Ухвала

від 21.01.2025 по справі 703/2284/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 703/2284/19

провадження № 61-17411ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднічук Д. В., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 07 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 26 листопада 2024 року у вказаній справі, за змістом якої просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення 1 поверху та підвалу (літ. А, п/д), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення 1 поверху та підвалу (літ. А, п/д), площею 191,1 кв м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості у праві власності на автомобіль «Ford», 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 в розмірі 104 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу.

27 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у вказаній справі, за змістом якої просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення 1 поверху та підвалу (літ. А, п/д), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення 1 поверху та підвалу (літ. А, п/д), площею 191,1 кв м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості у праві власності на автомобіль «Ford», 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 в розмірі 104 200 грн.

Подані касаційні скарги не можуть бути прийняті касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимоги первісного та зустрічного позову у цій справі мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.

В касаційній скарзі заявник не вказує ціну первісного та зустрічного позову в цій справі.

При цьому суди встановили, що вартість майна, яке заявлене до поділу, в цілому становить 1 063 833 грн (855 433 грн + 208 400 грн) та визначена виходячи з дійсної (ринкової) його вартості:

855 433 грн - вартість вбудованого нежитлового приміщення 1 поверху та підвалу (літ. А, п/д), площею 191,1 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

208 400 грн - вартість автомобіля «Ford В-МАХ», 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зважаючи на те, що первісну позовну заяву пред`явлено у червні 2019 році, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом

на 01 січня 2019 року.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).

Таким чином, враховуючи вимоги касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 19 210,00 грн:

1 063 833 грн х 1% = 10 638,33 (що є більшим ніж 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому застосовується максимальна ставка судового збору у розмірі 9 605,00 грн);

9 605,00 х 200 % =19 210,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у вказаній справі, яка подана 27 грудня 2024 року адвокатом Руднічуком Д. В. через підсистему «Електронний суд», не відповідає в повній мірі вимогам статті 392 ЦПК України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень

статті 43 цього Кодексу.

Згідно з приписами частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга подана за допомогою системи «Електронний суд». Водночас заявник не надав доказів виконання процесуального обов`язку з надсилання копії касаційної скарги відповідачу ОСОБА_2 .

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Заявник ОСОБА_1 подав дві касаційні скарги, одну з яких - в інтересах заявника подав адвокат через підсистему «Електронний суд», а іншу - заявник надіслав засобами поштового зв`язку. Верховний Суд нагадує заявнику та його адвокату про обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання (пункт 3 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

Якщо скаржник вважає, що обидві його касаційні скарги на одні і ті самі судові рішення мають однаковий зміст, то, виконуючи вимоги цієї ухвали, повинен визначитися з тим, яку з двох касаційних скарг він підтримує, а яку відкликає, або має обґрунтувати необхідність розгляду у Верховному Суді обох касаційних скарг.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За таких обставин оскільки касаційні скарги оформлені з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вони відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України не можуть бути прийняті судом до розгляду та підлягають залишенню без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко