Постанова

від 15.01.2025 по справі 220/323/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/446/25 Справа № 220/323/24 Суддя у 1-й інстанції - Дурач О. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони справи:

позивач Волноваська окружна прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно доч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справі, цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторії на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2024 року, ухваленого суддею Дурач О.А. в смт. Велика Новосілка Донецької області, повний текст судового рішення складено 10 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ

23.02.2024 р. позивач Волноваська окружна прокуратура звернулася до суду з позовм в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

Позовна заява мотивована наступним.

11.04.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 та для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

Підставою для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на зазначену земельну ділянку державним реєстратором зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

У подальшому, 17.12.2019 відповідно до нотаріально посвідченого державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В. договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 .

При цьому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще 24.10.2018 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143 площею 0,3487 га, розташовану в с. Багатир Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Підставою для реєстрації прав власності зазначено рішення Багатирської сільської ради Великоновосілківського району №7/16-16 від 10.02.2017 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».

Копія рішення Багатирської сільської ради Великоновосілківського району №7/16-16 від 10.02.2017 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » міститься у реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до цього рішення, земельна ділянка з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143 передається ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи, що ОСОБА_2 ще у 2017 році набуто право власності на земельну ділянку площею 0,3487 га з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143, розташовану в с. Багатир Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, він не мав права набувати на зазначених вище підставах у межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421282700:02:001:0206 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Костянтинопільської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів (код цільового призначення - 01.03).

Натомість, він набув такого права власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення. Отже, спірна земельна ділянка вибула із державної власності всупереч положенням ст.ст.116, 118 ЗК України, внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію двох земельних ділянок одного цільового призначення.

Враховуючи викладене вище, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів, суперечить ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси держави, а тому є незаконним та підлягає скасуванню, а спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206, площею 2,0000 га, підлягає витребуванню у ОСОБА_1 у власність територіальної громади в особі Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.

Так, відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

При цьому, ОСОБА_1 набув у власність вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини, не мала права її відчужувати, а тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь держави відповідно до положень ч. 1 ст.. 317, ч. 1 ст.ст. 319, 387, 388 ЦК України.

Також, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12.02.2020 у справі 11/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

На час вибуття з державної власності (05.04.2019) уповноваженим органом нею розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (ч. 4 ст. 122 ЗК України у редакції на час спірних відносин). Розпорядженням Кабінету Міністрів України №710-р від 12.06.2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», прийнятому відповідно до абз.1 ст. 7-7 розділу V «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до Великоновосілківської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Велика Новосілка увійшли Великоновосілківська селищна, Андріївська, Багатирська, Роздольненськ Костянтинопільська, Шахтарська, Зеленопільська та Старомайорська сільські ради Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З огляду на викладене, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну власність Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.

Однак, Законом України №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до гг.31 ч.1 ст.85 Конституції України та ст.5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. У подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-1Х, від 21.04.2022 №2112-ІХ, від 22.05.2022 №2263-1Х про затвердження Указів Президента України строк продовжувався на 30 діб, від 15.08.2022 № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», №3057-ІХ від 18.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», №3275-1Х від 27.07.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану продовжено строком на 90 діб.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Указом Президента України від 04.07.2022 №469/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» створено Великоновосілківську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 №2542 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальники Бахмутської, Сіверської, Соледарської, Часовоярської міських та Званівської сільської військових адміністрацій Бахмутського району, Великоновосілківської селищної та Комарської сільської військових адміністрацій Волноваського району, Краматорської, Лиманської, Миколаївської, Святогірської міських та Черкаської селищної військових адміністрацій Краматорського району, Курахівської міської та Шахівської сільської військових адміністрацій Покровського району Донецької області крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.

Отже, повноваження Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області натепер здійснюються Великоновосілківською селищною військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області.

Також у позові зазначає про компетенцію прокурора для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Порушення інтересів держави обумовлено тим, що усупереч зазначеним нормам земельна ділянка держави вибула з її власності поза її волею (без прийняття рішення компетентним органом або аукціону).

Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області підтверджено наступним.

Волноваською окружною прокуратурою 17.10.2023 за № 51/1-1462ВИХ-23 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації спрямовано лист, в якому повідомлено про виявлення факту порушення інтересів територіальної громади, а також про надання інформації про вжиття заходів по витребуванню земельної ділянки.

Згідно з відповіддю Великоновосілківської селищної військової адміністрації № 01-25/3070 від 27.10.2023, про порушення вимог законодавства під час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 військова адміністрація дізналась тільки з інформації прокуратури. Вжиття заходів селищною військовою адміністрацією щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 у комунальну власність до відновлення роботи в повноцінному режимі, за даними адміністрації, неможливе. Про намір самостійно звертатися до суду з позовом з листа не вбачається.

Таким чином, Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області самоусунулась від вжиття заходів для захисту порушених інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними та потребують захисту.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Волноваською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, відповідним листом повідомлено Великоновосілківську селищну військову адміністрацію про представництво прокуратурою інтересів останньої в суді.

Про факт порушення земельного законодавства у виді безпідставної передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 Волноваська окружна прокуратура Донецької області дізналась у жовтні 2023 року за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та отримання відповідної інформації у грудні 2023 року від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Саме з дати отримання відповіді від ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (26.12.2023) і необхідно обчислювати початок перебігу строку позовної давності для прокурора, який з цього моменту мав об`єктивну можливість дізнатись, що Відповідач є власником спірної земельної ділянки, а земельна ділянка підлягає витребуванню за рішенням суду на користь Великоновосілківської селищної територіальної громади.

Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»; витребувати у ОСОБА_1 на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,000 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області; стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 7570,00 грн.

Рішенням Великоновосілківського районного суу Донецької област від 18 червня 2024 року позовні вимоги Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації до Головного управління Держгеокадастру про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,задоволені частково.

Витребовано у ОСОБА_1 на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,000 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №ІІА918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4542,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник керівника Донецької окружної прокуратури Ткачук Вікторія, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру Донецької області від 05.04.2019 №1293-СГ за яким ОСОБА_3 надано у приватну власність спірну земельну ділянку, площею 2,0 га. Ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з відповідачів судові витрати по справі в частині задоволених позовних вимог.

При цьому, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором у даній справі невірно обрано спосіб захисту порушеного інтересу держави, що для захисту права власності достатньо лише витребування майна.

ОСОБА_4 зазначає,що післяприйняття наказу Головного управління Держгеокадастру Донецької області від 05.04.2019 №1293-СГ право власностідержави припинилосята дляйого захистуспочатку необхідноповернути державіправо власності.З цієюметою підлягаєвизнанню незаконним(недійсним)рішення Головного управління Держгеокадастру Донецької області, що узгоджується з нормами ч.1 ст.387 ЦК України. Вказує, що суд проігнорував вказані положення закону та залишив поза увагою те, що правова підстава для заволодіння майном відповідачем залишилася чинною.

Скаржник наголошуєна тому,що зверненняпрокурора спрямованена задоволеннясуспільної потребиу відновленнізаконності привирішенні суспільнозначимого питаннядодержання законностіпередачі земельнихділянок сільськогосподарськогопризначення комунальноївласності,яке проведенез грубимпорушенням вимогчинного законодавства.Таким чиномналежним способомзахисту уданому випадкує самевизнання недійсним(незаконним)та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру Донецької області від 05.04.2019 №1293-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пункті.

Зазначає, що прокурор здійснює представництво інтересів держави з метою витребування на її користь земельної ділянки. Однак таке витребування не може здійснюватись у межах даної справи, оскільки спочатку необхідно визнати рішення ради незаконним, а потім витребувати на користь ради земельну ділянку. За першою вимогою рада має бути відповідачем, а за другою вимогою позивачем та оскільки одна й та ж особа в одній справі не може бути позивачем і відповідачем, то вказані вимоги мають бути пред`явлені у межах різних справ. Вказує, що незважаючи на витребування земельної ділянки на користь держави, наявність не скасованого рішення Держгеокадастру не заважатиме повторній реєстрації відчуження земельної ділянки за ОСОБА_1 .

Скаржник звертає увагу на те, що навіть обрання неефективного способу захисту цивільного права не може бути підставою для відмови у позові.

Також скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції на наведені постанови Верховного Суду є не релевантними, оскільки викладені у них висновки зроблені щодо відмінних фактичних обставин справи. Вказує, що у даній справі право власності держави на земельну ділянку, хоча і незаконно, але припинилося, тому держава не може захищати право власності і вимагати витребування майна, яке їй вже не належить.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Прокурор Селявкін Г.О. подав клопотання про проведення апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проте в призначений час 12:10 годин 15.01.2025 на відеоконференцзв`язов не вийшов.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371ЦПКУкраїни щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін справи в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддюдоповідача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Донецької обласної прокуратури не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.04.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району зареєстровано право власності ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 та для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

Підставою для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на зазначену земельну ділянку державним реєстратором зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

17.12.2019 відповідно до нотаріально посвідченого державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В. договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , згідно даного договору вартість майна, яке було його предметом, складала 40 000 грн.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.10.2018 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143 площею 0,3487 га, розташовану в с. Багатир Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Підставою для реєстрації прав власності зазначено рішення Багатирської сільської ради Великоновосілківського району №7/16-16 від 10.02.2017 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».

Як вбачається з рішення Багатирської сільської ради Великоновосілківського району №7/16-16 від 10.02.2017 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », земельна ділянка з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143 передається ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

Отже, ОСОБА_2 у 2017 році набуто право власності на земельну ділянку площею 0,3487 га з кадастровим номером 1421280800:03:001:0143, розташовану в с. Багатир Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а тому набуття на зазначених вище підставах у межах норм безоплатної приватизації права земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421282700:02:001:0206 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Костянтинопільської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів є повторним.

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1421282700:02:001:0206 є ОСОБА_1 .

На час вибуття з державної власності (05.04.2019) уповноваженим органом нею розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (ч. 4 ст. 122 ЗК України у редакції на час спірних відносин).Розпорядженням Кабінету Міністрів України №710-р від 12.06.2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», прийнятому відповідно до абз.1 ст. 7-7 розділу V «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до Великоновосілківської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Велика Новосілка увійшли Великоновосілківська селищна, Андріївська, Багатирська, Роздольненська, Костянтинопільська, Шахтарська, Зеленопільська та Старомайорська сільські ради Великоновосілківського району Донецької області.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог в частині необхідності витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 на користь держави. Видаючи наказ №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» ГУ Держгеокадастру Донецької області не взяло до уваги факт передання відповідачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки, і всупереч вимогам закону не відмовило у затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . При цьому відповідач ОСОБА_2 достовірно знав як про умови отримання земельної ділянки, визначені у ст.116 ЗК України, так і про використане ним право на безоплатне отримання земельної ділянки, право власності на яку було зареєстровано рішенням Багатирської сільської ради Великоновосілківського району №7/16-16 від 10.02.2017 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », отже, наказ №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» ГУ Держгеокадастру Донецької області є незаконним. З огляду на те, що земельна ділянка кадастровий номер 1421282700:02:001:0206 вибула з власності держави поза волею власника, на підставі неіснуючого наказу ГУ Держгеокадастру Донецької області, судом перевірено та встановлено, що витребування даної земельної ділянки становить суспільний інтерес, переслідує легітимну мету, буде відповідати критерію «розумного балансу» та не є надмірним тягарем для відповідача ОСОБА_1 .

Витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у її право власності. Позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння відповідача є обґрунтованими, перешкод для застосування механізму статті 388 ЦК України не встановлено, втручання держави у їх право власності є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі. Водночас відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися з вимогою про відшкодування завданих збитків до продавця земельної ділянки. Позивачем обрано ефективний спосіб захисту його прав в цій частині, оскільки у даному випадку має бути застосована саме вимога про витребування майна.

Вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» є не ефективним засобом захисту права позивача, враховуючи мету звернення прокурора з жданим позовом і очікувані результати його вирішення. Метою даного позову, беручи до уваги вимоги про витребування майна, є забезпечення введення власника, у даній справі держави, у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За змістом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права. Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Так, за змістомстатті 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно довимог статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Нормами глави 29 ЦК України передбачені такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Засади захисту права власності, зокрема, передбачають право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388ЦКУкраїни).

Згідно частини 1статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, зокрема, якщо воно вибуло з володіння власників не з їхньої волі.

При цьому статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17 (провадження №12-104гс19) власник, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України(пункт 21 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 7 лютого 2014 року).

Отже, підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України, є встановлення судом можливості витребувати майно у набувача, незалежно від заперечення про те, що він є добросовісним. Такою умовою є, поряд з іншим, доведення факту вибуття майна з володіння власника чи володіння особи, якій він передав майно, поза їхньої волі.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-2цс21) зазначено, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18), від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 (провадження №12-135гс19), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20).

Власник, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 (провадження №12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20).

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не привело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19), від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19)).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження №12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20) зроблено висновок про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Апеляційний судпогоджується звисновком судупершої інстанціїпро те,що уцій справізадоволення позовнихвимог проскасування наказуГоловного управлінняДержгеокадастру уДонецькій області№1293-СГвід 05.04.2019«Про наданняземельної ділянкиу власністьбез зміницільового призначення»,яким ОСОБА_2 без достатніхна теправових підставнадано увласність земельнуділянку зкадастровим номером1421282700:02:001:0206 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, не призведе до поновлення прав Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, які тепер здійснюються Великоновосілківською селищною військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області на відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже така вимога не є ефективним способом захисту права позивача, що потребуватиме додаткових засобів судового захисту.

Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, яка не була заявлена разом позивачем.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання Донецької обласної прокуратури в апеляційній скарзі про те, що незважаючи на витребування земельної ділянки на користь держави, наявність не скасованого наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №1293-СГ від 05.04.2019 не заважатиме повторній реєстрації відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 , оскільки рішення про витребування у відповідача ОСОБА_5 на користь власника земельної ділянки, відповідно до частини 2 статті 83Земельного КодексуУкраїни унеможливе повторну реєстрацію відчуження земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 89ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції , без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторії залишити без задоволення.

Рішення Великоновосілківського районногосуду Донецькоїобласті від18червня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 січня 2025 року

Головуючий

Судді: