Ухвала

від 21.01.2025 по справі 501/4334/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 501/4334/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року смт Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву Громадської організації «Рибалки-Любителі причалу №121 «Сухий Лиман» про забезпечення позову в цивільній справі №509/4334/24 за позовом Громадської організації «Рибалки-Любителі причалу №121 «Сухий Лиман» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа. 20.01.2025 року до суду в інтересах позивача звернувся представник із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно магазин-бар «У ПРИЧАЛА» загальною площею 86,7 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333897551237.

Заява обґрунтована тим, що підставою позовних вимог є скасування реєстрації речових прав на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що державна реєстрація здійснена на підставі документів, що не були передбачені законом, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не міг набути право власності на нерухоме майно - магазин-бар «У ПРИЧАЛА» на будь-яких законних підставах, так як згідно цільового призначення земельної ділянки 10.08 Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, категорія земель -землі водного фонду, та на ній не може бути розміщена капітальна будівля комерційного призначення, а також у зв`язку з тим, що будівництво споруди здійснено на земельній ділянці без згоди власника такої земельної ділянки, та постійного землекористувача, яким є Громадською організацією «РИБАЛКИ- ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН», однак землекористувачем не надавався дозвіл ОСОБА_1 на будівництво магазин-бару «У ПРИЧАЛА». Позивачу відомо, що 2 березня 2023 р, відповідач ОСОБА_1 намагався реалізувати майно через аукціон (скріншот повідомлення про оголошення торгів додається). Крім того, після подачі позову, позивачу стало відомо, що відповідач повторно намагається реалізувати майно, що є предметом позову через інший майданчик - ОЛХ (копія оголошення додається). У зв`язку з цим у позивача є обґрунтовані побоювання щодо того, що після прийняття судового рішення його виконання буде утруднено чи неможливе через недобросовісні дії відповідача, в зв`язку з чим і подали вказану заяву. У заявника відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, у зв`язку з тим що таке забезпечення відповідно до закону не є обов`язковим, та втручання у права відповідача щодо володіння майном є мінімальним, тобто запропонований засіб забезпечення позову не передбачає повне вилучення майна, а лише заборону його відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 150 ЦПК Українивизначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Виходячи з матеріалів позовної заяви, враховуючи майновий характер позовних вимог, з урахуванням того, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору, що свідчить про співмірність заходів забезпечення позову, заявленим позовним вимогам, а також враховуючи доведеність обґрунтованості доводів стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем третім особам, тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення даного позову в обраним позивачем спосіб шляхом, а саме шляхом накладення арешту на магазин-бар «У ПРИЧАЛА» загальною площею 86,7 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333897551237, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Громадськоїорганізації «Рибалки-Любителіпричалу №121«Сухий Лиман»про забезпеченняпозову вцивільній справі№509/4334/24за позовомГромадської організації«Рибалки-Любителіпричалу №121«Сухий Лиман»до ОСОБА_1 ,Державного реєстратораКомунального підприємства«Реєстраційна службаОдеської області»Махортова ІгоряОлександровича проскасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна нерухомемайно - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на магазин-бар «У ПРИЧАЛА» загальною площею 86,7 кв м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333897551237.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Є.М. Панасенко