Рішення

від 09.01.2025 по справі 913/387/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м.Харків Справа № 913/387/24

Провадження №6/913/387/24

За позовом Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО», вул.Рудиківська, буд.49, смт.Козин, Київська область, 08711

до відповідача Державного підприємства «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ», вул.Івана Данькова, буд.21, м.Гірське(пн), Сєверодонецький р-н, Луганська область, 93292

про стягнення 2'166'666 грн 67 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Гавкалюк В.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6693/10 від 14.06.2018, довіреність №191/22 від 16.12.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» (далі - ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», позивач, покупець) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» (далі - ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ», відповідач, постачальник) про стягнення збитків в розмірі 2'166'666 грн 67 коп. завданих порушенням контрагентом за договором поставки вугілля №111/31 від 24.12.2021 (далі - договір) обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було здійснено оплату придбаного у відповідача вугілля згідно із платіжної інструкції №512 від 11.02.2022 на суму 13'000'000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп.

В порушення п.10.4 договору та вимог податкового законодавства відповідач не склав у встановлений строк та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до неможливості отримання позивачем права на податковий кредит, позбавило права включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму сплаченого ПДВ у розмірі 2'166'666 грн 67 коп. Тому позивач посилається на понесення збитків у вигляді неможливості включення сплачених відповідачу сум податку на додану вартість до податкового кредиту у вказаному розмірі, які підлягають відшкодуванню відповідачем враховуючи положення п.10.4.3 договору, ст.22 ЦК України, ст.225 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 17.09.2024, після усунення недоліків позовного матеріалу, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15 жовтня 2024 року о 15:00 год.; сторонам встановлені строки для подання заяв по суті.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 04.11.2024 о 12 год. 00 хв.; встановлено строк позивачу до 20.10.2024 для подання суду доказів направлення копії позовної заяви з доданими додатками на електронну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а також інші електронні адреси (у разі наявності такої інформації у позивача); у строк до 25.10.2024 запропоновано позивачу надати додаткові письмові пояснення з приводу: 1) направлення/вручення відповідачу вимоги про сплату суми ПДВ від 10.04.2023; 2) яких саме актів приймання передачі та яких поставок стосується платіж, здійснений позивачем у сумі 13'000'000 грн 00 коп. згідно платіжної інструкції №512 від 11.02.2022 (копію пояснень відправити на електронні адреси відповідачу, долучити докази направлення). Учасників повідомлено ухвалою-повідомленням від 16.10.2024.

На виконання протокольної ухвали від 15.10.2024 від позивача 16.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення №б/н від 16.10.2024, до яких позивач долучив докази направлення позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача реrvugoi@pm.ig.ukrtei.net; з приводу направлення вимоги позивач пояснив, що 10.04.2023 ПАТ «Центренерго» було направлено ДП «Первомайськвугілля» вимогу щодо сплати збитків за договором поставки вугілля №111/31 від 24.12.2021 року у сумі 2'166'666,67 грн, яка була надіслана засобами електронного зв`язку (з електронної пошти позивача на електронну пошту відповідача), однак у позивача відсутні докази її надсилання, оскільки у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України частина інформації, яка містилася на сервері ПАТ «Центренерго», не була збережена.

Крім того, позивач пояснив, що ним було здійснено оплату, на суму 13'000'000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп. (платіжна інструкція №512 від 11.02.2022), придбаного у відповідача вугілля, яке було поставлено до Вуглегірської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» відповідно до специфікації №1 від 24.12.2021 та актів приймання-передачі партії вугільної продукції, підписаних сторонами, а саме: акту №7-ПВ від 18.01.2022, акту №8-ПВ від 18.01.2022, акту №9-ПВ від 21.01.2022, акту №10-ПВ від 21.01.2022, акту №11-ПВ від 24.01.2022, акту №12-ПВ від 24.01.2022, акту №13-ПВ від 31.01.2022 та частково акту №14-ПВ від 31.01.2022.

Позивач зауважив, що відповідно до п.44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або постачання вугілля визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: - покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

За приписами пп. 14.1.266 п. 14.1. ст. 14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків. Тобто, для операцій, що оподатковуються за касовим методом, факт постачання/ отримання товарів (послуг) не приводить до виникнення податкових зобов`язань/прав на податковий кредит.

На виконання умов договору ДП «Первомайськвугілля» поставляло ПАТ «Центренерго» вугілля і постачання мало ритмічний характер, тому в силу вищевказаних норм ПК України, дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту визначається за касовим методом, тобто з моменту перерахування ПАТ «Центренерго» грошових коштів відповідачу згідно платіжних інструкцій, а не поставки товару згідно складених актів приймання-передачі.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі по 26.11.2024 включно; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 26.11.2024 о 15 год. 00 хв., про що повідомлено учасників справи ухвалою-повідомленням від 05.11.2024.

26.11.2024 у призначений час 15 год. 00 хв. судове засідання у справі не відбулося у зв`язку із тимчасовим припиненням роботи Господарського суду Луганської області та евакуацією працівників в наслідок надходження повідомлень про мінування приміщення суду. Зазначені обставини підтверджуються складеним та підписаним керівником і заступником керівника апарату суду - Т.Орловолою, О.Альбаду, начальником відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду Н.Лук`яновою, завідувачем сектору управління майном В.Довженко, актом №6 від 27.11.2024 «Про фіксування факту непередбачуваної ситуації, внаслідок якої припинена робота Господарського суду Луганської області».

Оскільки через вказані обставини судове засідання у справі 26.11.2024 не відбулося, суд ухвалою від 27.11.2024 призначив судове засідання з розгляду справи по суті на іншу дату - 17 грудня 2024 року об 11 год. 45 хв.; явку представників сторін в судове засідання не визнав обов`язковою.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.01.2025 об 11 год. 30 хв.; явку представників сторін в судове засідання визнано необов`язковою, про що повідомлено учасників справи ухвалою-повідомленням від 19.12.2024.

В судовому засіданні 09.01.2025 прийняв участь лише представник позивача в режимі відеоконференції; відповідач не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення.

Зокрема, ухвалою суду від 17.09.2024 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Як вбачається, звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач вказав юридичну адресу відповідача: вул.Івана Данькова, буд.21, м.Гірське(пн), Попаснянський р-н, Луганська область, 93292.

Судом встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Державного підприємства «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є вказана вище адреса.

Також судом з`ясовано та було враховано, що відповідно до п.п.12 п.1 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року (поточна редакція від 07.09.2023) №807-1Х «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова), було утворено в Луганській області Сєвєродонецький район (з адміністративним центром у місті Сєвєродонецьк) у складі територій Гірської міської, Кремінської міської, Лисичанської міської, Попаснянської міської, Рубіжанської міської, Сєвєродонецької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до п.п.12 п.3 цієї Постанови Верховної Ради України було ліквідовано Попаснянський район.

Згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Гірська міська територіальна громада за винятком с.Жолобок, с.Сокільники, частини м.Золоте (Золоте - 5) Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 23.06.2022.

Поштові відділення в м.Гірське(пн) Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.

У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане м.Гірське(пн) Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав останнього та належного його повідомлення про розгляд справи розміщалися відповідні оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України, а також безпосередньо на сайті суду, що підтверджується відповідними роздруківками, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду також були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвали суду направлялись на електронну адресу реrvugoi@pm.ig.ukrtei.net, дані про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на інші електронні адреси відповідача (pervugol@ukr.net, office_gp_pervugol@ukr.net), які стали відомі суду з мережі інтернет.

Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав.

Проте на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, будь-які процесуальні клопотання також відсутні.

Судом враховується, що згідно положень ст.42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідачів, а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 09.01.2025 суд завершив встановлювати обставини та досліджувати докази. За результатами розгляду справи в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

24.12.2021 між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (покупець) і ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» (постачальник) було укладено договір поставки вугілля №111/31, за яким постачальник зобов`язався поставити (передати), а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (вугілля) на зазначених у договорі умовах (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.2. договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору (далі - специфікації). В специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назви виробників, вантажовідправників відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів (далі - вантажоотримувачі), залізничні станції відправлення, залізничні станції вантажоотримувачів (далі - залізничні станції призначення), їх реквізити, а також кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби покупця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми договору і терміну його дії.

Узгоджений сторонами у відповідній специфікації обсяг вугілля постачається відповідними партіями (п.2.2. договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору.

Результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості та якості та актах приймання-передачі вугілля. Акт приймання-передачі вугілля повинен містити (в тому числі, але не виключно) основні дані, вказані в акті звіряння кількості та якості, розрахунок фактичної ціни та фактичної вартості поставленого вугілля відповідно до умов договору, ПДВ у разі його нарахування, код товару згідно з УКТ ЗЕД (не менше ніж 4 перших цифри відповідного коду), прізвища, ініціали і підписи уповноважених представників вантажоотримувача, покупця та постачальника, завірені печатками (за умови, що відповідні особи здійснюють діяльність з використанням печатки) (п.3.6 договору).

Згідно з п.6.1. договору загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати постачальником і відшкодовується покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 80'000'000 грн 00 коп.

В п.7.1. договору сторонами було погоджено, що оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України. Перерахування грошових коштів здійснюється в безготівковій формі банківським переказом на рахунок постачальника або його відокремленого підрозділу з врахуванням передбачених умовами договору письмових повідомлень постачальника про зміну банківських реквізитів протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідних актів.

Покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля. Якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої покупцем попередньої оплати за це вугілля, постачальник протягом 10 банківських днів з кінцевої дати складання відповідних актів приймання-передачі повертає покупцю різницю між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою, або покупець зменшує розмір оплати за наступні поставлені партії вугілля на розмір цієї різниці.

В п.10.4. договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно з пунктом 10.4.1. договору податкова накладна та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинні відповідати наступним умовам: складена(і) за формою та в порядку, передбаченими законодавством України; заповнена(і) у відповідності до вимог законодавства України; складена(і) в електронній формі та зареєстрована(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних; підписана(і) електронним підписом уповноваженої особи постачальника із дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.10.4.2. договору сторони передбачили, що якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, покупець має право призупинити виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості вугілля та/або відшкодування витрат на його доставку на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних, до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов`язані з таким порушенням збитки (п.10.4.3. договору).

Пунктом 11.1. встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 30.06.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.06.2022 між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» і ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» було укладено додаткову угоду №1 (далі - додаткова угода) до договору поставки вугілля №111/31 від 24.12.2021, якою змінено п.11.1. договору. Пункт 11.1. договору викладено в наступній редакції: « 11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.». Решта умов договору залишаються незмінними (п.1., п.2 додаткової угоди).

Позивач в позовній заяві, а також додатково наданих поясненнях від №б/н від 16.10.2024 посилається на те, що сторонами було підписано дві специфікації до договору.

Зокрема, у специфікації №1 від 24.12.2021 до договору сторонами було погоджено, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 7,5 (+/- 5%) тис.т., вантажоотримувач Вуглегірська ТЕС, в асортименті та за реквізитами наведеними в таблиці (п.1. специфікації №1).

Враховуючи положення пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території вугілля та/або продуктів його збагачення, базова ціна вказаного в цій специфікації вугілля становить 3'500 грн 00 коп. без ПДВ.

У випадку закінчення передбаченого Податковим кодексом України терміну дії податкової пільги, базова ціна вказаного в цій специфікації вугілля становитиме 4'200 грн 00 коп., в тому числі ПДВ (20%) - 700 грн 00 коп. (п.2. специфікації №1).

Відповідно до п.3. специфікації №1 строк (термін) поставки вугілля: з 01.01.2022 по 10.02.2022.

Також сторонами було підписано специфікацію №2 від 31.01.2022 до договору, згідно якою було передбачено, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 7,5 (+/- 5%) тис.т., вантажоотримувач Вуглегірська ТЕС, в асортименті та за реквізитами наведеними в таблиці (п.1. специфікації №2).

Базова ціна вказаного в цій специфікації вугілля становитиме 4'200 грн 00 коп., в тому числі ПДВ (20%) - 700 грн 00 коп. (п.2. специфікації №2).

Відповідно до п.3. специфікації №2 строк (термін) поставки вугілля: з 01.02.2022 по 10.03.2022.

Договір, додаткова угода та специфікації підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток цих юридичних осіб.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії актів приймання-передачі партії вугільної продукції за договором постачання №111-31 від 24.12.2021 свідчать про те, що на виконання умов договору протягом січня - лютого 2022 року відповідач поставив відповідачу вугілля у загальній кількості 12'988,8 т. на загальну суму 48'467'144 грн 23 коп., зокрема відповідно до:

- акту №3-ПВ від 13.01.2022 передано вугілля у кількості 554,4 т. вартістю 2'028'119 грн 47 коп. з ПДВ;

- акту №4-ПВ від 13.01.2022 передано вугілля у кількості 752,55 т. вартістю 3'077'313 грн 76 коп.;

- акту №5-ПВ від 13.01.2022 передано вугілля у кількості 206 т. вартістю 824'686 грн 80 коп.;

- акту №6-ПВ від 13.01.2022 передано вугілля у кількості 272,0 т. вартістю 1'019'623 грн 50 коп.;

- акту №7-ПВ від 18.01.2022 передано вугілля у кількості 481,95 т. вартістю 1'627'205 грн 57 коп.;

- акту №8-ПВ від 18.01.2022 передано вугілля у кількості 766,15 т. вартістю 3'039'669 грн 16 коп.;

- акту №9-ПВ від 21.01.2022 передано вугілля у кількості 492,8 т. вартістю 1'880'583 грн 08 коп.;

- акту №10-ПВ від 21.01.2022 передано вугілля у кількості 339,9 т. вартістю 1'125'560 грн 11 коп.;

- акту №11-ПВ від 24.01.2022 передано вугілля у кількості 208,95 т. вартістю 688'633 грн 81 коп.;

- акту №12-ПВ від 24.01.2022 передано вугілля у кількості 421,2 т. вартістю 1'710'147 грн 07 коп.;

- акту №13-ПВ від 31.01.2022 передано вугілля у кількості 490,4 т. вартістю 1'928'027 грн 33 коп.;

- акту №14-ПВ від 31.01.2022 передано вугілля у кількості 415,85 т. вартістю 1'458'921 грн 68 коп.;

- акту №15-ПВ від 31.01.2022 передано вугілля у кількості 772 т. вартістю 3'000'046 грн 36 коп.;

- акту №16-ПВ від 31.01.2022 передано вугілля у кількості 622,55 т. вартістю 2'171'838 грн 98 коп.;

- акту №17-ПВ від 04.02.2022 передано вугілля у кількості 416,25 т. вартістю 1'748'250 грн 00 коп.;

- акту №18-ПВ від 04.02.2022 передано вугілля у кількості 136,55 т. вартістю 481'346 грн 94 коп.;

- акту №19-ПВ від 10.02.2022 передано вугілля у кількості 485,8 т. вартістю 1'661'877 грн 60 коп.;

- акту №20-ПВ від 10.02.2022 передано вугілля у кількості 696,5 т. вартістю 2'851'777 грн 96 коп.;

- акту №21-ПВ від 11.02.2022 передано вугілля у кількості 344,7 т. вартістю 1'167'459 грн 72 коп.;

- акту №22-ПВ від 11.02.2022 передано вугілля у кількості 423,35 т. вартістю 1'661'237 грн 03 коп.;

- акту №23-ПВ від 11.02.2022 передано вугілля у кількості 627,95 т. вартістю 2'513'456 грн 40 коп.;

- акту №24-ПВ від 16.02.2022 передано вугілля у кількості 419, 5 т. вартістю 1'424'772 грн 72 коп.;

- акту №25-ПВ від 18.02.2022 передано вугілля у кількості 278 т. вартістю 995'379 грн 00 коп.;

- акту №26-ПВ від 18.02.2022 передано вугілля у кількості 204,3 т. вартістю 522'915 грн 76 коп.;

- акту №27-ПВ від 22.02.2022 передано вугілля у кількості 416,45 т. вартістю 1'509'403 грн 70 коп.;

- акту №28-ПВ від 22.02.2022 передано вугілля у кількості 628,65 т. вартістю 2'366'000 грн 17 коп.;

- акту №29-ПВ від 24.02.2022 передано вугілля у кількості 274,65 т. вартістю 833'819 грн 70 коп.;

- акту №30-ПВ від 24.02.2022 передано вугілля у кількості 491,35 т. вартістю 2'004'660 грн 00 коп.;

- акту №31-ПВ від 10.03.2022 передано вугілля у кількості 69 т. вартістю 268'065 грн 00 коп.;

- акту №32-ПВ від 10.03.2022 передано вугілля у кількості 139 т. вартістю 330'781 грн 08 коп.;

- акту №33-ПВ від 18.04.2022 передано вугілля у кількості 140,05 т. вартістю 545'564 грн 77 коп.

У додаткових поясненнях №б/н від 16.10.2024 позивач пояснив, що за вугілля, яке було поставлено відповідачем до Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» відповідно до Специфікації №1 від 24.12.2021 та підписаних актів приймання-передачі партії вугільної продукції, а саме: акту № 3-ПВ від 13.01.2022, акту № 4-ПВ від 13.01.2022, акту № 5-ПВ від 13.01.2022, акту № 6-ПВ від 13.01.2022, позивач розрахувався з відповідачем 18.01.2022 відповідно до платіжної інструкції №182 від 18.01.2022 на суму 5'791'452,94 грн, в т.ч. ПДВ - 965'242,16 грн; з призначенням платежу «Оплата за вугілля, яке надійшло на Вугл ТЕС згідно дог.№ 111/31 від 24.12.21».

За результатом вказаних операції ДП «Первомайськвугілля» було складено та зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ - 965'242,16 грн (дата реєстрації ПН/РК в ЄРПН - 22.02.2022).

Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у доданих позивачем до позовної заяви обігової відомості по ДП «Первомайськвугілля», реєстру отриманих податкових накладних та роздруківкою з електронного кабінету ПАТ «Центренерго».

ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» є платником податку на додану вартість з 03.07.1997 згідно даних копії витягу №2131004500036 з реєстру платників податку на додану вартість (далі - ПДВ).

ДП «Первомайськвугілля» також є платником податку на додану вартість у відповідності до даних реєстру платників ПДВ у електронному кабінеті платників.

В п.10.5 договору сторони визначили, що у випадку втрати постачальником статусу платника ПДВ, він зобов`язаний письмово повідомити про це покупця протягом 5 днів з моменту настання такої події та ініціювати укладення сторонами додаткової угоди до договору про внесення відповідних змін.

Як вбачається, поставка вугілля та розрахунок за нього за вказаними вище січневими 2022 року актами проводились сторонами з урахуванням включення у базову ціну вугілля також податку на додану вартість, враховуючи положення п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, яким відповідна пільга була встановлена тимчасово - до 01.01.2022, та на час поставки вже була припинена, а також враховуючи умови п.2 підписаної сторонами специфікації №1 від 24.12.2021.

Так, п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України було передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. У разі застосування зазначеної пільги норми п.198.5 ст.198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги. Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому позивачем було здійснено оплату на суму 13'000'000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп. придбаного у відповідача вугілля, яке було поставлено до Вуглегірської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» відповідно до специфікації №1 від 24.12.2021 та актів приймання-передачі партії вугільної продукції, а саме: акту №7-ПВ від 18.01.2022, акту №8-ПВ від 18.01.2022, акту №9-ПВ від 21.01.2022, акту №10-ПВ від 21.01.2022, акту №11-ПВ від 24.01.2022, акту №12-ПВ від 24.01.2022, акту №13-ПВ від 31.01.2022 та частково акту №14-ПВ від 31.01.2022.

Зазначені обставини підтверджується наявною у справі копією платіжної інструкції №512 від 11.02.2022 на суму 13'000'000 грн 00 коп., призначення платежу «Оплата за вугілля, згідно дог.№111/31 від 24.12.21. у т.ч. ПДВ 2'166'666 грн 67 коп. Тендеру не потребує».

Позивач стверджує, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» сплатило згідно вищевказаної платіжної інструкції на рахунок відповідача 13'000'000 грн 00 коп. у т.ч. 2'166'666 грн 67 коп. ПДВ. Однак, відповідачем не було складено та не було зареєстровано відповідну податкову накладну згідно вищевказаної оплати у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що свідчить про неналежне виконання відповідачем п.10.4. договору та вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оскільки відповідач не виконав умов п.10.4. договору (яким передбачено обов`язок постачальника своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні), а також податкового законодавства, та не склав і не зареєстрував податкову накладну протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було позбавлено права включити сплачену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму сплаченого ПДВ у розмірі 2'166'666 грн 67 коп.

Така бездіяльність відповідача (не складання та не проведення реєстрації податкової накладної у передбачені ПК України строки), допущені порушення умов п.10.4 договору, вимог податкового законодавства, спричинили позивачу збитки у розмірі 2'166'666 грн 67 коп. у вигляді неможливості включення сплаченої відповідачу вказаної суми податку на додану вартість до свого податкового кредиту.

Тому за вказаних обставин, у відповідності до положень ст.22 ЦК України, ст.225 ГК України та п.10.4.3. договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу отримані збитки, сплативши ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» грошові кошти в сумі 2'166'666 грн 67 коп. - в розмірі суми незареєстрованого ПДВ.

Суд зауважує про те, що в матеріалах справи відсутні докази складання відповідачем та реєстрації податкової накладної із відображенням зазначеної оплати позивача за поставлене йому вугілля за вказаними вище актами, здійсненої 11.02.2022 на суму 13'000'000 грн у т.ч. 2'166'666 грн 67 коп. ПДВ.

З наданої позивачем роздруківки з електронного кабінету платника податків вбачається, що в період з 01.01.2022 по 26.08.2024 відповідачем було складено та зареєстровано лише 2 податкові накладні, що стосуються попередніх поставок та оплат позивача, а саме:

- складено 14.12.2021 та зареєстровано 13.01.2022 податкову накладну з реєстраційним номером 9416172581 (найменування продавця - ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ») на суму 19'980'703 грн 48 коп.;

- складено 18.01.2022 та зареєстровано 22.02.2022 податкову накладну з реєстраційним номером 9038113637 (найменування продавця - ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ») на суму 5'791'452 грн 94 коп. (сума ПДВ - 965'242 грн 16 коп.), копію якої також долучено позивачем до матеріалів позовної заяви.

Зазначене також підтверджується даними реєстру отриманих податкових накладних від ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» за договором №111/31 від 24.12.2021 за період з 24.12.2021 - 31.07.2024.

Також 20.01.2023 позивачем було подано заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за звітний (податковий) період - грудень 2022 року, в якій відображено, що продавцем ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» порушено граничний термін реєстрації в ЄРПН, не створена та не зареєстрована податкова накладна П/д 512 від 11.02.2022, обсяг поставки/коригування - 13'000'000 грн, сума ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп.

Крім того, позивач зазначає, що 10.04.2023 він направив відповідачу вимогу №06/1381 від 10.04.2023 вимагаючи згідно з п.10.4.3. договору здійснити сплату протягом 5 робочих днів на користь ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» грошових коштів в сумі 2'166'666 грн 67 коп. оскільки станом на 31.03.2023 ДП «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» не здійснило реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 2'166'666 грн 67 коп., а тому позивач як покупець не отримав право на податковий кредит на вказану суму.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову, вимоги ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» залишені без задоволення, відповіді за направленою вимогою від відповідача отримано не було.

Суд зазначає про те, що позивачем докази направлення відповідачу вказаної вимоги №06/1381 від 10.04.2023 суду не надано. В поясненнях від 16.10.2024 позивач зазначив, що вимога направлялась на електронну пошту відповідачу, однак докази направлення наразі відсутні, оскільки у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України частина інформації, яка містилася на сервері ПАТ «Центренерго», не була збережена.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, судом враховується наступне.

Предметом розгляду в цій справі є стягнення збитків, які були завдані позивачу внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного складання та реєстрації податкової накладної. Таке порушення спричинило позбавлення позивача права на податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 2'166'666 грн 67 коп.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, а також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8, пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини першої та частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, за приписами частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, можуть бути включені додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), але не будь-які, а лише ті, що були реально понесені стороною.

Як вже зазначалося вище, сторонами в укладеному договорі (в п.10.4.3) також було передбачено сторонами обов`язок відповідача відшкодувати втрати позивачу, сплативши грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних, у випадку відсутності реєстрації податкових накладних та втрати через це позивачем права на податковий кредит за вказаними податковими накладними.

Так, в п.10.4. договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних).

Згідно з пунктом 10.4.1. договору податкова накладна та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної повинні відповідати наступним умовам: складена(і) за формою та в порядку, передбаченими законодавством України; заповнена(і) у відповідності до вимог законодавства України; складена(і) в електронній формі та зареєстрована(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних; підписана(і) електронним підписом уповноваженої особи постачальника із дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.

У випадку відсутності реєстрації податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати покупцю усі пов`язані з таким порушенням збитки (п.10.4.3. договору).

Суд зауважує про те, що в даному випадку з наданих позивачем матеріалів, а також пояснень представників позивача в судових засіданнях вбачається, що відповідачем не лише не була здійснена у передбачені податковим законодавством строки реєстрація податкової накладної на вказану суму оплати 13'000'000 грн, сума ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп. (і за таких би обставин у випадку відсутності реєстрації складеної податкової накладної протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого покупець втратив би право на податковий кредит, відповідач зобов`язаний би був протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ,зазначеній у вказаній податковій накладній враховуючи п.10.4.3 договору), а така податкова накладна відповідачем у встановлений ч.3 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України строк (не пізніше останнього дня місяця, в якому було отримано кошти (оплата здійснена 11.02.2022) - тобто до 28.02.2022 включно) взагалі складена відповідачем як продавцем не була.

Отже, відповідачем як продавцем, як зазначає позивач, були допущені порушення договірних та податкових зобов`язань щодо складання та здійснення реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Зокрема, в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 Верховний Суд зауважив про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає у тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завданої шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини.

Згідно наданих пояснень в судових засіданнях та змісту позовної заяви вбачається, що протиправність діяння відповідача полягає в неналежному виконанні відповідачем як постачальником своїх договірних та податкових зобов`язань щодо своєчасного складання та реєстрації податкової накладної.

Причинно-наслідковий зв`язок полягає в тому, що через бездіяльність відповідача (щодо виконання визначених договором та податковим законом обов`язків скласти та зареєструвати податкову накладну) позивач не мав можливість включити вказану суму ПДВ 2'166'666 грн 67 коп. до свого податкового кредиту і втратив право на податковий кредит.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору поставки, який у розумінні статей 173, 174 ГК України та статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями § 3 глави 54 ЦК України та § 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до частин 1, 6 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За загальними правилами відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, а також про що зазначає сам позивач в позові та додаткових письмових поясненнях від 16.10.2021, поставка вугілля за вказаним договором носило ритмічний характер, а виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту підлягає здійсненню саме за касовим методом.

Відповідно до положень ч.1 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції чинній на час укладення договору та виникнення спірних правовідносин сторін) встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

За приписами пп.14.1.266 п.14.1. ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)

Частинами 3, 4 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції чинній на час укладення договору та виникнення спірних правовідносин сторін) передбачено, що у разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до пп 14.1.266 п.14.1.266 п.14.1 ст.14 цього Кодексу протягом такого місяця;

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Положеннями п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Отже, враховуючи зазначені вище вимоги податкового законодавства, оскільки оплата поставленого вугілля була здійснена позивачем 11.02.2022 в сумі 13'000'000 грн, сума ПДВ - 2'166'666 грн 67 коп., це є датою виникнення податкових зобов`язань у відповідача як постачальника та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно вимог ч.3 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України відповідач мав обов`язок скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти (тобто до 28.02.2022 включно), зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, а в подальшому у визначений п.201.10 ст.201 ПК України строк зареєструвати таку накладну.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За загальними приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/ послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/ розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Отже, аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить про те, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за загальним правилом, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Разом з цим, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін щодо зобов`язань лютого 2022 року (оплата за поставку вугілля проведена покупцем 11.02.2022; обов`язок відповідача як продавця скласти податкову накладну згідно зазначених вище норм податкового законодавтва як граничний встановлено було до 28.02.2022 включно; і відповідно зареєструвати у встановлений строк відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України ), підлягає застосуванню існуючі на момент їх виникнення норми законодавства. Відповідне полягає у необхідності врахування судом норм права, якими установлені права та обов`язки для сторін та існуючих щодо них обмежень/особливостей застосування.

Наразі суд враховує, що спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість.

З метою реалізації необхідних заходів у зв`язку із введенням воєнного стану Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі- Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу XX ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також Законом № 2260-IX викладені в новій редакції абзац перший підпункту 69 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті" (абзац перший пункту 69).

Підпунктом 69.1 пункту 69 ПУ України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Отже, з 27.05.2022 законодавцем було запроваджено перехідний період, під час якого платники податків повинні були у строк до 15 липня 2022 року зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних по всім господарським операціям, які були здійснені у період обмеженої роботи Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом враховується, що норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, які дозволяли формувати податковий кредит на підставі первинних документів без наявності зареєстрованих податкових накладних, є спеціальними нормами по відношенню до норм підпункту 69.1-1 пункту 69 розділу 10 підрозділу ХХ цього Кодексу, а тому мають пріоритетне значення у спірних правовідносинах.

Положення підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не встановлюють обов`язку платника податків (покупця товарів/послуг) коригувати податковий кредит у випадку не здійснення платником податків (продавцем/постачальником) реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування, а лише покладає на такого платника (покупця товарів/послуг) обов`язок звірити раніше задекларований податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів з даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки.

Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів в даному випадку.

Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем було введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Відповідні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №280/6669/22, від 06.03.2023 у справах № 160/1604/23, № 520/3355/23, від 28.02.2024 у справі №200/466/23.

Зазначені обставини та особливості введеного законодавцем спеціального правового режиму у зв`язку із дією військового стану в країні для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (зокрема за податковими зобов`язаннями лютого - травня 2022 року), можливість формування позивачем як платником податків самостійно податкового кредиту на підставі первинних документів в даному випадку безпідставно не були враховані позивачем.

В матеріалах справи відсутні докази реалізації позивачем як платником податку встановленого вищезазначеними нормами податкового законодавства свого права для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2022 року -включення до складу податкового кредиту вказаної суми податку на додану вартість 2'166'666 грн 67 коп. на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів (укладеного договору, специфікації, підписаних актів та платіжного доручення №512 від 11.02.2022 про сплату 13'000'000 грн, включаючи ПДВ 2'166'666 грн 67 коп. за поставлене йому вугілля), з огляду на відсутність складеної та зареєстрованої продавцем податкової накладної.

В судових засіданнях представники позивача на запитання суду пояснювали, що за лютий 2022 року до складу податкового кредиту вказаної суми податку на додану вартість 2'166'666 грн 67 коп. позивач не включив, посилаючись на не складання та не здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної, стверджуючи, що така можливість у позивача була відсутня.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, вважає їх помилковими, з огляду на встановлені під час розгляду спору обставини справи та наведене вище в рішенні нормативне регулювання спірних правовідносин сторін, зокрема, особливості введеного законодавцем спеціального правового режиму для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями лютого - травня 2022 року.

Разом з цим, позивач в позовній заяві та наданих додатково поясненнях під час розгляду цієї справи не обґрунтував підстав, з яких ним не було застосовано вказані спеціальні правові норми податкового законодавства щодо спірних правовідносин, яким передбачено механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої відповідачем у ЄРПН податкової накладної в умовах правового режиму воєнного стану.

Крім того, позивач не надав рішення податкового органу, яке б свідчило про неправомірність включення ним або втрату ним можливості включення до податкового кредиту вказаної суми ПДВ у спірний період у відповідності до зазначених вище норм податкового законодавства, яким введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або оскарження відповідної відмови - в установленому законом порядку.

Отже, проаналізувавши вищевикладені норми податкового законодавства, суд дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, позивач мав право самостійно звернутися до податкового органу для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, навіть за відсутності зареєстрованої відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У цей період законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації податкових накладних відповідачем, що дозволяло позивачу здійснити всі необхідні дії для отримання податкового кредиту самостійно в період дії воєнного стану в країні.

Зазначені обставини, встановлені судом, виключають такі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, причинно-наслідковий зв`язок та вина.

Такі обставини і виключають можливість застосування п.10.4.3. договору до спірних правовідносин сторін, враховуючи спеціальні норми податкового законодавства, які наводилися вище судом, які діяли та встановлювали спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в період дії воєнного стану в країні - зокрема встановлювали право платника податку (в даному випадку саме позивача як покупця) самостійно звернутися до податкового органу для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів навіть за відсутності зареєстрованої відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що безпідставно ним на власний розсуд не було вчинено.

Аналогічні висновки наразі наведені також у постановах Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі №917/2194/23, від 21.05.2024 у справі №917/1995/23, до яких суди прийшли під час розгляду подібних спорів.

Посилання позивача на наявну судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21, постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, постанову Великої Палата Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, і зокрема постанову Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21 (в якій, як стверджує позивач у подібній справі, враховуючи наявність такої ж редакції п.10.4.3. договору поставки) Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків з відповідача, з огляду на встановлені обставини та положення ст.201 ПК України, згідно якої саме на постачальника покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні - наразі суд визнає безпідставними, адже вони не є релевантними в даному випадку до обставин цієї справи.

У вказаних справах встановлені судами обставини відрізняються від обставин цієї справи, в якій спірні правовідносини сторін виникли в умовах правового режиму воєнного стану, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість, і відповідно підлягають регулюванню з урахуванням введеного спеціального правового режиму для формування податкового кредиту з податку на додану вартість у спірний період.

В той же час, у наведених позивачем справах такі обставини були відсутні, спірні правовідносини сторін не стосувались особливостей адміністрування податку на додану вартість в умовах правового режиму воєнного стану, і відповідна оцінка та висновки з цих питань судами не надавались, що не було враховано позивачем.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, а встановлених обставин та висновків суду позивачем не спростовано, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 26'000 грн відповідно до положень ст.129 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» до Державного підприємства «ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ» про стягнення 2'166'666 грн 67 коп. збитків відмовити.

2. Судовий збір в сумі 26'000 грн, сплачений за подання позову, віднести на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення підписано 20.01.2025.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ