Ухвала

від 21.01.2025 по справі 120/12126/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №120/12126/23

адміністративне провадження №К/990/50392/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Павенський Борис Володимирович, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/12126/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність командування в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 у розмірі 100 000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України майстер-сержанту ОСОБА_1 за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року; з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року; з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, на загальну суму 186 640 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 16 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 16 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог, скасовано.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 25 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду прийнята 24 квітня 2024 року. Повний текст складено того ж дня. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 25 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення, проте ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 травня 2024 року і 24 травня 2024 року його касаційні скарги було повернуто скаржнику з огляду на положення пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Як на підставу для поновлення цього процесуального строку скаржник вказує, що до касаційного суду він звернувся вперше 29 квітня 2024 року, а відтак первісна касаційна скарга була подана до Верховного Суду в межах встановленого статтею 329 КАС України строку. Окрім того, позивач є військовослужбовцем та перебуває у різних частинах фронту, де бере участь в операціях, що вплинуло на можливість спілкування із представником та своєчасності подання касаційної скарги.

Проаналізувавши вказані скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 6 січня 2025 року №9/0/6-25), судді Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 3 січня 2025 року №9/0/5-25), судді Жука А.В. (наказ від 8 січня 2025 року №23/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток.

Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними підстави пропуску строку, зазначені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Павенський Борис Володимирович, на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/12126/23 і поновити його.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Павенський Борис Володимирович, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №120/12126/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

3. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали справи №120/12126/23.

4. Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В.Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду