ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7004/24 пров. № А/857/28240/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-суддіКузьмича С. М.,
суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Мачульський В.В. у м. Луцьк) у справі № 140/7004/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАХ ПЛЮС Україна» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000150/2 від 10.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що митним органом не визначені обставини, які зумовили витребування додаткових документів, не обґрунтовано сумнівів щодо можливості обчислити числові значення митної вартості на підставі поданих документів та незважаючи на наданий перелік документів, для підтвердження заявленої митної вартості, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000150/2 від 10.06.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000150/2 від 10.06.2024.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 22.02.2022 р. між ТОВ «ДАХ ПЛЮС Україна» (Покупець) та Компанією «DACHPOL Spolka Jawna Ireneuzh Aronowski, Mariuzh Bergiel» (Продавець) укладено контракт № PL2022/2, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього контракту. Предметом цього контракту є продаж виробів з листового металу, водостічних систем, покрівельних мембран, вати кам`яної, клінкерної цегли, керамічної черепиці, аксесуарів до усіх позицій, а також інших будівельних матеріалів (надалі «Товар»). Відповідно до п. 2.1 Контракту № PL2022/2 встановлено, що Ціна вказується в фактурі-проформі на кожну партію поставки Товару (а.с.31-33).
Відповідно до додаткової угоди №1 до контракту № PL2022/2 від 22.02.2022 визначено загальну вартість контракту 2000000,00 PLN (п.2.2), Оплата за окрему партію товару, що поставляється за контрактом, здійснюється у формі 100% попередньої оплати згідно фактури-проформи шляхом банківського переказу на рахунок продавця, зазначених в статті 11 Контракту. В разі досягнення домовленостей між сторонами, можлива після оплата вартості товарів протягом 90 календарних днів. За погодженням сторін оплата за поставлену партію товару може здійснюватися на інших умовах визначених в специфікації та/або фактурі-проформі до даного контракту (п.4.1), Товар буде поставлений згідно правим «Інкотермс-2020» (п.5.1).
Сторонами погоджено рахунок-фактура(інвойс) № (S)FSE-1/06/24/ZA від 06.06.2024 року, згідно з якою узгоджено сторонами вартість Товару - плитка для стін керамічна: ROBEN Plytka Klinkierowa GRANVILLE NF -18040 шт, ROBEN Plytka Klinkierowa BRISBANE NF - 11760 шт., ROBEN Plytka Klinkierowa STRADFORD NF - 6192 шт., ROBEN Naroznik 63 Klinkier GRANVILLE 3017 шт. 47628,48 польських злотих (а.с.24, 25-переклад).
Відповідно до платіжних інструкції в іноземній валюті №74 від 30.05.2024 та №75 від 10.06.2024 ТОВ «ДАХ ПЛЮС Україна» сплатило компанії «DACHPOL Spolka Jawna Ireneuzh Aronowski, Mariuzh Bergiel» кошти згідно контракту № PL2022/2 від 22.02.2022 46054,99 PLN та 1573,49 PLN відповідно (усього 47628,48 PLN) (а.с.44-45).
07.06.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205140037396U6 з описом товару «плитка для стін керамічна: ROBEN Plytka Klinkierowa GRANVILLE NF -18040 шт, ROBEN Plytka Klinkierowa BRISBANE NF - 11760 шт., ROBEN Plytka Klinkierowa STRADFORD NF - 6192 шт., ROBEN Naroznik 63 Klinkier GRANVILLE 3017 шт.», в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту). Вартість імпортованого товару становить 47628,48 PLN (злотих), що і є його митною вартістю за першим методом (а.с.20-21).
До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: інвойс (S)FSE-1/06/24/ZA від 06.06.2024 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну від 06.06.2024 року; документ з навантаження № 2954; сертифікат з перевезення EUR. 1 PL/MF/AT 0264760 від 06.06.2024; Довідка про транспортні витрати від 07.06.2024р.; Контракт № PL2022/2 від 22.02.2022 року; Копія договору на надання митно-брокерських послуг № 74 від 22.04.2021р.; Копія договору на перевезення від 05.06.2024 року; митна декларація країни відправлення.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні та у графі 33 оскаржуваного рішення декларанту зазначив:
- п.4.1 зовнішньоекономічного контракту №PL/2022/2 від 22.02.2022, передбачена 100% передоплата згідно фактури-проформи. Платіжний документ від 30.05.2024 №74 містить інформацію щодо оплати в сумі 46054,99 польських злотих, що не можливо ідентифікувати згідно даної поставки по інвойсу від 06/06/2024 № (S)FSE- 1/06/24/ZA - 47628,48 польських злотих;
- в гр.70 «Призначення платежу» платіжного документу від 30.05.2024 №74 зазначений контракт № PL/2022/2 від 22.02.2022, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата за товар.
Запропоновано подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) відомості про вартість страхування, вантажно -розвантажувальних робіт.6)платіжні документи, рахунок-проформу.
Декларантом на вимогу митного органу надав наступні додаткові документи: Додаткову угоду № 1 від 12.09.2023; Договір-заявка про надання транспортно-експедицшних послуг №б/н від 05.06.2024; Цінова пропозиція відправника для ТОВ «ДАХ ПЛЮС Україна» б/н від 14.05.2024; Рахунок про транспортні витрати № 42 від 10.06.2024; Рахунок-Проформа №ZS-157/05/24/ZA від 24.05.2024; Платіжний документ від 30.05.2024 №74. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено у листі від 10.06.2024 року (а.с.41).
Відтак на думку Волинської митниці, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: Товар 1 на рівні - 1,02 дол.США/кг за МД №UA100230/2024/510943 від 03.06.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «ПЛИТКА З ГРУБОЇ КЕРАМІКИ ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ПОКРИТТЯ СТІН, КЕРАМІЧНА ФАСАДНА... ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА «ROBEN»,ВИРОБНИК «ROBEN....» з врахуванням обсягу партії (5760 кг), ввезеного з врахуванням умов поставки (EXW) та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) стороною якого є виробник товарів та скориговано самостійно декларантом.
10.06.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000150/2 (а.с.17) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001514 (а.с.16).
Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Дослідивши подані декларантом згідно із ч. 2 ст. 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) подано разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт №PL/2022/2 від 22.02.2022; рахунок-фактуру (інвойс) №(S) FSE-1/06/24/ZA від 06.06.2024.
Разом із цими документами на вимогу митного органу було надано: Додаткову угоду № 1 від 12.09.2023; Договір-заявка про надання транспортно-експедицшних послуг №б/н від 05.06.2024; Цінова пропозиція відправника для ТОВ «ДАХ ПЛЮС Україна» б/н від 14.05.2024; Рахунок про транспортні витрати № 42 від 10.06.2024; Рахунок-Проформа №ZS-157/05/24/ZA від 24.05.2024; Платіжний документ від 30.05.2024 №74.
Так контрактом купівлі-продажу №PL/2022/2 від 22.02.2022 визначено обов`язок продавця поставляти товар, натомість покупець зобов`язувався прийняти та оплатити їх на умовах, контракту які є невід`ємною частиною контракту. Найменування кількість та ціна товару, що поставляється за цим договором вимірюється в кілограмах, штуках, м2 і вказується в фактурі-профомі на кожну партію поставленого товару. Відповідно до додаткової угоди товар буде поставлений згідно правил «Інкотермс 2020». Умови поставки товару зазначаються продавцем для кожної окремої поставки у відповідному рахунку-фактурі (та/або специфікації).
Рахунком-фактури №(S) FSE-1/06/24/ZA від 06.06.2024 до контракту купівлі-продажу №PL/2022/2 від 22.02.2022 визначено предмет та умови поставки зокрема товар клінкерна плитка: ROBEN Plytka Klinkierowa GRANVILLE NF у кількості 18040 шт, ROBEN Plytka Klinkierowa BRISBANE NF у кількості 11760 шт., ROBEN Plytka Klinkierowa STRADFORD NF у кількості 6192 шт., ROBEN Naroznik 63 Klinkier GRANVILLE у кількості 3017 шт. Ціна усього товару становить 47628,48 PLN.
Ціна товару в рахунку-фактурі №(S) FSE-1/06/24/ZA від 06.06.2024 (47628,48 PLN) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140037396U6 (графа 22).
Разом з цим, зі спірного рішення слідує, що відповідно до п. 5.1 контракту, визначено умови поставки FCA Польща, а до митного оформлення заявлено EXW Замосць.
Як слідує з матеріалів справи, до митного оформлення надано додаткову угоду №1 від 12.09.2023 (а.с.34-35) в якій сторони дійшли згоди внести зміни до п. 5.1 контракту. Таким чином, товар поставляється згідно правил «Інкотермс-2020»; умови поставки товару зазначаються продавцем для кожної окремої поставки у відповідному рахунку-фактурі/специфікації. Як слідує з доданих до позовної заяви документів, а саме експортного рахунку фактури з ПДВ №(S)FSE-1/09/23/ZА та специфікації умови поставки визначено як EXW-Польща, 22-400, Замосць.
Відтак, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Крім цього, згідно з оскаржуваного рішення підставою для коригування митної вартості товару також слугувала інформація щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості.
Щодо таких доводів, Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.
Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 140/7004/24 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124576774 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні