Постанова від 03.11.2010 по справі 58/148-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Спра ва № 58/148-10

Колегія суддів у скл аді:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя П лужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В .

за участю представників с торін:

позивача - не з'явився

1- го відповідача - не з'явивс я

2-го відповідача - не з'явивс я

3-го відповідача - Барбул П.О.

4-го відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 3301Х/3-7) на рішення господарсь кого суду Харківської област і від 09.09.10 р. у справі № 58/148-10

за позовом ТОВ "Автосер віс-Т", с. Радгоспне

до 1) Корпорації "Співдр ужність Комп", с. Комунар

2) ТОВ "Інтер-Авто", с. Тернов а

3) ВАТ "Сведбанк", м. Київ

4) ТОВ "Кременчуцький авто складальний завод", м. Кременч ук

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору - приватний нотарі ус Київського міського нотар іального округу Сікуцький О.А., м. Київ

про визнання напису та ким, що не підлягає виконанню

встановила:

У червні 2010 р. позивач з вернувся до господарського с уду з позовною заявою про виз нання недійсним виконавчого напису нотаріусу, вчиненого 02.06.2009 р. приватним нотаріусом К иївського міського нотаріал ьного округу Сікуцьким О.А. за № 657. Свої позовні вимоги о бґрунтовує тим, що він є позич альником за кредитним догово ром № 66/59766- КЛ від 5.12.2007 р. укладеним з третім відповідачем, вищез азначений виконавчий напис б ув вчинений з порушенням вим ог чинного законодавства і м ає бути визнаний таким, що не п ідлягає виконанню.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 09.09.2010 р. по справі № 58/148-10 (суддя При сяжнюк О.О.) в позові відмовлен о повністю, скасовані заходи по забезпеченню позову шлях ом зупинення стягнення на пі дставі виконавчого документ у, яким є виконавчий напис № 657 в ід 02.06.09 р., вчиненого приватним нотаріусом Сікуцьким О.А. , застосовані на підставі ухв али господарського суду Харк івської області у справі 58/148-10 в ід 02 липня 2010 року.

Рішення мотивоване тим, що позивач є позичальником за к редитним договором № 66/59766-КЛ ві д 5.12.2007 р., підставою для вчиненн я виконавчого напису стало п орушення позичальником - ТО В «Інтер-Авто»зобов' язань з а кредитним договором № 65/59766-КЛ від 5.12.2007 р.,тобто за іншим креди тним договором, заборгованіс ть позивача погашена повніст ю, виконавчий напис вчинено у відповідності до вимог чинн ого законодавства на підстав і поданих Банком документів, що підтверджують безспірніс ть заборгованості позичальн ика .

Позивач з рішенням господа рського суду не погоджується , вважає його прийнятим з пор ушенням норм матеріального т а процесуального права, нада в апеляційну скаргу, в якій пр осить рішення скасувати та п рийняти нове рішення про виз нання виконавчого напису при ватного нотаріусу Київськог о міського нотаріального окр угу Сікуцького О.А. за № 657, в чиненого 02.06.2009 р. таким, що не під лягає виконанню.

У апеляційній скарзі позив ач зазначив, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого н апису, порушені вимоги ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»стосовно в имоги щодо безспірності забо ргованості, а саме: розрахуно к розміру заборгованості за основним боргом, а також розр ахунок розміру пені та відсо тків за користування кредито м відповідачем 3 було зроблен о самостійно. Виконавчий нап ис не відповідає вимогам ст. 89 вищезазначеного закону та п . 287 Інструкції про порядок вчи нення нотаріальних дій нотар іусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиці ї України від 03.03.2004 р. № 20/5, тобто п орушений порядок вчинення но таріусом виконавчого напису . Крім того, 1 відповідач, який є майновим поручителем, 2, 4 відп овідачі, які є позичальникам и за кредитним договором, сво єю бездіяльністю сприяли вчи ненню противоправного викон авчого напису.

Третій відповідач з обстав инами, викладеними у апеляці йній скарзі не погоджується, вважає рішення законним та о бґрунтованим, прийнятим відп овідно до норм чинного закон одавства, надав відзив на апе ляційну скаргу, в якому проси ть рішення залишити без змін , а апеляційну скаргу без задо волення.

У відзиві на апеляційну ска ргу 3- відповідач зазначив, що виконавчий напис вчинено у в ідповідності до вимог чинног о законодавства на підставі поданих Банком документів, щ о підтверджують безспірніст ь заборгованості позичальни ка. У вчиненому виконавчому н аписі містяться всі необхід ні відомості як виконавчого документу. Банком правомірно обрано звернення стягнення на рухоме майно шляхом вчине ння виконавчого напису нотар іусу як способу захисту свої х прав. Крім того, діючим закон одавством не передбачено обо в' язкового узгодження сум з аборгованості між Банком та постачальником для вчинення нотаріусом виконавчого напи су.

Представники позивача, пер шого, другого, четвертого від повідача та представник тре тьої особи у призначене судо ве засідання не з' явилися, х оча були належним чином пові домлені про час та місце розг ляду апеляційної скарги, не з ' явлення представників сто рін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно ро зглянувши справу, перевіривш и законність та обґрунтовані сть рішення суду встановила , 03.04.2008 р. між Відкритим акціонер ним товариством "Сведбанк", пр авонаступником якого є Публі чне акціонерне товариство «С ведбанк»(надалі - заставоде ржатель) та Корпорацією "АИС" ( правонаступником якого є Кор порація "Співдружність КОМП" , надалі - заставодавець) в за безпечення виконання зобов' язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосерві с-Т" (позичальник 1), Товариства з обмежною відповідальністю "Інтер-авто" (позичальник 2), Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Кременчуцький авто складальний завод" (позичаль ник 3) укладено договір застав и (надалі - Договір застави), посвідчений приватним нотар іусом Київського міського но таріального округу Каплун ом Ю.В. за номером 11983.

Пунктом 3 Договору застави передбачено, що на забезпече ння виконання зобов' язань п озичальником 1 по кредитному договору № 66/59766-КЛ від 05.12.2007 р., поз ичальником 2 по кредитному до говору № 65/59765-КЛ від 05.12.2007 р., позича льником 3 по кредитному догов ору № 54/07 від 05.12.2007 р., заставодавец ь передає в заставу належні й ому на праві власності основ ні засоби, балансовою вартіс тю 771 845,12 грн. станом на 03.04.2008 р., по в идам та в кількості, наведени х в переліку, що є додатком до цього договору та його невід 'ємною частиною. Право власно сті заставодавця на предмет застави підтверджується вип искою з балансового рахунку станом на 03.04.2008 р. Заставодавець свідчить, що предмет застави знаходиться за адресою: м. Кре менчук, вул. Салганна, 14-А, який належить останньому на праві власності. Сторони оцінили п редмет застави в 837 735,22 грн. (п. 7 До говору застави).

02.06.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріа льного округу Сікуцьким О.А . відповідно до ст. 87 Закону У країни "Про нотаріат" та п. 1 Пер еліку документів, за якими ст ягнення заборгованості пров адиться у безспірному порядк у на підставі виконавчих нап исів нотаріусів, затверджено го постановою Кабінету Мініс трів від 29.06.1999 № 1172, було вчинено в иконавчий напис № 657, відповід но до якого запропоновано зв ернути стягнення на основні засоби згідно з переліком (до даток до Договору застави), що знаходяться за адресою: Полт авська область, м. Кременчук, в ул. Салганна, 14-А та належить на праві власності першому від повідачу, який є майновим пор учителем позичальника - ТОВ «Інтер - Авто»за кредитним до говором № 65/59765-КЛ від 05.12.2007 р

Отже, зазначена виконавча напис немає відношення до по зивача та не порушує його пра в.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернен ня стягнення на заставлене м айно здійснюється за рішення м суду або третейського суду , на підставі виконавчого нап ису нотаріуса, якщо інше не п ередбачене законом або догов ором застави.

Статтею 87 Закону України "Пр о нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотарі альних дій нотаріусами Украї ни (надалі - Інструкція) пере дбачено, що для стягнення гро шових сум або витребування в ід боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за яким и стягнення заборгованості п ровадиться у безспірному пор ядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабі нетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотарі ус вчиняє виконавчі написи, я кщо подані документи підтвер джують безспірність заборго ваності або іншої відповідал ьності боржника перед стягув ачем та за умови, що з дня вини кнення права вимоги минуло н е більше трьох років, а у відно синах між підприємствами, ус тановами та організаціями - н е більше одного року.

Суд першої інстанції зроби в правомірний висновок, що но таріус при вчиненні виконавч ого напису про звернення стя гнення на предмет застави не перевіряє безспірність забо ргованості, не встановлює пр ава та обов' язки учасників правовідносин, а лише переві ряє наявність документів, за якими стягнення заборговано сті провадиться у безспірном у порядку.

Суд першої інстанції обґру нтовано встановив, що при зве рненні до нотаріуса із заяво ю про вчинення виконавчого н апису за вих. № 493 від 22.05.2009 р. треті м відповідачем, у підтвердже ння безспірності заборгован ості боржника - ТОВ «Інтер-Авт о»та підтвердження факту про строчення виконання зобов'яз ання, нотаріусу надані насту пні документи: розрахунок за боргованості ТОВ «Інтер-Авто »станом на 22.05.2009 р.; виписка за в алютним рахунком ТОВ «Інтер- Авто»; виписка за гривневим р ахунком ТОВ «Інтер-Авто».

Суд першої інстанції прийн яв в якості належного та допу стимого доказу існування заб оргованості зазначені докум енти, оскільки, для вчинення в иконавчого напису на договор і застави та звернення стягн ення на предмет застави діюч им законодавством України не передбачена необхідність ви знання боржником, або його по ручителем, або будь-ким іншим своєї заборгованості, випис ка третього відповідача за р ахунками боржника, що відкри ті для обліку розрахунків за кредитним договором за весь період існування кредитного зобов' язання, яка надана пр иватному нотаріусу.

Суд першої інстанції обґру нтовано встановив, що посила ння позивача про порушення в имог п. 287 Інструкції про поряд ок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо ві дсутності на виконавчому нап исі обов' язкової інформаці ї, є безпідставними.

Відповідно до ст. 89 Закону Ук раїни "Про нотаріат" у виконав чому написі повинні зазначат ися: дата (рік, місяць, число) йо го вчинення напис; найменува ння, посада, прізвище, ім'я, по б атькові нотаріуса, який вчин ив виконавчий напис та адрес а стягувача; найменування, ад реса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для гр омадян), номери рахунків в уст ановах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадит ься стягнення; суми, що підляг ають стягненню, або предмети , які підлягають витребуванн ю, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягне ння; розмір плати, сума держав ного мита, сплачуваного стяг увачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, з а яким виконавчий напис заре єстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печа ткою нотаріуса.

Згідно зі ст. 89 Закону Україн и "Про нотаріат" та п. 287 Інструк ції про порядок вчинення нот аріальних дій нотаріусами Ук раїни виконавчий напис повин ен містити, зокрема, строк за я кий провадиться стягнення.

Статтею 19 Закону України "Пр о виконавче провадження" у ви конавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва докум ента, дата видачі та найменув ання органу, посадової особи , що видали документ; 2) дата і но мер рішення, за яким видано ви конавчий документ; 3) найменув ання (для юридичних осіб) або і м'я (прізвище, ім'я та по батько ві за його наявності для фізи чних осіб) стягувача і боржни ка, їх місцезнаходження (для ю ридичних осіб) або місце прож ивання чи перебування (для фі зичних осіб), ідентифікаційн ий код суб'єкта господарсько ї діяльності стягувача та бо ржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуаль ний ідентифікаційний номер с тягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони від омі суду чи іншому органу, що в идав виконавчий документ, як і ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти п римусовому виконанню, такі я к дата і місце народження бор жника та його місце роботи (дл я фізичних осіб), місцезнаход ження майна боржника тощо; 4) р езолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності ріше нням; 6) строк пред'явлення вик онавчого документа до викона ння. Виконавчий документ має бути підписаний уповноважен ою посадовою особою і скріпл ений печаткою. Законом можут ь бути встановлені також інш і додаткові вимоги до викона вчих документів.

Отже, вимоги, які закріплені в положеннях ст. 89 Закону Укра їни "Про нотаріат", п. 287 Інструк ції, на які посилається позив ач, - є іншими додатковими ви могами до виконавчого докуме нту, наявність чи відсутніст ь цих додаткових вимог не ста виться в залежність до чинно сті виконавчого документу та /або умов для відкриття викон авчого провадження.

Суд першої інстанції обґру нтовано встановив, що викона вчий напис вчинено з додержа нням вимог законодавства та умов передбачених Договором та правомірно відмовив у зад оволенні позову .

Суд першої інстанції право мірно не взяв до уваги твердж ення позивача, що законодавс твом України не передбачено звернення стягнення на заста влене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напи су, оскільки таке звернення м оже бути вчинено лише на підс таві рішення суду.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, но таріус здійснює захист цивіл ьних прав шляхом вчинення ви конавчого напису на борговом у документі у випадках і в пор ядку, встановлених законом.

Статтею 572 ЦК України встано влено, що в силу застави креди тор (заставодержатель) має пр аво у разі невиконання боржн иком (заставодавцем) зобов'яз ання, забезпеченого заставою , одержати задоволення за рах унок заставленого майна пере важно перед іншими кредитора ми цього боржника, якщо інше н е встановлено законом (право застави).

Крім того, в положеннях Зако ну України "Про заставу" від 02.10 .1992 р. № 2654-XI, які є спеціальними но рмами, що регулюють відносин и сторін, які виникли з привод у застави, зокрема в статті 1 З акону України "Про заставу" за значено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, як що інше не встановлено закон ом. В силу застави кредитор (за ставодержатель) має право в р азі невиконання боржником (з аставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одерж ати задоволення з вартості з аставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За става виникає на підставі до говору, закону або рішення су ду.

Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України зве рнення стягнення на предмет застави здійснюється за ріше нням суду, якщо інше не встано влено договором або законом.

Вищеназвана норма ЦК Украї ни кореспондується із ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", в ідповідно до якої звернення стягнення на заставлене майн о здійснюється за рішенням с уду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не перед бачене законом або договором застави.

Пунктом 15 Договору застави передбачено, що звернення ст ягнення на предмет застави м оже відбуватись будь-яким із способів на вибір заставоде ржателя, зокрема, шляхом безп осереднього звернення заста водержателя до нотаріуса для вчинення виконавчого напису .

В пункті 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України д о загальних засад цивільного законодавства віднесено сво боду договору.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України пер едбачено, що сторони в догово рі можуть відступити від пол ожень актів цивільного закон одавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вказа но про це, а також у разі, якщо о бов'язковість для сторін пол ожень актів цивільного закон одавства випливає з їх зміст у або із суті відносин між сто ронами.

В ст. 627 ЦК України закріплено що, відповідно до статті 6 цьо го Кодексу сторони є вільним и в укладенні договору, вибор і контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Суд першої інстанції право мірно встановив, що сторони у Договорі застави добровільн о погодили, що звернення стяг нення на предмет застави зді йснюється на підставі викона вчого напису нотаріуса, що не суперечить чинному законода вству та відповідає принципу диспозитивності.

Поряд з цим, Закон України "П ро забезпечення вимог кредит ора та реєстрацію обтяжень" в ід 18.11.2003 № 1255- IV, на який посилаєтьс я позивач в обґрунтування св оїх позовних вимог, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, вст ановлених з метою забезпечен ня виконання зобов'язань, а та кож правовий режим виникненн я, оприлюднення та реалізаці ї інших прав юридичних і фізи чних осіб стосовно рухомого майна.

Статтею 21 Закону України "Пр о забезпечення вимог кредито рів та реєстрацію обтяжень" п ередбачені види забезпечува льних обтяжень належать: 1) зас тава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільно го кодексу України, що виника є на підставі договору; 2) прав о застави рухомого майна згі дно з статтею 694 Цивільного ко дексу України; 3) право притрим ання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільно го кодексу України; 4) інші обт яження рухомого майна, які кв аліфікуються як забезпечува льні. Зміст окремих видів заб езпечувальних обтяжень вста новлюється законом та/або до говором.

В статті 24 Закону України "Пр о забезпечення вимог кредито рів та реєстрацію обтяжень" з азначено, що звернення стягн ення на предмет забезпечувал ьного обтяження здійснюєтьс я на підставі рішення суду в п орядку, встановленому законо м, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону Ук раїни "Про забезпечення вимо г кредиторів та реєстрацію о бтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати оди н із таких позасудових спосо бів звернення стягнення на п редмет забезпечувального об тяження: 1) передача рухомого м айна, що є предметом забезпеч увального обтяження, у власн ість обтяжувача в рахунок ви конання забезпеченого обтяж енням зобов'язання в порядку , встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяженн я шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особ ою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжу вачу права задоволення забез печеної обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпе чувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ об тяжувачу відповідної грошов ої суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі , якщо предметом забезпечува льного обтяження є гроші або цінні папери.

Суд першої інстанції право мірно зазначив, що положення Закону України "Про забезпеч ення вимог кредиторів та реє страцію обтяжень" регулюють загальні умови звернення стя гнення на предмет забезпечув ального обтяження, до яких, кр ім застави, належать також й і нші обтяження. Поряд з цим, нор ми Закону України "Про застав у" є спеціальними нормами щод о норм Закону України "Про заб езпечення вимог кредиторів т а реєстрацію обтяжень" у част ині звернення стягнення на п редмет застави.

Отже, звернення стягнення н а заставлене майно на підста ві виконавчого напису відпо відає положенням чинного зак онодавства стосовно позасуд ових способів врегулювання с порів, здійснення особою сво го права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших з асобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, за хист прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюю ть заборгованість у випадках і в порядку, встановлених зак оном.

Можливість використання с уб' єктами правовідносин по засудового врегулювання спо рів може бути додатковим зас обом правового захисту, який держава надає учасника певн их правовідносин, що не супер ечить принципу здійснення пр авосуддя виключно судом. Вих одячи з необхідності підвище ння рівня правового захисту, держава може стимулювати ви рішення правових спорів у ме жах позасудових процедур. Пр и цьому, їх використання є пра вом, а не обов' язком особи, я ка потребує такого захисту.

Згідно ст. 50 Закону України "П ро нотаріат" нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нот аріальний акт оскаржуються д о суду. Право на оскарження но таріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального а кта має особа, прав та інтерес ів якої стосуються такі дії ч и акти.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач є позичальни ком за Кредитним договором № 66/59766-КЛ від 05.12.2007 р., укладеним з тр етім відповідачем.

Підставою для вчинення вик онавчого напису стало поруше ння Позичальником - ТОВ «ІНТ ЕР-АВТО»зобов'язань за Креди тним договором № 65/59766-КЛ від 05.12.2007 р., про що зазначено в Заяві пр о вчинення виконавчого напис у, вих. № 493 від 22.05.2009 р. та у оспорюв аному виконавчому написі. То бто, виконавчий напис № 657 вчин ено для стягнення заборгован ості за іншим кредитним дого вором, позичальником за яким є третя особа.

Заборгованість позивача п еред третім відповідачем за Кредитним договором № 66/59766-КЛ в ід 05.12.2007 р. погашено повністю та позивач не є Заставодавцем з а вищевказаним Договором зас тави.

Суд першої інстанції обґру нтовано встановив, що вчинен ня та виконання виконавчого напису жодним чином не поруш ує права Позивача, що виконав чий напис приватного нотаріу са Київського міського нотар іального округу № 657 від 02.06.2009 р. в чинений відповідно до вимог чинного законодавства, та пр авомірно відмовив у задоволе нні позову.

Суд першої інстанції право мірно, відповідно до ст. 68 ГПК України дійшов до висновку п ро скасування заходів забез печення позову шляхом зупине ння стягнення на підставі ви конавчого документу, яким є в иконавчий напис № 657 від 02.06.09 р., в чиненого приватним нотаріус ом Сікуцьким О.А., застосо вані на підставі ухвали госп одарського суду Харківської області у справі № 58/148-10 від 02 ли пня 2010 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини на які в она посилається, як на підста ву своїх вимог та заперечень , що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки вик ладені в рішенні господарськ ого суду відповідають нормам матеріального та процесуаль ного права та фактичним обст авинам справи, а мотиви позив ача не можуть бути підставою для його скасування, керуючи сь Законом України «Про нота ріат, Законом України «Про за ставу», ст.ст. 3, 6, 18, 20, 572, 627 ЦК Україн и , ст.ст. 101-105 ГПК України

постановила:

Рішення господарсько го суду Харківської області від 09.09.2010 р. по справі № 58/148-10 залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 03.11.2010 р.