Постанова від 21.01.2025 по справі 420/16484/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/16484/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.08.2024) по справі за адміністративним позовом ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2024 року ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило:

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000021/1 від 15.03.2024 року;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000101 від 15.03.2024 року;

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500080/2024/000022/2 від 15.03.2024 року;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000102 від 15.03.2024 року;

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500080/2024/000017/2 від 14.03.2024 року;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000096 від 14.03.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року адміністративний позов ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування поданої скарги зазначається, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000021/1 від 15.03.2024, №UA500080/2024/000022/2 від 15.03.2024, №UA500080/2024/000017/2 від 14.03.2024. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. У своїх електронних повідомленнях від 15.03.2024 та 14.03.2024 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік документів. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №24UA500080003021U4 від 07.03.2024, №24UA500080003022U3 від 07.03.2024, №24UA500080003019U2 від 07.03.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2023 року між фірмою «The саг networks.co.ltd» (Інчхон, Південна Корея) (Продавець) та ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» (Покупець) укладений Контракт №25, відповідно до якого Продавець продає, а покупець купує товар - автомобілі по загальному коду 8730. Виробник, номенклатура, кількість та ціна якого визначені в інвойсах та пакувальних листах на складі.

Відповідно до п. 2.1. Контракту номенклатура товару, що поставляється, повинна відповідати окремому інвойсі на поставку.

Загальна сума Контракту складає 1000000 Доларів США (п. 3.1. Контракту). Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця за умови передоплати платежу, так і по факту поставки товару, на умовах зазначених в інвойсі.

Відповідно до п. 5.1. Контракту Продавець постачає товар в порт Констанція на умовах, зазначених в інвойсах, згідно з Інкотермс 2010. Покупець після оплати автомобіля згідно з виставленим інвойсом повинен також сплатити транспортні та ППД витрати в момент навантаження автомобіля на судно.

14.04.2023 року між ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» (Клієнт) та ТОВ «Прайд Лоджистик» (Експедитор) укладений Договір №14042023 транспортно-експедиційні послуги (організації перевезення вантажів).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору експедитор приймає на себе обов`язок за винагороду та за рахунок Клієнта або вантажоодержувача виконувати або організовувати протягом дії цього Договору комплекс послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів Клієнта, а також діючи на підставі дозволу на митно-брокерську діяльність №АА002871 і відповідно до положення "Про діяльність митних брокерів на території України", бере на себе зобов`язання по митно-брокерського обслуговування Клієнта в зоні діяльності митниці України.

07.03.2024 року декларантом позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом №25 від 25.02.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500080003022U3.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем надано митниці такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №005326 від 23.10.2023р., коносамент (Bill of lading) №ОЕА0198758 від 07.12.2023р., автотранспортна накладна (Road consignment note) №1667 від 29.02.2024р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2817-202310-032376 від 08.04.2021р., рахунок-фактур а про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №00001213 від 01.03.2024р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №06/03-2 від 06.03.2024р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №170-П/24 від 05.03.2024р., контракт №25 від 25.02.2023р., договір про надання послуг митного брокера №14042023 від 14.04.2023р., висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №170-Е/24 від 05.03.2024р., інші некласифіковані документи №070324001 від 07.03.2024р., інші некласифіковані документи фото 04.03.2024 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) в п. 5.1. зовнішньоекономічної угоди саме порт Constanta Румунія (RO) зазначений як місце розвантаження. У своєму листі перевізник зазначає суму доставки автомобіля від порту Incheon Korea (KR) до порту Рені Україна(UА), але в рахунку на перевезення не враховані витрати на завантаження на борт річкового судна в порту Constanta (RO) та перевантаження контейнеру з цього судна на наземний транспорт у Рені. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування і перевантаження контейнеру з річкового судна на наземний транспорт у Рені,- не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникли сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.

На підставі зазначеного, відповідно до частин 2-3 статті 53 МКУ було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення.

15.03.2024 року декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

15.03.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500080/2024/000022/2 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000102.

07.03.2024 року декларантом позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом №25 від 25.02.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500080003019U2.

Для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано митниці такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №565560 від 17.11.2023р., коносамент (Bill of lading) №OEA0198758 від 07.12.2023p., автотранспортна накладна (Road consignment note) №1667 від 29.02.2024р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2828-20231 1-008155 від 17.09.2020р., рахунок-фактур а про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №00001213 від 01.03.2024р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №06/03-4 від 06.03.2024р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №168-Е/24 від 05.03.2024р., контракт №25 від 25.02.2023р., договір про надання послуг митного брокера №14042023 від 14.04.2023р., висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №168-Е/24 від 05.03.2024р., інші некласифіковані документи №070324004 від 07.03.2024р., інші некласифіковані документи фото 04.03.2024р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) в п. 5.1. зовнішньоекономічної угоди саме порт Constanta Румунія (RO) зазначений як місце розвантаження. У своєму листі перевізник зазначає суму доставки автомобіля від порту Incheon Korea (KR) до порту Рені Україна(UА), але в рахунку на перевезення не враховані витрати на завантаження на борт річкового судна в порту Constanta (RO) та перевантаження контейнеру з цього судна на наземний транспорт у Рені. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування і перевантаження контейнеру з річкового судна на наземний транспорт у Рені,- не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникли сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.

На підставі зазначеного, відповідно до частин 2-3 статті 53 МКУ було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення.

14.03.2024 року декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

14.03.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500080/2024/000017/2 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000096.

07.03.2024 року декларантом позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом № 25 від 25.02.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500080003021U4.

Для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано митниці такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №041970 від 26.10.2023р., коносамент (Bill of lading) №ОЕА0198758 від 07.12.2023р., Автотранспортна накладна (Road consignment note) №1667 від 29.02.2024р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 2828-202311-002470 від 23.09.2019р., рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №00001213 від 01.03.2024р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №06/03-3 від 06.03.2024р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №169-Е/24 від 05.03.2024р., контракт №25 від 25.02.2023р., договір про надання послуг митного брокера №14042023 від 14.04.2023р., висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №169-Е/24 від 05.03.2024р., інші некласифіковані документи №070324002 від 07.03.2024р., інші некласифіковані документи фото 04.03.2024р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) в п. 5.1. зовнішньоекономічної угоди саме порт Constanta Румунія (RO) зазначений як місце розвантаження. У своєму листі перевізник зазначає суму доставки автомобіля від порту Incheon Korea (KR) до порту Рені Україна(UА), але в рахунку на перевезення не враховані витрати на завантаження на борт річкового судна в порту Constanta (RO) та перевантаження контейнеру з цього судна на наземний транспорт у Рені. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування і перевантаження контейнеру з річкового судна на наземний транспорт у Рені,- не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникли сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.

На підставі зазначеного, відповідно до частин 2-3 статті 53 МКУ було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення.

15.03.2024 року декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

15.03.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500080/2024/000021/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000101.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови товариство звернулося до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав, що митниця прийняла спірні рішення за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що товариство неправильно визначило митну вартість товарів.

Оскільки ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митними деклараціями є неправомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України установлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В постановах від 15.10.2013 у справі №21-270а13 та від 22.10.2013 у справі №21-342а13 Верховний Суд України зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах від 30.01.2014 у справі №К/800/41272/13 та від 17.12.2013 у справі №К/800/28635/13, в яких Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, факт ненадання додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо тверджень апелянта на відсутність у наданих декларантом позивача документах даних щодо витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України у складі митної вартості товару, колегія суддів вважає необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для коригування митної вартості товарів слугувало те, що в п. 5.1. зовнішньоекономічної угоди саме порт Constanta Румунія (RO) зазначений як місце розвантаження. У своєму листі перевізник зазначає суму доставки автомобіля від порту Incheon Korea (KR) до порту Рені Україна(UА), але в рахунку на перевезення не враховані витрати на завантаження на борт річкового судна в порту Constanta (RO) та перевантаження контейнеру з цього судна на наземний транспорт у Рені. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування і перевантаження контейнеру з річкового судна на наземний транспорт у Рені,- не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникли сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.

Згідно з коносаментом №ОЕА0198758 від 07.12.2023 року та міжнародною товарно-транспортною накладною №1667 від 29.02.2024 року порт навантаження вказаний Інчхон (Корея), порт призначення м. Рені (Україна).

На підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» до митного оформлення було надано, зокрема документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів в розмірі 245 723,52 грн. отримані від перевізника ТОВ «ПРАЙД ЛОДЖИСТІКС», а саме: рахунок на оплату №00001213 від 01.03.2024 року та довідки про транспортні витрати №06/03-3, № 06-03-2 та №06/03-4 від 06.03.2024 року.

Відповідно до довідок про транспортні витрати №06/03-3, № 06-03-2 та №06/03-4 від 06.03.2024 року міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом у контейнері №SEKU6341667 по маршруту FOB Incheon (Корея) - м. Рені (Україна) для ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» (юр. адреса: м. Одеса, площа Грецька, 3А, офіс 760) за вантаж вживаний автомобіль AUDI Q7 2019 WAUZZZ4M1KD041969, вживаний автомобіль AUDI А7 2021 НОМЕР_1 , вживаний автомобіль BENZ C220 2020 W1KWF1FB8LR565559 в загальній сумі складає 184 292,64 грн. (61 430,88 грн. за кожний автомобіль).

Додатково у довідках зазначено, що вантаж не був застрахований.

При цьому, вказані довідка містять посилання на контейнер SEKU6341667, який був зазначений під час митного оформлення товару за митними деклараціями №24UA500080003021U4 від 07.03.2024, №24UA500080003022U3 від 07.03.2024, №24UA500080003019U2 від 07.03.2024.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до м. Рені (Україна).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару, а також неможливості обчислити витрати на транспортування товару до порту розвантаження (м. Рені, Україна) за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про не надання до митного оформлення документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1. Контракту №25 від 25.02.2023 року умови поставки зазначаються в інвойсах, згідно з «Інкотермс 2010».

В інвойсах №005326 від 23.10.2023 року, №565560 від 17.11.2023 року та №041970 від 26.10.2023 року умови поставки зазначені FOB Incheon (Корея).

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, умови FOB (Free On Board - франко борт, буквально - безкоштовно на борт судна) передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця.

Ризик випадкової загибелі майна або його пошкодження покладається на продавця - до моменту перетину товаром борту судна, і на покупця - з зазначеного моменту.

Умови поставки FOB не встановлюють обов`язковість страхування товару. Отже відповідач робить висновок про те, що вартість страхування не включена у вартість товару, хоча страхування товару не є обов`язковим.

Колегія суддів також зазначає, що страхування при FOB є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Контрактом №25 від 25.02.2023 року не передбачено подання документів зі страхування товару покупцю.

При цьому, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «АВТОМЕГА ТРЕЙДІНГ» митної вартості товару судом не встановлено.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000021/1 від 15.03.2024 року, №UA 500080/2024/000022/2 від 15.03.2024 року, №UA500080/2024/000017/2 від 14.03.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000101 від 15.03.2024 року, №UA500080/2024/000102 від 15.03.2024 року, №UA500080/2024/000096 від 14.03.2024 року є правильними та підлягають залишенню без змін, оскільки митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 статті 12, статті 257 та ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов