Постанова

від 16.01.2025 по справі 916/3159/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3159/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О. В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 : Завальнюк Д. Ю.;

громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»: Самодурова Н. В. ;

ОСОБА_3 : не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

у складі колегії суддів: Таран С. В. - головуючий, Богатир К. В., Поліщук Л. В.

та на рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2024

суддя: Литвинова В. В.

у справі № 916/3159/22

за позовом ОСОБА_1

до громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (далі - ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово» громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформлене протоколом від 30.09.2022, шляхом заочного голосування;

- визнання протиправним та скасування позачергової конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформлене протоколом від 12.10.2022.

2. Позов мотивовано тим, що:

- збори проведені у формі заочного голосування бюлетенями, що не передбачено статутом;

- позивачка не була повідомлена про час та дату проведення зборів;

- протокол складений без проведення голосування;

- конференція скликана радою, склад якої не мав відповідних повноважень;

- позивачка, як делегат, не була повідомлена про час та дату проведення конференції, про порядок денний конференції та кандидатів, які висувалися на виборні посади;

- участь у конференції взяли делегати, які у встановлений спосіб не обиралися.

3. Позивачка зазначає про порушення її прав на участь в управлінні справами Громадської організації.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

4. Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі № 916/3159/22 відмовлено позивачеві в позові.

5. Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем порушення оспорюваними рішеннями загальних зборів і конференції прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

6. Суд першої інстанції зазначає, що:

- заочне голосування не порушує вимоги про відкрите голосування за принципом один член організації - один голос. Оскільки, форма бюлетеня для заочного голосування передбачає внесення до неї відомостей про члена громадської організації (ПІБ), номер його особового рахунку, проставлення підпису та зазначення номеру телефону. Тобто, голосування за таким бюлетенем фактично є відкритим, а не таємним, оскільки результат голосування кожного члена організації відомий і може бути перевірений. Отже, такий спосіб голосування дозволяє достовірно встановити результати волевиявлення усіх членів організації, які взяли участь у загальних зборах членів відокремленого підрозділу (причалу);

- ОСОБА_1 реалізувала свої права, передбачені статутом, шляхом участі у загальних зборах відокремленого підрозділу, за яким вона закріплена, та шляхом обрання делегатом від цього причалу;

- делегати повідомлені належним чином, згідно з п. 4.27.6 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», а саме, особисто під розпис, що відображено у реєстрі делегатів, які брали участь у роботі конференції 12.10.2022;

- конференцію, яка відбулася 12.10.2022, було ініційовано групою членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»;

- кількість членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» 1 234 осіб, квота представництва 1 делегат від 50 присутніх членів на зборах причалів (п. 4.26.6 статуту), загальна кількість обраних делегатів складає - 24 особи. На конференції були присутні 24 делегати, відповідно до реєстру осіб (делегатів), які брали участь у роботі конференції, а також запасні делегати. Повноваження делегатів підтверджується протоколами зборів членів на причалах.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 916/3159/22 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі № 916/3159/22. У задоволенні позову ОСОБА_1 до громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» відмовлено.

8. Постанова мотивована тим, що:

- позивачці було відомо про загальні збори членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово» громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», на яких прийнято оскаржуване рішення, та їх порядок денний, оскільки вона брала активну участь у підготовці до них, зокрема, шляхом внесення власної пропозиції щодо списку делегатів на заплановану конференцію;

- підпунктами 4.26.2 - 4.26.8 п. 4.26 статуту не встановлено обов`язку з проведення роботи загальних зборів на причалах виключно у формі засідань, при цьому інші положення статуту не містять заборони на проведення загальних зборів членів відокремленого підрозділу (причалу) в режимі віддаленого доступу з опитуванням членів громадської організації за допомогою листів-опитувань (бюлетенів);

- за відсутності на зборах на причалах начальника (керівника) причалу, члени відокремленого підрозділу у кількості 417 осіб (67,4% від загальної кількості) не позбавлені права на обрання головуючого на цих зборах з числа тих, хто фактично бере у них участь;

- ОСОБА_1 брала участь у конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яка відбулася 12.10.2022, про що свідчить відповідний реєстр делегатів, який є додатком до протоколу б/н від 12.10.2022;

- протоколи загальних зборів членів відокремлених підрозділів відповідача, в яких зафіксовано волевиявлення більшості членів причалів, виступають належними доказами на підтвердження обрання делегатів від причалів для участі в позачерговій конференції, призначеній на 12.10.2022;

- наявністю кворуму для проведення 12.10.2022 конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»;

- фактично 12.10.2022 було проведено позачергову конференцію громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», а зазначення у протоколі про проведення чергової конференції є помилкою (опискою).

9. Суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення конференції, яка відбулась 12.10.2022, було ініційовано групою членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів». Роботу ініціативної групи з організації проведення позачергової конференції зафіксовано у протоколах: засідання щодо створення активу по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 08.09.2022, засідання ініціативної групи по підготовці звітно-виборчої конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 09.09.2022; засідання ініціативної групи по підготовці звітно-виборчої конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 12.09.2022.

Сама по собі обставина, що в ініціативну групу, яка скликала на 12.10.2022 конференцію, входила менша кількість осіб, ніж передбачено підпунктом 4.27.4.1 пункту 4.27.4 статуту Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» не впливає на дійсність рішення, прийнятого обраними делегатами за наявності кворуму на конференції.

Крім того, позивачка не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним рішення цієї конференції призведе до відновлення її прав та яких саме, враховуючи, що ОСОБА_1 не заперечувала проти своєї участі у конференції в якості делегата, хоча, діючи розумно та обачливо, мала бути обізнана про суб`єкта її скликання.

10. Судом апеляційної інстанції при вирішенні питання визначення процесуального статусу ОСОБА_3 , яка звернулася з апеляційною скаргою в якості особи, яка не брала участь у даній справі, було встановлено, що оскаржуване рішення суду може вплинути на її права та обов`язки, у зв`язку з чим залучено останню до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та скасовано рішення місцевого господарського суду, у зв`язку з порушенням норм процесуального права з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Підставою касаційного оскарження позивач вказує п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

13. Касаційна скарга (після усунення недоліків) мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків, викладених у постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 № 925/642/19 (порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково), щодо застосування ст. 15, 16, ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України;

- Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 (позивачеві не можна відмовити у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням), щодо застосування ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 907/167/17;

- Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 914/1078/20 (якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто), щодо застосування ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України;

- Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного), щодо застосування ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України.

14. Також ОСОБА_1 зазначає, що:

- їй не було відомо про час, місце та порядок денний загальних зборів членів причалу № НОМЕР_4, результати яких оформлено протоколом від 30.09.2022;

- судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджені бюлетені для голосування членів причалу № НОМЕР_4, що призвело до передчасних висновків про відкритість та достовірність обрання делегатів;

- ініціативна група у кількості не менше 10% не виступала з ініціативою щодо проведення конференції та порядку обрання делегатів на її проведення.

15. Крім того, скаржник зазначає про відмову суду у задоволенні клопотання позивача про долучення заяв свідків.

16. Також позивач вказує на те, що виписка із протоколу ради громадськості від 17.09.2022 є недопустимим доказом щодо підтвердження обставин обізнаності позивача про загальні збори на причалі, які відбулися 30.09.2022.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить Суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення - залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

18. 27 лютого 1998 року проведено державну реєстрацію громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

19. Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.8 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», затвердженого рішенням конференції, оформленим протоколом № 1/2014 від 20.12.2014 (далі - статут), дана організація - добровільне об`єднання фізичних осіб, створене для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема спортивних, екологічних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів. Організація діє на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про громадські об`єднання», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», інших законодавчих актів, прийнятих відповідно до них, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цього статуту. Організація є юридичною особою з моменту її державної реєстрації. Організація створена та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності. Організація є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Кошти та майно організації використовуються для досягнення мети (цілей) організації відповідно до основних напрямів її діяльності.

20. Положеннями п. 3.10 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» визначено, що члени організації обліковуються за причалами, на території яких їм надане місце для розміщення належного їм майна (будинків для тимчасового проживання, зберігання плавзасобів та іншого майна).

21. Члени організації мають право, зокрема, приймати участь в управлінні організацією шляхом прийняття участі у формуванні вищого статутного органу управління та/або шляхом прийняття участі у роботі статутних органів організації, до складу яких їх обрано (включено); обирати та бути обраними до складу статутних органів організації; вільно обговорювати питання, пов`язані із діяльністю організації, її посадових і службових осіб, відокремлених підрозділів, статутних органів, їх членів, членів організації, вносити пропозиції, виступати з конструктивною критикою (пп. 3.12.1 - 3.12.3 п. 3.12 статуту).

22. Згідно з п. 4.1 - 4.8 статуту в організації створюються та діють такі статутні органи: керівні статутні органи та статутний орган контролю. До керівних органів належать: вищий керівний орган (вищий орган управління) - конференція; центральний постійно діючий орган управління - рада; виконавчий орган - директор. Органом контролю є ревізійна комісія. Статутні органи можуть бути колегіальними та одноособовими. Всі статутні органи, окрім виконавчого, є колегіальними. Статутні органи утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до цього статуту та чинного законодавства України. Членами статутних органів, окрім виконавчого органу, можуть бути виключно члени організації. Формування статутних органів організації здійснюється шляхом обрання (включення) осіб до складу цих органів та відкликання (виключення) осіб зі складу цих органів.

23. Повноваження членів вищого статутного органу припиняються одноразовим прийняттям ними участі у роботі цього органу (п. 4.12 статуту).

24. Відповідно до п. 4.14, 4.15, 4.17 - 4.19 статуту колегіальні статутні органи проводять свою роботу у формі засідань, в яких приймають участь всі члени цих органів. Колегіальні статутні органи правомочні приймати рішення у разі, коли в їх роботі приймають участь більше половини членів цих органів. Колегіальні статутні органи приймають рішення шляхом відкритого голосування по питанням порядку денного. У голосуванні приймають участь всі члени відповідного колегіального статутного органу. Голосування здійснюється за принципом один член - один голос. У разі рівності голосів - голос керівника відповідного органу є вирішальним Рішення статутного органу вважається прийнятим у разі, коли за нього проголосувало більше половини членів цього органу, присутніх на засіданні, окрім випадків, передбачених цим статутом. Повноваження членів статутних органів припиняються у випадку: їх відкликання зі складу цих органів; їх смерті та/або оголошення безвісно відсутніми та/або померлими у порядку, встановленому законодавством; визнання їх недієздатними (обмежено дієздатними) у порядку, встановленому законодавством; припинення їх членства в організації.

25. Згідно з пп. 4.26.1 - 4.26.4, 4.26.6 - 4.26.10 п. 4.26.статуту членами вищого керівного органу є делегати, які обираються від кожного з причалів з числа членів організації, яких закріплено за цими причалами. Обрання делегатів здійснюється на зборах членів організації, яких закріплено за відповідними причалами. Обрання делегатів від причалів здійснюється загальними зборами членів організації, яких закріплено за причалами (загальні збори на причалах) або зборами окремих членів організації, яких закріплено за цими причалами (збори окремих членів організації на причалах). Рішення про проведення зборів окремих членів Організації на причалах приймається радою Організації. Загальні збори на причалі правомочні приймати рішення про обрання делегатів за умови, що в їх роботі приймають участь більше половини членів Організації, які обліковуються за відповідними причалами. Збори на причалах правомочні обирати делегатів за квотою - один делегат від п`ятдесяти присутніх на відповідних зборах членів організації. Обрання делегатів проводиться шляхом відкритого голосування за принципом один член організації - один голос. Кожний член організації може прийняти участь в роботі одних зборів з обрання делегатів на відповідну конференцію та віддати свій голос лише за одного делегата. Рішення про обрання делегатів від причалів приймається простою більшістю голосів членів організації, присутніх на відповідних зборах. Списки обраних делегатів разом із відповідними протоколами передаються до виконавчого органу не пізніше десяти днів з дня проведення зборів на причалах. Рішення зборів на причалах оформлюються протоколами, які підписуються керівниками відповідних причалів та секретарями зборів, які обираються на відповідних зборах. Делегати обираються на одну конференцію. Прийняттям участі у роботі конференції повноваження делегатів припиняються.

26. Підпунктами 4.27.1 - 4.27.10 п. 4.27 статуту передбачено, що конференція є зборами всіх делегатів, обраних від всіх причалів. Конференції можуть бути черговими та позачерговими. Чергові конференції проводяться один раз на п`ять років. Позачергові конференції можуть проводитись у будь-який час на вимогу: не менше ніж десяти відсотків від загальної кількості членів організації; ради організації; директора; ревізійної комісії. Особи (органи), які ініціюють скликання позачергової конференції, вживають заходи з обрання делегатів, формують порядок денний, організовують її проведення та повідомляють делегатів про дату, час та місце проведення. Конференції скликаються не пізніше ніж за тридцять днів до дати їх проведення. Про скликання конференцій всі делегати повідомляються персонально. У повідомленні про скликання конференцій зазначається: дата, час та місце її проведення та порядок денний, що пропонується. Повідомлення надсилаються кожному делегатові поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надаються особисто під розписку. Перелік питань порядку денного чергових конференцій формується радою організації. Перелік питань порядку денного позачергових конференцій формується особами (органами), які ініціюють їх скликання. Порядок денний конференцій остаточно визначається за їх рішеннями. Питання, запропоновані особами, які відповідно до цього статуту прийняли рішення про проведення позачергових конференцій, розглядаються на цих конференціях обов`язково. Для роботи конференцій обирається голова та секретар.

27. Конференції можуть вирішувати будь-які питання діяльності організації, у тому числі й питання, вирішення яких віднесено до компетенції інших органів організації. До виключної компетенції конференції віднесено вирішення питання формування складу статутних органів (обрання та відкликання) членів: ради, ревізійної комісії, директора (пп. 4.27.11, 4.27.13.5 п. 4.27 статуту).

28. Положеннями пп. 4.28.1 - 4.28.4 п. 4.28 статуту визначено, що рада здійснює загальне керівництво організацією між конференціями. Кількість членів ради дорівнює подвійній кількості відокремлених підрозділів. До складу ради також обираються резервні члени. Від кожного з причалів до складу ради обираються по дві особи (два члени ради) та по одному резервному члену ради. Раду очолює голова ради. У разі відсутності голови ради, його функції виконує заступник голови ради. Голова ради та його заступник обираються та відкликаються за рішенням ради.

29. Згідно з пп. 4.29.1 п. 4.29 статуту директор обирається на посаду та відкликається з посади за рішенням конференцій.

30. Відповідно до пп. 5.2.2 - 5.2.4 п. 5.2 статуту колегіальні статутні органи приймають рішення шляхом прямого відкритого голосування. У голосуванні приймають участь всі члени відповідного колегіального статутного органу. Голосування здійснюється за принципом один член - один голос. Статутний орган правомочний приймати рішення, у разі коли у його роботі беруть участь більше половини членів, які входять до складу цього органу. Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосувало більше половини членів статутного органу, присутніх на засіданні.

31. Пунктами 6.1 - 6.6 статуту передбачено, що результати роботи (засідань) колегіальних статутних органів оформлюються протоколами, у яких зазначається: назва організації, відповідного статутного органу; дата та місце проведення засідання; склад органу (кількість членів); перелік (кількість) осіб, які присутні; головуючий та секретар засідання; наявність (відсутність) кворуму; порядок денний; виступи та пропозиції; стислий хід обговорення питань порядку денного; результати голосування; рішення, що прийняті; зауваження, доповнення присутніх до протоколу. Протокол засідання статутного органу підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у засіданні, у якому ці особи розписуються. Протокол засідання оформлюється не пізніше трьох днів з дня проведення засідання. Протокол зборів на причалах підписується начальниками відповідних причалів, як головуючими, та секретарями зборів. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у зборах, у якому присутні особи власноручно розписуються. Протокол зборів на причалах складається не пізніше трьох днів з дня їх проведення.

32. В силу п.п. 10.1 - 10.7 статуту до складу організації входять відокремлені підрозділи, які створюються з метою забезпечення функціонування баз стоянки маломірних плавзасобів (причалів). Кількість відокремлених підрозділів не обмежується та дорівнює кількості причалів, експлуатацію яких забезпечує організація. Відокремлені підрозділи створюються та функціонують за територіальним принципом - за місцем розташування причалів, функціонування яких вони забезпечують. Кожний відокремлений підрозділ забезпечує функціонування одного причалу. Відокремлені підрозділи організації не є юридичними особами та здійснюють свою діяльність на підставі цього статуту та положень про відокремлені підрозділи організації - Положень про причали. Кожний член організації закріплюється за відокремленим підрозділом, який забезпечує функціонування того причалу, на території якого знаходиться майно цього члена організації (маломірний плавзасіб, будинок для тимчасового відпочинку, приміщення для зберігання плавзасобу тощо). Члена організації може бути закріплено лише за одним відокремленим підрозділом.

33. ОСОБА_1 є членом громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» по причалу № НОМЕР_4 «Бугово», що підтверджується виданою відповідачем довідкою № 01-01/97 від 14.11.2022.

34. 08 вересня 2022 року складено протокол засідання щодо створення активу по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яким оформлено рішення про створення активу (ініціативної групи) по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції даної організації у складі 14 осіб, вказаних у цьому протоколі, а також про запрошення до співпраці глав рад громадськості причалів та усіх бажаючих членів цієї громадської організації.

35. Рішенням ініціативної групи по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформленим протоколом б/н від 09.09.2022, вирішено:

- призначити дату проведення позачергової звітно-виборчої конференції даної громадської організації на 12.10.2022 об 11:00 - онлайн;

- врахувати, що збори членів причалу з виборів делегатів пройшли лише на причалі № НОМЕР_1 і частково на № НОМЕР_4, тому у зв`язку з військовим станом збори на причалах № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 та частково на № НОМЕР_4 провести шляхом заочного голосування із заповненням листів опитування (бюлетені голосування);

- ініціативній групі до 14.09.2022 підготувати реєстри членів причалів для голосування по причалам;

- затвердити зразок бюлетеня для голосування на позачерговій звітно-виборчій конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на 12.10.2022;

- наступне засідання ініціативної групи по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» провести 12.09.2022 об 11:00.

36. Рішенням активу (ініціативної групи) по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформленим протоколом б/н від 12.09.2022, вирішено, зокрема, призначити відповідальними за опитування членів причалів по бюлетеням наступних осіб:

- по причалу № НОМЕР_4 «Бугово» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- по причалу № НОМЕР_2 «Маяк» - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- по причалу № НОМЕР_3 «Яромарочна» - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- по причалу № НОМЕР_5 «Хаджибей-2» - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

37. У подальшому зборами членів відокремлених підрозділів (причалів) громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», шляхом заочного голосування було обрано делегатів на позачергову конференцію Громадської організації, призначену на 12.10.2022, а саме:

- від причалу № НОМЕР_2 «Маяк» обрано ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 (протокол загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_2 «Маяк», шляхом заочного голосування б/н від 10 - 12 вересня 2022 року);

- від причалу № НОМЕР_3 «Ярмарочна» обрано ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (як запасного) (протокол загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_3 «Ярмарочна», шляхом заочного голосування б/н від 10-12 вересня 2022 року);

-від причалу № НОМЕР_5 «Хаджибей-2» обрано ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 (протокол загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_5 «Хаджибей-2» шляхом заочного голосування б/н від 10-12 вересня 2022 року).

- від причалу № НОМЕР_1 «Зелений мис» обрано: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також ОСОБА_23 (як запасного) (протокол загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_1 «Зелений мис» б/н від 23.05.2021).

38. 17 вересня 2022 року відбулося засідання ради громадськості причалу та ініціативної групи причалу № НОМЕР_4 «Бугово», на якому з третього питання порядку денного прийнято рішення про затвердження запропонованого ОСОБА_1 списку делегатів від вказаного причалу на позачергову звітно-виборчу конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", призначену на 12.10.2022. До вказаного переліку делегатів увійшла і сама позивачка, про що свідчить виписка з протоколу зазначеного засідання б/н від 17.09.2022.

39. Рішенням загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово», оформленим протоколом б/н від 30.09.2022, шляхом проведення заочного голосування (заповнення бюлетенів) вирішено обрати делегатами від даного причалу для участі у позачерговій звітно-виборчій конференції 12.10.2022 наступних осіб: ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_53 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , а в якості запасних делегатів: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 .

У даному протоколі зазначено, що члени ініціативної групи ОСОБА_4 і ОСОБА_33 довели до членів інформацію про необхідність проведення заочного голосування і їхню пропозицію про обрання делегатів для участі в позачерговій звітно-виборчій конференції, призначеній на 12.10.2022, після чого запропонували кожному персонально прочитати та підписати (у разі згоди) бюлетень, форму якого затверджено на засіданні ініціативної групи 09.09.2022.

Згідно з протоколом б/н від 30.09.2022 для організації проведення загальних зборів членів причалу № НОМЕР_4 «Бугово» шляхом заочного голосування і оформлення протоколу обрано головою зборів ОСОБА_4 , секретарем - ОСОБА_5 ; загальна кількість членів відокремленого підрозділу - 520 осіб; про проведення загальних зборів шляхом заочного голосування повідомлено 444 члена причалу, 27 членів причалу відмовилися від опитування, у 76 членів причалу у списках зазначені недостовірні номери телефонів; отримано бюлетенів за результатом голосування від 417 членів причалу, що складає 67,4%.

40. 12.10.2022 відбулась конференція громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» з порядком денним:

- про обрання головою конференції ОСОБА_4 та уповноваження останнього на підписання протоколу;

- про обрання секретарем конференції ОСОБА_9 та уповноваження зазначеної особи на підписання протоколу;

- про обрання рахункової комісії у складі ОСОБА_26 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- про затвердження наступного порядку денного конференції: 1) звіт ревізійної комісії господарсько-фінансової діяльності громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» за 2021 рік; 2) обрання в центральний постійно діючий орган управління (раду); 3) обрання виконавчого органу (директора), зміна підписанта згідно зі статутом; 4) обрання в орган контролю (ревізійну комісію); 5) внесення додаткового КВЕДу у діяльність організації; 6) різне.

41. У протоколі б/н від 12.10.2022 вказано, що дана конференція була скликана ініціативною групою, а делегатів на конференцію від причалів обрано шляхом проведення загальних зборів причалу в режимі віддаленого доступу з опитуванням членів причалу за допомогою листів-опитувань (бюлетенів) у зв`язку з продовженням режиму надзвичайної ситуації і карантину в Україні та введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану згідно з указом Президента України № 64/2022.

Крім того, у протоколі зазначено, що делегати повідомлені належним чином, а саме: особисто під розпис, що відображено у реєстрі делегатів, які брали участь у роботі чергової конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» 12.10.2022; виходячи з кількості членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (1 234 особи) та квоти представництва - 1 делегат від 50 присутніх членів на зборах причалів, загальна кількість обраних делегатів складає 24 особи; на конференції присутні 24 делегати відповідно до реєстру осіб (делегатів), які брали участь у роботі чергової конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», а також запасні делегати; повноваження делегатів підтверджуються протоколами зборів членів Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на причалах.

42. Як вбачається з протоколу б/н від 12.10.2022, за результатом голосування з питань порядку денного конференції було вирішено:

- по першому питанню порядку денного: роботу громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» за 2021 рік визнати задовільною; затвердити звіт ревізійної комісії господарсько-фінансової діяльності громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» за 2021 рік;

- по другому питанню порядку денного: припинити повноваження попереднього складу ради громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»; обрати до складу ради громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» з 12.10.2022: від причалу № НОМЕР_3 «Ярмарочна»: ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , а також ОСОБА_34 як резервного члена ради; від причалу № НОМЕР_5 «Хаджибей-2»: ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 як резервного члена ради; від причалу № НОМЕР_1 «Зелений мис»: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , а також ОСОБА_37 як резервного члена ради; від причалу № НОМЕР_2 «Маяк»: ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 як резервного члена ради; від причалу № НОМЕР_4 «Бугово»: ОСОБА_4 , ОСОБА_53 , а також ОСОБА_38 як резервного члена ради;

- по третьому питанню порядку денного: обрати директором Громадської організації ОСОБА_25 з 12.10.2022 та обрати її підписантом згідно зі статутом громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»; виключити інших уповноважених осіб (підписантів) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєструвати внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; доручити голові ради Громадської організації укласти з ОСОБА_25 контракт; умови контракту з директором визначити раді Громадської організації; провести державну реєстрацію змін до відомостей про ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»; визначити ОСОБА_25 особою, яка має право представляти Громадську організацію для здійснення необхідних реєстраційних дій;

- по четвертому питанню порядку денного: обрати головою ревізійної комісії Громадської організації ОСОБА_10 та обрати склад комісії ( ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 );

- по п`ятому питанню порядку денного: доповнити види економічної діяльності наступним видом економічної діяльності за КВЕД - 81.10 «Комплексне обслуговування об`єктів» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про прийняття рішення з шостого питання порядку денного (різне) у протоколі б/н від 12.10.2022 не зазначено.

43. Додатком до протоколу б/н від 12.10.2022 є реєстр делегатів, які брали участь у роботі конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» 12.10.2022, з якого вбачається, що у роботі конференції взяли участь 24 делегата, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_43 , ОСОБА_34 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_44 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_45 , ОСОБА_15 , ОСОБА_46 , ОСОБА_11 , ОСОБА_47 , ОСОБА_28 , ОСОБА_1 , ОСОБА_27 , ОСОБА_48 , ОСОБА_54 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 . Крім того, у даному реєстрі зазначено про присутність запасних делегатів: ОСОБА_51 , ОСОБА_12 , ОСОБА_52 , ОСОБА_9 .

44. ОСОБА_1 , посилаючись на порушення своїх прав рішенням загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово», оформленим протоколом б/н від 30.09.2022, та рішенням конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», оформленим протоколом б/н від 12.10.2022, звернулося з відповідним позовом до суду.

Позиція Верховного Суду

45. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

46. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

47. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

48. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

49. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

50. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

51. Оцінка предмету заявленого позову та наявність підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

52. Закон України «Про громадські об`єднання» (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

53. Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

54. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог, вказав на те, що:

- позивачці було відомо про загальні збори членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово» громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», на яких прийнято оскаржуване рішення, та їх порядок денний, оскільки вона брала активну участь у підготовці до них, зокрема, шляхом внесення власної пропозиції щодо списку делегатів на заплановану конференцію;

- положення статуту не містять заборони на проведення загальних зборів членів відокремленого підрозділу (причалу) в режимі віддаленого доступу з опитуванням членів громадської організації за допомогою листів-опитувань (бюлетенів);

- за відсутності на зборах на причалах начальника (керівника) причалу, члени відокремленого підрозділу у кількості 417 осіб (67,4% від загальної кількості) не позбавлені права на обрання головуючого на цих зборах з числа тих, хто фактично бере у них участь;

- ОСОБА_1 брала участь у конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яка відбулася 12.10.2022, про що свідчить відповідний реєстр делегатів, який виступає додатком до протоколу б/н від 12.10.2022;

- протоколи загальних зборів членів відокремлених підрозділів відповідача, в яких зафіксовано волевиявлення більшості членів причалів, виступають належними доказами на підтвердження обрання делегатів від причалів для участі в позачерговій звітно-виборчій конференції, призначеній на 12.10.2022;

- на конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» 12.10.2022 був наявний кворум;

- фактично 12.10.2022 було проведено позачергову конференцію громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», а зазначення у протоколі про проведення чергової конференції є помилкою (опискою);

- проведення конференції, яка відбулась 12.10.2022, було ініційовано групою членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»;

- обставина, що в ініціативну групу, яка скликала на 12.10.2022 конференцію, входила менша кількість осіб, ніж передбачено підпунктом 4.27.4.1 пункту 4.27.4 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» не впливає на дійсність рішення, прийнятого обраними делегатами за наявності кворуму на конференції.

55. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає, зокрема п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

56. Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

57. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

58. Водночас сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

59. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

60. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

61. Як зазначалось, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказує про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених: у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, щодо застосування ст. 15, 16, ч. 1 ст. 92 ЦК України; у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 13.04.2021 у справі № 914/1078/20, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 щодо застосування ч. 1 ст. 92 ЦК України.

62. Предметом спору у справі № 925/642/19 є визнання незаконним та скасування рішення Уманської міської ради від 08.04.2014 № 5.16-52/6 «Про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та у користування».

63. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, змінюючи мотивувальну частину судових рішень вказала на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Задоволення позовних вимог Родниківської сільської ради про визнання незаконним та скасування спірного рішення Уманської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

64. Велика Палата Верховного Суду виснувала висновок про те, що належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те що відповідно до обраного позивачем способу захисту належним відповідачем, крім Уманської міської ради, може бути фізична особа, якій передано земельну ділянку, тоді залежно від статусу такої особи (фізична особа або фізична особа - підприємець) спір буде належати до юрисдикції цивільного або господарського суду. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

65. З огляду на зазначене, правовідносини у вказаній справі, з урахуванням предмету та підстав позову, за правовим регулюванням і кваліфікацією спірних правовідносин, не є подібними у контексті як змістовного критерію так і суб`єктного та об`єктного критерія зі справою, яка переглядається.

66. Предметом позову у справі № 924/641/17 є визнання недійсним та скасування рішення ради Колективного малого підприємства «Новатор».

67. Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання щодо юрисдикції суду зазначила, що якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів.

68. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Велика Палата, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції вказала на те, що оскільки, як установили суди попередніх інстанцій, на момент прийняття оскаржуваного рішення ради підприємства позивач є учасником КМП «Новатор», який має право брати участь у засіданнях ради цього підприємства, то в оскаржуваних судових рішеннях міститься правильний висновок, що внаслідок неповідомлення позивача про час, місце проведення засідання ради та про порядок денний позивача було позбавлено можливості взяти участь у засіданні ради, чим порушено його права на участь в управлінні КМП «Новатор».

69. Предметом позову у справі № 750/3192/14 є визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди.

70. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2020 у справі № 750/3192/14 погодилася з висновками судів попередніх інстанцій, що зупинення права на заняття адвокатською діяльністю окремих членів президії не впливає на їхні повноваження у президії. Частина п`ята статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю здійснення адвокатом такої діяльності, а також участь цього адвоката у роботі органів адвокатського самоврядування, але не забороняє його участь у діяльності адвокатського об`єднання, членом якого він є, зокрема у роботі органів управління.

Велика Палата Верховного Суду взяла до уваги, що внаслідок незаконного виключення позивача з числа членів АО «ЧОКА» за рішенням від 06.02.2014 позивач зазнав порушення його права на участь в управлінні АО «ЧОКА». Через вказане виключення відповідач не повідомив позивача про час, місце проведення загальних зборів і про порядок денний 27.02.2014, позбавив його можливості взяти участь у засіданні цих зборів.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для задоволення позову у частині зобов`язання АО «ЧОКА» відновити позивача на попередньому робочому місці саме на першому поверсі в Деснянській юридичній консультації м. Чернігова, що знаходиться за адресою: вул. Горького (Музейна), 1. Як встановили ці суди, юридичні консультації не набувають статусу відокремлених підрозділів АО «ЧОКА» (п. 3.1 Статуту) і відсутні докази того, що на дату ухвалення рішення про відрахування позивача зі складу АО «ЧОКА» він займав приміщення саме на першому поверсі за вказаною адресою.

71. Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду про визнання недійсним рішення зборів приватного підприємства, Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність позивача на зборах з врахуванням його частки в статутному капіталі Підприємства не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

72. Верховний Суд у постанові від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу, вказав на те, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

73. Судами попередніх інстанцій у зазначеній справі встановлено, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення 30.05.2019 загальних зборів саме за тим порядком денним, по якому приймались спірні рішення. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішення загальних зборів учасників Кооперативу, які оформлені протоколом № 6 від 30.05.2019, прийняті за відсутності кворуму для прийняття рішень - були неправомочними.

74. Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства, вказав на те, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

75. Судами попередніх інстанцій у зазначеній справі встановлено, що позивача не повідомлено про загальні збори, останній заперечує свою присутність на зборах та встановлені обставини відсутності, визначеного в статуті кворуму для прийняття рішень на загальних зборах. Судами також взято до уваги, що оспорюваним рішенням зборів було задоволено заяву позивача про його вихід з товариства, факт подачі якої заперечує позивач.

76. Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 у справі № 914/1078/20, на яку посилається скаржник, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства, зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

77. У зазначеній справі судами встановлено обставини надання згоди позивачкою щодо порядку проведення зборів і питань, включених до порядку денного, та її голосування за прийняття рішень.

78. Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку про відсутність підстави для визнання рішень загальних зборів недійсним у зв`язку з відсутністю доказів дотримання відповідачем порядку повідомлення учасника про проведення загальних зборів, оскільки зазначене, як встановили суди, не призвело до порушення корпоративних прав позивачки, а саме, права на участь у загальних зборах та управління Товариством.

79. У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, аналізувала приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з метою формування висновків про визначення юрисдикції спору про визнання недійсним рішення зборів, визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора, тим самим вказуючи на те, яким має бути суб`єктний склад спірних правовідносин (що відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі). За наслідками перевірки таких обставин у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду вказала, суд якої юрисдикції має розглядати відповідний спір, та що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

80. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження персонального повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово» громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів». Водночас судом встановлено, що позивачка брала участь у підготовці до них, зокрема, шляхом внесення власної пропозиції щодо делегатів на заплановану позачергову конференцію ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», призначену на 12.10.2022, до даного переліку делегатів увійшла і сама позивачка, яку також було обрано делегатом на конференцію.

81. Судом також встановлено, що проведення загальних зборів відокремлених підрозділів (причалів) з метою обрання делегатів на конференцію врегульовано положеннями п. 4.26 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», згідно з якими для загальних зборів на причалах (зборів окремих членів організації на причалах), на відміну від колегіальних статутних органів, не встановлено обов`язку з проведення роботи виключно у формі засідань, при цьому інші положення статуту не містять заборони на проведення загальних зборів членів відокремленого підрозділу (причалу) в режимі віддаленого доступу з опитуванням членів громадської організації за допомогою листів-опитувань (бюлетенів). Таке голосування не порушує вимоги щодо відкритого голосування за принципом один член організації - один голос.

82. Щодо доводів позивача про оформлення протоколу загальних зборів членів відокремленого підрозділу причалу № НОМЕР_4 «Бугово» громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 30.09.2022 з порушенням статуту, зокрема, через його підписання головуючим на зборах ОСОБА_4 , який не є начальником цього причалу, суд, врахувавши положення статуту, зазначив, що статут відповідача містить вказівку на підписання цих протоколів начальниками (керівниками) відокремлених підрозділів, як на загальне правило, яке діє за нормального (звичайного) перебігу подій. Однак, за умови відсутності на зборах начальника (керівника) причалу, члени відокремленого підрозділу у кількості 417 осіб (67,4% від загальної кількості) не позбавлені права на обрання головуючого на цих зборах з числа тих, хто фактично бере у них участь. Відповідне право ґрунтується на такому принципі (засаді) утворення і діяльності громадського об`єднання як самоврядність, тобто праві членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, що передбачено у п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання», а також закріплено у п. 1.5 статуту громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

83. Також судом апеляційної інстанції встановлено волевиявлення 417 членів відокремленого підрозділу (причалу № НОМЕР_4) щодо прийнятих рішень, оформлених протоколом від 30.09.2022.

84. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що проведення позачергової конференції, яка відбулась 12.10.2022, було ініційовано групою членів громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів». Роботу ініціативної групи з організації проведення позачергової конференції зафіксовано у протоколах: засідання щодо створення активу по підготовці позачергової звітно-виборчої конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 08.09.2022; засідання ініціативної групи по підготовці звітно-виборчої конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 09.09.2022; засідання ініціативної групи по підготовці звітно-виборчої конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 12.09.2022.

85. Крім того, судом встановлено обставини участі ОСОБА_1 , як делегата на позачергову конференцію ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від причалу № НОМЕР_4 «Бугово», яка була обрана рішенням загальних зборів відокремленого підрозділу від причалу № НОМЕР_4 «Бугово», оформленого протоколом від 30.09.2022.

86. Також судом апеляційної інстанції встановлено наявність кворуму для проведення 12.10.2022 позачергової конференції громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» та достатність голосів для прийняття рішення з питань порядку денного цих зборів.

87. Ураховуючи зазначене вище та встановлені судами обставини відсутності порушеного права та інтересу позивача оскаржуваними рішеннями загальних зборів і конференції, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволені позову.

88. Верховний Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову, з огляду на встановлені судами обставини, не суперечать висновкам, викладеним у зазначених вище постановах, про неврахування яких зазначає скаржник.

89. Відсутні підстави для визнання оспорюваного рішення та конференції недійсними у зв`язку з відсутністю доказів дотримання відповідачем порядку повідомлення учасника про проведення загальних зборів, оскільки зазначене, як встановили суди в цій справі, не призвело до порушення прав позивачки, а саме, права на участь у зборах та управлінні ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», з огляду на те, що вона приймала участь в проведенні позачергової конференції, не була позбавлена права на надання своїх пропозицій або заперечень, також не була позбавлена права на надання пропозицій щодо персонального складу делегатів від причалу № НОМЕР_4 на конференцію.

90. Крім того, Верховний Суд бере до уваги встановлену судом апеляційної інстанції обставину наявності кворуму та достатність голосів для прийняття рішення загальними зборами відокремленого підрозділу від причалу № НОМЕР_4 «Бугово», та конференції ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

Протоколи загальних зборів членів відокремлених підрозділів відповідача, в яких зафіксовано волевиявлення більшості членів причалів щодо делегатів на конференцію, є належними доказами на підтвердження обрання делегатів від вказаних причалів для участі в позачерговій конференції, призначеній на 12.10.2022.

91. Верховний Суд враховує, що на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, скаржник вказує в контексті обґрунтування своїх доводів стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 92 ЦК України, яке полягає в застосуванні положень статуту ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

92. Водночас, Верховний Суд у зазначених вище постановах не робив висновків стосовно застосування ч. 1 ст. 92 ЦК України, про що помилково стверджує скаржниця.

93. Крім того, Верховний Суд бере до уваги, що рішення у цих справах прийняті за інших фактичних обставин, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами.

94. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

95. Крім того, підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України.

96. Відповідно до п 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

97. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

98. За таких обставин, недостатніми є доводи позивача про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

99. Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо необґрунтованого відхилення клопотання про витребування та дослідження доказів щодо обрання делегатів від причалу № НОМЕР_3, з огляду на відсутність підстав для оцінки судом зазначеного рішення в межах цієї судової справи, в якій вимога про визнання цього рішення недійсним не заявлялась.

100. Щодо доводів позивача про те, що докази, пов`язані із внесенням списку делегатів на конференцію не є допустимими доказами в частині підтвердження обставин обізнаності позивача про загальні збори на причалі, які відбулися 30.09.2022, слід зазначити, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

101. Скаржник не доводить, що витяг з протоколу від 17.09.2022 одержано з порушенням закону та не враховує вимоги ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

102. З огляду на сукупність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі, доводів наведених у касаційній скарзі та змісту правових висновків викладених у зазначених постановах, доводи позивача фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки та надання нової оцінки доказам у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів ст. 300 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

104. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

105. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

106. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

107. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 916/3159/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець