№ провадження 1-в/606/2/25
Справа № 606/969/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Тернопільського районного сектору №5 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля подання Тернопільського районного сектору №5 філії Державної установи "Центр Пробації" в Тернопільській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 30.05.2024 Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 197-1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Представник Тернопільського районного сектору №5 звернулась до суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання. Подання мотивоване тим, що 12.07.2024 засудженому ОСОБА_6 роз`яснено порядок та умови відбування покарання, обов`язки покладені на нього судом та наслідки у разі ухилення від відбування покарання, винесено постанову про встановлення днів явок на реєстрацію.
20.08.2024 ОСОБА_7 не з`явився на реєстрацію та не повідомив причину неявки. 21.08.2024 засуджений у своєму поясненні зазначив, що забув, однак надалі зобов`язується виконувати обов`язки, які поклав на нього суд. Засудженому було роз`яснено, що у разі подальшого не виконання обов`язків покладених на нього судом або систематичного вчинення правопорушення, уповноваженим органом з питань пробації буде направлено до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
21.08.2024 засудженому винесено письмове попередження.
01.10.2024 ОСОБА_7 знову не з`явився на реєстрацію. 02.10.2024 засуджений з`явився та у своєму поясненні зазначив, що забув. Засудженому винесено застереження у виді письмового попередження.
17.12.2024 ОСОБА_5 знову не з`явився на реєстрацію. 18.12.2024 засуджений прибував до органу пробації та у своїх поясненнях зазначив, що перебував на роботі та не мав можливості прийти на реєстрацію.
Таким чином, засуджений належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, неодноразово не з`являючись на реєстрацію до Тернопільського районного сектору №5.
У судовому засіданні представник Тернопільського районного сектору №5 подання підтримала та просила суд його задовольнити виходячи із підстав наведених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що у задоволенні подання слід відмовити.
Засуджений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні подання, обіцяв надалі обов`язки не порушувати.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали особової справи № 18/ЗВП/2024р., враховуючи думку прокурора та представника органу пробації, суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджено 30.05.2024 Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 197-1 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, серед яких періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
05.07.2024 ОСОБА_5 був поставлений на облік в Тернопільський районний сектор №5 та 12.07.2024 ознайомлений з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановлено дні явки на реєстрацію.
Згідно відповіді ВП №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 у період з 30.05.2024 до адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно п. 8 ч. 1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд вирішує питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Як зазначалось вище, засуджений ОСОБА_5 дійсно декілька разів не з`являвся на реєстрацію до Тернопільського районного сектору №5. Проте, як вбачається з листка реєстрації, надалі ОСОБА_5 добровільно з`явився до уповноваженого органу пробації та надавав пояснення з приводу пропуску ним реєстрації.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Сам факт невиконання обов`язків, покладених на ОСОБА_5 вироком суду, а саме його неявка на реєстрацію для відповідної відмітки, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання, оскільки не носить систематичний характер.
Аналізуючи суть і причини невиконання обов`язків, покладених на засудженого ОСОБА_5 вироком суду, з урахуванням встановлених при розгляді клопотання обставин, характеристики особи засудженого та його ставлення до виконання обов`язків, суд вважає, що викладені в клопотанні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, а в матеріалах особової справи відсутні достатні дані, які б безумовно свідчили про небажання засудженого ОСОБА_5 ставати на шлях виправлення, а тому скасування звільнення останнього від відбування покарання є передчасним, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 164-166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Тернопільського районного сектору №5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 21.01.2025.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Теребовлянський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124565210 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком |
Кримінальне
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Мельник А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні