Рішення

від 15.01.2025 по справі 568/1354/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1354/24

Провадження №2/568/44/25

15 січня 2025 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Дмитришина О.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бірук Т.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості за оренду земельної частки (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості за оренду земельної частки за 2023р. та 2024р. у розмірі 18800,00 грн., а також судових витрат в справі. Позов мотивовано тим, що відповідно до Додаткових угод б/н від 11.09.2018 до Договорів оренди землі від 01.08.2016р. ОСОБА_1 передала новому орендарю ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в строкове платне користування земельні ділянки площею 1,28 га та 2,40 га строком на 7 років. Згідно умов договорів орендар зобов`язується сплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року у грошовій сумі 2 894,89 грн. та 5376,23 грн. відповідно. Станом на 26.08.2024 орендна плата за 2023 та 2024 роки позивачу не виплачена, а звернення до відповідача з вимогою виплати орендної плати так і залишилися не виконаними. Тому позивачка змушена звернутися до суду.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважає заявлений позов необґрунтованим. У відзиві представник вказує, що дійсно між сторонами було укладено Додаткову угоду від 11.09.2018р. до Договору оренди землі від 01.08.2016, згідно з умовами якої була передана в оренду земельна ділянка площею1,28 га., розмір орендної плати складає 2894,89 грн. Також між сторонами було укладено Додаткову угоду від 11.09.2018р. до Договору оренди землі від 01.08.2016, згідно з умовами якої була передана земельна ділянка площею 2,40 га, розмір орендної плати становить 5376,23 грн. Враховуючи норми ПК України, орендар при нарахуванні фізичній особі (орендодавцю) орендної плати повинен утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. З урахуванням наведеного, відповідач мав сплачувати позивачу за 2 договорами оренди за 2020-2022 роки по 6658,25 грн. за кожен рік. Фактично позивачу виплачено орендну плату: за 2020 рік 7133,84 грн., за 2021 рік 7133,84 грн., за 2022 рік 12 980,42 грн. Таким чином, наявна переплата за 2020-2022 роки у розмірі 7273,35 грн. За 2023 рік нарахована, але не виплачена орендна плата складає 6658,25 грн. Тому, вважають, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, натомість наявна переплата за договорами оренди землі в сумі 615,10 грн. Вимоги щодо стягнення орендної плати за 2024р. вважає передчасними, оскільки строк виплати не настав. Тому просить у позові відмовити.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позові. Представник позивача просила суд не приймати до уваги відзив відповідача, оскільки останнім не надано доказів, що він сплачував необхідні платежі як податковий агент, а зарахування переплати за майбутні платежі орендної плати суперечать чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені представниками сторін доводи суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,28 га кадастровий номер 5625882100:04:002:0022 та земельної ділянки площею 2,40 га кадастровий номер 5625882100:04:003:0036, що розташовані на території Добриводської сільської ради Радивилівського (нині Дубенського) району Рівненської області (а.с.9-10).

11.09.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було укладено Додаткову угоду б/н до Договору оренди землі від 01.08.2016, згідно з якою орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,28 га, кадастровий номер 5625882100:04:002:0022, строком на 7 років. Відповідно п. 4.2 вказаної угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2894,89 грн. за повний рік оренди. Державна реєстрація договорів проведена (а.с. 11, 15-16).

Також 11.09.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було укладено Додаткову угоду б/н до Договору оренди землі від 01.08.2016, згідно з якою орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,40 га, кадастровий номер 5625882100:04:003:0036, строком на 7 років. Відповідно п. 4.2 вказаної угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5376,23 грн. за повний рік оренди. Державна реєстрація договорів проведена (а.с.12, 13-14).

18.03.2024р. та 05.04.2024р. позивачем ОСОБА_1 були надіслані на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернення про виконання договірних зобов`язань по сплаті орендної плати за 2023р., однак такі залишені відповідачем без реагування (а.с.17-18).

З наданих сторонами виписки по особовому рахунку та платіжних інструкцій за 2020 рік ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату по двом договорам у розмірі 7133,84 грн., за 2021р. у розмірі 7133,84 грн. та за 2022р. у розмірі 12980,42 грн.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст.18 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У ст. 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Нормами ст. 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст. 22 вказаного Закону.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Суд робить висновок, щоміж сторонами у даній справі виник спір з приводу стягнення орендної плати за користування земельними ділянками у 2023 та 2024 роках. Підставою для щорічного нарахування та сплати орендної плати відповідачем за користування земельними ділянками позивачки, є Договори оренди земельної ділянки та додаткові угоди до них, у яких чітко визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у визначеному розмірі за повний рік оренди до 31 грудня. З урахуванням того, що відповідно ст.15, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення є істотними (обов`язковими для включення) умовами договору, а також розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи відомостей про виплату орендної плати позивачу за 2023 рік у розмірі, визначеному у договорі, суд вважає, що відповідач належно не виконав умови договору щодо виплати позивачу орендної плати за 2023 рік та порушив вимоги статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі», а також умови Додаткових угод від 11.09.2018 до Договорів оренди землі від 01.08.2016р. При цьому, існування факту невиплати заборгованості по орендній платі за 2023 рік не заперечує і саме товариство у відзиві на позовну заяву.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача, що у зв`язку із наявною переплатою за 2020-2022 роки орендної плати, заборгованість перед позивачем відсутня з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, жодної письмової домовленості (додаткової угоди) про виплату орендної плати орендарем позивачці наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом) за діючими договорами оренди землі та додаткових угод до них сторонами оформлено не було. Також суду сторони не надали доказів узгодження між ними в позадоговірному листуванні чи в інший спосіб умов проплат орендної плати в більших розмірах, ніж передбачено діючим договором із переплатами в рахунок майбутніх розрахункових періодів за користування земельними ділянками, які б в силу вимог ст.207 ЦК України можна було б розглядати в якості діючих положень договору. Із огляду на наведене, доводи сторони відповідача визнаються судом непереконливими в силу їх недоведеності належними та допустимими доказами. Крім того, суд звертає увагу, що норми діючих договорів оренди земельної ділянки та додаткові угоди до них не забороняють виплату орендної плати в більшому розмірі ніж визначено в їх нормах, проте фактично проведені виплати орендної плати позивачу в підвищеному розмірі за попередні роки суд не розглядає в якості переплати орендної плати, яку можна спрямувати в рахунок сплати орендарем орендної плати позивачці за 2023 рік при відсутності у діючому договорі положень про можливість здійснення таких проплат та неукладеності додаткових угод про це між сторонами спору.

В той же час суд погоджується з доводами відповідача про передчасність вимог позивача щодо сплати орендної плати за 2024р., оскільки строк сплати не настав.

Що стосується позиції представника відповідача про те, що виплата податків та зборів є обов`язком підприємства, а їх сума не може бути стягнута як заборгованість, суд зазначає наступне.

Так, відповідно допідпункту l6.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 Податкового кодексу України).

Підпунктом 170.1.1.пункту 170.1 статті 170 Податкового Кодексу Українипередбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Враховуючи, що у справі відсутні належні та допустимі докази виконання ТОВ «Західна агровиробнича компанія» обов`язку податкового агента позивача як платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості, а тому розмір орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначається судом без урахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають сплаті відповідачем як податковим агентом. Крім цього, суд також враховує , що Договори оренди не містять умов про те, що орендодавець покладає на орендаря обов`язки податкового агента.

Надані відповідачем копії платіжних інструкцій від 20.10.2022р. № 5448, від 19.12.2022р. №2473200633, від 09.06.2021р. №9111203790 та від 19.08.2021р. №9111215057 не містять відомостей про сплату податків і зборів саме з орендної плати, належної позивачеві, а тому не можуть вважатися належними доказами виконання відповідачем обов`язків податкового агента.

На час розгляду справи підтвердження виплати позивачеві заборгованості з орендної плати відповідачем суду не надано, а тому він зобов`язаний сплатити заборгованість за 2023р. На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно дочастини першої,пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено частково, судові витрати у вигляді судового збору слід розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки розмір судового збору, який підлягав сплаті та був сплачений позивачем становить 1211,20 грн, то застосовуючи вказане правило, позивачу за рахунок відповідача необхідно компенсувати її частину в розмірі 532,87 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 526, 611, 627, 792 ЦК України, ПКУ, ЗУ «Про оренду землі», суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості за оренду земельної частки (пай)задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (адреса: 35601, Рівненська область, Дубенський район, м. Дубно, провулок Центральний, 1, ЄДРПОУ 41099127) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за 2023 рік в сумі 8 271,12 грн (вісім тисяч двісті сімдесят одна гривня дванадцять копійок), без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (адреса: 35601, Рівненська область, Дубенський район, м. Дубно, провулок Центральний, 1, ЄДРПОУ 41099127) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 532,87 грн (п`ятсот тридцять дві гривні вісімдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 20.01.2025р.

Суддя О.М. Делалова