Постанова

від 19.02.2008 по справі 4/562-16/161

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/562-16/161

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 лютого 2008 р.                                                                                    № 4/562-16/161  

 Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Овечкіна В.Е.,

Чернова Є.В.,Цвігун  В.Л.,

розглянувкасаційну скаргу ТзОВ “Торговий дім “Браво”

на рішення від 16.11.05 господарського  суду м.Києва

у справі№ 4/562

за позовомПрокурора  Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Дніпровської  районної у місті Києві Ради

доТзОВ “Торговий дім “Браво”

проповернення  самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін:

від Генеральної Прокуратури України Баклан Н.Ю., посв.№7 від 05.0.05

позивача:  не з'явилися

відповідачів: не з'явилися

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2007 (суддя                     О. Ярмак) в задоволенні позовних вимог про повернення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено з тих підстав, що відповідач займає спірну земельну ділянку згідно рішення Київської міської ради від 02.12.1999 про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 (судді: О. Моторний, В. Кошіль, О. Вербицька) рішення місцевого суду скасовано, позовні вимоги задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідач немає правовстановлюючих документів на право користування спірною земельною ділянкою.

В поданій касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Браво" просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на те, що спірну земельну ділянку він самовільно не займав. Натомість, міська рада, як розпорядник землі у м. Києві досі не прийняла рішення про надання спірної земельної ділянки відповідачу в оренду, незважаючи на те, що клопотання подавалося ще в 2003 році. Крім цього, судом безпідставно поновлений строк для внесення апеляційного подання. Рішення місцевого суду від 21.06.2007 у справі набуло законної сили і не підлягало оскарженню в апеляційному порядку.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління земельних ресурсів КМДА від 18.02.2005 № 50/20, у відповідача відсутні документи, які б посвідчували  право власності або право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0, 07 га за адресою м. Київ, вул. Сосюри, 3 під розміщення торгівельного павільйону.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 126/628 було погоджено місце розташування торгівельного павільйону по вул. Сосюри, 3 за умови виконання п.2.1 цього рішення.

26.03.2003 відповідач звернувся з листом № 1/20 на ім'я Київського міського голови з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, але відповіді не отримав.

Спірні відносини, що виникли у сторін регулюються ст. ст. 123, 124, 125, 126, 212 Земельного Кодексу України.

Відповідно ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належать повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду та в постійне користування передбачений ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України. В ст. 125 ЗК України зокрема вказано, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлена відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Використання землі без правовстановлюючих документів кваліфікується як самовільне зайняття. Самовільно зайняті земельні ділянки на підставі ст. 212 ЗК України підлягають поверненню власнику землі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу. Рішення міської ради  про погодження місця розташування торгівельного павільйону і дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки не є правовстановлюючими документами на землю в розумінні ст. 126 ЗК України. Відмову органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду у встановлений строк (ст. 123 ЗК України) можуть бути оскаржено відповідачем в порядку адміністративного судочинства.

Щодо поновлення судом апеляційної інстанції строку для апеляційного подання прокурора.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливо протягом 3-х місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. В даній справі рішення було прийнято 21.06.2007, а підписано 09.07.2007 (арк. 102). Апеляційне подання прокурора надійшло до суду 8.10.2007. За таких обставин апеляційна інстанція правомірно відновила пропущений строк.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування його постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Браво" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 у справі № 4/562-16/161 –без змін.

Головуючий                                                                           В. Овечкін

Судді:                                                                                      Є.Чернов

                                                                                                 В.Цвігун