Рішення

від 21.01.2025 по справі 463/8853/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/8853/24

Провадження № 2/463/20/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі судового засідання - Гавц О.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 23.10.2022 по 20.09.2024, який йому належить та всіх виплат, на які позивач має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством через невиконання судового рішення в сумі 136543,60 грн, підлягає перерахунку по день фактичного погашення боргу.

Позов мотивує тим, з 1969 року працював в Державному авіапідприємстві «Львівські авіалінії» на посаді техніка з ТО ПС (АіРЕО) категорії «С», з якої його п`ять разів звільняли. Незаконність кожного свого звільнення оскаржував до суду, за результати розгляду яких було ухвалено відповідні судові рішення. Крім того, рішеннями Личаківського районного суду м.Львова від 01.12.2011 року, 11.06.2012 року та 09.10.2012, 13.11.2020, а також 16.06.2022 стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та заборгованість по заробітній платі. Так як при звільненні позивачу не було виплачено всіх належних йому до виплати сум, то з урахуванням положень ст.117 КЗпП України, зазначені рішення набрали законної сили у встановленому законом порядку, відповідні виконавчі листи, видані на їх підставі, були подані позивачем у виконавчу службу, однак судові рішення на сьогоднішній день не виконані, заборгованість по заробітній платі не погашена, а відповідач виконати вказані судові рішення в добровільному порядку відмовляється. Оскільки судові рішення про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки у розрахунку на сьогоднішній день не виконані, позивач в порядку вимог ст.117 КЗпП України просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки у розрахунку за період з 23.10.2022 по 20.09.2024 в розмірі 136543,60 грн (158 грн середньоденна зарплата * 725 робочих днів * 1.192), з урахуванням інфляційних втрат. А тому з метою захисту своїх порушених трудових прав позивач звернувся до суду з позовом, який просить задовольнити.

Позовна заява надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 20.09.2024. Ухвалою судді від 25.10.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі.

11.11.2024 позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.10.2024 (з роз`ясненням порядку подання відповіді на відзив), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610203972868 (а.с. 14).

11.11.2024 відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.10.2024 (з роз`ясненням порядку подання відзиву на позов), позов з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610203973120 (а.с. 14). Зазначені документи скеровувались відповідачу на адресу зазначену у позові та підтвердженою інформацією про місце реєстрації наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області.

22.11.2024 відповідач скерував на адресу суду відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у відзиві.

27.11.2024 позивач отримав копію відзиву з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901832256806 (а.с. 62).

З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01.12.2011 року №2-4369/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково, наказ №172/К від 04.07.2011 року державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді техніка ТО ПС (АіРЕО) кат. С АТБ державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» з 4 липня 2011 року, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.07.2011 року по 11.11.2011 року в розмірі 6832,18 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.06.2012 року №2/1312/1533/12 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» заборгованість по заробітній платі на суму 16 841,11 грн.

Як вбачається з копії платіжної інструкції №0100027435 від 04.01.2024 ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» було здійснено виплату позивачу заборгованість по заробітній платі у розмірі 16841,11 грн (а.с.47).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.12.2012 року у справі №2/1312/650/2012 позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» заборгованість по заробітній платі з врахуванням індексації та компенсації за час вимушеного прогулу в розмірі 129 901 грн.

З метою виконання вказаних вище судових рішень на їх підставі Личаківським районним судом м. Львова видавались виконавчі листи, які залишились невиконаними. Факт невиконання вказаних судових рішень отримав своє відображення в Постанові Львівського апеляційного суду від 13.11.2020 у справі №463/3792/17.

У зв`язку із невиконанням вищезазначених судових рішень та не виплати позивачу всіх належних йому до виплати сум при звільненні, з урахуванням положень ст.117 КЗпП України 13.11.2020 року Львівський апеляційний суд по справі №463/3792/17 постановив стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 341 596,00 грн.

Вказане рішення суду позивачем також було пред`явлено до примусового виконання, яке, як вбачається з копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №64366564 від 28.08.2023 було виконане (а.с.54).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16.06.2022 у справі №463/11819/21 позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» заборгованість по заробітній платі з врахуванням індексації та компенсації за час вимушеного прогулу за період з 13.11.2020 по 22.10.2021 в розмірі 37130,00 грн.

Вказане рішення суду позивачем також було пред`явлено до примусового виконання, яке, як вбачається з копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №69550755 від 31.10.2023 було виконане (а.с. 48).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не у повному обсязі виконано обов`язок з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»; Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (зі змінами).

Положеннями статей 47, 116 Кодексу законів про працю України передбачено обов`язок роботодавця в день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку і виплатити всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиконання такого обов`язку для роботодавця наступають негативні наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП, відповідно до якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Відтак, для стягнення з ДАП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку визначальним є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16.06.2022 по справі №463/11819/21, яке набрала законної сили, вирішено стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 37130,00 грн, починаючи з 13.11.2020 по 22.10.2022.

А відтак обраховування позивача розміру середнього заробітку за час затримки у розрахунку у даній справі, починаючи із 23.10.2022 року є вірним.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (в редакції від 07.08.2015), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 3 пункту 2).

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд, розраховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , враховуючи відповідні обставини зазначені у Постанові Львівського апеляційного суду від 13.11.2020 та рішенні Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2022, бере до уваги розмір середньоденної заробітної плати, зазначений позивачем в розмірі 158.00 грн на день, і враховуючи те, що цей розмір середньоденного заробітку відповідачем не спростований.

Зважаючи на вищенаведене, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з ДАП «Львівські авіалінії» на користь позивача, починаючи з 23.10.2022 по 20.09.2024 року становить 114550,00 грн (158 грн середньоденна зарплата х 725 робочих днів).

Щодо застосування зазначеного стороною відповідача у відзиві на позов порушення застосування строків для заявлення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, то суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

З огляду на те, що на час ухвалення судом судового рішення у даній справі ДАП «Львівські авіалінії» не виплатили ОСОБА_1 належні йому на день звільнення суми, неодноразові звернення ОСОБА_1 до суду із заявами про виплату належних сум та ухвалення судами рішень про стягнення належних ОСОБА_1 сум, невиконання протягом тривалого часу виконавчих листів, виданих на виконання судових рішень, а також з урахуванням того, що невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, суд не вбачає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з вищевказаним позовом.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що з ДАП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2022 по 20.09.2024 саме в розмірі 114550,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення суми індексації, нарахованої на суму середнього заробітку за час затримки у розрахунку за період з 23.10.2022 по 20.09.2024 в розмірі 21993,60 грн, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітною платою є винагорода, яка виплачується працівникові за виконану ним роботу. Відшкодування, яке виплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, не відповідає цим ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану працівником роботу, а за затримку розрахунку при звільненні. Тому відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, хоча і розраховується, виходячи із середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року справа №761/9584/15-ц, провадження №14-623 цс18).

У постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) Верховний Суд, погодившись з висновком Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі №226/168/15-ц (провадження №6-1121цс16), ще раз підтвердив відмінність вимог про стягнення заробітної плати та вимог про стягнення з роботодавця відшкодування, виходячи із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною оплатою, так як є видом відповідальності та має разовий характер, а відтак не є тими грошовими коштами, які підлягають індексації в порядку ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Так як позов задоволено на 83,89% (114 550,00 грн від 136543,60 грн), а позивач при зверненні до суду із позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», то такий у відповідності до частки задоволених позовних вимог в розмірі 1016,08 грн (83,89% від 1211,20 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355ЦПК України, ст.ст.117 КЗпП України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути зДержавного авіапідприємства«Львівські авіалінії»на користь ОСОБА_1 114550,00 (сто чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень середнього заробітку.

Стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь держави 1016,08 ( одна тисяча шістнадцять гривень вісім копійок) грн судового збору.

Дата складення рішення суду - 21.01.2025 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії», код ЄДРПОУ 01130644, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Аеропорт ЦА.

Суддя: Мармаш В. Я.