОБА_6 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» та Дочірнього підприємства «Ітера Трейд» були припинені.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
З огляду на викладене, ОСОБА_6 не є учасником провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та не наділений відповідними повноваженнями подавати до суду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі № 910/7168/23 в порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, суд відмовляє ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Щодо скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Враховуючи вказані норми Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає, що правом на звернення до господарського суду зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора наділений учасник справи про банкрутство.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подали до суду заяви із грошовими вимогами до боржника, які станом на розгляд скарг вказаних осіб на дії ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. судом не розглянуті.
Основною метою конкурсного процесу та процедури банкрутства є рівномірне і справедливе задоволення вимог кредиторів, саме тому правове регулювання статусу кредиторів у справах про банкрутство є одним із ключових питань цього процесу, адже, з одного боку, відкриття та провадження у справі про банкрутство впливає на права, інтереси, діяльність кредиторів та їх фінансовий стан, а з іншого - від волі кредиторів залежить і доля боржника.
Правовий статус кредитора як учасника справи про банкрутство має переважно комплексний характер та обов`язково включає в себе і матеріальну, і процесуальну складові. Матеріальні відносини між боржником і кредитором у праві неспроможності обов`язково повинні трансформуватися у процесуальні, інакше після порушення провадження у справі про банкрутство матеріальні відносини не зможуть бути реалізовані.
Саме від того, яким чином визначено статус кредиторів у справі про банкрутство, якими правами та обов`язками вони наділені і чи ефективно використовують їх, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.
Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13.
Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) наведено правову позицію, яка полягає у такому: "Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство".
Наявність різних правових позицій з зазначеного питання не сприяє єдності правозастосування і розумній передбачуваності судових рішень, тому судова палата з огляду на подібність правового регулювання набуття статусу конкурсним кредитором у справі про банкрутство за нормами Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 02.10.2019 № 910/9535/18, від 17.12.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України).
Ураховуючи наведене, а також приписи статей 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, лише за сукупністю встановлених Кодексом України з процедур банкрутства дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 по справі № 910/4475/19.
За результатами прийняття господарським судом рішення у межах провадження у справі про банкрутство про стягнення на користь фізичної особи заборгованості з боржника така особа не набуває автоматично статуту кредитора у справі без здійснення такою особою комплексу дій, визначених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не є учасниками справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, суд відмовляє ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у задоволенні скарг на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Частиною 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Дослідивши заяву Головного управління ДПС у Житомирській області із грошовими вимогами до боржника на суму 26 045,98 грн., судом встановлено наступне.
Так, податковим органом зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» має заборгованість перед бюджетом зі сплати податків та зборів в загальній сумі 26 045,98 грн., з яких: 5 993,57 грн. - заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно; 20 052,41 грн. - заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб.
Згідно з долученими до поданої заяви документами заборгованість зі сплати податку не нерухоме майно у розмірі 5 993,57 грн. виникла на підставі самостійно поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік.
У свою чергу, заборгованість боржника зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 20 052,41 грн. виникла на підставі самостійно поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік (податковий розрахунок земельного податку № 9026678614 від 16.02.2023).
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. не надано суду доказів погашення заявленої податковим органом заборгованості та не наведено аргументів на її спростування.
Враховуючи, що заявлені податковим органом грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» складаються із податкового боргу, який виник на підставі самостійно поданих боржником декларацій, суд приходить до висновку, що заявлена сума грошового зобов`язання є узгодженою.
З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Житомирській області підлягає визнанню кредитором боржника на суму 26 045,98 грн. з віднесенням до третьої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн. - вимоги першої черги.
Дослідивши заяву ОСОБА_6 із грошовими вимогами до боржника на суму 587 492,30 грн., судом встановлено наступне.
Так, ОСОБА_6 з 24.11.2009 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» на посаді генерального директора та 14.04.2204 був звільнений наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/319.
У зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 заявлено грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 587 492,30 грн., які складаються з: 292 333,28 грн. заборгованості із заробітної плати звільненому працівнику; 253 545,92 грн. грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки; 35 017,50 грн. вихідної допомоги, належної працівнику у зв`язку з припиненням трудових відносин; 6 595,60 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши долучені до поданої заяви штатний розпис, затверджений наказом № 02/02.1 від 01.05.2023, табелі обліку використання робочого часу працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» за період з березня 2023 року по квітень 2024 року включно, розрахунково-платіжні відомостей за аналогічний період, судом встановлено, що заявлені ОСОБА_6 грошові вимоги у розмірі 580 846,70 грн. є належним чином обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, а отже визнаються судом та підлягають включенню до вимог першої черги реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Заявлені грошові вимоги ОСОБА_6 на суму 6 645,60 грн., які були відхилені ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. згідно з клопотанням від 16.11.2024, не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим суд відмовляє ОСОБА_6 у визнанні кредитором боржника на суму 6 645,60 грн.
Щодо заяви ОСОБА_9 із грошовими вимогами до боржника на суму 18 918,82 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_9 звернулася до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 18 918,82 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 01.11.2013 та 14.04.2024 був звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства.
Із заробітної плати ОСОБА_4 згідно зі ст. 187 Сімейного кодексу України нараховувалися та стягувалися аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання дитини ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає заявник, ОСОБА_9 за період з 01.03.2023 по 30.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» не виплачена заборгованість по аліментам у розмірі 18 918,82 грн., що підтверджується довідкою, отриманою заявником.
Згідно з платіжною інструкцією № 105 від 15.11.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 18 918,82 грн. із призначенням платежу «виплата обов`язкових платежів в межах процедури банкрутства згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23 про банкрутство ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» в порядку черговості, визначеній ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства».
Пунктом 1 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_9 заборгованості зі сплати аліментів, суд відмовляє ОСОБА_9 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 18 918,82 грн.
Щодо заяви ОСОБА_3 із грошовими вимогами до боржника на суму 260 930,27 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 260 930,27 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 02.12.2004 на посаді провідного бухгалтера та 14.04.2024 була звільнена наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/330.
Заявник зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» перед ОСОБА_3 складається з наступного: 180 253,22 грн. заборгованості із заробітної плати звільненому працівнику; 56 641,87 грн. грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки; 20 125,00 грн. вихідної допомоги, належної працівнику у зв`язку з припиненням трудових відносин; 3 910,18 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати.
У подальшому, 14.10.2024 між ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» арбітражного керуючого Біленка Р.І. (Сторона 1) та ОСОБА_3 (Сторона 2) укладено мирову угоду, згідно з положеннями якої
Сторона 1 здійснює розрахунок зі Стороною 2 шляхом переказу належних Стороні 2 наступних виплат, а саме: заробітної плати за період з 01.03.2023 по 14.04.2024 у розмірі 180 253,22 грн.; вихідної допомоги у розмірі 20 125,00 грн.; компенсації за всі дні невикористаних відпусток в сумі 56 641,87 грн., що разом складає 257 020,09 грн.
Пунктом 1.2 Мирової угоди визначено реквізити рахунку для сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 2.1 Мирової угоди Сторона 2 відмовляється від всіх інших вимог, що містяться у скарзі на неправомірні дії ліквідатора у справі № 910/7168/23 як матеріального, так і нематеріального характеру.
Згідно з п. 3. Мирової угоди сторони шляхом підписання цієї Мирової угоди засвідчують про відсутність взаємних претензій одна до одної та відсутність будь-яких інших вимог по справі № 910/7168/23.
Мирова угода від 14.10.2024 підписана представником ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. адвокатом Латою Н.Ф. та особисто ОСОБА_3 .
Згідно з платіжною інструкцією № 53 від 14.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 257 020,09 грн. з призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23 про банкрутство ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_3 заборгованості зі сплати заробітної плати з урахуванням положень укладеної мирової угоди від 14.10.2024, суд відмовляє ОСОБА_3 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 260 930,27 грн.
Щодо заяви ОСОБА_7 із грошовими вимогами до боржника на суму 76 276,92 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 76 276,92 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_7 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 23.10.2013 на посаді начальника АГНКС «Глибочиця» та 14.04.2024 був звільнений наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/327.
Заявник зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» перед ОСОБА_7 складається з наступного: 83 511,52 грн. заборгованості зі сплати заробітної плати; 11 618,23 грн. компенсації невикористаної щорічної відпустки; 8 400,00 грн. вихідної допомоги; 1 695,20 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, а усього в розмірі 105 224,95 грн.
Заявником зазначено, що ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. 20.06.2024 перераховано на банківський рахунок ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 28 948,03 грн. При цьому, залишок частини несплаченої заборгованості боржника ОСОБА_7 зазначено 76 276,92 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 87 від 29.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 74 862,28 грн. із призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно черговості, визначеній ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі постанови Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23».
Пунктом 1 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_7 заборгованості у розмірі 74 862,28 грн., а також необґрунтованість заявлених вимог у розмірі 1 414,64 грн., суд відмовляє ОСОБА_7 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 76 276,92 грн.
Щодо заяви ОСОБА_4 із грошовими вимогами до боржника на суму 41 144,25 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 41 144,25 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 01.11.2013 та 14.04.2024 був звільнений наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024.
Заявник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» за період з 31.01.2024 по 14.04.2024 не виплачена ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та компенсація за затримку виплати заробітної плати у загальному розмірі 41 144,25 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 88 від 29.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 41 144,25 грн. із призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно черговості, визначеній ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі постанови Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23».
Пунктом 1 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_4 заборгованості, суд відмовляє ОСОБА_4 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 41 144,25 грн.
Щодо заяви ОСОБА_2 із грошовими вимогами до боржника на суму 89 139,29 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 89 139,29 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 17.10.2019 на посаді менеджера з персоналу та 14.04.2024 була звільнена наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/316.
Заявник зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» перед ОСОБА_2 складається з наступного: 102 107,59 грн. заборгованості із заробітної плати звільненому працівнику; 21 207,24 грн. грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки; 8 050,00 грн. вихідної допомоги, належної працівнику у зв`язку з припиненням трудових відносин; 1 682,27 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, а всього 133 047,10 грн.
Заявником зазначено, що 20.06.2024 на банківський рахунок ОСОБА_2 від ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшли грошові кошти у розмірі 43 907,81 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_2 заявлено грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 89 139,29 грн.
У подальшому, 11.10.2024 між ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» арбітражного керуючого Біленка Р.І. (Сторона 1) та ОСОБА_2 (Сторона 2) укладено мирову угоду, згідно з положеннями якої
Сторона 1 здійснює розрахунок зі Стороною 2 шляхом переказу належних Стороні 2 наступних виплат, а саме: заробітної плати за період з 01.03.2023 по 14.04.2024 у розмірі 58 199,78 грн.; вихідної допомоги у розмірі 8 050,00 грн.; компенсації за всі дні невикористаних відпусток в сумі 21 207,24 грн., що разом складає 87 457,02 грн.
Пунктом 1.2 Мирової угоди визначено реквізити рахунку для сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 2.1 Мирової угоди Сторона 2 відмовляється від всіх інших вимог, що містяться у скарзі на неправомірні дії ліквідатора у справі № 910/7168/23 як матеріального, так і нематеріального характеру.
Згідно з п. 3. Мирової угоди сторони шляхом підписання цієї Мирової угоди засвідчують про відсутність взаємних претензій одна до одної та відсутність будь-яких інших вимог по справі № 910/7168/23.
Мирова угода від 11.10.2024 підписана представником ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. адвокатом Латою Н.Ф. та особисто ОСОБА_2 .
Згідно з платіжною інструкцією № 51 від 11.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 87 457,02 грн. з призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23 про банкрутство ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_2 заборгованості зі сплати заробітної плати з урахуванням положень укладеної мирової угоди від 11.10.2024, суд відмовляє ОСОБА_2 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 89 139,29 грн.
Щодо заяви ОСОБА_1 із грошовими вимогами до боржника на суму 92 727,24 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 92 727,24 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 02.12.2004 на посаді керівника апарату та 14.04.2024 була звільнена наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024 № 02-01/317.
Заявник зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» перед ОСОБА_1 складається з наступного: 102 703,30 грн. заборгованості із заробітної плати звільненому працівнику; 45 925,32 грн. грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки; 8 050,00 грн. вихідної допомоги, належної працівнику у зв`язку з припиненням трудових відносин; 1 698,43 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, а всього 158 377,05 грн.
Заявником зазначено, що 20.06.2024 на банківський рахунок ОСОБА_1 від ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшли грошові кошти у розмірі 65 649,81 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_1 заявлено грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 92 727,24 грн.
У подальшому, 11.10.2024 між ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» арбітражного керуючого Біленка Р.І. (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) укладено мирову угоду, згідно з положеннями якої
Сторона 1 здійснює розрахунок зі Стороною 2 шляхом переказу належних Стороні 2 наступних виплат, а саме: заробітної плати за період з 01.03.2023 по 14.04.2024 у розмірі 37 053,48 грн.; вихідної допомоги у розмірі 8 050,00 грн.; компенсації за всі дні невикористаних відпусток в сумі 45 925,32 грн., що разом складає 91 028,00 грн.
Пунктом 1.2 Мирової угоди визначено реквізити рахунку для сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 2.1 Мирової угоди Сторона 2 відмовляється від всіх інших вимог, що містяться у скарзі на неправомірні дії ліквідатора у справі № 910/7168/23 як матеріального, так і нематеріального характеру.
Згідно з п. 3. Мирової угоди сторони шляхом підписання цієї Мирової угоди засвідчують про відсутність взаємних претензій одна до одної та відсутність будь-яких інших вимог по справі № 910/7168/23.
Мирова угода від 11.10.2024 підписана представником ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. адвокатом Латою Н.Ф. та особисто ОСОБА_1 .
Згідно з платіжною інструкцією № 78 від 11.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 91 028,00 грн. з призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23 про банкрутство ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_1 заборгованості зі сплати заробітної плати з урахуванням положень укладеної мирової угоди від 11.10.2024, суд відмовляє ОСОБА_1 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 92 727,24 грн.
Щодо заяви ОСОБА_5 із грошовими вимогами до боржника на суму 82 216,23 грн. суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» у розмірі 82 216,23 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з 21.11.2005 та 14.04.2024 був звільнений наказом ліквідатора арбітражного керуючого Біленка Р.І. від 14.04.2024.
Заявник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» за період з 31.01.2024 по 14.04.2024 не виплачена ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та компенсація за затримку виплати заробітної плати у загальному розмірі 82 216,23 грн.
Згідно з платіжними інструкціями № 10 від 20.06.2024 та № 86 від 29.10.2024 ліквідатором перераховано на рахунок ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 20 834,13 грн. та 60 441,33 грн. відповідно із призначенням платежу «погашення вимог кредитора згідно черговості, визначеній ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, на підставі постанови Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 по справі № 910/7168/23».
Пунктом 1 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи погашення ліквідатором арбітражним керуючим Біленком Р.І. заявленої ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 81 275,46 грн., а також необґрунтованість заявлених вимог у розмірі 940,77 грн., суд відмовляє ОСОБА_5 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» з грошовими вимогами на суму 82 216,23 грн.
Керуючись ст.ст. 43, 45, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процедур банкрутства, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» про заміну кредитора.
2. Замінити кредитора у справі № 910/7168/23 Дочірнє підприємство «Ітера Трейд» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, ідентифікаційний номер 32708595) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова факторингова компанія «Альтема» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, оф. 43, ідентифікаційний номер 41915004).
3. Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Біленка Р.І. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
4. Відмовити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у задоволенні скарг на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна».
5. Визнати кредитором у справі № 910/7168/23 по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»:
- Головне управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами на суму 30 890,78 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 26 045,98 грн. - вимоги третьої черги;
- ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника на суму 580 846,70 грн. - вимоги першої черги.
6. Зобов`язати ліквідатора внести відповіді відомості до реєстру вимог кредиторів.
7. Відмовити ОСОБА_6 у визнанні кредитором боржника на суму 6 645,60 грн.
8. Відмовити ОСОБА_9 у визнанні кредитором боржника на суму 18 918,82 грн.
9. Відмовити ОСОБА_3 у визнанні кредитором боржника на суму 260 930,27 грн.
10. Відмовити ОСОБА_7 у визнанні кредитором боржника на суму 76 276,92 грн.
11. Відмовити ОСОБА_4 у визнанні кредитором боржника на суму 41 144,25 грн.
12. Відмовити ОСОБА_2 у визнанні кредитором боржника на суму 89 139,29 грн.
13. Відмовити ОСОБА_1 у визнанні кредитором боржника на суму 92 727,24 грн.
14. Відмовити ОСОБА_5 у визнанні кредитором боржника на суму 82 216,23 грн.
15. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, визнаним кредиторам ГУ ДПС у Житомирській області та ОСОБА_6 , новому кредитору ТОВ «Фінансова факторингова компанія «Альтема», а також ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 20.01.2025
Суддя А.В. Яковенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124558497 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Яковенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні