Постанова

від 20.11.2007 по справі 4/562-16/161

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/562-16/161

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.11.2007                                                                                           № 4/562-16/161

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокурора - Мороз О.В.,

 від позивача - не з'явився,

 від відповідача -Голобородько О.Б.,

від третьої особи - не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурора Дніпровського району м.Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2007

 у справі № 4/562-16/161  

 за позовом                               Прокурора Дніпровського району м.Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві ради

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Браво"

 третя особа            Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

 про                                                  повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Прокурор Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особіДніпровської районної в місті Києві ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,07 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, привівши її за власний рахунок у придатний для користування стан.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 у справі № 4/562-16/161 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача, встановив наступне:

Згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління земельних ресурсів КМДА від 18.02.2005 № 50/20, у відповідача відсутні документи, які б підтверджували право власності або право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3 під розміщення торгівельного павільйону.

Згідно ст. 116 Земельного Кодексу України, підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Однак, передбачені законом вищезазначені документи у відповідача відсутні.

Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 126/628 було погоджено місце розташування торгівельного павільйону по вулиці Сосюри, 3 у Дніпровському районі на земельній ділянці орієнтовною площею 0,07 га, а також листом від 29.09.1999 вказане питання було погоджено Дніпровською районною державною адміністрацією.

26.03.2003 відповідачем було направлено лист № 1/20 на ім'я Київського міського голови з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, доказів отримання відповіді на вказаний лист сторонами не надано.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки, у відповідача відсутні документи, які підтверджують право користування зазначеною земельною ділянкою, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне подання Прокурора Дніпровського району міста Києва підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 у справі № 4/562-16/161 – скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України  державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільняється, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційне подання Прокурора Дніпровського району міста Києва задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 у справі № 4/562-16/161 скасувати.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Браво” (02160, м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17, код ЄДРПОУ 25398148) звільнити земельну ділянку площею 0,07 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 3, привівши її у придатний для використання стан.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Браво” (02160, м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17, код ЄДРПОУ 25398148) в доход державного бюджету України 85 грн. державного мита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн. витрат за внесення апеляційного подання.

6.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.          Матеріали справи № 4/562-16/161 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді