Рішення

від 21.01.2025 по справі 757/25386/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25386/24-ц

пр. № 2-6647/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, у якому просили визнати за кожною з них право власності на 1/24 частку у праві на власність на житловий будинок АДРЕСА_1 /а. с. 32-35/.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що при реєстрації права власності на нерухоме майно реєстратором зазначено, що ОСОБА_4 належить 1/2 частини спірного будинку і ОСОБА_5 належить 1/2 частина спірного будинку, а не 1/2 від 37/100. Таким чином зазначені частки не є частинами, які належали спадкодавцю і не є спірними, а відмова нотаріуса лише формально пов`язана з некоректним визначенням часток при реєстрації договорів купівлі-продажу співвласника спадкодавця. Така помилка може бути усунута після отримання спадщини позивачками за рішенням суду та зміни поштової адреси на свою частину при подальшій реєстрації в БТХ.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, а третя особа - пояснень на позов.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

04 червня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 07 червня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

14 червня 2024 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 23 липня 2024 року позивачі подали позовну заяву, підписано особисто ними /а. с. 27-28, 32-37/.

14 серпня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду у загальному позовному провадженні /а. с. 39-40/.

26 вересня 2024 року ухвалою судді у справі витребувано у Шостій київській державній нотаріальній конторі матеріали спадкової справи № 135/2021, відкрито після смерті ОСОБА_6 , закрито підготовче провадження і призначено до розгляду по суті /а. с. 47-48/.

24 грудня 2024 року представник позивачів подала клопотання про розгляд справи у відсутність сторони на підставі наданих доказів, не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача і третьої особи.

31 грудня 2024 року до суду подано копії матеріалів спадкової справи № 135/2021 щодо майна ОСОБА_6 на виконання ухвали суду від 26 вересня 2024 року, і вказано клопотання про розгляд справи у відсутність представника Контори, у зв`язку із їхньою великою завантаженістю.

Позивачі, їхній представник у судове засідання не з`явилися, враховуючи завчасно подану заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Представник відповідача у судове засідання, про час, дату і місце призначення якого повідомлений належним чином, не з`явився, заяви по суті або з процесуальних питань не надходили до суду.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, враховуючи завчасно подану заяву про розгляд справи у їхню відсутність, зазначену при поданні копій матеріалів спадкової справи.

Згідно з частиною першою ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною восьмою ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою ОСОБА_1 [доньки померлого ОСОБА_6 ] Шостою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 135/2021 до майна померлого ОСОБА_6 /а. с. 5/.

28 травня 2021 року до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини подала донька померлого ОСОБА_2 , а 06 липня 2021 року - його дружина - ОСОБА_3

09 березня 2023 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Пінчук Л. І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, вмотивована тим, що встановлено суперечливу інформацію між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме: право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав не за спадкодавцем, а за іншою особою /а. с. 6/.

Відповідно до інформації довідки ПБ-2021 №1488, наданої Комунальним підприємством київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 вересня 2021 року, згідно з даними реєстрових книг Бюро 1/8 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шостою київською державною нотаріальною конторою 20 лютого 2007 року за р. № Зс-117. Дата проведення реєстрації в Бюро - 17 квітня 2007 року за реєстровим № 10845 /а. с. 9/.

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 325218587 та № 325219463 від 09 березня 2023 року в ДРРП за померлим ОСОБА_6 відсутні зареєстровані права власності, а також встановлено реєстрацію права власності на вище вказаний житловий будинок за іншими особами /а. с. 7-8/.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2018 року у справі № 757/45458, що набрало законної сили 25 червня 2019 року, задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про поділ майна: виділено у власність ОСОБА_7 в натурі 37/100 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння (інвентарну одиницю), зокрема: приміщення будинку: 1-1 коридор 3,9 кв м, 4-1 - коридор 5.9 кв м 1-2 - кухня -3,6 кв м, 1-3 - житлова -11,2 кв м, 1-4 - житлова - 15, 9 кв м, 1-5 - житлова - 9,9 кв м, 4-2 житлова - 8.7 кв м, усього загальною площею - 59,1 кв м, житловою площею - 45,7 кв м та господарські будівлі: літ. «В» - сарай, літ. «Е» - сарай. Схема планувального рішення виділу у натурі 37/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 зазначена у додатку №5 до висновку експертів Київської незалежної судово-експертної установи № 2162 від 17 березня 2017 року; виділено у власність ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 в натурі 63/100 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: приміщення будинку: 2-1 - коридор - 6,0 кв м, 2-2 - ванна кімната - 2,8 кв м, 2-3 - кухня 5,3 кв м, 2-4 - житлова - 9,7 кв м, 2-5 - житлова - 10,5 кв м, 2.6 - житлова 14,3 кв м, 3-1 коридор - 7,1 кв м, 3-2 коридор - 2,8 кв м, 3-4 коридор - 7,9 кв м, 3-3 житлова - 8,0 кв м, 3-5 житлова - 16,7 кв м, 3-6 кухня - 5,5 кв м, 3-7 ванна кімната - 2,7 кв м, а усього загальною площею 100,5 кв м, житловою площею 59,2 кв м та господарські будівлі: літня кухня літ. - «Б», літ. «Т» - Сарай і погріб, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - вбиральня. Схема планувального рішення виділу у натурі часток житлового будинку АДРЕСА_1 зазначена у додатку № 5 до висновку експертів Київської незалежної судово-експертної установи № 2162 від 17 березня 2017 року; припинено право спільної часткової власності ОСОБА_7 на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1691 га (1691 кв м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для доступу та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно з варіантом № 3 (додаток № 4) висновку експертів Київської незалежної судово-експертної установи № 2162 від 17 березня 2017 року; виділено ОСОБА_7 для доступу та обслуговування частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарських будівель і споруд у користування 37/100 частин земельної ділянки загальною площею 0,0626 га (626 кв м), яка обмежена лініями розподілу /а. с. 13-15/.

Договором купівлі-продажу житлового будинку від 17 березня 2020 року №232 ОСОБА_7 продала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою 37/100 частину у рівних частинах кожному 1/2 від 37/100. Дата державної реєстрації 17 березня 2020 року /а. с. 8/.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

За частиною першою ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не встановлено судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст. 1216-1218 ЦК України).

Відповідно до Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 березня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А. П., належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 , і ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 березня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А. П., належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 /а. с. 8/.

Таким чином відповідно до реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і є тими співвласниками спірного будинку, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Однак при реєстрації права власності реєстратором зазначено, що ОСОБА_4 належить 1/2 частини спірного будинку і ОСОБА_5 належить 1/2 частина спірного будинку, а не 1/2 від 37/100. Таким чином зазначені частки не є частинами, які належали спадкодавцю і не є спірними, а відмова нотаріуса лише формально пов`язана з некоректним визначенням часток при реєстрації договорів купівлі-продажу співвласника спадкодавця. Така помилка може бути усунута після отримання спадщини позивачками за рішенням суду та зміни поштової адреси на свою частину при подальшій реєстрації в БТХ.

За частиною п`ятою ст. 1268 ЦК України позивачі є власницями майна з часу відкриття спадщини. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва перешкоджає реалізації права власності та надає право відповідачу претендувати на спірне нерухоме майно.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16, 328, 392, 1216-1218, 1268 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/24 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на 1/24 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 08 серпня 2006 року, АДРЕСА_4 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на 1/24 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова