Постанова

від 24.04.2025 по справі 120/12126/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 120/12126/23

адміністративне провадження № К/990/50392/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/12126/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Павенського Бориса Володимировича

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Сторчака В.Ю., Смілянця Е.С.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

1.1.визнати протиправною бездіяльність командування в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди,

встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 у розмірі: 100 000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України майстер-сержанту ОСОБА_1 за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року; з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2.зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року; з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, на загальну суму: 186 640 грн.

2.В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі: 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 за період з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року; з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

3. Відповідач позов не визнав та доводив, що не допустив протиправної бездіяльності.

4. Стверджував, що не отримував від військової частини НОМЕР_2 , до якої був відряджений ОСОБА_1 , підтверджуючих документів про його безпосередню участь у бойових діях чи здійсненні відповідних заходів, що унеможливило прийняття ним рішення про нарахування й виплату йому збільшеного розміру додаткової винагороди.

5.Також відповідач вказував, що надана позивачем довідка військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року вих. № 1147 не свідчить про фактичну участь у відповідних заходах, оскільки вона не містить конкретних дат, у які позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах, які передбачені у пункті 1 Постанови № 168.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6.Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково.

6.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 16 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25

червня 2022 року в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

6.2.Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 16 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом (довідкою військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року №1147), який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

8.Одночасно суд відхилив твердження відповідача про те, що вказана довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для виплати спірної винагороди, яка можлива лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - "Наказ № 164-АГ"). В цьому контексті суд зауважив, що довідка від 5 серпня 2022 року № 1147 містить усю необхідну інформацію, яка передбачена додатком 2, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них. Водночас суд відхилив посилання відповідача на те, що конкретні дні участі позивача у відповідних заходах в довідці не зазначені, адже довідка чітко відображає періоди участі позивача у таких заходах на території Чернігівської та Сумської областей.

9.Позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди, оскільки цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного грошового забезпечення у повному обсязі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10.Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

11.Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вказував на те, що зміст наданої позивачу у частині кількості днів його безперервної участі у бойових діях, що становили всі дні за період з 7 квітня до 25 червня 2022 року, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний період.

12. Довідка військової частини НОМЕР_2 з посиланням на одне бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України без наявності відомостей про прийняття такої участі в журналі бойових дій (службово-бойових дій) не може вважатися належним та достатнім доказом факту прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах, а тому і не може бути підставою для виплати вказаної винагороди у збільшеному розмірі. Також довідка № 1147 не відповідає вимогам наказу № 164-АГ, а саме додатку 1.

13.Надана на вимогу суду відповідачем та військовою частиною НОМЕР_2 інформація не підтверджує обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яка б давала підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі. Не містять належних та допустимих доказів і матеріали справи.

14.Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 визнано судом апеляційної інстанції недостатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі: 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 постанови № 168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Короткий зміст касаційної скарги і відзиву

15.У касаційній скарзі адвокат Павенський Борис Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 підставою для касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

16. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 листопада 2024 року у справі №120/4383/23, від 31 жовтня 2024 року у справі №120/4381/23, від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі №560/1200/23, від 6 червня 2024 року у справі №200/706/23, від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23.

17.Вказуючи на зазначені постанови, скаржник переконує, що довідка про участь у бойових діях, видана військовою частиною НОМЕР_2 , є належним, допустимим та достатнім доказом. Її достовірність підтверджується відповідальністю командира, який її видав, і не потребує додаткових перевірок. Відповідно, довідка підтверджує право ОСОБА_1 на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 7 квітня до 25 червня 2022 року.

18. Скаржник також наголошує, що бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф та довідка військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року №1147 є належними, допустимими і достатніми доказами того, що ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 16 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року. На підставі цього позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

19.Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваних

судових рішень у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено відповідачу 22 січня 2025 року о 00:31 год.

20.Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено військовій частині НОМЕР_2 22 січня 2025 року о 00:31 год.

21.Ухвалою від 21 січня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

22. ОСОБА_1 у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.

23.Згідно з наказом відповідача від 7 квітня 2022 року № 5-вв позивача на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року № 56-Т направлено у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах.

24.Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року вих. № 1147 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року № 56 гриф.

25. Оскільки відповідач не виплатив додаткову винагороду, встановлену постановою № 168, за період участі у бойових діях, визначений у довідці № 1147, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

26.За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

27.Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

28.Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

29.У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

30.Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

31.Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

32.На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

33.У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

34.Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

35. Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.

36. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".

37. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

38.Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

39. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

40. Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

41.В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

42.Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв`язку із невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року.

43.Суд апеляційної інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.

44. Верховний Суд уважає такий висновок помилковим з огляду на таке.

45.Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 і був відряджений до НОМЕР_3 - ого прикордонного загону (військовій частині НОМЕР_2 ).

46. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року № 1147 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року.

47.Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України № 56 гриф від 2 квітня 2022 року.

48.Суд першої інстанції встановив, що оформлена та видана на ім`я позивача довідка від 5 серпня 2022 року № 1147, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 2 квітня 2022 року №56 гриф, підтверджує безпосередню участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 7 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з 1 травня 2022 року до 31 травня 2022 року, з 1 червня 2022 року до 25 червня 2022 року.

49. Водночас суди попередніх інстанцій не встановили невідповідності довідки від 5 серпня 2022 року № 1147 критеріям належності, достовірності та допустимості доказів, визначених статтями 73-75 КАС України.

50.Також суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж вказаних періодів.

51.За таких обставин і правового регулювання Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року № 1147 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

52.За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 6 червня 2024 року у справі № 200/706/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який їх видав.

53.Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 392-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував ОСОБА_1 , оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, оскільки в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.

54.З огляду на це Верховний Суд наголошує, що надсилання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 5 серпня 2022 року № 1147, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56 гриф.

55.Натомість порушення порядку передання документів між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

56.Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 8 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 19 вересня 2024 року у справах №№120/5151/23, 120/7509/23, 120/4953/23, від 10 жовтня 2024 року у справах №№120/7502/23, 120/14606/23, 120/5154/23, 120/14641/23.

57.З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

58.Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.

59.З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

60.Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

61.На цій основі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

62.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павенського Бориса Володимировича задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року скасувати, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду