Рішення від 11.04.2025 по справі 465/496/24

465/496/24

2-др/465/10/25

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого: судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кріль О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08.01.2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів - задоволено; розірвано договір про туристичне обслуговування №186217-1, укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь"); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 суму сплачених грошових коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 в розмірі 106824 (сто шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 64 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

13.01.2025 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріль О.М. про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого просила вирішити стягнути з відповідача ТОВ "Алголь" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Від представника відповідача ТОВ "Алголь" - Добровольського О.Я. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких просить у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Мотивує таке тим, що об`єм та якість наданих представником позивача послуг не відповідають заявленим вимогам. Зокрема, зазначає, що в Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №0198 від 05.04.2024 року в абзаці другому зазначено «вартість однієї години роботи адвоката становить 2000 (три тисячі) гривень» - цифрами зазначено одну суму, прописом іншу, що свідчить про «якість» наданих послуг. Окрім цього, наведений в Акті виконаних робіт згідно договору про надання правничої допомоги №0198 «затрачений час» нічим не обґрунтований та не підтверджений.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча й належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вже зазначалось, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08.01.2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів - задоволено; розірвано договір про туристичне обслуговування №186217-1, укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь"); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 суму сплачених грошових коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 в розмірі 106824 (сто шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 64 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Разом з тим, з вищевказаного рішення вбачається, що судом не вирішено питання про судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої (правової) допомоги.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно достатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

При цьому, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2024 року ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням "ДТ Партнерс", відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво та надати іншу правову допомогу клієнту за певну винагороду (гонорар) та з відшкодуванням певних витрат, необхідних для виконання договору.

Відповідно до п.5.1 вищевказаного договору обрахунок гонорару та порядок сплати обумовлені у Додатку №1 до договору.

Згідно Додатку №1 від 05.04.2024 до Договору про надання правової допомоги від 05.04.2024 між сторонами погоджено вартість правових послуг у справі про стягнення коштів за договором про туристичне обслуговування, а саме вартість однієї години роботи адвоката становить 2000,00 гривень, завдаток за надання правової допомоги в даній справі становить 10000,00 грн.

Відповідно до Акту виконаних робіт №1 від 09.01.2025 Адвокатським об`єднанням "ДТ Партнерс" відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.04.2024 надано ОСОБА_1 наступну правову допомогу: - правовий аналіз матеріалів справи (1 год.); - підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (3 год.); - участь у судовому засідання 15.04.2024 у Франківському районному суді м.Львова (1 год.); - участь у судовому засідання 04.06.2024 у Франківському районному суді м.Львова (2 год.); - підготовка клопотання про долучення доказів (0,5 год.); - участь у судовому засідання 18.12.2024 у Франківському районному суді м.Львова (2 год.); - підготовка заяви по справі (0,5 год.).

Загальна вартість наданої правової допомоги по даному акту становить 20000,00 грн. (2000,00 грн./год. * 10 год.).

Факт сплати ОСОБА_1 наданої правової допомоги Адвокатському об`єднанню "ДТ Партнерс" у розмірі 20000,00 грн. підтверджується платіжними інструкціями №0.0.3567882300.1 від 05.04.2024 та №1.82629139.1 від 10.01.2025.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надані послуги у Франківському районному суді м.Львова, які були необхідними та немуничими для захисту прав позивачів, час, витрачений на надання професійної правничої допомоги адвокатом, враховуючи обсяг наданих послуг та виконаних робіт, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмір 12000,00 грн., а відтак заява представника позивача підлягає до часткового задоволення.

Витрати на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з їх вартості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кріль О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів задоволити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Дане додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення Франківського районного суду м.Львова від 08 січня 2025 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алголь", код ЄДРПОУ 13828380, адреса: м.Львів, вул.Мельника, буд.16А.

Третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 21.04.2025.

Суддя Марків Ю.С.