Ухвала

від 21.01.2025 по справі 546/291/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

546/291/23

2/532/179/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області, суддя Тесленко Т. В., розглянувши заяву про відвід судді, що надійшла від позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрія Дмитровича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на стороні позивача: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Решетилівської міської ради, Решетилівська міська рада, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області»; треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції; треті особи: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави у бюджетній сфері з питань державності і комунальної власності, прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави з питань земельних відносин; про скасування всіх нотаріальних дій стосовно об`єктів нерухомості і відносно яких приватний нотаріус у законному порядку не міг вчиняти жодних нотаріальних дій,

Встановив:

11 листопада 2024 року з Новосанжарського районного суду Полтавської області до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрія Дмитровича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на стороні позивача: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Решетилівської міської ради, Решетилівська міська рада, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області»; треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції; треті особи: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави у бюджетній сфері з питань державності і комунальної власності, прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави з питань земельних відносин; про скасування всіх нотаріальних дій стосовно об`єктів нерухомості і відносно яких приватний нотаріус у законному порядку не міг вчиняти жодних нотаріальних дій.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, вказана справа була передана судді Тесленко Т. В.

Ухвалою судді від 12.11.2024 цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено в підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 27 листопада 2024 року, яке в подальшому було відкладено за клопотанням позивача ОСОБА_1 на 16.01.2025.

Ухвалою суду від 16.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04 лютого 2025 року за участю сторін.

20 січня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Тесленко Т. В., яка обґрунтована тим, що суддею було приховано прохання позивача у своєму клопотанні від 16.01.2025 відкласти розгляд справи та продовжити строк проведення підготовчого провадження, оскільки вона братиме участь в судовому засіданні в іншій справі, а також закрито підготовче провадження без виконання завдань підготовчого провадження, що викликає у позивача сумніви в неупередженості та об`єктивності цієї судді.

Вирішуючи питання про відвід судді потрібно зазначити, що вимогами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Так, заява про відвід судді надійшла до суду 20 січня 2025 року, тобто раніше як за три робочі дні до наступного судового засідання, що призначено на 04 лютого 2025 року. Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З поданої заяви про відвід судді вбачається, що на думку заявника, існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Однак, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. ст. 36-41 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

З огляду на це, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, не ставлять під сумнів її об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для її відводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому справу потрібно передати до канцелярії суду для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,

Постановив:

Заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Тесленко Тетяні Вікторівні у цивільній справі № 546/291/23 провадження № 2/532/179/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрія Дмитровича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на стороні позивача: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Решетилівської міської ради, Решетилівська міська рада, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області»; треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції; треті особи: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави у бюджетній сфері з питань державності і комунальної власності, прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів держави з питань земельних відносин; про скасування всіх нотаріальних дій стосовно об`єктів нерухомості і відносно яких приватний нотаріус у законному порядку не міг вчиняти жодних нотаріальних дій, - визнати необґрунтованим.

Заяву позивача ОСОБА_1 від 20.01.2025 про відвід судді Тесленко Т. В. передати до канцелярії Кобеляцького районного суду Полтавської області для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, з метою визначення судді для розгляду відповідної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя