Постанова

від 17.01.2025 по справі 160/28988/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28988/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Огірковий Барон на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 ( суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі №160/28988/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Огірковий Барон до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Огірковий Барон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04680311202405743, №04680311202406594, №04670311202406489, №04680311202405748, №04670311202406488, №04670311202405922, №04670311202405921, №04660311202406490, №04630311202406598, №04620311202406599, №04610311202406597, №04610311202405750, №04170311202406595, №04170311202405751, №04080311202406097, №04080311202406096, №04080311202406095, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Огірковий Барон» (код ЄДРПОУ 45563777).

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

1.Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій №04680311202405743, №04680311202406594, №04670311202406489, №04680311202405748, №04670311202406488, №4670311202405922, №04670311202405921, №04660311202406490, №04630311202406598, №04620311202406599, №04610311202406597, №04610311202405750, №04170311202406595, №04170311202405751, №04080311202406097, №04080311202406096, №04080311202406095, виданих ТОВ «Огірковий Барон» (код ЄДРПОУ 45563777);

2. Вжити вищевказані заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання протиправними та скасування розпорядження № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання виданих ТОВ «Огірковий Барон» (код ЄДРПОУ 45563777) ліцензій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що основний вид економічної діяльності товариства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. З метою здійснення господарської діяльності отримані ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами: №04680311202405743, №04680311202406594, №04670311202406489, №04680311202405748, №04670311202406488, №04670311202405922, №04670311202405921, №04660311202406490, №04630311202406598, №04620311202406599, №04610311202406597, №04610311202405750, №04170311202406595, №04170311202405751, №04080311202406097, №04080311202406096, №04080311202406095. Розпорядженням ГУ ДПС у Дніпропетровській області №359-рл від 16.10.2024 вказані ліцензії були анульовані, таке розпорядження прийнято за відсутності факту порушення та правових підстав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свої прав. Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може істотно ускладнити чи навіть унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, оскільки роздрібна торгівля тютюновими виробами є основним видом економічної діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідних ліцензій, їх анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі негативні наслідки. А тому, до розгляду справи по суті прийняття рішення про анулювання ліцензій істотно впливає на ведення господарської діяльності заявника, може призвести до розірвання договірних відносин, несплати податків до бюджету, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, у зв`язку із чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль. Отже, негативні наслідки в разі ненадання заявником тимчасового захисту, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову, тому просить забезпечити позов у спосіб, вказаний у заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апелянт вказує, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Огірковий Барон" є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. У свою чергу, оскаржуваним розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024 були анульовані ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Товариства з обмеженою відповідальністю "Огірковий Барон". Виходячи з приписів законодавства, можливість здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності діючої ліцензії. Відтак, наявні підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з моменту отримання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, тобто фактично призводить до повного зупинення господарської діяльності підприємця, що буде мати такі наслідки як: заподіяння фінансової шкоди заявнику (втрата прибутку від здійснення господарської діяльності), неможливість сплачувати заробітну плату та податки, неможливість виконання зобов`язань перед третіми особами щодо виконання вже укладених правочинів, розірвання ділових відносин з контрагентами та погіршення ділової репутації підприємства. Отже, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення та не є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, на що помилково вказує скаржник, як і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У заяві не наведено мотивів, за яких відмова у зупиненні оскаржуваного розпорядження в частині анулювання вказаних ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Окрім іншого, заява не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.

Колегія суддів визнає зазначений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Зі змісту позову вбачається, що розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 зокрема було анульовано ліцензію на на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04680311202405743, №04680311202406594, №04670311202406489, №04680311202405748, №04670311202406488, №04670311202405922, №04670311202405921, №04660311202406490, №04630311202406598, №04620311202406599, №04610311202406597, №04610311202405750, №04170311202406595, №04170311202405751, №04080311202406097, №04080311202406096, №04080311202406095, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Огірковий Барон».

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, Товариство з обмеженою відповідальністюОгірковий Барон звернулось до суду із даною позовною заявою.

Беручи до уваги приписи статей 150, 151 КАС України та вищевикладені висновки суду апеляційної інстанції щодо їх застосування, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що позивач не надав жодних доказів та не навів жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду, зокрема не надано доказів фактичного здійснення позивачем господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до моменту анулювання ліцензій.

За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сама лише незгода заявника із рішенням суб`єкта владних повноважень з подальшим зверненням до суду з позовом про визнання його протиправним не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже подана представником позивача заява не підлягає задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє посилання представника позивача на судову практику Третього апеляційного адміністративного суду в подібних правовідносинах, оскільки за приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання представника позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 29.08.2023 у справі №160/9765/22, від 22.08.2023 у справі №120/10662/22, від 27.06.2024 у справі №380/16918/23, оскільки обставини у вищевказаних справах хоч і є подібними до обставин цієї справи, проте як вже зазначалось судом вище, позивачем та його представником не було надано жодних доказів фактичного здійснення товариством з обмеженою відповідальністю Огірковий Барон господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до моменту анулювання ліцензій.

Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Огірковий Барон залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 в адміністративній справі №160/28988/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 17 січня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова