Постанова

від 13.01.2025 по справі 703/4332/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/108/25 Справа № 703/4332/24 Категорія: ч. 4 ст. 172-6 КУпАП Головуючий у І інстанції Крива Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мельника Р.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень;

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , будучи провідним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пп. 2, 3, 5 ч.1 ст.46 Закону, за результатами перевірки декларації органом НАЗК, лист №42-01/43429-24 від 13 червня 2024 року, відобразила недостовірні відомості на загальну суму 799 653 грн. 97 коп., що становить розмір понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, а провадження закрити на підставі п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції 02.12.2024 ухвалив постанову щодо ОСОБА_1 на 5 днів пізніше, ніж встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, суд помилково встановив початок перебігу цього строку з 30.07.2024, тобто, з дати складення адміністративного протоколу від 30.07.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки перебіг процесуального строку розгляду адміністративного провадження суд мав встановити саме з дати виявлення у діях ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення, що насправді відбулося датою початку повної перевірки декларації, а саме 29.01.2024 року або датою завершення повної перевірки 27.05.2024 року - згідно п.2.1. Довідки НАЗК №154/24. Тобто датою його виявлення, від якої і почався перебіг строку для притягнення до відповідальності.

Вважає, що суд першої інстанції не дослідив обставини справи всебічно, повно і об`єктивно, внаслідок чого, залишився не встановленим факт вчинення ОСОБА_1 діяння з необережності, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки судом проігноровано детальні та послідовні пояснення сторони захисту, викладені у клопотанні про відсутність складу правопорушення.

Також зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано детальні та послідовні пояснення сторони захисту, викладені у письмовому клопотанні про відсутність складу правопорушення.

Вказує, що судом здійснено помилкові висновки щодо встановлення форми вини ОСОБА_1 без врахування деталей пояснень останньої та зведення усіх пояснень до несправностей системи під час формування декларації. Стверджує, що в постанові викладено лише формулювання які вигідні для підтвердження вини у формі прямого чи непрямого умислу з повним уникненням пояснень наданих ОСОБА_1 та захисником у судовому засіданні та викладених у письмових клопотаннях.

Судом, на думку захисника, у даному випадку не враховано різниці у формі вини з прямим чи непрямим умислом - як спеціальним внесенням завідомо неправдивих відомостей про майно, і між необережністю декларанта ОСОБА_1 щодо проставлення нею відміток на початку форми заповнення декларації для використання шаблону декларації про доходи поданої декларантом за попередній 2020 рік із усіма внесеними даними про майно набуте протягом попереднього звітного періоду, протягом якого жодного разу не будо жодних розбіжностей у системі декларування.

При поданні декларації з необережності ОСОБА_1 дійсно вказала відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 799 653, 97 грн, чим не дотримала вимог п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 46 Закону.

Посилається на практику ЄСПЛ справа «Лучанінова проти України» ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказує, що враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації не утворює в діях ОСОБА_1 суб`єктивну сторону правопорушення.

Тобто ОСОБА_1 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, допустила подання завідомо недостовірних відомостей у декларації з необережності через надання такої можливості формою заповнення декларації.

При апеляційному розгляді були заслухані:

- захисник Мельник Р.А., який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;

- прокурор Гречаник Р.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність та обґрунтованість постанови судді.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом.

Дані вимоги закону суддею виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частина 4 статті 172-6 передбачає адміністративну відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, що не оскаржувалось апелянтом.

У цій справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вказала завідомо недостовірні відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 799653,97 грн, чим не дотримала вимог п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Ці обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення № 471/2024 від 30 липня 2024 року, в якому вказані обставини вчиненого корупційного правопорушення, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Даний протоколвідповідаєвимогамст.256КУпАП,середіншогов нихзазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності донаціональногозаконодавства протоколпроадміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами, на які послався суд першої інстанції.

Розпорядженням Ротмістрівської сільської ради від 31.08.2020 №07- 04/73 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаської області з 01.08.2020 та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах сьомої категорії посад.

ОСОБА_1 належить до державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону та ОСОБА_1 , як провідний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту, культури, туризму та зовнішніх зв`язків Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначила відомостей про житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві спільної часткової власності належить йому та ОСОБА_2 (мати суб`єкта декларування).

Під час проведення перевірки органом НАЗК встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Смілянської райдержадміністрації, згідно з розпорядженням від 26.11.1993 №11-Р, зареєстрованим у Смілянському бюро технічної інвентаризації за №1-6, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 89,9 м2, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 (батьку суб`єкта декларування), ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та ОСОБА_4 (суб`єкту декларування), що становить 1/2 частини будинковолодіння. Розмір часток ОСОБА_3 (батька суб`єкта декларування), ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та ОСОБА_5 (суб`єкта декларування) становить по 1/6 частки кожного.

Водночас квартира АДРЕСА_4 , яка становить 1/2 частини домоволодіння, за вказаною адресою належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу квартири. Загальна площа домоволодіння становить 185,9 м2.

21.03.2017 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (батька суб`єкта декларування) 1/6 частки, яка належала останньому на праві спільної сумісної власності, успадкована ОСОБА_2 (матір`ю суб`єкта декларування), що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене ОСОБА_2 (мати суб`єкта декларування) володіє 1/3 частки квартири АДРЕСА_5 в домоволодінні, а суб`єкт декларування, своєю чергою, - 1/6 частки квартири, що в сумі становить 1/2 частки житлового будинку, тобто квартиру

АДРЕСА_5 до відомостей Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ринкова вартість 1/2 житлового будинку станом на 31.12.2021 становить 305 000,00 - 325 000,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 не зазначила відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7123787200:01:001:0045, яка на праві власності належить ОСОБА_2 (матері суб`єкта декларування) та перебуває у користуванні суб`єкта декларування у зв`язку з розміщенням на ній житлового будинку, частка якого належить суб`єкту декларування на праві спільної часткової власності. Так, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 305 000, 00 гривень.

Також, ОСОБА_1 не зазначила відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7123787200:02:001:0437, яка на праві власності належить члену сім`ї (чоловіку) з 22.10.2021.

Суддею міськрайонного суду встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22.10.2021 член сім`ї (чоловік) набув у власність земельну ділянку, розташовану на території Ротмістрівської сільської ради Черкаського (Смілянського) району Черкаської області, та сплатив за неї 119 253,01 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією договору купівлі-продажу земельної ділянки.

У день укладення договору - 22.10.2021 ОСОБА_1 надала нотаріальну згоду на купівлю земельної ділянки. Відповідно до тексту згоди вищезазначена земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки купується членом сім`ї (чоловіком) під час перебування в зареєстрованому шлюбі. Заява про згоду подружжя на купівлю земельної ділянки зареєстрована в реєстрі за №10798 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А.

Відповідно до п. 10 договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №10799 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., нормативно-грошова оцінка земельної ділянки від 04.10.2021, яка є предметом цього договору, становить 119 253,01 гривні.

Наявні обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у члена її сім`ї (чоловіка).

Таким чином, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності на суму 119 253,01 гривні.

Також, ОСОБА_1 не зазначила відомостей про житловий будинок, реєстраційний номер 35948543, який на праві власності належить її чоловіку та є місцем проживання і реєстрації суб`єкта декларування відповідно до зазначених відомостей у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації, разом з тим надала витяг про державну реєстрацію прав від 06.02.2012 та копію рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2009 №2-537/2009.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок, реєстраційний номер 35948543, загальною площею 133 м2, вартістю 214 704,00 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить її чоловіку на праві власності з 06.12.2012 на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2009 №2-537/2009.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 11.09.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, а також копією паспорта громадянина України.

Крім того, станом на 31.12.2021 ОСОБА_1 та члени її сім`ї зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №111 від 21.02.2024, виданою виконавчим комітетом Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Вказані обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у її чоловіка, оскільки житловий будинок є місцем проживання та реєстрації її родини.

Тому ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 214 704,00 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 3 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 638 957,01 грн, чим не дотримала вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

Окрім того, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації у п. 2.1. ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про автомобіль Toyota Land Cruiser, 2010 р.в., VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 148 000,00 грн, який на праві власності належить її чоловіку з 04.08.2016, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.08.2016. Наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з наявністю такого майна у її чоловіка.

Тож ОСОБА_1 вказала відомості, які не відповідають дійсності, на суму 148 000,00 гривень.

У п. 2.2 ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про причіп марки ЛЕВ 183121, 2018 р.в., VIN-код НОМЕР_3 , вартістю 196, 96 грн, який на праві власності належить її чоловіку з 11.09.2018, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, та ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 11.09.2018. Наведене свідчить про її обізнаність з наявністю такого майна у її чоловіка.

Отже, ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 196,96 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 6 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 148 196,96 грн, чим не дотрималась вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

Також, у розділі 8 «Корпоративні права» декларації ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів для декларування, не вказавши відомостей про корпоративні права члена сім`ї (чоловіка) у ФГ «Агро-Проялс» (код ЄДРПОУ 3556365), частка у статутному капіталі у розмірі 25 % якого належить члену сім`ї чоловіку), що у грошовому вираженні становить 12 500,00 грн, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, ОСОБА_1 обізнана з наявністю таких корпоративних прав, оскільки 14.03.2022 між нею та ФГ Агро-Проялс» (код ЄДРПОУ 3556365) укладено договір позики наземного самохідного транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 набула у безстрокове безоплатне користування транспортний засіб, який на праві власності належить ФГ «Агро-Проялс». Вказаний договір підписано її чоловіком, як головою ФГ «Агро-Проялс» та нею, а дата його укладення передує даті подання декларації.

Через те ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 12 500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 8 декларації зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 12 500,00 гривень, чим дотримала вимог п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону.

З наведеного випливає, що при поданні декларації ОСОБА_1 вказала відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 799 653, 97 грн, чим не дотримала вимог п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 46 Закону.

У цій справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не вжила заходів для відображення у декларації достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділах 6 та 8 щорічної декларації.

Поважних причин, які б перешкоджали поданню декларації з достовірними відомостями, за цими фактами не встановлено.

Враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Тобто ОСОБА_1 , маючи можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, допустила подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення.

Крім того, перед підписанням декларації особистим кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, здійснює підтвердження ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Отже ОСОБА_1 була обізнана щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, що свідчить про її свідоме неподання достовірних відомостей.

З оглядуна викладеневище,апеляційний судприходить довисновку,що матеріали справи містятьдокази,які позарозумним сумнівомдоводять вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підлягає з`ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Часом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, є дата фактичного подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну) за минулий рік.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції проведено повну перевірку щорічної декларації за 2021 рік поданої ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості, чим не дотримав вимог, передбачених п.п. 1,2,7,8-1,9 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджується довідкою Національного агентства з питань запобігання корупції №154/24 від 07 червня 2024 року (а.с. 30).

Відповідно до вимог законодавства про адміністративні правопорушення, день складання протоколу про адміністративне правопорушення не завжди не ототожнюється з днем виявлення цього правопорушення.

Матеріали справи свідчать про те, що днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, є день складання Національним агентством з питань запобігання корупції довідки №154/24 від 07 червня 2024 року за результатами проведення повної перевірки щорічної декларації за 2021 рік поданої ОСОБА_1 .

Щодо цього слід зважити на положення Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 29 січня 2021 року N 26/21,відповідно доякого за результатами проведення повної перевірки, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевіркидекларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

За таких обставин період проведення повної перевірки з 29 січня 2024 року по 27 травня 2024 року, не свідчить, що правопорушення було виявлено в день завершення такої перевірки - 27 травня 2024 року.

Так само лист Смілянської окружної прокуратури адресований 15 грудня 2023 року до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо необхідності проведення повної перевірки декларації за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , не вказує про виявлення правопорушення до проведення повної перевірки декларації цим Агентством.

За таких обставин на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення 02 грудня 2024 року, не закінчився строк, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Мельника Р.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук