Ухвала

від 21.01.2025 по справі 480/8956/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №480/8956/23

адміністративне провадження № К/990/49532/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року

у справі №480/8956/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469), Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399), Державної податкова служба України

про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Державної податкової служби України (далі - Відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) (далі - Відповідач-2), Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) (далі Відповідач-3), у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України № 2219-о від 11 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) з 25 липня 2023 року;

- стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399), Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469), про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України № 2219-о від 11 листопада 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) з 25 липня 2023 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року в сумі 44 284, 34 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 34 коп.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 364, 42 (десять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 42 коп. підлягає негайному виконанню..

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року вирішено здійснювати розгляд справи №480/8956/23 за правилами спрощеного позовного провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Скаржник в касаційній скарзі вказує, що суд першої інстанції помилково розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження оскільки, позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Надавши оцінку вказаним доводам, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції Кодексу, яка була чинною на день відкриття провадження у справі ) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, немає. За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник не вказує обставин, які свідчили б про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також ґрунтовних доводів та об`єктивних доказів на підтвердження, того у чому саме полягала помилка суду при визначенні позовного провадження, про що зазначає у касаційній скарзі.

Касаційна скарга не містить інших посилань наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Колегія суддів також зазначає, що з огляду на перебування у відпустці суддів, що входять до складу Суду для розгляду цієї справи, питання про відкриття чи відмову у відкриття касаційного провадження вирішується за наявності всього складу суду (суддя Мельник-Томенко Ж.М. - із 07 січня 2025 року по 13 січня 2025 року згідно Наказу від 03 січня 2025 року №9/0/5-25, суддя Мартинюк Н.М. - із 08 січня 2025 року по 10 січня 2025 року згідно Наказу від 06 січня 2025 року №9/0/6/25, суддя-доповідач Жук А.В. - із 14 січня 2025 року по 20 січня 2025 року згідно Наказу від 08 січня 2025 року №23/0/6-25).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №480/8956/23.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко