Постанова

від 08.11.2010 по справі 21/147-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙ НИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 21/147-10

Колегія суд дів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя П лужник О.В.

при секретарі К азаковій О.В.

за участю представників ст орін:

позивача - Чеглов С.М.

відповідача - Летючий В.П.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 3203Х/3-7) на рішення господарсь кого суду Харківської област і від 06.09.10 року по справ і № 21/147-10

за позовом -ТОВ "Парите т-Агро", м. Харків

до - ТОВ "Антік-Агро", м. Харків

про стягнення 24134,52 грн., -

встановила:

В липні 2010 року - позив ач ТОВ "Паритет-Агро", м. Харків , звернувся до господарськог о суду Харківської області з позовною заявою в якій проси в суд стягнути з відповідача ТОВ "Антік-Агро", м. Харків 14 000,0 г рн. штрафу, 3%річних в сумі 34,52 грн ., пеню в сумі 2100,0грн., юридичні п ослуги в сумі 8000,0грн., та судові витрати, посилаючись на укла дення між сторонами договору поставки №2604-М від 26.04.2010 р., здійсн ення попередньої оплати по д оговору, по платіжному доруч енню №3423 від 26.04.2010р. в сумі 420 000,0грн. на підставі п.3.3. договору, та ча сткове виконання відповідач ем своїх обов'язків щодо пост авки товару по видатковій на кладній №РН-0000091 від 28.04.2010р. на сум у178353,0 грн.

Відповідач за вх.№18203 від 02.09.20 10 р. надав відзив на позовну за яву в якому заперечує проти з аявлених позовних вимог, з по силанням на те, що позивачем б ули перераховані кошти, згід но платіжного доручення від 26.04.2010р. в сумі 420000,00 грн., про те вказ ані кошти були перераховані не на виконання договору №2604-М від 26.04.2010р., а на підставі рахунк у-фактури №СФ-0000071 від 26.04.2010р., що пі дтверджує випискою з банку з а особовим рахунком №2600106162347/ІІА Н ВІД 26.04.2010р.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 06.09.10 року по справі № 21/147-10 (суддя П елипенко Н.М.) позовні вимоги з адоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь поз ивача - 3% річних в сумі 34,52грн., ви трати по сплаті державного м ита в сумі 0,34грн., витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу 0,33грн. Відмовлено в задоволен ні позовних вимог в сумі 24100,00 гр н.

Позивач з рішенням г осподарського суду першої ін станції не погоджується, под ав апеляційну скаргу в якій п росить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов зад овольнити в повному обсязі, п осилаючись на порушення судо м норм матеріального та проц есуального права.

В обґрунтування своєї ск арги відповідач посилається на те, що судом першої інстанц ії з посиланням на статтю 44 ГП К України було встановлено, щ о з матеріалів справи вбачає ться, що між ТОВ «Паритет-агро »та фізичною особою-підприєм цем ОСОБА_1 укладено догов ір про надання юридичних пос луг № 0705-ю від 07.05.2010 року. « Згідно договору фізична особ а-підприємець ОСОБА_2 зобов'язалась вести консуль тативну претензійно-позовну роботу до ТОВ «Антік-Агро»та представляти інтереси ТОВ « Паритет-агро»в господарсько му суді Харківської області, але жодного разу в судове зас ідання ФО-П ОСОБА_2 не з'яви лась. До матеріалів справи не надано доказів, що ОСОБА_2 є адвокатом». Такий висно вок суду, на думку позивача, є неправомірним та помилковим .

Так, 06.09.2010 року за вх. № 18345 та в х. № 18344 позивачем було подано д о суду уточнення заявлених п озовних вимог та пояснення в частині стягнення з відпові дача прямих матеріальних зби тків, а не судових витрат, пов' язаних з оплатою послуг адво ката, у розмірі 8000,00 грн. Подані п озивачем документи судом пер шої інстанції не вивчались т а належним чином не були досл іджені.

Пунктом 1.1. договору про н адання юридичних послуг № 07-05-Ю 07.05.2010 року передбачено, що вико навець приймає на себе зобов 'язання надавати юридичну до помогу в обсязі та на умовах, п ередбачених цим Договором.

Згідно підпункту а) п ункту 2.1 договору виконавець ( ФО-П ОСОБА_2) бере на себе ви конання правової роботи, а са ме зобов*язується надати юри дичну допомогу при стягненні замовником заборгованості у розмірі 241 647,00 грн. за Договором поставки № 2604-М від 26.04.2010 року з ТО В «Антік-Агро».

Керуючись підпункто м є) пункту 2.1 цього ж договору в иконавець зобов'язаний за до рученням замовника, представ ляти інтереси замовника як у господарському суді Харківс ької області, так і в апеляцій ному й у Вищому господарсько му суді у справі по стягненню Замовником саме заборговано сті з боржника ТОВ «Антік-Агр о».

Таким чином, з умов до говору вбачається, що викона вець зобов'язаний був викона ти роботу по стягненню замов ником заборгованості саме у розмірі 241647,00 грн., що й виконавц ем було зроблено.

Правова робота у повн ому обсязі по стягненню забо ргованості у розмірі 241647,00 грн. б ула виконана виконавцем саме до подачі позову до господар ського суду. Адже, замовник (ТО В «Паритет-агро») розрахував ся з виконавцем за вже стягну тий з Відповідача (ТОВ «Антік -агро») БОРГ у розмірі 241647,00 грн.

Договір між сторона ми було виконано та він перес тав діяти.

Згідно частини 2 статті 224 Г К України під збитками розум іються витрати, зроблені упр авленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уп равнена сторона одержала б у разі належного виконання зо бов'язання або додержання пр авил здійснення господарськ ої діяльності другою стороно ю.

Частиною 1 статті 225 ГК Укр аїни передбачено, що до склад у збитків, що підлягають відш кодуванню особою, яка допуст ила господарське правопоруш ення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, спл ачені іншим суб'єктам, вартіс ть додаткових робіт, додатко во витрачених матеріалів тощ о), понесені стороною, яка зазн ала збитків внаслідок поруше ння зобов'язання другою стор оною.

Таким чином, додаткові витрати понесені «ЗАМОВНИКО М»(ТОВ «Паритет-агро») на опла ту додаткових робіт, а саме на отримання юридичних послуг по стягненню заборгованості у розмірі 241 647,00 грн. є прямими ма теріальними збитками, а не су довими витратами, які були по несені позивачем додатково щ е до подачі позовної заяви до суду.

Судом першої інстанції р озглянута справа не про стяг нення заборгованості, яка вж е була погашена відповідачем , а про нараховані згідно Дого вору поставки товару № 2604-М від 26.04.2010 року штрафні санкції на с уму 16 134,52 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять чотири гривні 52 коп.), нарахування та пред'явле ння яких, як відповідачу, так і суду, здійснювалось іншою ос обою, а саме представником по справі за довіреністю Чегло вим С.М. Оплата ТОВ «Паритет-аг ро»послуг представника Чегл ова С.М. буде здійснюватись пі сля закінчення розгляду спра ви у суді.

Згідно статті 44 ГПК Украї ни судові витрати вважаються судовими, якщо вони пов'язані з оплатою послуг адвоката за подачу позову до суду, предст авництвом інтересів сторін у суді та інших витрат, пов'язан их з розглядом справи у суді.

Тому, на думку позивача, с уд першої інстанції у своєму рішенні помилково та безпід ставно посилається на статтю 44 ГПК України, яка говорить ли ше про судові витрати. В той ча с, як позивач просив суд відшк одувати саме прямі матеріаль ні збитки, порядок стягнення яких передбачений статтями 224 та 225 Господарського кодексу України.

Як зазначає позивач у сво їй скарзі, судом першої інста нції було встановлено, що пра вовідносини сторін щодо пере дачі товару здійснювались на підставі рахунку-фактури № 000 0071 від 26.04.2010 року, видаткової нак ладної № РН-0000091 від 28.04.2010 року, які не містять посилання на Дого вір № 2604-М від 26.04.2010р., як на підста ву передачі товару. Що за таки х обставин, умови зазначеног о договору не можуть поширюв атись на спірні правовідноси ни сторін, що зокрема підтвер джується листуванням сторін , а саме лист № 29/04 від 29.04.2010 року на повернення зайво сплачених грошових коштів в сумі 241 647,00 грн . та вимога № 11/05 від 11.05.2010 року.

На думку позивача судом п ершої інстанції не вірно вик ладені доводи, які свідчать п ро правовідносини сторін щод о передачі товару, які здійсн ювались на підставі первинни х бухгалтерських документів , які не містять посилання на Д оговір № 2604-М від 26.04.2010р., що й приз вело до винесення незаконног о рішення по справі.

По-перше, у рішенні суду № 2 1/147-10 від 06.09.2010 року суд не запереч ував той факт, що між позиваче м та відповідачем було уклад ено договір доставки № 2604-М від 26.04.2010 року.

По-друге, у рішенні су ду № 21/147-10 від 06.09.2010 року не згадуєт ься про довідку за вих. 03-09/10 від 03.09.2010р., яку позивач надав суду о дночасно з уточненою позовно ю заявою та поясненням.

Суд взагалі не взяв до уваги цей доказ, а ця Довідка є прямим доказом того, що пост авка, передача та предоплата товару здійснювалась саме з а змістом та умовами договор у поставки № 2604-М від 26.04.2010р., а не і ншим договором, в тому числі у сним, як стверджує Відповіда ч (СУД). Вона саме і має значенн я для справи. Згідно довідки г оловний бухгалтер Горкушенк о І.І. та директор ТОВ «Паритет -агро»Ботштейн І.Н. стверджую ть, що у поточному році з контр агентом ТОВ «Антік-Агро», код ЄДРПОУ-2412605, була проведена лиш е одна господарська операція за Договором поставки № 2604-М ві д 26.04.2010р. та рахунком-фактурою № 071 від 26.04.2010р. Підтвердженням цьо го є:

а)Перерахування предопла ти в розмірі 420 000,00 грн., згідно пл атіжного доручення № 3423 здійс нювалось 26.04.2010 року, а граничним терміном на перерахування п редоплати згідно Договору № 2604-М від 26.04.2010р. є 27 квітня 2010 року та ще й у розмірі 420 000,00 грн.;

б)Часткова поставка товар у контрагентом ТОВ «Антік-Аг ро»на загальну суму 178353,00 грн., з гідно видаткової накладної № РН-0000091 здійснювалась 28.04.2010р., а гр аничним терміном на поставку товару згідно Договору № 2604-М в ід 26.04.2010р. є 28 квітня 2010 року;

в) Повернення відповідаче м предоплати платежами від 25.0 5.2010 року у розмірі 171 647,00 грн. та 31.05.20 10 року у розмірі 70 000,00 грн., тоді я к граничним терміном на пове рнення предоплати згідно Дог овору № 2604-М від 26.04.2010р. є 25 травня 20 10 року;

Також позивач посилаєть ся на те, що стаття 9 Закону Укр аїни «Про бухгалтерський обл ік і фінансову звітність в Ук раїні»№ 996 від 16.07.99р. дає вичерпн ий перелік обов'язкових та не обхідних реквізитів первинн их документів. Більш того, не м ає законодавчого закріпленн я щодо обов'язкового зазначе ння найменування договорів у первинних бухгалтерських до кументах підприємства.

Тому, посилання суду н а те, що господарська операці я між позивачем та відповіда чем відбулась за усним догов ором суперечить нормам як ма теріального, так і процесуал ьного права.

Відповідач вважає рішен ня суду першої інстанції зак онним та обґрунтованим і про сить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задов олення.

Перевіривши повноту вст ановлення судом обставин спр ави та докази по справі на їх п ідтвердження, їх юридичну оц інку та доводи апеляційної с карги в межах вимог, передбач ених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновк у про залишення рішення місц евого господарського суду бе з змін, а апеляційної скарги б ез задоволення з наступних п ідстав.

Як вбачається з матеріал ів справи, позивач з урахуван ням уточнених позовних вимог звернувся до господарського суду про стягнення з відпові дача 8000,00 грн. прямих матеріаль них збитків пов' язаних з по слугами адвоката.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правом ірно послався на ст. 44 Господа рського процесуального коде ксу України відмовляючи в за доволенні позову в цій части ні.

Законодавством, тобто ст . 44 Господарського процесуаль ного кодексу України (судова практика - постанова ВГСУ від 28 травня 2009р. № 16/205, постанова ВГС У від 02 червня 2009 р. № 6/253) визначен о обов'язок до відшкодування лише витрат на адвокатську д опомогу відповідно до зазнач ено статті.

В уточненні позовних вим ог для стягнення витрат на юр идичну допомогу як збитків н а суму 8000,00 грн., позивач зазнача є, що згідно ст. 224 ЦК України за порушення господарського зо бов'язання винною особою пот ерпілій стороні повинні бути відшкодовані завдані цим зб итки.

Тобто, виникнення зб итків в сумі 8000,00 грн. позивачем повинно бути пов'язано саме і з невиконанням відповідачем зобов'язання по поверненню г рошових коштів за недопостав лений товар. Однак, позивач пр осить стягнути збитки, понес ені ним внаслідок ведення по зовної роботи та звернення д о суду за стягненням з відпов ідача боргу та санкцій. Тобто , збитки позивача на юридичну допомогу не виникають прямо із невиконання відповідачем свого господарського зобов' язання.

Під збитками, які витікаю ть із договірного зобов'язан ня чинне законодавство згідн о ст.22 ГПК України розуміє :

1) втрати, яких особа зазнал а у зв'язку зі знищенням або по шкодженням речі, а також витр ати, які особа зробила або мус ить зробити для відновлення свого порушеного права (реал ьні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайн их обставин, якби її право не б уло порушене (упущена вигода ).

Витрати, пов'язані із необ хідністю досудового врегулю вання спору та звернення до с уду по даній справі для позив ача не мали обов'язкового хар актеру і він не мусить зробит и саме їх для відновлення сво го порушеного права, а чинне з аконодавство не вимагає обов 'язкового понесення потерпіл ою стороною таких витрат при зверненні до суду.

В даному випадку відсутній прямий зв'язок між невиконан ням господарського зобов'яза ння та необхідністю несення витрат на юридичну допомогу. Законодавством визначено об ов'язкові до відшкодування л ише витрати на адвокатську д опомогу згідно ст. 44 ГПК Украї ни, в якості судових витрат », тому суд першої інстанції пр авомірно відмовив в задоволе нні в цій частині позову.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом п ершої інстанції продавець (в ідповідач по справі) 26.04.2010р. пре д'явив рахунок - фактуру №СФ-0000071 на оплату олії соняш никової нерафінованої в сумі 420 000,0грн. Позивач оплатив зазна чений рахунок по платіжному дорученню№3423 від 26.04.2010р. в сумі 420 000,0грн., в графі призначення пла тежу позивачем зазначено рах унок-фактуру №СФ-0000071 від 26.04.2010р.

По видатковій накладній №Р Н-0000091 від 28.04.2010р. відповідачем пос тавлено ТОВ "Паритет - агро" на підставі рахунку-фактури №С Ф-0000071 від 26.04.2010р. масло соняшников е нерафіноване на суму 178353,0грн .

Листом №29/04 від 29.04.201 Ор.ТОВ "Пар итет - агро" запропонував ТОВ " Антік - Агро" повернути зайво сплачені грошові кошти в ро змірі 241647,0грн.

Крім того за вх.№11/05 від 11.05.2010р. п озивачем пред'явлена вимога на повернення грошових кошті в в сумі 241647,0грн.

Відповідач повернув пози вачеві вартість непоставлен ого товару згідно рахунку-фа ктури №0000071 від 26.04.2010р. та , що підтв ерджено випискою банку за ос обовим рахунком №2600106162347/ІІАН ві д 25.05.2010р. та в сумі 70000,00 грн.31.05.2010р., що підтверджено випискою банку за особовим рахунком №2600106162347/ІІ АН.

Як правомірно зазначив су д першої інстанції в своєму р ішенні з огляду матеріалів с прави вбачається, що правові дносини сторін щодо передачі товару здійснювались на під ставі рахунку-фактури №0000071 від 26.04.2010р., видаткової накладної № РН-0000091 від 28.04.2010р.,які не містять п осилання на договір №2604-М від 26 .04.2010р., як на підставу передачі т овару. За таких обставин умов и зазначеного договору не мо жуть поширюватись на спірні правовідносини сторін , що зо крема підтверджується листу ванням сторін , а саме лист №29/04 від 29.04.2010 р. на повернення зайво сплачених грошових коштів в сумі 241647,00 грн. та вимога №11/05 від 1 1.05.2010р.

Таким чином суд першої ін станції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимо г у стягненні штрафу в сумі 14000, 0грн. та пені в сумі 2100,0грн., що пе редбачені умовами договору № 2604-М від 26.04.2010р.

Посилання позивача на дов ідку за вих. 03-09/10 від 03.09.2010 р. безпід ставне, оскільки зазначена д овідка підписана лише посадо вими особами позивача.

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК Укра їни якщо строк виконання бор жником обов'язку не встановл ений або визначається момент ом пред'явлення вимоги, креди тор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повине н виконати такий обов'язок в с емиденний термін від дня пре д'явлення вимоги, якщо обов'яз ок негайного виконання не ви пливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного ко дексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одн а сторона (боржник) зобов' яз ана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (передати майно, виконати ро боту, надати послугу, сплатит и гроші тощо) або утриматися в ід певної дії, а кредитор має п раво вимагати від боржника в иконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 530 Цив ільного кодексу України пере дбачено, якщо у зобов'язанні в становлений строк (термін) йо го виконання, то воно відляга є виконанню у цей строк (термі н).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив вик онання грошового зобов'язанн я, повинен на вимогу кредитор а сплатити суму боргу , а також три відсотки річних з простр оченої суми, якщо законом або договором не встановлений і нший розмір відсотків.

За порушення грошового зоб ов'язання позивачем нарахова но 3% річних в сумі 34,52 грн. тому с уд першої інстанції правомір но стягнув з відповідача заз начену суму.

За таких обставин, рішенн я господарського суду Харків ської області 06.09.10 року по спра ві № 21/147-10 прийнято з урахування м фактичних обставин справи та діючого законодавства, бе з порушень норм матеріальног о та процесуального права, то му підлягає залишенню без зм ін, а апеляційна скарга - без з адоволення.

Керуючись ст.193 Господарс ького кодексу України ст.ст.11, 509, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, с т.ст. 104-105 Господарського проце суального кодексу України, с удова колегія, -

постановила:

Рішення господарськ ого суду Харківської області 06.09.10 року по справі № 21/1 47-10 залишити без змін, а апеляці йну скаргу - без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний тект постанови підписано 08.11.2010 року.