Рішення

від 08.01.2025 по справі 465/496/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/496/24

Провадження 2/465/741/25

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судових засідань Мучинської Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Добровольського О.Я.,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів.

Позов мотивує тим, що 04.02.2022 року укладений договір на туристичне обслуговування №186217-1, між ФОП ОСОБА_3 , як турагентом, що діє від імені та за дорученням ТОВ «Сузір?я Туризму», як уповноваженим турагентом, що в свою чергу діє від імені та за дорученням ТОВ «Алголь», як туроператора, та ОСОБА_1 , за умовами якого турагент за встановлену в договорі плату зобов`язався забезпечити надання замовнику й особам, що слідують з ним, туристичної послуги, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти та оплатити її. Згідно Агентського договору №20180522-01 від 22.05.2018 року, укладеного між ТОВ «Алголь» та ТОВ «Сузір`я Туризму» та Агентського договору на реалізацію туристичних продуктів №6/03-01 від 06.03.2018 року, туроператор доручає, а турагент приймає на себе зобов`язання здійснювати винагороду на користь туроператора, він в свою чергу забезпечує надання туристам туристичних послуг відповідно до підтвердженого замовлення, таким чином ФОП ОСОБА_3 здійснювала посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту ТОВ «Алголь», а вони в свою чергу організовували, створювали туристичний продукт та надавали туристичні послуги. Згідно договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 року є організація та надання ТОВ «Алголь» туристичного екскурсійного туру «Гутен та Берлін, Потсдам, Дрезден!» для 18 осіб, що мав відбутися з 05.03.2022 по 08.03.2022 автобусом зі Львова, загальною вартістю 122343,28 грн., які позивач перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_3 04.02.2022 року. В подальшому, ФОП ОСОБА_3 перерахувала кошти у розмірі 107981,76 грн. уповноваженому турагенту ТОВ «Сузір`я Тризму», а вони туроператору ТОВ «Алголь» в розмірі 106824,64 грн., які надійшли на їх рахунок 04.02.2022 року. Однак, з 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан, який діє по час пред?явлення позову до суду, а тому обставини, якими керувалися сторони при укладені договору змінилися настільки, що якби сторони могли б це передбачити, то не уклали б договір.

Таким чином, з огляду на введення воєнного стану в Україні та запроваджені обмеження щодо перетину кордону туристами, відповідна туристична подорож згідно укладеного між позивачем та відповідачем Договору на туристичне обслуговування від 04.02.2022 року не відбулася б. 16.10.2023 року на адресу ТОВ «Алголь» скеровано заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, однак відповіді на вказану заяву не отримав. Оскільки, документально оформленого підтвердження розірвання даного договору до Замовника не надходило, змін до договору не вносилося, туристичні послуги, передбачені у договорі не надавалися, сплачених коштів не повернуто відповідачем, позивач за захистом своїх прав звертається до суду з відповідним позовом.

Враховуючи вищевикладене просить розірвати договір про туристичне обслуговування №186217-1, укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , яка діяла від імені та за дорученням ТОВ «Алголь»; стягнути з ТОВ «Алголь» на користь позивача суму сплачених коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 року в розмірі 106824,64 грн.

Не погоджуючись із позовними вимогами, від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому зазначив, що вимоги позивача заперечує, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки в преамбулі наданого позивачем договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 року вказаний неіснуючий номер ліцензії ТОВ «Сузір`я Туризму». В договорі на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 року «Стороною» договору «Турагент» зазначено «ФОП ОСОБА_3 в особі директора Royal Tour». Зазначає, що «директор» це посада, яка входить до штату юридичної особи. Проте, що собою являє «Royal Tour» та який статус має «RoyalTour» в даному Договорі не зазначено, а також «Стороною» договору «Замовник» зазначено «Голову профспілки Долинської міської ради Михнича Романа». Отже, даний Договір був укладений посадовою особою профспілки Долинської міської ради, проте позовна заява подана від імені фізичної особи ОСОБА_1 . Зазначає, що у договорі №6/03-01 від «06» березня 2018 р. не конкретизовано про які саме «агентські договори» йде мова, в яких передбачена можливість передачі Уповноваженим турагентом на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє, а також у договорі №12/02-01К надання послуг бронювання від 12 лютого 2018 р. відсутній перелік договорів, в яких передбачена можливість передачі Правоволодільцем на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє. Окрім цього, в агентському договорі №20180522-01 від 22.05.2018 року відсутнє право Турагента передавати на свій розсуд іншим особам права, якими він володіє в інтересах Туроператора.

Окрім цього, представник відповідача у поданому відзиві зазначає, що в товарному чеку №11 від 04.02.2022р. не зазначено номер договору, згідно якого здійснюється оплата, а в платіжному дорученні № 24501 від 04 лютого 2022р. не зазначено номер договору, згідно якого здійснюється оплата. Також зазначає, що термін дії агентського договору № 20180522-01 від 22.05.2018 року був обмежений до 05.06.2018 року, після чого створення замовлень по даному Договору було автоматично заблоковане через невиконання турагентом вимог Туроператора, викладеного в листі електронної пошти, надісланому туроператором турагенту 22.05.2018 року. Також, наголошує на відсутності у ФОП ОСОБА_3 права діяти від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» так само, як і відсутність у ТОВ «Сузір`я Туризму» права передати на свій розсуд ФОП ОСОБА_3 права діяти від імені та за дорученням ТОВ «Алголь», а платіжні доручення не дають можливості встановити факт, що оплата здійснювалась саме згідно недіючого «Агентського договору № 20180522-01 від 22.05.2018 року», а не іншого, діючого договору, укладеного між ТОВ «Сузір`я Туризму» та ТОВ «Алголь».

Також, до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказується, що законодавством дозволене укладання договору на туристичне обслуговування через посередника турагента, однак не передбачено ліцензування такого виду, як діяльність туристичних агентів, а тому посилання відповідача на те, що у позовній заві посилання на нечинну ліцензію є безпідставним та не впливає на обставини справи. Окрім цього, всі договори, на які посилається позивач були чинними на час виникнення спірних правовідносин, сторонами не розривалися, недійсними у судовому порядку не визнавалися, а тому твердження відповідача що термін дії агентського договору №20180522-01 від 22.05.2018 року був обмежений до 05.06.2018 року не відповідає дійсності, оскільки він вважається пролонгованим на наступні календарні роки без обмеження кількості пролонгацій. Щодо оплати відповідних туристичних послуг то зазначає, що рахунок №186217-1 від 04.2.2022 року виставив відповідач, що підтверджує підпис та печатка останнього, однак в даному рахунку номер договору не зазначив, а відповідно позивачем оплачено послуги за такими реквізитами. Зазначає, що відповідач також не заперечує факт здійснення позивачем оплати за туристичні послуги в сумі 106824,64 грн., не заперечує факт отримання відповідних коштів від позивача та не заперечує факт ненадання відповідних туристичних послуг позивачу. Зазначає, що закон дозволяє туристу у зв?язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, відмовитися від договору без відшкодування шкоди туроператору та покладає на останнього обов`язок повідомити Туриста про таке його право, однак відповідачем не було повідомлено у визначений законом строк про неможливість проведення туристичної подорожі, не було запропоновано внести зміни у договір, не було повернено коштів. Враховуючи вищевикладене, вважає що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, викладені у відзиві заперечення відповідача зазначеного не спростовують.

Позивач в судове засідання 08.01.2025 не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого; в попередніх судових засіданнях позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити у такому з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Окрім цього, пояснив суду, що туристичну послугу, передбачену договором на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 позивачу ОСОБА_1 надано не було у зв`язку з оголошенням на території України воєнного стану та закриттям кордонів. Разом з тим, вказав, що турагент ФОП ОСОБА_3 не мала права укладати вищевказаний договір від імені туроператора, оскільки такого права ТОВ "Алголь" не надавав їй. Щодо грошових коштів в розмірі 106824,64 грн. зазначив, що такі дійсно надійшли на рахунок ТОВ "Алголь", однак від ТОВ "Сузір`я Туризму", а останні в свою чергу жодних вимог до ТОВ "Алголь" не пред`являли. Окрім цього, вказав, що стороною позивача надано суду Агентський договів №20180522-01 від 22.05.2018, який не є дійсним, а сторони (ТОВ "Алголь" та ТОВ "Сузір`я Туризму") керуються Договором №20141128-01 від 28.11.2014, який є безстроковим.

Третя особа в судове засідання 08.01.2025 не з`явилась, хоча й належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого. В попередніх судових засіданнях вказала суду, що нею, як турагентом, було виконано у повному обсязі умови договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022, однак відповідачем - туроператором ТОВ "Алголь" не надано позивачу ОСОБА_1 туристичну послугу у зв`язку з оголошенням на території України воєнного стану. Позивач, в свою чергу, умови договору виконав у повному обсязі. Зазначила, що вона зверталась до ТОВ "Алголь" з листами про повернення ОСОБА_1 грошових коштів, однак такі залишились без реагування.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (що діє від імені і за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь") було укладено договір №186217-1 на туристичне обслуговування.

Відповідно до п. 1.1. Договору згідно із Заявкою Замовника на туристичне обслуговування і даним Договором Турагент за встановлену в договорі плату зобов`язується забезпечити надання Замовнику й особам, що слідують разом з Замовником, або особам, для яких Замовник здійснює Замовлення, комплексу туристичних послуг або окремої туристичної послуги, а Замовник зобов`язується на умовах даного Договору прийняти і оплатити їх.

Пунктом 1.4 вказаного Договору передбачено, що Турагент/Туроператор виступає як посередник між Замовником, з одного ьоку, і транспортними, страховими компаніями, готелями, консульськими установами й іншими підприємствами та установами, які забезпечують туристичні послуги, з іншого боку.

Відповідно до п.1.5, 1.6 деталі туру: автобусний тур "Гутен так Берілн, Потсдам, Дрезден!". Виїзд 05.03.2022 по 08.03.2022 автобусом зі Львова.

Згідно п.2.2, 2.3 Договору загальна вартість Турпродукту за даним договором складає 122343,28 грн. Підставою для оплати є Рахунок, виставлений Турагентом; замовлення вважається прийнятим тільки за наявності Рахунку в Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача долучено до позовної заяви Агентський договір на реалізацію туристичних продуктів №6/03-01 від 06.03.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму" (Уповноважений Турагент) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Турагент), відповідно до умов якого Уповноважений турагент, який діє в інтересах та від імені Туроператора, доручає, а Турагент приймає на себе за винагороду права й обов`язки агента з реалізації Турпродукту на умовах даного Договору в інтересах та від імені Туроператора, згідно агентських договорів.

Окрім цього, стороною позивача долучено до матеріалів справи Агентський договір №20180522-01 від 22.05.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алголь" (Туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму" (Турагент), відповідно до умов якого Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов`язання здійснювати за винагороду та на користь Туроператора реалізацію туристичного продукту шляхом укладення із Замовниками від імені, під контролем та в інтересах Туроператора Договорів на туристичне обслуговування.

Відповідно до Товарного чеку №11 від 04.02.2022 позивач ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_3 122343,28 грн. за надання туристичних послуг згідно договору від 04.02.2022.

Згідно Платіжного доручення №343 від 04.02.2022 ФОП ОСОБА_3 здійснено оплату за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2021 на рахунок ТОВ "Сузір`я Туризму" в розмірі 107981,76 грн.

Платіжним дорученням №24501 від 04.02.2022 підтверджується факт перерахування грошових коштів в розмірі 106824,64 грн. ТОВ "Сузір`я Туризму" на рахунок ТОВ "Алголь" за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2022.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Сузір`я Туризму" звертались до ТОВ "Алголь" з листами про повернення ОСОБА_1 грошових коштів, сплачених згідно рахунку № НОМЕР_1 . Вказані листи скеровувались відповідачу ТОВ "Алголь" на електронну пошту такого 10.06.2022, 27.09.2022, 07.10.2022, 27.01.2023.

16.10.2023 позивач ОСОБА_1 направив відповідачу ТОВ "Алголь" заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, відповідно до якої просив анулювати замолення туристичної послуги згідно договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 та повернути кошти за екскурсійний тур "Гутен так Берлін, Потсдам, Дрезден" для 19 осіб в сумі 106824,64 грн. на вказаний ним рахунок у строк, що не перевищує 7 календарних днів з моменту отримання заяви.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, з подальшим продовженням його дії відповідними Указами Президента України.

Судом встановлено, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, позивач не скористався послугами з туристичного обслуговування згідно договору №186217-1 від 04.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, а якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ст. 24 Закону України «Про туризм» - суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм», кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та з вини якого замовнику завдано збитків.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13, який підтверджено Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 201/17472/16-ц.

Судом встановлено, що під час виконання умов вказаного вище договору, відповідачем допущено порушення істотних умов договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цим договором.

При цьому, відповідачем не повернуто позивачеві сплачені ним грошові кошти за туристичний продукт, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору та Закону України «Про туризм», внаслідок чого позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 3 ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Суд враховує, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Суд також зазначає, що на момент укладення Договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 сторони виходили з того, що в Україні не оголосять воєнний стан, не розпочнеться широкомасштабна агресія російських окупантів на суверенні території України, не буде відбуватись нанесення ракетних-руйнівних ударів по містах України тощо, що за своїм змістом є першою умовою, передбаченою частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна умов не настане).

В якості причин, які зумовили зміну обставин, позивач виправдано зазначає збройну агресію російської федерації проти України, та вказує, що жодна зі сторін Договору, зокрема позивач, не міг усунути такі обставини при всій обачливості та турботливості. Викладене підтверджує наявність другої умови, передбаченої частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України (зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися).

Подальше виконання Договору, у даному випадку, виражатиметься у існуванні договірних відносин із відтермінуванням виконання Договору на невизначений час, а це, у свою чергу, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача, як заінтересовану особу, того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відтак, судом встановлено, що порушено співвідношення обох сторін: Відповідач отримав, на що розраховував (кошти), а Позивач - ні. Вказане є третьою умовою, передбаченою частиною другою 2 статті 625 Цивільного кодексу України (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору).

Судом також враховується, що сторонам не було відомо та не могло бути відомо під час укладення договору про введення на території України воєнного стану.

На стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 Цивільного кодексу України. За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання. Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (п. 87-89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Згідно ст. 25 Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти, серед іншого, мають право на отримання туристичних послуг, передбачених договором, та на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як встановлено судом і зазначено вище, 16.10.2023 позивач ОСОБА_1 направив відповідачу ТОВ "Алголь" заяву про анулювання замовлення та повернення коштів в досудовому порядку, у якому він запропонував відповідачу повернути кошти у безспірному порядку у розмірі 106824,64 грн., перерахованих ним на виконання договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022.

Натомість матеріали справи не містять доказів повернення суми сплачених позивачем грошових коштів на виконання умов вказаного договору у вказаному вище розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для конкретної особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а й для інших осіб при досягненому розвитку науки і техніки, а випадок - об`єктивно відворотний і не може бути попереджений тільки цією особою.

Українське законодавство визначає форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (фр. force majeure) як надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Законом також встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають за заявою суб`єкта господарювання сертифікат про такі обставини.

У свою чергу, Торгово-промислова палата України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась Україна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палата України і підготовки пакету документів, у період дії введеного воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палата України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист Торгово-промислової палата України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Даний лист особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також, має право звертатися до Торгово-промислової палата України за отриманням відповідного Сертифіката, дотримуючись порядку, встановленого Регламентом за кожним зобов`язанням окремо.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про дотримання відповідачем встановленої процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як вбачається з матеріалів справи позивачеві вказана послуга згідно договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 надана не була, в подальшому кошти не поверталися. Тобто фактично умови договору туроператором виконано не було.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на неіснування Агентського договору №20180522-01 від 22.05.2018, оскільки представник відповідача надав суду належним чином завірену ним копію Договору №20141128-01 від 28.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алголь" (Туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму" (Турагент), відповідно до умов якого Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов`язання здійснювати за винагороду та на користь Туроператора реалізацію туристичного продукту шляхом укладення із Замовниками від імені, під контролем та в інтересах Туроператора Договорів на туристичне обслуговування.

Вказаний предмет договору є аналогічним до предмету Агентського договору №20180522-01 від 22.05.2018, якого, як зазначає представник відповідача не існує.

Згідно п.12.1 Договору №20141128-01 від 28.11.2014 даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами, діє до кінця поточного року та заміняє раніше укладені аналогічні за предметом договори. Даний договір вважається пролонгованим на наступні календарні роки без обмеження кількості пролонгацій, якщо жодна з сторін за один календарний місяць до закінчення строку дії договору письмово не заявить про інше.

Доказів закінчення строку дії даного договору судом не здобуто та сторонами не надано, а відтак судом встановлено чинність такого станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Окрім цього, суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо того, що туроператор не надавав турагенту права укладати спірний договір, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.3.4 Договору №20141128-01 від 28.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алголь" (Туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму" (Турагент) Турагент має право укладати субагентські договори щодо реалізації Турпродуктів Туроператора, при цьому Турагент несе повну відповідальність перед Туроператором за дії субагента.

Враховуючи вищевикладене положення договору, судом встановлено право Турагента (ТОВ "Сузір`я Туризму") укладати субагентські договори (в даному випадку Агентський Договір №6/03-01 від 06.03.2018 з ФОП ОСОБА_3 ).

Окрім цього, судом враховується, що ТОВ "Алголь" 04.02.2022 виставлено ТОВ "Сузір`я Туризму" Рахунок №186217-1 на суму 106824,64 грн., які було сплачено ТОВ "Сузір`я Туризму" на рахунок ТОВ "Алголь".

Надходження грошових коштів у сумі 106824,64 грн. на рахунок відповідача ТОВ "Алголь" не заперечується і представником відповідача.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022, оскільки матеріалами справи підтверджується, що туристичні послуги за договором позивачеві, в обумовлений сторонами строк, надано не було, та не було повідомлено про зміну строків туристичної подорожі, а тому, за таких обставин, вимоги позивача про розірвання спірного договору та стягнення сплачених позивачем коштів у розмірі 106824,64 грн., є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь держави.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Розірвати договір про туристичне обслуговування №186217-1, укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (що діє від імені і за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь").

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 суму сплачених грошових коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 в розмірі 106824 (сто шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 64 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алголь", код ЄДРПОУ 13828380, адреса: м.Львів, вул.Мельника, буд.16А.

Третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 13.01.2025.

Суддя Марків Ю.С.