Ухвала

від 16.01.2025 по справі 686/29600/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29600/24

Провадження № 11-кп/820/217/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Хмельницького апеляційного суду

в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

з участю: прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з державною установою «Райківецька виправна колонія (№ 78)» матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023року у відповідність до Закону України № 3886-ІХвід 18липня 2024року «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» (далі ЗаконУкраїни №3886-ІХ) задоволено частково.

На підставі Закону України № 3886-ІХ, ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року за ч. 4 ст. 185, 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі,

Постановлено вважати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі.

Не погоджуючись із ухвалою суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив зменшити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, застосувавши щодо нього ст. 69 КК України

Посилається на те, що вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року є занадто суворим.

Місцевий суд не взяв до уваги, що патрони він узяв, щоб убезпечити перехожих, оскільки знайшов такі біля смітника та добровільно віддав поліцейським.

Стверджує, що щиро розкаюється у скоєному, відшкодував стягнення в повному обсязі та відбув половину призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши її доводи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Виходячи з вимогст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Наведених вимог суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України.

Частиною 2 статті 74 КК України визначено, що особа засуджена за діяння, караність якого усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст. 185, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

У зв`язку із набранням Законом України № 3886-ІХ законної сили 09серпня 2024 року, засуджений ОСОБА_6 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із заявою про приведення вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року у відповідність до вимог цього закону.

Так, Законом України №3886-ІХ було внесено зміни до ст. 51 КУпАП.

Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21), зміна в ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) в тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.

Отже, діяння, вчинене як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст.185 КК України.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 грн., встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2023 року становив 2684 грн.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 вчинив 15 січня 2023 року на суму 1083 грн. 33 коп. Отже, вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

А тому, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання за вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, правильними є й висновки суду про те, що оскільки за вказаним вироком ОСОБА_6 засуджено ще за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до 3 років позбавлення волі, то останній підлягає подальшому відбуванню покарання за цей злочин.

Що стосується доводів апелянта про суворість вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09червня 2023 року, колегія суддів виходить з наступного.

Так, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просив покарання, призначене вироком Глибоцького районногосуду Чернівецькоїобласті від09червня2023року за ч. 1 ст. 263 КК України пом`якшити, застосувавши щодо нього ст. 69 КК України. Усі його доводи зводяться до незгоди із вказаним судовим рішенням, у зв`язку із суворістю призначеного покарання.

Отже, засуджений фактично просить переглянути законність призначеного йому покарання за вироком, що набрав законної сили.

Натомість, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства в порядку виконання вироку суд не перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень, що набрали законної сили, а також не вирішує питання що стосується суті вироку, належності й допустимості доказів.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості повторної перевірки вироку за результатами розгляду клопотання в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України.

Вказане узгоджується із позицією ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії», «Вєлєв проти України», згідно з якою одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи і її нового вирішення. Відхід від цього принципу виправданий, лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта щодо необхідності зміни вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України є безпідставними, оскільки питання, які вирішуються судом, під час виконання вироків, не можуть стосуватися суті вироку та перевірки обґрунтованості призначеного покарання.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року у відповідність до вимогЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»№3886-ІХвід 18липня 2024 року.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, які б були підставою для скасування або зміни ухвали в даному провадженні, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.404,405, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12грудня 2024 року, якою частково задоволено клопотання ОСОБА_6 про приведення вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року у відповідність до вимогЗУ «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» №3886-ІХвід 18.07.2024 року залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3