Ухвала

від 16.01.2025 по справі 572/1747/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

16 січня 2025 року м. Рівне

Справа № 572/1747/18

Провадження № 11-кп/4815/292/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 08 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12022186200000076 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК),

в с т а н о в и л а :

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 08 травня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 309 КК на 2 роки обмеження волі. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цим же вироком ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано за ч.3 ст. 309 КК у зв`язку з відсутністю в його діянні складу цього кримінального правопорушення.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Не погодившись з цим судовим рішенням, 17 грудня 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказаний вирок в частині його засудження за ч.1 ст. 309 КК скасувати.

При цьому, обвинувачений заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення вироку, а копія вироку була йому видана без проголошення, місцевим судом не було йому роз`яснено зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Також вказав, що у нього був укладений договір із адвокатом ОСОБА_8 , який його запевнив, що подав апеляційну скаргу на цей вирок, однак цього не зробив. Зазначив, що на 19.11.2024 був призначений апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора, однак у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги розгляд не відбувся.

Обвинувачений зазначив, що намагався з`ясувати у адвоката ОСОБА_8 , коли повинен відбутись розгляд апеляційної скарги сторони захисту, однак адвокат не відповідав на його телефонні дзвінки, покликався на постійну зайнятість, і лише 12.12.2024 йому вдалося з`ясувати, що після ухвалення вироку адвокат ОСОБА_8 вже не перебував ним у договірних відносинах, а тому він був змушений звертатись до іншого адвоката для написання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 , який просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного вироку, думку прокурора ОСОБА_4 щодо відсутності підстав для задоволення клопотання обвинуваченого, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить таких висновків.

Як установленоколегією суддів,08травня 2024року Сарненськимрайонним судомРівненської областіухвалено вирок,яким ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 309 КК на 2 роки обмеження волі та визнано невинуватим та виправдано за ч.3 ст. 309 КК у зв`язку з відсутністю в його діянні складу цього кримінального правопорушення.

Згідно з розпискою, наявною у матеріалах кримінального провадження, у цей же день, 08 травня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_5 отримав копію зазначеного вироку (т.2 а.с. 106).

За змістом п.1 ч.2, ч.3 ст. 395 та п.4 ч.3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Суд апеляційної інстанції за заявою особи може поновити цей строк, якщо визнає причини пропущення процесуального строку поважними.

Тобто правило, передбачене ч.2 ст. 395 КПК щодо строку апеляційного оскарження судових рішень, чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

За змістом ч.1 ст. 117 КПК строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Водночас, як убачається з матеріалів даного судового провадження, копію оскаржуваного вироку обвинувачений отримав у день його проголошення 08 травня 2024 року. При цьому, резолютивна частина цього вироку містить зазначення порядку та строку апеляційного оскарження.

Слід зауважити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Водночас, обвинувачений, достеменно знаючи про існування цього вироку та його оскарження прокурором в апеляційному порядку, протягом майже восьми місяців не цікавився чи оскаржене вказане судове рішення в його інтересах, ним не надано жодних доказів на підтвердження поважності значного пропуску строку на апеляційне оскарження.

Під час розгляду цього клопотання ОСОБА_5 повідомив апеляційному суду, що він зі скаргою до кваліфікайно-дисциплінарної комісії адвокатури на дії/бездіяльниість адвоката ОСОБА_8 щодо апеляційного оскарження судового рішення у цьому проваджденні не звертався.

За таких обставин поновлення строку на апеляційне оскарження цього вироку без достатніх на те підстав порушить принцип правової визначеності.

Зокрема, виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд в ряді рішень зазначає: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata» (рішення у справах «Устименко проти України», «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії» та ін.).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з не встановленням поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.115-117, 399 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 08 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12022186200000076 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст. 309 КК.

Апеляційну скаргу з додатками обвинуваченого ОСОБА_5 повернути особі, яка її подала.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3